Спосіб визначення концентрації електронів у максимумі іонізації іоносфери

Спосіб визначення електронної концентрації у максимумі іонізації іоносфери в імпульсних некогерентних РЛС зі спільною приймальнопередавальною антеною, що включає періодичне випромінювання пари когерентних радіоімпульсів, перший з яких має заповнення у вигляді звичайної хвилі, а другий - у вигляді незвичайної хвилі, окремий прийом звичайної та незвичайної хвиль некогерентно розсіяного іоносферою сигналу, перенос сигналів звичайної та незвичайної хвиль на проміжну частоту, затримку сигналу звичайної хвилі на час, який дорівнює затримці між когерентними імпульсами, вимірювання квадратурних компонент взаємокореляційної функції між затриманим сигналом звичайної хвилі та сигналом незвичайної хвилі, який відрізняється тим, що додатково вимірюють автокореляційну функцію обвідної некогерентно розсіяного сигналу, обчислюють модуль коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями та визначають середню Ne величину концентрації електронів в імпульсному об'ємі на заданій висоті за номограмами, розрахованими у відповідності з виразом sin(k u Ne) , Ne , k u k u Ne Корисна модель відноситься до радіолокації, зокрема до радіотехнічних вимірів параметрів іоносфери за методом некогерентного розсіювання з використанням ефекту Фарадея, та може бути застосований для визначення концентрації електронів у максимумі іонізації іоносфери. Відомо, що радіохвиля, яка розповсюджується в плазмі, у випадку, коли довжина хвилі значно перевищує дебаєвський радіус екранування, розсіюється на хаотично розподілених просторових флуктуаціях електронної концентрації. Величина дебаєвського радіусу екранування для іоносферної плазми не перевищує кількох десятків сантиметрів. Просторові флуктуації електронної концентрації виникають внаслідок теплового руху електронів та іонів і завдяки ефекту дебаєвського екранування, викликаного кулонівською взаємодією іонів та електронів, є незалежними для різних об'ємів плазми, якщо відстань між об'ємами перевищує значення двох дебаєвських радіусів екранування. Внаслідок цього сигнали, некогерентно розсіяні такими об'ємами іоносферної плазми, є де k - коефіцієнт, що враховує значення несучої частоти зондуючих імпульсів та подовжньої компоненти геомагнітного поля, u - тривалість зондуючого імпульсу, - модуль коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями, який визначають на заданій висоті, використовуючи вираз , в якому - виміряні квадратурні c1 , c2 компоненти взаємокореляційної функції між затриманим сигналом звичайної хвилі та сигналом R( ) незвичайної хвилі, виміряна (19) UA (11) автокореляційна функція обвідної некогерентно розсіяного сигналу, - затримка між когерентними зондуючими імпульсами. U | R( ) | 2 c2 (13) 2 c1 14102 2 3 14102 4 некорельованими. При використанні в якості - діелектрична проникливість вільного 0 зондуючого сигналу радіоімпульсу з лінійно простору; поляризованим монохроматичним заповненням 0 - кругова частота несучої зондуючого (що еквівалентно одночасному випромінюванню імпульсу; двох когерентних радіоімпульсів, один з яких має L - проекція гіромагнітної частоти на напрям заповнення у вигляді звичайної хвилі розповсюдження радіохвилі. поляризованого по колу сигналу з обертанням Величина Ne за умови лінійного висотного вектора поля по годинниковій стрілці, а другий розподілу електронної концентрації у межах радіоімпульс має заповнення у вигляді імпульсного об'єму є значенням електронної незвичайної хвилі - поляризованого по колу концентрації в центрі імпульсного об'єму. сигналу з обертання вектора поля проти Зазвичай концентрацію електронів визначають годинникової стрілки) за наявності компоненти за зміною кута повороту площини поляризації геомагнітного поля, що співпадає з напрямом лінійно поляризованої хвилі на заданому інтервалі розповсюдження радіохвилі, завдяки ефекту шляху хвилі h; при цьому значення Ne є прямо Фарадея різниця фаз між звичайною та d (h ) пропорційним величині похідної . незвичайною хвилями у фіксований момент часу dh змінюється в межах імпульсного об'єму вздовж Зменшення кореляції між звичайною та напряму розповсюдження; відповідно в межах незвичайною хвилями може призвести до значних імпульсного об'єму вздовж