Дихально-оздоровчий пристрій

Дихально-оздоровчий пристрій, що містить засіб формування потоку дихального повітря, засіб доведення якості його до оптимальної кондиції і засіб об'єднання його складових елементів, який відрізняється тим, що засіб формування потоку дихального повітря виконано у вигляді носоворотової маски з пружного прозорого матеріалу з вміщеною в неї рухомою заслінкою у вигляді капсули з мікроотворами у її корпусі, закріпленої з можливістю переміщення і фіксації спереду маски, а засіб доведення якості повітря до оптимальної кондиції виконано у вигляді камери, пружний корпус якої має усередині три відділені перетинками U 2 (13) 1 3 печує функціонування чи перекриття окремо ротового чи носового дихання і тільки при цій умові пристрій можливо використовувати і лише ці процеси можливо автономно регулювати, створюючи пацієнту можливість пониженого дихання через ніс, яке, як відомо, завжди бажане. Але інших засобів лікування, крім пониження дихання, цей пристрій не передбачає, що обмежує його лікувальні можливості. Відомий пристрій для нормалізації функцій дихальної системи, який має корпус у вигляді ємкості "мертвого” простору, що регулюється по об'єму, і цей корпус зв'язано еластичними дихальними провідниками з носо-ротовою маскою [а. с. СРСР №1536709, А61Н 31/02, Бюл. №31, 1990]. Недолік цього пристрою полягає у тому, що він обмежений у функціональних можливостях - окрім регулювання концентрації вуглекислого газу у ємкості “мертвого” простору в ньому немає інших засобів, які могли б бути застосовані у разі необхідності повищення ефективності лікування. Найбільш близьким по технічній суті є тренажер дихательний індивідуальний "ТДИ-02", який включає корпус у вигляді камери з регулюючими насадками, поміщеними у стакан з кришкою, і дихальною трубкою, зв'язані з насадками цієї трубки у вигляді приладів для дихання через рот і через ніс [паспорт, ТУ 9619-001-4252619-98]. Недолік найближчого аналога у тому, що він незручний у споживанні і використанні, хоча для лікування людини він найбільш ефективний порівняно з іншими аналогами. Незручність цього "капникатора", як назвали його автори, полягає у тому, що треба мати у комплекті багато приспособлень, що потребує складних навичок у його використанні. Треба мати мінімум три банки, воду певної кількості і підігріту до певної температури, яка постійно зменшується у об'ємі і охолоджується, окремі і насадки для дихальної трубки для рота і для носа, які можуть погрожувати травмами слизових оболонок. При цьому головний недолік у тому, що цей пристрій можливо застосовувати лише у позі сидячи і при тому удержуючи його строго вертикально у руках, або фіксуючи його у такому положенні на якійсь опорі. Лежачи чи при рухах людини його використання неможливе і неможливе тим більш при ночному відпочинку в ліжку, хоча було б дуже бажано лікуватись в ночному сні. Це могло б значно прискорити процес лікування і зменшити при цьому псіхичну напругу людини у її повсякденному житті і праці. Але "капникатор" нездатний це забезпечити. В основу корисної моделі поставлена задача з урахуванням всіх позитивних якостей протопипу Тренажера ТДИ-02 і його недоліків, створити певний варіант подібного пристрою, але без виявлених вадів - такий пристрій, який дав би змогу пацієнту фізично тренуватися і лікуватися у будь-яких умовах праці і відпочинку з найменшою напругою його психіки і найбільшою економією робочого часу. Це передбачалось досягти завдяки заміни ротової і носової насадок, які не давали можливості оперативно і зручно переключати ротове і носове дихання і об'єднування цих процесів для забезпечення природних умов функціонування 26381 4 організму людини. Необхідно було створити таку маску з такою пересувною заслінкою, яку можливо було б застосовувати і для інгаляції легень різноманітними розчинами. Камеру ж для "мертвого” простору і здобуття. Необхідної концентрації СО2 у вдихаємому повітрі передбачалось