Спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей

1 Спосіб формування ПОЛІВ ураження маповисотних повітряних цілей, при якому використовують стволи гармат, виконують на дальності відкриття вогню 1-7 кілометрів постріли з останніх у бік цілі з інтервалами між пострілами не менше 10 секунд, виконують на траєкторії польоту снаряда до ЦІПІ ЙОГО підрив за допомогою вбу дованого інтелектуального підривника у точці простору на відстані від повітряної ціпі не більше 1-5 метрів, формують поле ураження за допомогою послідовних підривів снарядів з утворенням при кожному вибуху снаряда вражаючого конуса з вражаючих елементів, кожен з яких є направленим у бік повітряної цілі, при цьому конус з вражаючих елементів формують на балістичній траєкторії польоту снаряда у бік цілі, який відрізняється тим, що додатково встановлюють ство ли гармат, доводять кількість стволів гармат до 6-8. вистрілюють снаряди у бік цілі водночас з усіх 6-8 стволів по балістичним траєкторіям, апідрив снарядів при кожному черіовому залпі здійснюють у площині, що є перпендикулярною напрямку польоту повітряної цілі, при цьому поле ураження формують з вражаючих конусів, кількість яких дорівнює кількості стволів гармат, що використовуються в залпі 2 Спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей за п.1, який відрізняється тим, що формують з вражаючих конусів попе ураження з розмірами по площині не менше 10x10 метрів та глибиною не менше ї-5 метрів, що визначається ефективністю дії вражаючих елементів на повітряну ціль при підриві снаряду 3 Спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей за п,1, який відрізняється тим, що використовують при формуванні поля ураження снаряди з різними фізичними принципами вражаючої дії, наприклад, снаряди з готовими вражаючими елементами, снаряди з об'ємно-детонуючим вибухом, снаряди з пасивними елементами радіоперешкоди, снаряда з елементами теплової" перешкоди, снаряди з кумулятивними зарядами, снаряди з використанням електромагнітних імпульсів, снаряди з бронебійними вражаючими елементами О со Винахід відноситься до галузі озброєння, зокрема, до способів ураження малорозмірних швидкісних, маловисотних цілей, наприклад, крилатих ракет, керованих авіаційних бомб, а також вертольотів чи літаків, а саме, до способів формування поліа ураження при розриві снарядів з засобами впливу на ціль у вигляді вражаючих елементів чи факторів Відомий спосіб формування попів ураження малоаисотних повітряних цілей, при якому використовують ствол безвідкатної гармати, виконують з останнього постріли у бік цілі з обумовленою частотою не менше 1 пострілу за хвилину, здійснюють на траєкторії1 польоту снаряду до ціпі його підрив на відстані від цілі не менше 5-Ю метрів, а поле ураження створюють за допомогою послідовних підривів снарядів з утворенням при кожному вибуху снаряда конуса з вражаючих елементів [1] Для вистрілювання снаряду використовують ствол гладкоствопьноТ гармати, наприклад, калібру 73, 90 та 120 мм, при цьому ствоп використовують одноразово. Недоліками відомого способу формування полів ураження маловисотних повітряних цілей є те, що снаряд, що використовуються, має швидкість польоту не більше 450 метрів за секунду, що є недостатньою умовою для ефективного ураження високоманеврєних повітряних цілей, навіть при умові створення щільного конусу з вражаючих елементів Розташування конусів вражаючих елементів на одній прямій відносно ствола гармати на напрямку польоту повітряної цілі знижує зг 34720 ймовірність ураження останньої. При цьому э одиницю часу використовується лише один тип боєприпасу, наприклад, або снаряд з готовими вражаючими елементами, або снаряд з об'ємнодетонуючим вибухом, або снаряд з пасивними елементами радіоперешкоди, або снаряд з елементами теплової перешкоди, або