Спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту та пристрій для його здійснення

1. Спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту шляхом уловлювання перистальтичних шумових сигналів, їх попереднього підсилення, а також додадкового підсилення, подальшої реєстрації та оцінки моторно-евакуаторної функції по параметрах шумових сигналів, який відрізняється тим, що додадково з попередньо підсиленних шумових сигналів виділяють сигнали з частотами, які відповідають діапазону частот шумів органа, що діагностують, потім їх підсилюють, перетворюють в імпульсні, лічать кількість імпульсів за інтервал часу, який задається, визначають потужність перистальтичних шумів та оцінюють моторно-евакуаторну функцію по отриманих значеннях потужності. 2. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що при інтервалі часу, який дорівнює 3 хв, та при отриманих значеннях потужності менш 70 умов.од. діагностують відсутність, 71-199 умов.од. – відновлен A (54) СПОСІБ ОЦІНКИ МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ТА ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ 30428 неній евакуації - через 240 хвилин. При залишку у шлунку через одну годину 7 капсул визначають прискорену, 8-12 - нормальну та 13-20 – уповільнену евакуаторну функцію. Пристрій для здійснення цього способу являє собою рентгенустановку з електронно-оптичним перетворювачем. Відомий спосіб не дозволяє провести достатньо точно кількісну оцінку моторної активності ШКТ, оскільки не встановлена чітка залежність між інтенсивністю м'язових скорочень та кількістю капсул, які проходять вздовж відділу травного тракту, що досліджується. Крім того, капсула є твердим чужорідним тілом і реакція на неї з боку стінки кишки неминуча, що також знижує точність відомого способу. Спосіб трудомісткий, характеризується тривалістю дослідження, та вимагає застосування спеціальної коштовної рентгенографічної апаратури, він непридатний для реєстрації "голодної" періодичної діяльності ШКТ. Недоліком рентгенівської установки є також збільшення променевого навантаження. Проведення рентгенографії 3-4 рази справляє шкідливий вплив на організм хворого; завдає додаткові незручності при обстеженні хворих, особливо які знаходяться у тяжкому стані після проведення хірургічної операції. Найбільш близьким по технічній суті є відомий фонографічний спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції ШКТ, який заснований на реєстрації перистальтичних шумів кишечнику. Останні більш точно відображають стан його моторної функції (Чистяков С.И. Моторика кишечника в послеоперационном периоде по данным фонографии брюшной полости. / Функциональная непроходимость пищеварительного тракта. - Материалы симпозиума. - М., 1967. - С. 305-311). Спосіб характеризується такими операціями: уловлюють перистальтичні шумові сигнали, їх попередньо підсилюють, а також додатково підсилюють, здійснюють спостереження фонограми перистальтичних шумів, реєструють отриману фонограму. Одночасно додатково прослуховують попередньо підсилені перистальтичні шумові сигнали і оцінюють моторно-евакуаторну функцію по амплітуді коливань отриманих перистальтичних сигналів. При цьому оцінку проводять суб'єктивно, без виявлення кількісних показників. Додатково багаторазово реєструють фонограми перистальтичних шумів у процесі лікування і оцінюють динаміку моторно-евакуаторної функції шляхом аналізу змін перистальтичних шумів на зареєстрованих фонограмах. Пристрій для реалізації способу, що вибраний за прототип, містить послідовно з'єднані мікрофонний датчик, попередній підсилювач низької частоти (ППНЧ), електронно-променевий осцилограф з підсилювачем на вході та спеціальну фотографічну приставку, а також головні телефони для прослухування, які підключені до другого виходу ППНЧ. Відомий спосіб здійснюється шляхом уловлювання та реєстрації перистальтичним шумів кишечнику за допомогою електронно-оптичної апаратури та спеціального мікрофонного датчика, який накладається на черевну стінку хворого, що обстежується. Сигнали, які приймаються датчиком, по ступають до ППНЧ. Фотографічна приставка являє собою фотографічну камеру, яка обладнана електромотором, що переміщує кінострічку. Попередньо підсилені сигнали подають безпосередньо на підсилювач електронного осцилографу, на екрані якого виникають відповідно перистальтичним шумам вертикальні спалахи, що реєструються фотографічною приставкою протягом 2-3 хвилин. Після проявлення на кінострічці з'являється