виконати у вигляді зашийного валика, який, як рекомендовано фахівцями, треба застосовувати для поліпшення умов засипання і сну замість звичайної подушки. Головне ж при цьому треба було покращити умови здійснення зовнішнього і внутрішнього дихання організму людини за рахунок поліпшення лікувальної якості вдихаємого повітря. Поставлена задача вирішена тим, що дихально-оздоровчий пристрій, який включає засіб формування потоку дихального повітря, засіб доведення якості його до оптимальної кондиції і засіб об'єднання його складових елементів пристрою, згідно корисної моделі, засіб формування потоку, дихального повітря виконано у вигляді носоворотової маски а пружного прозорого матеріалу а вміщеною в неї рухомою заслінкою у вигляді капсули а мікро-отворами у її корпусі, закріпленої а можливістю переміщення і фіксації спереду маски, а засіб доведення якості повітря до оптимальної кондиції виконано у вигляді камери, пружний корпус якої має усередині три відділенні перетинками частини: верхню, середню і нижню, у верхній із яких виконані бокові отвори для пропускання повітря і установлена на гвинтовій парі еластична у вигляді міха трубка змінної довжини, з'єднуюча верхню частину камери з середньою частиною через виконаний у верхній перетинці дифузор, а середня частина камери має подібні бокові отвори для пропускання повітря через засіб об'єднання складових елементів пристрою, виконаний у вигляді гофрованим еластичних трубок і шворок, з'єднуючих корпус носово-ротової маски е корпусом камери через їх бокові отвори і зачепи, нижня ж частина камери вміщує електричну схему органів керування а електромагнітом, стрижень якого у вигляді привода вміщено, в отвір нижньої перетинки клапана, при цьому доповнено засіб обігрівання і іонізації дихального повітря у вигляді дротяної сітки, прикріпленої знизу дифузора, і датчик частоти дихальних циклів у вигляді мікрофона, прикріпленого зверху дифузора, введених у електричну схему органа керування. Технічний і споживчий результат, досягнутий завдяки використанню сукупності відрізняючих ознак пропонованого пристрою, полягає у тому, що реалізована нагода створити новий пристрій, який дав би можливість розширити його напрямки функціонування за рахунок додаткового введення обігріву і Іонізації циркулюючого у ньому дихального повітря, а головне - значно покращити зручність і умови використання пристрою, зробити його здатним для тренування і лікування системи дихання пацієнта не тільки при пасивному відпочинку у позі сидячи і утримуючи пристрій на руках, а і в процесі ходьби і будь-якої іншої діяльності і навіть продовжувати процедури лікування лежачи при найбільш ефективному відпочинку - нічному сні. Суть пропонованого поясняється кресленням, де на фіг. 1 показано пристрій для тренування, 5 профілактики і лікування органів дихання, вигляд збоку; на фіг. 2 - те ж саме, вигляд спереду; на фіг. 3 - те ж саме, вигляд ззаду; на фіг. 4 - показано застосування пристрою під час відпочинку: а - при спанні на животі, по К.П.Бутейко, б - на спині, по М.Гаголан, в - на лівому боці, по привичці, г - на правому боці, по Г.П.Малахову; на фіг. 5 - пристрій, вигляд збоку, збільшено; на фіг. 6 - камера .пристрою, прозорий вигляд збоку, збільшено (стрілками - потоки вдихуваного повітря при різній висоті перепускної трубки); на фіг. 7 – теж саме, вигляд вверху і вигляд ззаду з розривом; на фіг. 8 - носово-ротова прозора маска, вигляд збоку, фрагмент; на фіг. 9 - те ж саме, вигляд спереду; на фіг. 10 - капсула маски, вигляд збоку (продовжний розріз); на фіг. 11 откритий дифузор з іонізуюче - нагрівальною сіткою, вигляд вверху, збільшено; на фіг. 12 - закритий дифузор; на фіг. 13 - дифузор, вигляд збоку; на фіг. 14 перепускний клапан, вигляд збоку у вихідному положенні; на фіг. 15 - те ж саме, при необхідності накопичення альвеолярного повітря. Конкретно дихально-оздоровчий пристрій включає носово-ротову маску І, виконану іа прозорого