снаряд з кумулятивними зарядами, або снаряд з використанням електромагнітних імпульсів, або інші типи снарядів. Вібрація гармати при стрілянині також знижує точність наведення зброї на ціль Відомий спосіб формування полів ураження маповисотних повітряних иілей, при якому використовують ствол гярмати, виконаний нарізним, провадять з останнього постріли у бік цілі з обумовленою частотою не менше 45 пострілів за хвилину, здійснюють на траєкторії' польоту снаряду до иілі його підрив у заданій точці простору на відстані від цілі не менше 10-15 метрів, а попе ураження створюють за допомогою послідовних підривів снарядів з утворенням при кожному підриві снаряду конуса з вражаючих елементів, спрямованих у бік ціпі, при цьому поле ураження виконують у вигляді циліндра, орієнтованого за балістичною траєкторією польоту снаряда [?] Як ствол (для викиду снаряда в сторону цілі) використовують ствол нарізної' скорострільної гармати, наприклад, калібру 75-76 мм з темпом стрільби від 45 до 120 пострілів за хвилину. Недопіками відомого способу формування . полів ураження маповисотних повітряних цілей є те, що при стрільбі утворюється поле ураження з розташуванням конусів вражаючих елементів на одній прямій відносно ствола гармати у напрямку польоту повітряної цілі, що знижує ймовірність ураження зазначеної цілі Ймовірність ураження повітряної ціпі знижується також через те, що координати польоту цілі постійно змінюються. Для наведення гармати на ціль потрібна складна інформаційно-керуюча система з розрішальною спроможністю не більше 1-2 кутових хвилин. При цьому у одиницю часу використовується лише один тип боєприпасу Вібрація гармати при стрільбі також знижує точність наведення зброї на ціль. Найбільш близьким технічним рішенням, яке обрано зэ прототип, є спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей, при якому використовують ствол гармати, виконують на дальності відкриття вогню 1-7 кілометрів постріли з останнього у бік цілі з інтервалами між пострілами не менше 10 секунд, виконують на траєкторії польоту снаряда до цілі його підрив за допомогою вбудованого інтелектуального підривника у точці простору на відстані від повітряної цілі не більше 1-5 метрів, формують поле ураження за допомогою послідовних підривів снарядів з утворенням при кожному вибуху снаряда вражаючого конуса з вражаючих елементів, кожен з яких є направленим у бік повітряної ціпі, при цьому конус з вражаючих елементів формують на балістичній траєкторії польоту снаряда у бік цілі ІЗ]. При цьому способі використовують ствол нарізної гармати, наприклад, калібру 20-35 мм зі скорострільністю від 550 до 1200 пострілів за хвилину. Недопіками відомого способу формування попів ураження маловисотних повітряних цілей, який обрано за прототип, в те, що при стрільбі ' 2 утворюється попе ураження з розташуванням конусів вражаючих елементів на одній прямій та 9 одній площині відносно ствола гармати у напрямку польоту цілі, що знижує ймовірність ураження зазначеної повітряної qint Ймовірність ураження повітряної цілі знижується також через те, іцо координати польоту цілі постійно змінюються Для наведення гармати на ціль потрібна складна інформаційно-керуюча система з розрішальною спроможністю не більше 1-2 кутових чвилин При цьому у одиницю часу використовується пише один тип боєприпасу Вібрація гармати при стрільбі також знижує точність наведення зброї на ціль. Недоліком є й те, що використовується при кожному підриві чергового снаряда у серії лише один вид боєприпасу з одним із відомих типів вражаючих факторів, наприклад, снарядів з готовими вражаючими елементами, снарядів з об'ємно-детонуючим вибухом, снарядів з пасивними елементами радіоперешкоди, снарядів з елементами теплової перешкоди, снарядів з кумулятивними зарядами, снарядів з використанням