Спосіб підбору курсової дози хіміопрепаратів для проведення хіміотерапії хворим на злоякісні пухлини

и СПОСІБ ПІДБОРУ КУРСОВОЇ ДОЗИ ХІМІОПРЕПАРАТІВ ДДЯ ПРОВЕДЕННЯ ХІМІОТЕРАПІЇ ХВОРШ НА ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИН Винахід належить до медицини* а саме до онкології і може бути використаний ддя індивідуалізації тактики хіміотерапії і підвищення її ефективності у хворих на злоякісні пухлини. Відомий спосіб підбору зфрсової дози хіміопрепаратів шляхом розрахунку доза на кілограм маси тіла і ♦ Спосіб дозволяє підібрати дозу хіміопрепарате, необхідну для насичення певної біологічної маси тканин. Однак, застосування даного способу ке дозволяє підібрати адекватну для досягнення максимального те рапевтичного ефекту дозу, так як не враховує співвідношення пухлинної і нормальної тканин. Крім тот, застосування цього способу не яраховув конституційні особливості організму» паприк* лад, масу жирової тканини, яка не в^де активної участі у метаболізмі Найбільш близький по суті заявленому способу ® визначання Курсової дози хіміопрепаратіз шляхом розрахунку нз І зг- повзрхиі тіла дядини 2 • Для розрахунку зурсової дози хіміопрепарат* езрадньаемтистмїщу» знроблану змпирнчнз, дозу хіміопрепарат* на І tf, причому плекду поверхні тхла визяатаоть aft номограмо», враховуючи загу і рі;*г хворобо. Недоліком відомого способу в неможливість визнавання дози кіміопрзларата індивідуально з врахуванням дигшміки взаємовід ношення пухлини і організму у процесі проведення хі^іоторапії. розрахована згідно відомому способу курсова доза зсі&іопропарата у ряді випадків в клінічній практиці визглийає високу токсичність І, таким чином, призводить до зниження якості життя хворих. У той же час, якщо середньостатистична доза виявляється недостатньою» то можливе зниження ефективності хіміотерапії» а у ряді випадків - стимуляція пухлинного росту 3 • В основу винаходу поставлена задача індивідуального підбору цурсової дози хіміопрепаратів. Поставлена задача досягається шляхом визначення індивідуальної цурсової дози на підставі зникнення клона цухлиноасоційованих лімфоцитів периферичної крові» що реєструється у тесті пригнічення прилшвкня лейкоцитів. Новим у заявленому є те, що індивідуальний підбір достатньої дози хіміопрепаратів здійснюється а врахуванням здатності до проліферації та засвоєння хіміопрепарате пухлинними клітинами, які посередньо визначаються за рівнем пухлмкоасоційованого імунітету у тесті пригнічення прилипання лейкоцитів. Хіміо^гтливість пухлини зумовлена засвоєною дозою хіміопрепарата. Здатність до поглинання хіміопрепарате визначають рівнем пролітеративної активності пухлинних клітин. Так як контроль за прсяіфзрацією соматич-них тканин, у тому числі і пухлинної, здійснює імунна система 4* б » то за рівнем цухлиновсояіРовакого імунітету можливо індивідуально визначити курсову дозу хіміопрепаратів, необхідну для впливу на проліферуючу пухлинну тканину. Таким чином, спосіб дозволяв впливати адекватною дозою хіміопреператів на проліферуючий дул пухлинних клітин, в результаті такого впливу знижується токсичність хіміотерапії за рахунок переважного поглинення його пухлинною тканиною і мінімального впливу на нормальну тканину, що призводить до підвищення якості життя хворих. Хіміотерапія» яка проводиться у такому режимі» призводить до покращення результатів лікування, так як виключає можливість стимулюючого впливу хіміотерапії на пухлинний ріст* з Спосіб здійснюється такадв чином, ПІД **ае проведення Курсу хіміотерапії хворому кожні три дні проводиться дослідженкл крові у тесті пригнічення прилипання лейкоцитів. Для чого з локтьовоТ вени досліджуваного забирають 8 мл крові в пробірку з гепарином /0*5 мл у концентрації 10 мг/мл/. Лайксцити для дослідження одержують відстоюванням гепа » риниоованої крові пря температурі 37*С протягом 45 хвилин. ДоМІЕОК еритроцитів вадаляють обробко» 0,5% розчином хжорвду амонію, після чого КЛІТИНИ одноразово відмивають у саредовящі 199 і доводять їх концентрацію до 2 млн./мл» У