пружно-жорсткого матеріалу, з гофрированими еластичними трубками 2 і шворками Зав'язаними з корпусом камери 4, знизу якої вміщено електричну схему 5. Носово-ротова маска 1 має м’яку облямівку 6, а посередині її - вертикальну прорізь (щілину) 7, у яку вставлено з можливістю пересування гвинтову трубку 8 з ручкою 9, вгвинчену у різьбовий отвір внутрішньої спрямовуючої пластини 10, що разом зі зовнішньою пластиною II пружньо охоплюють передню стінку маски повздовж щілини 7 з можливістю вертикального пересування і фіксації разом з трубкою 8. До торця трубки 8 прикріплено виконану із еластичного пруж-нього матеріалу капсулу 12, перфоровану мікроотворами 13 з можливістю заповнення її, створену поверхнями маски і обличчя ємкості різноманітними лікувальними і ароматизуючими речовинами і розчино-рідинними сполуками через канал трубки 8, з'єднаний з капсулою і закритий зовні пробкою 14. У масці 1 виконані бокові отвори 15, до яких прикріплені пружні гофровані трубки 2 і шворки З, якими маска з'єднана з корпусом камери 4, виконаним у формі м’яко приладнаного до шийно-потилочної частини голови валика, який пропонує М.Гаголан для відпочинку замість подушки. Емкість камери поділена на три частини: верхню 16, середню 17 і нижню 18, які відокремлені перетинками 19. У верхній частині камери закріплено верхній кінець еластичної гофрованої міхоподібної трубки 20, в каналі якої вміщено гвинт 21 з ручкою 22, яка виходить зовні корпуса камери 4 у його виїмку 23, а гайка 24 цього гвинта як кришка перекриває трубку 20 і має отвори (не показано) для пропуску повітря в канал трубки, який внизу її закінчується дифузором 25. Нижній кінець трубки 20 і корпус дифузора 25 закріплені у отворі верхньої перетинки 19. Кришка 26 дифузора має радіальні трикутні отвори 27 для пропуску повітря з можливістю перекриття їх аналогічними по формі лопатями крильчатки 28, вільно насадженої своїм отвором на нижню частину гвинта 21 і виступаючої 26381 6 зовні середньої 17 частини камери через прорізь 29 її корпуса у його виєм 30. Знизу корпус дифузора перекрито сіткою 31 двоякого призначення: для обігріву і іонізації проходящего через отвори дифузора повітря, зверху Його прикріплено охоплюючий гвинт 21 мікрофон 32. Через отвори 33 камера з'єднана з маскою 1 трубками 2. Вище цих отворів виконані отвори 34, які з'єднують верхню частину 16 камери а маскою І, але повітря через них перепускається: при вдиху із атмосфери (зовні) у верхню 16 частину камери і далі - через отвори кришки-гайки 24, канал трубки 20, через отвори дифузора 25 і далі через трубки 2 до маски 1 - у рот чи у ніс пацієнта; при видиху повітря переміщається у зворотному напрямку - із легень до камери і через отвори 34 - зовні в атмосферу. Між верхньою 16 і середньою 17 частинами камери 4 виконано у її верхній перетинці 19 ще один отвір 35 для пропуска і обміну повітря при диханні. Цей отвір оснащено клапаном 36, створка якого поводком 37 зв'язана а електромагнітом 38, включеним у електричну схему 5, або з гвинтовою ручкою (не показано), розміщеною під нижньою перетинкою 19 (фіг. 6-15), (об'єм “мертвого” простору у камері 4 позначається шкалою 39). Користуються пристроєм для тренування дихальної системи, профілактики і лікування органів дихання таким чином. Прикладають корпус камери 4 до шийно-потилочної частини голови і, розтягуючи трубки 2 і шворки 3, надівають маску 1, так щоб ніс і рот були під маскою у ємкості, створеної між її корпусом і поверхнею обличчя, а облятовка її країв забезпечувала б герметизацію (фіг. 1, 2, 3, 5). Реалізація тренувально-лікувальних процедур досягається такими засобами: 1. Навантаження на м'язи і інші органи дихання і його регулювання здійснюються дифузором 25 - його крильчаткою 28, тобто перекриттям отворів 27 її лопатями. Це по-перше. По-друге, деякі зміни об'єму "мертвого” простору у камері 4, що створюються обертами ручки 22 гвинта 21 і відповідними переміщеннями угору чи вниз гайки 24 ж її отворами, ведуть до збільшення, чи уменшення довжини трубки 20, через яку повітря вдоху і видоху направляється при включеному клапані 36 (закритому отворі 35) і це також сприяє повишенню навантаження. Таким чином навантаження створюється і регулюється головним чином дифузором 25, а трубка 20, її висота, лише додатково впливає на напругу дихальних м'язів і на ефект фізичного тренування, але це забезпечує більш тонке регулювання загального фізичного навантаження. 