напряму похибок при визначенні Ne за таким методом у розповсюдження змінюється кут площини максимумі іонізації іоносфери. Для запобігання поляризації розсіяного сигналу, який дорівнює цьому зазвичай електронна концентрація половині різниці фаз між звичайною та усереднюється між висотами, на яких потужності незвичайною хвилями. Якщо вертикально в компонент лінійно поляризованого сигналу, іоносферу імпульсно випромінюється лінійно прийняті на ортогональні антени з лінійною поляризований сигнал, то в кожен момент часу поляризацією (або взаємо кореляційна функція вектор поля розсіяного сигналу є суперпозицією між прийнятими окремо звичайною та векторів поля сигналів, розсіяних усіма висотними незвичайною хвилями), не залежать від значення елементами імпульсного об'єму. Внаслідок . Відстань між такими екстремальними висотами незалежності сигналів, розсіяних різними об'ємами відповідає повороту , на /2, внаслідок чого плазми, кожний висотний елемент імпульсного розрізнювальна спроможність за дальністю є об'єму розсіює лінійно поляризований сигнал з низькою та залежить від величини Ne. фазою та амплітудою, значення яких не залежать Задача виміру концентрації електронів з від значень фаз та амплітуд сигналів, розсіяних поліпшеною точністю на заданій висоті виникає, іншими висотними елементами. Якщо період наприклад, при нормуванні висотного профілю випромінювання лінійно поляризованих імпульсів потужності некогерентно розсіяного сигналу. Для перевищує інтервал кореляції просторових цього визначають максимальну величину флуктуацій електронної концентрації, то від електронної концентрації та висоту максимуму розгортки до розгортки кут площини поляризації hmax, а також відношення електронної та іонної сигналу, некогерентно розсіяного імпульсним температур Te(hmax)/Тi(hmax). За цими параметрами об'ємом іоносфери з центром на висоті h, обчислюють коефіцієнт, на який нормується коливається випадковим чином симетрично біля профіль потужності прийнятого сигналу для свого математичного очікування . Значення отримання висотного профілю диференціального дорівнює куту площини поляризації сигналу, перерізу розсіяння. За цим профілем при відомій розсіяного висотним елементом, що знаходиться в висотній залежності Te(h)/Ti(h) можна отримати центрі імпульсного об'єму. Величина висотний профіль електронної концентрації Ne(h). середньоквадратичного відхилення виміряного Відомий спосіб визначення концентрації кута площини поляризації від пропорційна електронів описано в [2]. За цим способом концентрації електронів Nе в імпульсному об'ємі імпульсно випромінюється лінійно поляризована іоносферної плазми та тривалості зондуючого хвиля, а прийнятий сигнал розділяється на імпульсу і характеризується коефіцієнтом u сигнали звичайної та незвичайної хвиль з кореляції між звичайною та незвичайною наступною подачею цих сигналів на хвилями. У випадку використання приймальноперемножувач, в якості якого використовується передавальної антени з вузькою циліндричною фазовий детектор або корелометр. Значення діаграмою направленості для зондуючого імпульсу сигналу на виході перемножувача пропорційно з прямокутною формою обвідної значення величині cos , де - різниця фаз між сигналами коефіцієнта кореляції між звичайною та звичайної та незвичайної хвиль. Особливістю незвичайною хвилями визначається за виразом рішення є ввід каліброваного фазового зсуву між [1]: сигналами, що перемножуються, задля отримання sin(k u Ne ) нульового сигналу на виході перемножувача для . (1) k u Ne конкретної висоти h. Після цього для суміжної Тут коефіцієнт k 2 me де е - заряд електрона; me - маса електрона; e2 0 ( L 2 0 2 L) ,, висоти h+ h також отримується нульове значення сигналу на виході перемножувача шляхом вводу додаткового відомого фазового зсуву між сигналами звичайної та незвичайної хвиль. Концентрація електронів, усереднена між 5 14102 висотами h та h+ h, пропорційна величині . h Недолік цього способу полягає в тому, що похибка визначення електронної концентрації пов'язана з похибкою визначення висот, для яких сигнал на виході перемножувача дорівнює нулю arctg . Ця похибка 2 досягає максимального значення в максимумі іонізації іоносфери внаслідок послаблення кореляції між звичайною та незвичайною хвилями, і