лунки 96-лукково! плейти у загальної^ обсязі 0#? мл я*вцнують 0,05 »л суспензії лейкоцитів 0#05 мл тестуючого антигену, 0»05 мл середовищ» 199 і 0»05 мл суміші сироваток донорів ТУ г^пи крові. У контрольних лунках антиген замінюють еередовитем 199. Вяейти інкубуоть протягом 2 годин при температурі 3VfC У перевернутому догори дном положенні. По закінченню строку інкубації шшйти перевертають і ивидко переносять суміш, яка містить афінні до антигену лейкоцити, у пробірки для підрахунку. Проводять підрахунок афінних до антигену лейкоцитів у пробел н« апараті "пікоскаль*. Індекс ЙІ*ІННОСТІ лейкоцитів до тестуючого антигену розраховують за фор^улоо: /А - В/ ------ х :о*» де Ш А - кількість негфялжпнкг /афінних/ клітки у досліді, В - кількість неприлипших клітин у контролі» Наявність сенсибілізації клітинного тицу діагностують у випадку ревсграції позитивних значень індексу афінності. Припинення курсу хіміотерапії можливе у разі досягнення індексом афінності до тестуючих цухдшшлх антигенів негативних значень. Приклад здійснення способу. Хворе Д,» ЇХ V9299I* Діагноз: рак лтеккків Щ стадії, етан після оперативного лікування, 4-х фрсіа хіміотерапії. Рецидив захворювання. Асцит. Анемія. ІУ кл» гр. Загальний стан хзорої на чес поступзкня наближення до тяж кого. Вага хворе! 47 кг» ріст 163 см. Хворій виконаний лапароцзнтез, проведено підготовче дезінтоксикаційне і геиостимулдшчв лікування, що призвело до покращення загального стану хворої. До почату itypcy кріотерапії у тесті пригнічення прилипання лейкоцитів індекс афінності до антигену раку лечнина склав 76%. Хворій проводили курс внутрішньовенно? поліхіміоторадії писплатином і циюіофосфаном протягом двох тижнів під контролем гжсху до його негативних значень /інкзкс афінності сдяав - 46$/. ХУР~ сова доза хіміопрепаратів склала; цисшіптина - 220 мг, цихлофосфвна -5 г. Токсичність мінімальна. Клінічний 9$е«т - регрзсія понад 50!? пухлинного ураження» На час поступання хворої через 3 тадні для повторного і^урсу кіміотераяії клінісши?* ефеїг, досягнутий під час попереднього лікування, зберігся. ЗагальниЗ сям» зсворої задовільний. Рівень афіїшос1?* до антигену раку яєчника у тесті пригнічення прилипання лейкоцитів склаз 44$. Хяорі^ проводили Jtypc внутрішньовенноТ xi^sioтepaпiї цлсплатином і циклофосфаном під контролем тесту- Оцкая, на час досягнення дозк хіміопрепаратів: цисплатина - 180 мг, циклофосфэна - 2.4 г та індексу афікності до антигену ра^ї' явчняха 17% хвора !?ідмови:їась від подальшого ліі^ування. через два тижні звернулась у клініку з ознаками вираженого прогресування процесу: відзначався ріст рецидивної пухлини» накопичення асцитичної рідини, наростання інтоксикації та анемії. Індекс ефінності до антигену рацу яєчника g тесті пригнічення прилипання лейкоцитів г-шгер 102$* Парєвагом заявившого способу є відносна простота виконання, можливість використання у широкі? клінічній практиці. Метод дозволяє знизити ТОКСИЧНІСТЬ, ПІЯВИЮЮГЙ ефективність хіміотерапії і покращити якість життя хворих, які сдерхують хікіотерапзв-тнчне ^і^уз^шня. з»стосуваніія пропонованого способу дозволяє уникнути стимулюючого впливу не іг/хличнн* ріст, що КО«ЛЙВИЯ при рвдуадії доз» хіміопрепаратів. ?встосувйння заявленого способі" дозволяв Ікдчвідуалівуяв-ти тактику хіміотерапії г, тим сэты, підвмщитч rt зфзктизність. Література. [1]. Противоопухолевая химиотерапия. Справочник. М."Мед." -1993 Под ред. Переводчиковой Н.И., 224 с. [2]. Гарин AM. Фаюы, досгажения и неудачи современной онкологии. АлмаАта, "Казахстан", -198О.-172с. [3]. Пашкова B.C., Филиппова Л. А, Лавренова А Л. Прогнозировании индивидуальной хиьшочувствотельности оперативно удаленных и биопсированных опухолей бальных способом in vitro. // Клин. лаб. Диагностика, 1997, N10, -С.36-37. [4]. Нестеренко В.Г. Иммунологическая регуляция дифференцировки соматических клеток // Успехи совр. биологии -1980, -т.90, вьш.2(5), -С.211-219. [5]. Fidler I.J. Lymphocytes are not only immimocytes // Biomedicine, -1980, Vol.39,-P.l-3