Пристрій для формування кукси

в '617/56 ПРИСТРІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КУКСИ Запропонований винахід - пристрій для формування кукси відноситься до медицини, зокрема до хірургії І травматології. Він може бути використаний для формування кукси до постійного протезування після ампутації кінцівки. Пристрої для формування кукси для протезування після ампутації кінцівки відомі. В основному використовують два види тимчасових і постійних пристроїв для формування кукси. Один з них, тимчасовий, який виготовляється кожному хворому індивідуально з моделі та гіпсу у вигляді циліндра, так званого куксоприймача, який має дно. В останні роки його виготовляють на операційному столі після проведння ампутації. До нього кріплять тимачасово протез і замінюють на новий декілька разів до виготовлення постійного протезу (див. Н.И.Кондрашин, В.Г.Санин. Ампутация конечностей и первичное протезирование, 1984,стр.129140; А.А.Корж. В.А.Бердников. Ампутация конечностей и експресспротезирование. К.,1977, стр.46-48, 56-62). За протитип можна взяти другий спосіб - використання тимчасових напівфабрикатів, ж ПН-35, ПНШ-37, ПНЗ-17, ПН:-41, ПНЗ-46, що являють собою гільзи різних розмірів. Вони теж можуть використовуватися для експрес-протезування на операційному столі після ампутації кінцівки, або у більш віддалені періоди. Недоліком цих пристроїв є необхідність виготовлення нових гіпсових куксоприймачів декілька разів до виготовлення постійного протезу, та багаторазові заміни стандартних напівфабрикатів, пов'заних із зменшенням кукси після ампутації. Важливим недоліком є ще й те, що при застосуванні цих пристроїв тиск на куксу не визначається і ніяк не контролюється. В завдання запропонованого винаходу входить розробка такого стандартного і постійно діючого пристрою, який забезпечує постійний контроль дії тиску на куксу та регульоване її формування на протязі всього післяопераційного періоду до виготовлення постійного протезу. Таке завдання забезпечується тим, що пристрій, виготовлений у вигляді чотирьохкутової пластини, здатної скручуватися в трубку, один край її виконано зубчастими з отворами біля верхівок зубців і на 1/3 її поверхні біля них закріплена роздувна манжетка. Таке виконання забезпечує постійний контроль і регулювання тиску та формування кукси без заміни пристрою на протязі всього періоду до постійного протезування. Пристрій зображено на мал. , фіг 1 і 2. На фіг. 1 зображено поперечний розріз пристрою, який скручено в трубку, а на фіг.2 зображено поперечний розріз кукси стегна з одягнутим на неї пристроєм з роздутою манжеткою. Пристрій включає пластинчастий чотирьохкутовий корпус 1, фіг.1, з отворами 2 в стінці. Корпус 1 виготовлений з еластичного гнучкого матеріалу здатного скручуватися в трубку, що показано на фіг.1 (його можна виконати з полімеру, або із шкіри). На 1/3 внутрішньої поверхні зі сторони нижнього краю пластини корпусу 1 виконані вирізи трикутної форми і цей край виглядає зубчастим. Зубці 4 мають трикутну форму і на їх верхівках виконані отвори 5, в які рухомо вставлено шнурок 6. На зовнішній поверхні корпусу 1 з однієї сторони закріплені ремінці 7 з отворами посередині, а на протилежній стороні закріплено ремінці з пряжками 8 та 9. Між роздувною манжеткою 3 і зубчастим краєм 4 розміщена поролонова подушка 10. Робота пристрою. Після проведеної ампутації кінцівки, наприклад, ампутації стегна, дренування рани та обробки антисептичними розчинами, на операційному столі накладають асептичну стерильну пов'язку на куксу у вигляді чохла. Потім беруть пристрій і його пластинчастий корпус 1 скручують в трубку, внаслідок чого утворюється гільза циліндричної форми, подібна до приймальних гільз постійних пристроїв, які використовують при підготовці кукси для протезування. Діаметр