у випадку 0 визначення електронної концентрації за даним способом фактично стає неможливим. Також відомий спосіб визначення концентрації електронів, який описано в [3]. За цим способом випромінюється два когерентних радіоімпульси. Перший імпульс, наприклад, має заповнення у вигляді звичайної хвилі; тоді другий імпульс має заповнення у вигляді незвичайної хвилі. Затримка між імпульсами дорівнює , причому величина повинна бути меншою за інтервал кореляції флуктуацій електронної концентрації. Звичайна та незвичайна хвилі некогерентно розсіяного іоносферою сигналу приймаються окремо та підсилюються у приймачах звичайної та незвичайної хвиль відповідно. Сигнал х1 звичайної хвилі затримується в лінії затримки на час та подається на синхронний детектор з квадратурними каналами; сигнал х2 незвичайної хвилі без затримки подається на другий синхронний детектор з квадратурними каналами. Якщо обидва імпульси випромінюються одночасно, утворюючи імпульс з лінійно поляризованим заповненням, то лінія затримки не потрібна й сигнали звичайної та незвичайної хвиль безпосередньо подаються на синхронні детектори. На квадратурних виходах детектора сигналу звичайної хвилі утворюються сигнали х1с та x1s; на квадратурних виходах детектора сигналу незвичайної хвилі - сигнали х2с та x2s. Під час сеансу вимірювань обчислюються оцінки квадратурних компонент взаємо кореляційної функції (ВКФ) сигналів на виходах приймачів звичайної та незвичайної хвиль згідно з виразом: (2) 1 x1c x 2s x1s x 2c , 2 x1c x 2c x1s x 2s . При цьому при використанні "миттєвої" вибірки сигналів за умови, що смуги прозорості амплітудно-частотних характеристик приймальних пристроїв є значно ширшими за смугу частот, яку займає прийнятий сигнал, при відсутності повністю або частково поляризованого шуму можна вважати, що R sin , 2 R cos , 3) де R(t) - автокореляційна функція (АКФ) обвідної некогерентно розсіяного сигналу. Алгоритм обробки (2) дозволяє врахувати флуктуації амплітуд і фаз прийнятих сигналів. Після закінчення сеансу вимірювань величина фазового зсуву між звичайною та незвичайною хвилями для заданої висоти визначається за виразом: 1 2 саме завдяки тому, що 1 6 ( . ( 4) Електронна концентрація, усереднена між висотами h та h + h, на яки вимірюються значення , прямо пропорційна величині h h h . h Суттєвий недолік цього способу полягає в тому, що величина дисперсії виміряної величини φ -2 пропорційна величині . Наприклад, для тривалості зондуючого імпульсу 100мкс, частоти несучої 150МГц та для геомагнітного поля на середніх широтах при Ne =1.6 1012м-3 маємо, згідно з формулою (1), ρ 0.5; при цьому дисперсія виміряної величини збільшується в чотири рази в порівнянні з дисперсію при Ne=1 1011м-3 ( 0.999), а дисперсія різниці (h + h)- (h) відповідно збільшується у вісім разів. Через це при зменшенні значення для отримання задовільної точності вимірів потрібно збільшувати тривалість сеансу вимірювань, що призводить до погіршенння розрізнювальної спроможності за часом. Тому у випадку 1 визначення електронної концентрації за цим способом стає недоцільним. Крім цього, відсутня сама можливість оцінити величину статистичної похибки результатів вимірів через те, що значення є невідомим. Найбільш близьким до способу, що пропонується - найближчим аналогом - є спосіб, який описано в [4]. Він заснований на обчисленні значення електронної концентрації за результатами вимірювань глибини модуляції висотного профілю фарадеєвських завмирань. За цим способом імпульсно випромінюється лінійно поляризований сигнал; некогерентно розсіяний іоносферою сигнал приймається на дві ортогональні антени (X та Y) з лінійною поляризацією. На висотах, де потужності прийнятих антенами сигналів (Рх та Ру) досягають екстремальних величин, визначається глибина модуляції висотного профілю фарадеєвських завмирань Px Py m 1n , Px Py де n=0,1,2... У випадку, коли використовується "миттєва" вибірка сигналів (тривалість вибірки в 0), а смуги прозорості амплітудно-частотних характеристик приймальних пристроїв є значно ширшими за смугу частот, яку займає прийнятий сигнал, глибина модуляції m має фізичний смисл коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями . У загальному випадку при заданій формі обвідної зондуючого імпульсу, тривалості