електромагнітних імпульсів, снарядів з бронебійними вражаючими елементами. Все це також знижує ефективність використання боєприпасу Технічною задачею, що вирішується цим винаходом, є підвищення ймовірності ураження повітряної цілі за рахунок формування поля ураження з великої кількості вражаючих елементів і факторів у заданій площині або точці простору у заданий час. Рішенням технічної задачі в способі формування попів ураження маповисотних повітряних цілей, при якому використовують стволи гармат, виконують на дальності відкриття вогню 1-7 кілометрів постріли з останніх у бік цілі з Інтервалами між пострілами не менше 10 секунд, виконують на траєкторії польоту снаряда до ціпі його підрив за допомогою вбудованого інтелектуального підривника у точці простору на відстані від повітряної цілі не більше 1-5 метрів, формують поле ураження за допомогою послідовних підривів снарядів з утворенням при кожному вибуху снаряда вражаючого конуса з вражаючих елементів, кожен з яких є направленим у бік повітряної цілі, при цьому конус з вражаючих елементів формують на балістичній траєкторії польоту снаряда у бік ЦІЛІ, Є додаткове встановлення стволів гармат, доведення кількості стволів гармат до 6-6/ вистрілювання снарядів у бік цілі водночас з усіх 6-8 стволів по балістичним траєкторіям, здійснення підриву снарядів при кожному черговому залпі у площині, що є перпендикулярною напрямку польоту повітряної цілі, формування поля ураження з вражаючих конусів, кількість яких дорівнює кількості стволів гармат, що використовуються в заппі, формування з вражаючих конусів попя ураження з розмірами по площині не менше 10x10 метрів та глибинок» не менше 1-5 метрір, що визначається ефективністю дії вражаючих елементів при підриві снаряду на повітряну ціль, використання при формуванні поля ураження снарядів з різними фізичними принципами вражаючої дії, наприклад, снарядів з готовими вражаючими елементами, снарядів з об'ємно-детонуючим вибухом, снарядів з пасивними елементами радіоперешкоди, снарядів з елементами теплової перешкоди. 34720 снарядів з кумулятивними зарядами, снарядів з використанням електромагнітних імпульсів, снарядів з бронебійними вражаючими елементами Суть винаходу полягає в тому, що підвищують кількість гарматних стволів до 6-6 та виконують вистрілювання водночас з усіх стволів у напрямку повітряної цілі снарядами, спорядженими кожний різними за фізичними принципами вражаючої дії елементами. Ця операція декілька ускладнює спосіб, але дозволяє створити більш ефективніше загороджувальне попе, яке розташоване більшою ппощиною практично перпендикулярно напрямку польоту повітряної ц т і Зазначене розташування поля ураження збільшує вірогідність попадання повітряної цілі у масу вражаючих елементів від підірваних снарядів При цьому знижуються вимоги до точності наведення зброї на ціпь, бо збільшується попе ураження та його глибина. Порівняльний аналіз технічного рішення, що заявляється, з прототипом, дозволяє зробити висновок, що спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей, що заявляється, відрізняється тим, що додатково встановлюють стволи гармат, доводять кількість стволів гармат до 6-8. вистрілюють снаряди у бік цілі водночас з усіх 6-8 стволів по балістичній траєкторії, а підрив снарядів при кожному черговому залпі здійснюють у площині, що є практично перпендикулярною напрямку польоту повітряної цілі, при цьому поле ураження формують з вражаючих конусів, кількість яких дорівнює кількості стволів гармат, що використовуються в залпі, з зазначених вражаючих конусів формують поле ураження з розмірами по площині не менше 10x10 метрів та глибиною не менше 1-5 метрів, що визначається ефективністю дії вражаючих елементів при підриві снаряду на повітряну ціпь, використовують при формуванні поля