корпусу 1 цієї гільзи регулюється за допомогою ремінців 7 і 8 і повинен бути більшим від діаметру кукси. Після цього беруть протилежні кінці шнурка 6 І з його допомогою стягують верхівки зубчастих трикутників 4 до центральної вісі корпусу 1. При цьому утворюється дно циліндра. На дно циліндра вкладають поролонову подушку 10 і пристрій стає готовим для використання. Після цього беруть пристрій і верхнім його отвором надягають на куксу, як показано на фіг.2 мал.1. З допомогою ременя 9 пристрій фіксують до поперечного ременя хворого і підтягують еластичною тягою до контакту кінця кукси з поролоновою подушкою 10. Потім за допомогою груші манометра в манжетку 3 накачують повітря. При цьому манжетка роздувається, збільшується її розмір. Завдяки тому, що зовнішня поверхня манжетки 3 нерухомо фіксована до внутрішньої поверхні пластини корпусу 1, а внутрішня ЇЇ поверхня залишається вільною, то при накачуванні повітря в порожнину манжетки її внутрішня поверхня роздувається і внутрішній діаметр зменшується. При цьому внутрішня поверхня манжетки 4 давить на зовнішню поверхню кукси, що зображено на фіг.2 мал.1. Величина розміру зменшення і тиску на куксу визначається і регулюється за допомогою манометра манжетки 4, що на мал. не показано. При цьому створюються умови для регуляції контрольованого тиску на кінець кукси і регульованого формування кукси для раннього постійного протезування хворого. З таким пристроєм хворий може вільно рухатися, спати і носити тимчасовий або постійний протез з початку підготовки кукси до протезування. Пристрій не потребує заміни на інші пристрої і є стандартним, який регульовано формує кінець кукси до постійного протезування з допомогою роздувної манжетки на протязі всього періоду підготовки. До цього пристрою можна закріплювати тимасовий або постійний протез з самого раннього періоду після ампутації, що скорочує і здешевлює якість і терміни підготовки. Його можна знімати і надягати при необхідності і визначати оптимальні умови тиску на куксу і свідомо їх впроваджувати. Після закінчення терміну формування кукси, пристрій знімають з неї і проводять постійне протезування. Приклад застосування способу. Хворий К., 29 років, поступив у клініку 10.02.98 р. Діагноз: хибна кукса правого стегна в нижній третині з виступанням опилу кістки під шкірою. Первинна ампутація проведена 6.01.98 р. з приводу тотального післятравматичного остеомієліту обох гомілковіх кісток. 13.02.98 р. проведена міопластична реампутація правого стегна із зшиванням м'язівантагоністів під опилом і дренуванням рани резиновими випускниками. На рану накладено асептичну пов'язку, а зверху бавовняний чохол. На куксу разом з пов'язкою і чохлом накладено розроблений пристрій. Зав'язано протилежні кінці шнурка, закріплено ремінці. Верхній край пристрою пристібнуто до ременя хворого так, щоб пристрій утримувався на куксі. З допомогою груші манометра в манжеті створено необхідний тиск. На слідуючий день після операції зроблена перев'язка. Для цього повітря в манжеті випущено, пристрій знято. Рана оглянута й оброблена. Видалені резинові випускники. Знову накладено асептичну пов'язку, чохол і пристрій. Створено необхідний тиск у манжеті. Перев'язки виконувались ще тричі до зняття швів. На третій день після операції до пристрою прикріплено елемент протеза зі стопою і хворий почав дозоване навантаження, користуючись милицями. Для сну і відпочинку нижній елемент протеза знімали, а пристрій залишався, створюючи заданий тиск. Шви знято на на 12-й день. Рана зажила первинно. Набряку і післяопераційних гематом немає. В післяопераційному періоді продовжувалось постійне підтримання заданого тиску в манжеті й ходьба на протезі. В термін 6 тижнів сформована кукса помірно конічної форми. Проведено протезування постійним протезом. і Пристрій &п