імпульсу u, тривалості вибірки сигналів в для можливих значень подовжньої компоненти геомагнітного поля Н, що визначає величину L, та заданих амплітудно-частотних характеристик приймальних пристроїв розраховуються номограми залежності глибини модуляції m від значення електронної концентрації, за якими після закінчення сеансу вимірів визначається величина Ne. При електронна концентрація в 0 7 14102 8 усереднюється безпосередньо на висотному вигляді незвичайної хвилі. Затримка між інтервалі, що дорівнює (с u)/2, де с - швидкість імпульсами не повинна перевищувати значення світла в вакуумі. інтервалу кореляції флуктуацій електронної Недоліком способу - найближчого аналога є концентрації. Некогерентно розсіяні іоносферою те, що відстань між висотами, на яких можливі сигнали від кожного імпульсу приймаються вимірювання за таким способом, при використанні окремо. Сигнали звичайної та незвичайної хвиль симетричних відносно своєї середини зондуючих х1 та х2 відповідно переносяться на проміжну імпульсів відповідає повороту на величину /2, а частоту з періодом коливань З виходу 0. тому залежить від величини Ne і може досягати приймача звичайної хвилі сигнал подається на неприпустимо великих значень при малому лінію затримки з часом затримки . Коли на інтегральному вмісті електронів. Можливість заданій висоті опиняється імпульс з заповненням у вимірювань безпосередньо на заданій висоті, вигляді незвичайної хвилі, що був випромінений зокрема на висоті максимуму іонізації hmax, другим, сигнали на виходах лінії затримки та відсутня. приймача незвичайної хвилі квантуються за В основу корисної моделі, що пропонується, допомогою аналого-цифрових перетворювачів поставлена задача збільшення точності (АЦП), принциповою особливістю яких, згідно з визначення електронної концентрації в максимумі [5,6], є робота за парними опитними імпульсами; іонізації іоносфери без погіршення затримка між опитними розрізнювальної спроможності за часом (без 4 m 1 імпульсами в парі дорівнює t q збільшення тривалості сеансу вимірювань). 0 , де 4 Вирішення цієї задачі досягається тим, що при m = 0,1,2... Якщо tq t, то можна вважати, що x2(t) використанні в якості зондуючого сигналу пари 2 2 + x (t+tq) U (t), де U(t)- значення обвідної сигналу когерентних радіоімпульсів з заповненням у x(t). Тому відліки x(t) та x(t+tq) є квадратурними вигляді звичайної та незвичайної хвиль складовими сигналу, що квантується. Тривалість електронна концентрація визначається за кожного опитного імпульсу on в парі повинна виміряним безпосередньо в максимумі іонізації задовольняти вимозі ton 0. Якщо виконується іоносфери значенням модулю коефіцієнта умова tq u, то можна вважати, що здійснюється кореляції між звичайною та незвичайною "миттєва" вибірка сигналів, тобто час вибірки в 0. Парні опитні імпульси формуються з опорного хвилями. Величина визначається за гармонічного виміряними величинами квадратурних компонент взаємокореляційної функції між затриманим коливання з частотою, що дорівнює 0 = 1/ 0. сигналом звичайної хвилі та сигналом незвичайної Першому опитному імпульсу з пари буде хвилі з використанням додатково виміряного відповідати, наприклад, квадратурна компонента значення автокореляційної функції обвідної сигналу хс; тоді другому опитному імпульсу буде некогерентно розсіяного сигналу. Для кожного з відповідати квадратурна компонента xs. Для заданої затримки на розгортці дальності за парним можливих значень тривалості імпульсу u із опитним імпульсом АЦП роблять відліки х1с, х2с та заданою дискретністю заздалегідь x1S, x2s. Крім цього, у кінці розгортки дальності, де розраховуються номограми залежності від можна вважати, що корисний сигнал відсутній, величини електронної концентрації. За цими АЦП роблять миттєві відліки шуму x1шс, x2шс та номограмами після закінчення сеансу вимірів х1шs, x2шs. З використанням всіх отриманих відліків визначається величина середньої концентрації обраховують, згідно з [6], значення обвідних електронів в імпульсному об'ємі іоносферної сигналів на виходах приймачів звичайної та плазми. незвичайної хвиль U1(t) та U2(t) відповідно а також Сутність способу, що пропонується, є такою. значення обвідних шуму U1ш(tкр) та U2ш(tкр) за Пристрій-передавач послідовно випромінює