характерний запис, який дозволяє проаналізувати шумові сигнали, що діються у черевній порожнині. Спосіб, що вибраний як прототип, придатний до клінічних умов: нешкідливий до хворого, не завдає яких-небудь страждань, а також додаткових не зручностей при обстеженні хворих, які знаходяться навіть в стані особливої тяжкості. Він не вносить додаткових подразнень, які могли б справляти негативний вплив на функції цих чи інших систем організму і тим спотворювати істинні показники. Систематична багаторазова реєстрація перистальтичних шумів у хворих при різних патологічних станах дозволяє судити про динаміку відновлення чи іншого змінення моторної функції ШКТ. Однак, цей спосіб також дає тільки приблизне, візуальне уявлення про характер моторної активності, тому що він не дозволяє проводити кількісну оцінку, а питання відповідності моторної активності та параметрів перистальтичних шумів вивчено недостатньо. Крім цього, для здійснення способу потрібні спеціальні коштовні матеріали (кінострічка, хімічні реактиви), а також апаратура для проявлення. Період дослідження тривалий, бо необхідно проявити кінострічку, а лише потім проаналізувати параметри шумових сигналів, які зафіксовані на ній. До того ж відомий пристрій для реалізації енергоємний, не дозволяє дати кількісну характеристику моторно-евакуаторної функції ШКТ у момент проведення дослідження. В основу винаходу поставлене завдання удосконалення способу оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту та пристрою для його здійснення, в яких шляхом введення відповідно додаткових операцій та вузлів для їх реалізації забезпечена можливість визначення кількісних показників потужності перистальтичних шумів, що підвищує достовірність та точність діагностики функціонального стану шлунково-кишкового тракту і тим самим дозволяє отримати найбільш цілковите уявлення про його моторно-евакуаторну діяльність, а завдяки цьому, знизити кількість післяопераційних ускладнень, скоротити час лікування, використовувати в якості експрес спосoбy діагностики стану ШКТ без використання коштовного обладнання. Поставлене завдання вирішується завдяки тому, що в відомому способі оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту шляхом уловлювання перистальтичних шумових сигналів, їх попереднього підсилення, а також додаткового підсилення, подальшої реєстрації та оцінки моторно-евакуаторної функції по параметрах отриманих шумових сигналів, згідно винаходу, додатково з попередньо підсилених шумових сигналів виділяють сигнали з частотами, які відповідають діапазону частот шумів органа, що діагностують. Потім їх підсилюють, перетворюють в імпу 2 30428 льсні, лічать кількість імпульсів за інтервал часу, який задається, визначають потужність перистальтичних шумів та оцінюють моторно-евакуаторну функцію по отриманих значеннях потужності. При інтервалі часу, який дорівнює 3 хв., та при отриманих значеннях потужності менш 70 умов.од. діагностують відсутність, 71199 умов.од. - відновлення, 200-300 умов.од. - нормалізацію і понад 301 умов.од. - підсилення моторно-евакуаторної функції. Для реалізації даного способу відомий пристрій, що містить послідовно з'єднані мікрофонний датчик та попередній підсилювач низької частоти, а також підсилювач потужності, що поєднаний з блоком реєстрації, згідно винаходу, додатково має полосовий фільтр з полосою пропускання, яка відповідає діапазону частот шумів органа, що діагностують. Полосовий фільтр підключений до виходу попереднього підсилювача низької частоти. Причому до одного виходу полосового фільтру підключений підсилювач потужності, а до другого послідовно з'єднані калібрувальній підсилювач, аналогоцифровий перетворювач та лічильно-індікаторний блок. Лічильно-індікаторний блок може бути виконаним у вигляді лічильника-індікатора імпульсів, а також послідовно з'єднаних тактового генератора, блока управління інтервалами часу, звукового генератора та гучномовця. Причому другий вихід блока управління інтервалами часу підключено до другого входу лічильника-індікатора імпульсів. Отримані у результаті досліджень дані показали, що з'ясування механізмів евакуації шлунково-кишкового вмісту після операції та питань відповідності моторної активності і перистальтичних шумів має велике значення при діагностиці ускладнень, які виникають при порушенні евакуаторної функції ШКТ. Визначення умовних кількісних показників шляхом виділення перистальтичних шумових сигналів з частотами, які відповідають діапазону частот шумів