ураження снаряди з різними фізичними принципами вражаючої дії, наприклад, снаряди з готовими вражаючими елементами, снаряди з об'ємно-детонуючим вибухом, снаряди з пасивними елементами радіоперешкоди, снаряди з елементами теплової1 перешкоди, снаряди з кумулятивними зарядами, снаряди з використанням електромагнітних імпупьсів, снаряди з бронебійними вражаючими елементами Таким чином, спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей, що заявляється, відповідає критерію винаходу "новизна". Суть способу формування полів ураження маловисотних повітряних цілей пояснюється за допомогою креслень, де на фіг. 1 показаний спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей, обраний, як прототип, на фіг 2 показаний спосіб формування полів ураження маловисотних повітряних цілей, обраний, як прототип (на погляді збоку), на фіг 3 показане формування поля ураження повітряної цілі, наприклад, крилатої ракети, при стрільбі з 6-8 стволів водночас (за часовими характеристиками стрільби), на фіг. 4 показане формування поля ураження повітряної цілі, наприклад, крилатої ракети, при стрільбі з 6-8 стволів водночас (за часовими характеристиками стрільби) на погляді збоку, на фіг. 5 представлена схема створення конуса з вражаючих елементів при підриві снаряда, на фіг 6 показане поле ураження при одночасному підриві снарядів з різними вражаючими факторами та елементами враження Спосіб формування попів ураження маловисотних повітряних цілей здійснюється наступним чином. Для здійснення способу формування полів ураження маловисотних швидкісних повітряних цілей, \цо заявляється, використовують, як варіант конструктивного виконання, багатоствопьну систему залпового вогню, яку оснащено, також як варіант конструкції, безвідкатними ствопами у кількості 6-8 штук На фіг 1-6 ствол зазначено позицією 1 При досягненні ціллю 2, наприклад, крипатою ракетою (див фіг 1-6) рубежу відкриття вогню (1-2 кілометри для малорозмірних цілей, тахих, як зазначена крилата ракета або керована авіаційна бомба, чи 5-7 кілометрів для вертольотів або літаків) здійснюють з вищезазначених стволів 1 постріли у бік цілі 2 з обумовленою такти ко-технічними характеристиками зброї частотою t не менше 10 пострілів за хвилину (див варіант схеми стрільби, що показаний на фіг. 1—4, де ціль 2 показана у вигляді крилатої ракети, що летить зі швидкістю V не менше 600-800 км/год) Швидкість вильоту снаряду 3 зі ствола 1 повинна бути не менше 1000 метрів за секунду, а інтервал між пострілами t (t1, t2, ti) - не менше 10 секунд (див фіг. 1 - для прототипу, див фіг 2 та фіг 4 - для способу, що заявляється) Після вильоту снаряда 3 зі ствола 1, на траєкторії польоту згаданого снаряду 3 до цілі здійснюють його підрив (див фіг 5) за допомогою вбудованого інтелектуального підривника (на фіг. 1-6 інтелектуальний підривник не показаний, він є конструктивним елементом снаряда 3) у заданий час ti та у заданій точці простору на відстані L від повітряної ЦІПІ 2 не більше 1-5 метрів (див фіг 24) При підриві снарядів 3 формують поле ураження 4 за допомогою підривів (водночас) снарядів 3 з утворенням при кожному підриві (вибуху) снаряда З вражаючого конусу 5 з вражаючих елементів 6, наприклад, осколків снаряду або готових вражаючих елементів, якими споряджується боєприпас, спрямований при вибуху снаряду 3 у бік повітряної цілі 2 (див фіг.5) При цьому вражаючий конус 5 (з вражаючих елементів 6) формують на балістичній траєкторії 7 польоту снаряда 3 у бік цілі 2 (див. фіг. 2-4 та фіг. 6) Система залпового вогню, яка оснащена стволами 1 у кількості, наприклад, 6—8 штук, і яка може бути застосована для формування полів ураження 4 маловисотних швидкісних повітряних ціпей 2, забезпечує (згідно з тактико-технічними характеристиками зброї") вистрілювання снарядів З у бік цілі 2 