виразами: два когерентні радіоімпульси. Перший імпульс, наприклад, має заповнення у вигляді звичайної хвилі; тоді другий імпульс має заповнення у U1 t sign x1c U1ш tкр 2 x1c 2 x1s , U2 t 2 х1шс sign х1шс sign x 2c 2 х1шs , U2ш tкр x 2c 2 sign х 2шс Тут t - затримка на розгортці дальності, яка відповідає заданій висоті; Tкр - затримка, що відповідає кінцю розгортки дальності, де корисний сигнал вважається відсутнім. Після цього обчислюють АКФ обвідної суміші некогерентно розсіяного сигналу й шуму Rc+ш( ) та АКФ шуму Rш( ) у відповідності з алгоритмами Rc ш Крім U1 t U2 t , цього Rш U1ш tкр U2ш tкр . обчислюють x 2s ; 2 (6) квадратурні (5) х 2шс 2 х 2шs . 2 компоненти 1 та 2 ΒΚΦ сигналів на виходах лінії затримки та приймача незвичайної хвилі. Внаслідок того, що амплітуда прийнятого сигналу відслідковується за рахунок розташованих поряд парних відліків, алгоритм обробки може бути спрощений у порівнянні з (2) і має такий вигляд: 1 x1c x 2s , 2 x1c x 2c . Також аналогічним чином квадратурні компоненти ВКФ шуму: ( 7) обраховуються 9 14102 10 ( прийнятий сигнал, то з урахуванням можливої x1шc x 2шs , x1шc x 2шc . 1ш 2ш 8) наявності повністю або частково поляризованого шуму маємо: Якщо в 0, а смуги прозорості амплітудночастотних характеристик приймальних пристроїв є значно ширшими за смугу частот, яку займає 1 1 R sin R cos 1ш , 2 2 2 Після закінчення сеансу обчислюють квадратурні компоненти ВКФ корисних сигналів на виходах лінії затримки та приймача незвичайної хвилі за виразами ( c1 1 1ш , с2 2 2ш , 10) а також обчислюють АКФ обвідної корисного сигналу: ( R Rс ш Rш . 11) Після цього обраховується значення модулю коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями за виразом, отриманим зі співвідношень (9, 10): 1 2 2 c1 2 c2 ( . 12) R Середня величина концентрації електронів в імпульсному об'ємі знаходиться по відповідній заздалегідь розрахованій номограмі залежності значення від величини електронної концентрації. В найпростішому випадку, коли використовується приймально-передавальна антена з вузькою циліндричною діаграмою направленості, приймальні пристрої зі смугами прозорості амплітудно-частотних характеристик, що значно перевищують смугу частот прийнятого сигналу, для зондуючого імпульсу з прямокутною формою обвідної номограми розраховуються у відповідності з формулою (1). В інтервалі висот, на яких можливе розташування максимуму іонізації, значення подовжньої компоненти геомагнітного поля для заданих геомагнітних координат та напряму розповсюдження радіохвилі може вважатися постійною величиною та входить до складу коефіцієнта к формули (1) як стала. В діапазоні значень із заданою 1 0 дискретністю для можливих значень u розраховуються номограми залежності від величини концентрації електронів. Розрізнювальна спроможність за дальністю при використанні "миттєвої" вибірки дорівнює (с u)/2. При цьому принципово важливим є використання зондуючих імпульсів з тривалістю u, за якої при максимально можливих значеннях концентрації електронів величина ще не приймає мінусових значень, тобто виконується умова Ne . Це необхідно для уникання k u неоднозначності визначення електронної концентрації. Крім цього, виміряна величина R( ) не повинна дорівнювати нулю, тому затримку між зондуючими імпульсами бажано обирати суттєво меншою за інтервал кореляції флуктуацій (9) 2ш . електронної концентрації. Слід зазначити, що при малих значеннях електронної концентрації, коли 1, похибка визначення концентрації електронів за запропонованим способом може стати неприпустимо великою внаслідок того, що при 0 цьому Ne . Тому при малих величинах Ne краще користуватися способом [3]. В загальному випадку для заданих висот з використанням виміряного значення обраховуються відносні похибки визначення електронної концентрації за запропонованим способом та за способом, що реалізовано в [3]. Визначення електронної концентрації проводиться за способом, що дає меншу похибку. Робота за способом, що пропонується, полягає в наступному. Періодично в іоносферу випромінюють два когерентні радіоімпульси. Перший імпульс, наприклад, має заповнення у вигляді звичайної хвилі; тоді другий імпульс має заповнення у вигляді незвичайної хвилі. Затримка між імпульсами τ не повинна перевищувати значення