органа, що діагностують, їх підсилення, перетворювання в імпульсні та подальше підраховування кількості імпульсів за інтервал часу, який задається, дозволяє більш точно судити про стан моторно-евакуаторної функції ШКТ, а також про динаміку її відновлення чи іншого змінення у хворих при різних патологічних станах. Висока чутливість способу з числовими критеріями оцінки результатів дозволяє об'єктивно і точно оцінити стан хворого, своєчасно розпізнати як початок ускладнення, так і початок фази відновлення перистальтичної активності без яких-небудь неприємних відчуттів, а також таких побічних явищ, як підвищення променевого навантаження на організм, без використання дорогої апаратури. Дослідження можуть буті проведені як у хірургічних стаціонарах, так і в поліклінічних відділеннях при гастроентерологічних обстеженнях пацієнтів. Пропонований винахід ілюструється кресленнями. На фіг. 1 зображена структурна схема пристрою для реалізації способу, на фіг. 2 - варіант виконання лічильно-індікаторного блока. Пропонований спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції ШКТ включає такі операції; уловлюють перистальтичні шумові сигнали, їх попередньо підсилюють, з попередньо підсилених шумо вих сигналів виділяють сигнали з частотами, які відповідають діапазону частот шумів органа, що діагностують. Виділені сигнали підсилюють і реєструють отриману фонограму, при цьому одночасно прослуховують виділені підсилені сигнали. Потім оцінюють моторно-евакуаторну функцію по параметрах зареєстрованих перистальтичних шумових сигналів. При цьому додатково підсилюють виділені сигнали, їх перетворюють в імпульсні, лічать кількість імпульсів за інтервал часу, який задається, визначають потужність перистальтичних шумів та оцінюють моторно-евакуаторну функцію по отриманих значеннях потужності. При інтервалі часу, який дорівнює 3 хвилинам, та при отриманих значеннях потужності менш 70 умов.од. діагностують відсутність, 71-199 умов.од. - відновлення, 200300 умов.од. - нормалізацію і понад 301 умов.од. підсилення моторно-евакуаторної функції. Пристрій для реалізації способу містить з'єднані послідовно мікрофонний датчик 1, попередній підсилювач низької частоти 2, полосовий фільтр 3 з полосою пропускання, яка відповідає діапазону частот шумів органа, що діагностують, підсилювач потужності 4 і блок реєстрації 5. До другого виходу полосового фільтра 3 підключені послідовно з'єднані калібрувальний підсилювач 6, аналого цифровий перетворювач 7 та лічильно-індікаторний блок 8. До другого виходу підсилювача потужності 4 підключені головні телефони 9. Лічильно-індікаторний блок 8 в пропонованому варіанті зроблений у вигляді лічильника-індікатора імпульсів 10, а також послідовно з'єднаних тактового генератора 11, блока управління інтервалами часу 12, звукового генератора 13 та гучномовця 14. Причому другий вихід блока управління інтервалами часу 12 підключено до другого входу лічильника-індікатора імпульсів 10. Спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту здійснюють наступним чином. При обстеженні пацієнта поміщають у горизонтальне положення, лежачи на спині, руки по швах, установлюють та фіксують на шкірі передньої стінки живота мікрофонний датчик 1, вмикають живлення пропонованого пристрою, яке здійснюється, наприклад, від батареї живлення 9V, що забезпечує струм 80 мА. Перистальтичні шумові сигнали уловлюють мікрофонним датчиком 1, підсилюють попереднім підсилювачем низької частоти 2, далі за допомогою полосового фільтра 3 виділяють сигнали з частотами, які відповідають діапазону частот шумів органа, що діагностують. Потім виділені сигнали подають на підсилювач потужності 4 для запису блоком реєстрації 5 та подальшого аналізу. При необхідності контролюють наявність перистальтичних шумових сигналів за допомогою головних телефонів 9. Одночасно сигнали, що поступають з полосового фільтра 3, підсилюють калібрувальним підсилювачем 6, перетворюють в імпульсні аналогоцифровим перетворювачем 1, з виходу якого імпульси поступають на лічильно-індікаторний блок 8, де здійснюють підрахунок імпульсів за інтервал часу, що задається, наприклад, 3 хвилини, і фіксують результат лічення. Кількість імпульсів може бути полічено лічильником імпульсів, що випускається серійно, напри 3 30428 клад, мультіметром ВР-11, при цьому інтервал часу, що задається, може бути проконтрольовано за допомогою секундоміра. В описаному варіанті виконання для підвищення точності вимірювання кількість імпульсів