або водночас з усіх стволів (при кількості стволів від 1 до 8 - як варіант конструктивного виконання, який розглядається у технічному рішенні, що заявляється}, або у заданій послідовності (можуть бути різні варіанти, наприклад, послідовно з кожного із стволів, або послідовно з двох стволів водночас, або інше) Система залпового вогню забезпечує викидання снарядів 3 зі стволів 1 по балістичним траєкторіям 7 у бік цілі 2 і підрив снарядів 3 при кожному черговому залпі у заданій 34720 площині з параметрами Hxh {див. З, фіг 6). Підрив снарядів 3, при кожному черговому залпі створює зазначену (згідно з кількістю стволів 1) кількість вражаючих конусів 5, які своєю сукупністю формують поле ураження 4 з параметрами HxhxB (див фіг 3, фіг. 6) Зазначене поле ураження 4 характеризується тривимірністю - шириною п, висотою Н та глибиною 5. Параметри поля ураження 4 не повинні бути менше 10x10x1 метр, що визначається ефективністю дії вражаючих елементів 6 на повітряну ціль 2 при підриві снаряду 3 При цьому поле ураження 4 формують і розташовують таким чином, щоб більша площина Hxh (див фіг З, фіг. 6) була практично перпендикулярною до напрямку польоту повітряної ЦІЛІ 2 (див. фіг. 6) Для підвищення ефективності дй поля ураження 4 на повітряну ціпь 2 вищезгадане поле ураження 4 формують з вражаючих конусів 5, які створюються при використанні в комплексі снарядів 2 з різними вражаючими факторами або вражаючими елементами При прольоті цілі 2 (див, фіг 6), зі швидкістю Уц крізь сказане поле ураження 4, на повітряну ціль 2 з боку поля ураження 4 будуть впливати різні вражаючі фактори. Для цього застосовуються снаряди з різними фізичними принципами вражаючої' дії та елементами враження, наприклад, снаряди з готовими вражаючими елементами 6, снаряди з об'єм но-детонуючим вибухом 8, снаряди 3 пасивними елементами радіоперешкоди 9, снаряди з елементами теплової1 перешкоди 10, снаряди з кумулятивними зарядами 11. снаряди з використанням електромагнітних імпульсів 12. снаряди з бронебійними вражаючими елементами 13, снаряди з бронебійно-запалювальними вражаючими елементами 14 або інші при зазначеній кількості снарядів в залпі (див. фіг. 6). Підвищення ефективності способу формування попів ураження маловисотних повітряних цілей у порівнянні з прототипом досягається за рахунок збільшення в N разів кількості вражаючих елементів в залпі та за рахунок використання при цьому снарядів, оснащених різними з принципу дії та за фізичними явищами вражаючими елементами Підрив водночас 6--8 снарядів в одній площині та з розташуванням при цьому вражаючих конусів спрямованими у бік цілі, створює загороджувальне поле, яке розташоване більшою площиною практично перпендикулярно напрямку польоту повітряної цілі Зазначене розташування поля ураження збільшує вірогідність попадання повітряної цілі у масу вражаючих елементів від підірваних снарядів. При цьому знижуються вимоги до точності наведення зброї на ціпь (до 5 кутових хвилин), бо збільшується поле ураження та його глибина. Джерела інформації 1 "Вооружение и техника". Справочник "Иностранные армии", издат. Военное издательство Министерства обороны СССР, М , 1982 г. стр. 48 "90-мм безоткатное орудие М60 (PV 1110) ' аналог. 2. "Вооружение и техника", Справочник "Иностранные армии", издат. Военное издательство Министерства обороны СССР, М., 1982 г, стр 125 "75-мм зенитная автоматическая пушка М51 "Скайсвипер" (М35) - аналог. 3 "Вооружение и техника", Справочник "Иностранные армии", издат Военное издательство Министерства обороны СССР, М., 1982 г, стр.125 "30-мм зенитная автоматическая пушка GGL (HS831) - прототип. •\ Фіг. 1 34720 Фіг. 2 Фіг. З Фіг. 4 34720 Фіг. 5 ФІГ. 6 Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м Ужгород, аул Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03