2. Тренування м'язів і інших структур дихального аппарата людини виконується а застосуванням додаткового регульованого навантаження завдяки перекриття дихальних каналу і зміни об'єму "мертвого" простору для дихального повітря а установкою його по шкалі 39. 3. Інгаляція дихальних шляхів виконується використанням лікувально-профілактичних речовин і розчинів, якими наповнюють капсулу 12 маски і регулюють їх вихід із капсули через мікроотвори 13 гвинтовоюо ручкою 9. 4. Ароматизація повітря при ароматерапії виконується таким же чином, як і інгаляція, тільки 7 замість лікувальних розчинів у капсулу 12 вливають розчини ароматичні, а якщо це речовини, то їх поміщають нижче капсули, на дні маски. 5. Іонізація вдихаємого повітря відбувається у дифузорі 25 і його сітці 31 при наповненій капсулі 12 водним розчином і форсованих дихальних актах, особливо при посилених вдихах. 6. Нагрівання вдихаємого повітря при інгаляціях і інших процедурах для запобігання охолодження дихальних шляхів і посилення профілактичнолікувального впливу виконується наповненням теплим розчином капсули 12, а також нагрітим видихованим повітрям, яке завжди направляється на поверхню капсули і завжди залишається у "мертвому" просторі пристрою. Подається також тепло і із електросхеми 5. 7. Тестування концентрації СО2 видихованого повітря визначається косвенно - по кількості дихальних актів в установлений час за допомогою мікрофона і зв'язаного з ним таймера - складової частини електричної схеми 5 по принципу - чім вища частота дихальних актів при глибокому диханні, тим менша концентрація СО2 у крові пацієнта. 8. Керування пристроєм здійснюється автоматично із електричної схеми 5 або вручну - при надіванні і зйомах маски 1. Дозування часу включення і виключення пристрою досягається при ручному управлінні по годиннику, а при автоматичному - таймером схеми 5, у якій всі її складові елементи добре відомі і розкривати їх у даному описі нема сенсу. 26381 8 Таким чином пристрій можливо застосовувати у різноманітних ситуаціях життєдіяльності людини: дома, у транспорті, на роботі чи в часи ходьби і бігу, сидячи, стоячи, а також, що найважливіше, на протязі відпочинку при глибокому нічному сні, коли пристрій автоматично включається і виключається по програмі і задає заздалегідь у потрібній кількості і якості лікувальні призначення, що значно поліпшує умови прийняття процедур і збільшує термін активності праці, якого в сучасних умовах життя обмаль. Технічна і споживча перевага пропонованого пристрою над найближчим аналогом полягає у тому, що досягнута можливість значно поліпшити умови тренувального і профілактичнолікувального оздоровчого процесу людей безпосередньо у їх життєво-повсякденній діяльності і завдяки цьому підвищити їх імунітет, фізичні і психофізіологічні резерви їх організму, а відтак, і підвищення їх працездатності і зміцнення здоров'я, а для фахівців-рятувальників і пожежників цей пристрій найде і професійні властивості - забезпечує більш ефективне здійснення ними професійних обов'язків, збільшує термін роботи в умовах загазованості, запильованості і радіоактивності зовнішнього середовища. Сподіваємось, що цей пристрій буде взято на оснащення не тільки спортивно-тренувальних і оздоровчих, а і лікувально-профілактичних закладів, і він буде бажаним і необхідним у кожній оселі. 9 26381 10 11 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 26381 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601