лічать за допомогою лічильника-індікатора імпульсів 10 з автоматичним контролем інтервалу часу, що задається. Інтервал часу лічення імпульсів, що задається, встановлюють автоматично за допомогою блока управління інтервалами часу 12, який з'єднано з тактовим генератором 11. Результат лічення висвічується на цифровому індикаторі лічильника-індікатора імпульсів 10. У цей момент по команді з блока управління інтервалами часу 12 за допомогою звукового генератора 13 та гучномовця 14 формують переривистий звуковий попереджувальний сигнал, який фіксує увагу оператора на результатах лічення. По результатах лічення визначають значення потужності перистальтичних шумів за інтервал часу, що задається. Ці значення пропорціональні кількості імпульсів, що підраховані за цей інтервал часу. Для спрощення способу приймають коефіцієнт пропорційності рівним 1 і визначають значення потужності в умовних одиницях. Оцінюють моторно-евакуаторну функцію по отриманим даним і при інтервалі часу, який дорівнює 3 хвилинам, та при значеннях потужності менш 70 умов.од. - діагностують відсутність, 71199 умов.од. - відновлення, 200-300 умов.од. - нормалізацію і понад 301 умов.од. - підсилення моторно-евакуаторної функції. Таким чином, пропонований спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту та пристрій для його здійснення забезпечують визначення кількісних показників потужності перистальтичних шумів, що підвищує достовірність та точність діагностики функціонального стану шлунково-кишкового тракту. Для оцінки моторно-евакуаторної функції ШКТ в динаміці оперативного лікування дослідження проводились за добу до операції (чи в момент надходження ургентних хворих) та в післяопераційному періоді через 6, 12, 24, 48, 72, та 96 годин. Отримані данні заносились у таблицю. При цьому в групі хворих після лапароскопічних операцій у кількості 30 чоловік для контролю пропонованого способу оцінки моторно-евакуаторної функції проводились рентгенологічні дослідження оцінки моторно-евакуаторної функції ШКТ. Дослідження показали, що одиничні перистальтичні шуми визначаються через 6-8 годин після операції при умові гладкої течії післяопераційного періоду. Наприкінці першої доби через 24 години після операції потужність перистальтичних шумів складала 70-84% від вихідних даних, що були за 24 години до операції. Через 48 годин шумова активність складала 78-133% від доопераційної. При виникненні в післяопераційному періоді ускладнень спостерігається сповільнення відновлення моторної активності ШКТ. Симптом зниження потужності перистальтичних шумів після їх неповного відновлення протягом 3-5 діб післяопераційного періоду є прогностичним і поліпшує діагностику післяопераційних ускладнень. При проведенні рентгенологічних досліджень хворому давали випити рентгеноконтрасну ріди ну - 80-100 барієвої суміші за 4-12 годин до операції та в час операції через зонд вводили ще 100150 мл. В післяопераційному періоді через 12, 24 та 36 годин спостерігали за проходженням обох порцій. Аналіз даних рентгенологічного способу дослідження підтверджує, що евакуація вмісту ШКТ здійснюється тільки після відновлення моторики ШКТ, однак він не дає достатньо точної кількісної оцінки моторної активності ШКТ. Таким чином, оцінка кількісних показників потужності перистальтичних шумів в післяопераційному періоді у хворих дозволяє здійснити контроль за станом моторно-евакуаторної функції ШКТ в динаміці і точно діагнозувати післяопераційні ускладнення. Пропонований спосіб підтверджується такими прикладами. Приклад 1. Хвора С., 26 років, поступила у клініку у плановому порядку з діагнозом: жовчнокам'яна хвороба І стадії, хронічний рецидивний холецистіт. Хворій виконана операція - лапароскопічна холецистектомія. Післяопераційний період проходив гладко. У хворої проводилась оцінка моторно-евакуаторної функції ШКТ пропонованим способом, а для контролю проведені рентгенологічні дослідження. Для цього за 6 годин до початку операції хвора випила 100 мл барієвої суміші. Під час операції через зонд у шлунок введена друга порція барієвої суміші (150 мл). У післяопераційному періоді тричі виконувались рентгенологічні спостереження за проходженням барієвої суміші. 1. При першому рентгенологічному дослідженні (через 24 години після операції) доопераційна порція барієвої суміші визначалась у верхніх відділах тонкої кишки, інтраопераційна порція контрасту знаходилась в антральному відділі шлунка і не спостерігалось початку евакуації барієвої суміші з шлунку у дванадцятипалу кишку. На шлунковій стінці реєструвались перистальтичні хвилі. 