інтервалу кореляції флуктуацій електронної концентрації. Некогерентно розсіяні іоносферою сигнали звичайної та незвичайної хвиль приймають окремо. Сигнали цих хвиль переносять на проміжну частоту. З виходу приймача звичайної хвилі сигнал подається на лінію затримки з часом затримки . Коли на заданій висоті опиняється імпульс, що був випромінений другим, за допомогою АЦП на виходах лінії затримки та приймача незвичайної хвилі робиться два квантованих відліки сигналів з відомою затримкою між ними. Аналогічні відліки робляться у кінці розгортки дальності, де можна вважати, що корисний сигнал відсутній. Отримані відліки обробляються згідно з алгоритмами (5, 6, 7, 8). Після закінчення сеансу вимірів за виразами (10) визначаються квадратурні компоненти ВКФ корисних сигналів на виходах лінії затримки та приймача незвичайної хвилі а також, згідно з виразом (11), обчислюється АКФ обвідної корисного сигналу. Після цього за виразом (12) обраховується модуль коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями. Після цього середня величина концентрації електронів в імпульсному об'ємі знаходиться по відповідній номограмі, розрахованій в найпростішому випадку згідно з формулою (1). Таким чином, точність вимірів електронної концентрації в максимумі іонізації іоносфери може бути істотно збільшена за рахунок запропонованого способу обробки некогерентно розсіяних сигналів. Як випливає з формули (1), 11 14102 12 найбільша точності вимірів електронної некогерентного рассеяния. Выпуск 2, г.Харьков, концентрації за запропонованим способом 1980, с. 13-23. досягається саме в максимумі іонізації іоносфери, 2. Патент на изобретение №2018872 (Российская Федерация). Способ определения де величина має найбільше значення. электронной концентрации в заданной области Ne ионосферы и устройство для его осуществления / Важливо відзначити, що, у протилежність від Е.В. Рогожкин, В.И. Таран, В.П. Гетман и др. способу - найближчого аналога, існує можливість 3. Ткачев Г.Н. Карлов В.Д. Измерение вимірів на заданій висоті при збереженні разности фаз между обыкновенными и усереднення концентрації електронів у межах необыкновенными компонентами сигнала, імпульсного об'єму; також, на відміну від інших рассеянного на тепловых флуктуациях відомих способів, при зменшенні кореляції між электронной концентрации ионосферы. / Вестник звичайною та незвичайною хвилями розсіяних Харьковского политехнического института, №183. іоносферою сигналів не погіршується Исследование ионосферы методом розрізнювальна спроможність за часом. Звідси некогерентного рассеяния. Выпуск 3, г.Харьков, випливає, що в способі, що пропонується, точність 1981, с. 18-27. вимірів концентрації електронів у максимумі 4. Головин В.И. Определение концентрации іонізації іоносфери принципово вища, ніж у электронов по измерению глубины фарадеевской відомих способах. Цим визначається корисність модуляции. / Вестник Харьковского способа, що пропонується. политехнического института, №183. Исследование У порівнянні зі способом - найближчим ионосферы методом некогерентного рассеяния. аналогом спосіб, що пропонується, окрім Выпуск 3, г.Харьков, 1981, с. 12-17. зазначених вище відзнак і переваг, володіє ще 5. Патент на винахід №5430ΙΑ (Україна). рядом інших. Запропоноване рішення дозволяє Спосіб визначення малих радіальних швидкостей проводити аналіз похибок визначення електронної в когерентних РЛС та пристрій для його концентрації за двома способами та обирати здійснення. / Є.В.Рогожкін, В.О.Пуляєв, спосіб, що забезпечує найменшу похибку. Спосіб В.В.Лізогуб. обробки сигналів також дозволяє уникнути 6. Е.В. Рогожкин, Д.П. Белозеров, А.Н. похибок, пов'язаних з наявністю повністю або Ерѐмин. Информационные возможности частково поляризованого шуму. цифровой обработки радиосигналов с известной Джерела інформації несущей частотой. / Вестник Национального 1. Головин В.И. Влияние некоторых технического университета "ХПИ", №7, т.4, аппаратурных факторов на поляризацию тематический выпуск "Радиофизика и ионосфера", некогерентно рассеянного сигнала. / Вестник г.Харьков, 2003,с.81-88. Харьковского политехнического института, №170. Исследование ионосферы методом Комп’ютерна верстка Л. Купенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601