2. При другому рентгенологічному дослідженні (через 48 годин) шлунок пустий, барієва суміш визначалась у всіх відділах товстої кишки. 3. При третьому рентгенологічному дослідженні (через 54 години) барієва суміш визначалась тільки у прямій кишці. Почалась нормалізація моторно-евакуаторної діяльності ШКТ. Дані дослідження потужності перистальтичних шумів черевної порожнини, згідно винаходу, приведені в табл. 1. До операції потужність перистальтичних шумів складала 256 умовних одиниць. Початок відновлення моторики чітко реєструється вже через 12 годин, а через 24 години складала 183 умов.од. хоч, згідно з рентгенологічним дослідженням евакуації з шлунку другої інтраопераційно введеної порції барієвої суміші ще не відбулось, а на головних телефонах перистальтичні шуми вже прослуховувалися. Через 48 годин потужність перистальтичних шумів склала 238 умов.од., що свідчило про нормалізацію моторно-евакуаторної функції та приближення її до доопераційних значень через 72 години - 262 умов.од. Третє рентгенологічне дослідження підтверджує початок нормалізації моторної діяльності ШКТ. Хвора С. виписана з лікарні на шосту добу. 4 30428 Показники обох способів тотожно визначають активність моторики ШКТ, однак пропонований спосіб більш точно відображає період відновлення з меншою дискретністю досліджень. Приклад 2. Хворий Я., 58 років, поступив у клініку з діагнозом хронічний калькульозний холецистит, на який він хворіє біля 6 років. До операції досліджена моторно-евакуаторна активність ШКТ пропонованим способом, а для контрольного проведення рентгенологічних досліджень введена порція барієвої суміші у кількості 100 мл. Хворий після короткої медикаментозної підготовки був оперований. Виконана лапароскопічна холецистектомія, дренаж підпечінкового простору. Під час операції через зонд введена у шлунок друга порція барієвої суміші. Дані дослідження потужності перистальтичних шумових сигналів приведені в табл. 2. Після операції відзначено сповільнення відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ, тільки через 24 години потужність перистальтичних шумів склала 92 умов.од. Через 24 та 48 годин були проведені рентгенологічні дослідження. Перше рентгенологічне дослідження показало, що порція контрасту – барієвої суміші, яка введена під час операції в шлунок, знаходилась без руху, а при другому дослідженні спостерігався початок евакуації барієвої суміші з шлунка у дванадцятипалу кишку. Рентгенологічні дослідження підтвердили сповільнене відновлення моторної діяльності ШКТ. Аускультативно - на головних телефонах - шуми почали прослуховуватись тільки через 24 годи ни. Максимальна потужність перистальтичних шумових сигналів визначена через 72 години 181 умов.од., а через 96 годин почалось зниження потужності сигналів і на 5 добу (через 120 годин) дослідження показали зниження моторної діяльності ШКТ до значення 123 умов.од. У хворого піднялася температура до 38°С, посилилась біль у правому підребер'ї. У крові відзначен лейкоцитоз до 13000 з паличкоядерним зрушенням до 16%. Виконана повторна операція, виявлено ускладнення - підпечінковий абсцес, що формується, який дреновано двома рукавично-трубочними дренажами. Дані дослідження шумової активності ШКТ хворого після другої операції приведені у табл. 3. Стан хворого після другої операції поліпшився, показники крові та моторно-евакуаторна функція ШКТ нормалізувалися на 4-5 добу (через 96120 годин). На десяту добу хворого було виписано з лікарні у задовільному стані. Вивчення показників потужності перистальтичних сигналів черевної порожнини в післяопераційному періоді у хворих, їх оцінка, дозволяє здійснити у динаміці контроль за відновленням моторно-евакуаторної функції ШКТ. У комплексі з клініколабораторними дослідженнями оцінка моторноевакуаторної функції ШКТ шляхом визначення значень потужності перистальтичних шумових сигналів спрощує діагностику таких післяопераційних ускладнень, як прогресування запального процесу у черевній порожнині, формування внутрішньочеревних абсцесів та інших. Таблиця 1 До опер. 256 6 год. 71 12 год. 82 24 год. 183 48 год. 238 72 год. 262 96 год. 273 120 год. 288 Таблиця 2 До опер. 226 6 год. 58 12 год. 56 24 год. 92 48 год. 144 72 год. 181 96 год. 176 120 год. 123 Таблиця 3 24 год. 113 48 год. 143 72 год. 201 5 96 год. 258 120 год. 244 30428 Фіг. 1 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6