Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертензію

Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпер 36695 ність. Крім того, використання запропонованого способу надає можливість здійснювати контрольовану неспецифічну активаційну терапію та кібернетичним шляхом, використовуючи зворотній зв'язок (тобто, змінюючи рівень гіперкапнії, гіпоксії), керувати опірністю організму. Індивідуальну чутливість організму до гіпоксіїгіперкапнії визначали в пробах Штанге, Генча, під контролем газового складу крові (рО2, рСО2) транскутанним методом, та газохронометричного аналізу складу видихуваного повітря. Відтак за допомогою велоергометра, тредмиля та регламентованих дихальних вправ в організмі хворих на АГ створювали стан гіперкапнічної гіпоксії, з урахуванням чутливості до неї. Адаптаційні реакції організму встановлювали за відсотковим вмістом лімфоцитів в лейкоцитарній формулі, інші формені елементи білої крові та загальне число лейкоцитів були додатковими ознаками реакцій, які свідчили про ступінь повноцінності та напруженості їх у співвідношенні до загальноприйнятих меж норми. Фізичне навантаження дозували індивідуально в залежності від максимального споживання кисню (МСК), віку та ваги за Б.П. Преварським, під контролем ЕКГ, гемодинамічних показників та суб'єктивних даних пацієнта на рівні. Навантаження виконували на рівні інтенсивних тренувань - 50% від необхідного МСК. Дихальні вправи регламентували згідно розробленої дихальної методики за М.Г. Триняком. Вид адаптаційних реакцій хворим на артеріальну гіпертензію визначали до та після проведення гіперкапнічно-гіпоксичних тренувань. Контролюючи рівень гіпоксії, гіперкапнії, яка є неспецифічною активаційною терапією для хворих на АГ, ми впливали не тільки на рівень артеріального тиску (АТ), але й на опірність організму пацієнта. Результати використання запропонованого методу наведені в таблицях 1,2,3,4. Таким чином, застосування даного методу з профілактичною та лікувальною метою у хворих на артеріальну гіпертензію забезпечує підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів з 65% до 100%. Клінічний приклад: Хвора П., 1965 року народження, історія хвороби №2178. 24.05.99р. поступила зі скаргами на сильний головний біль в потиличній ділянці голови, ниючі болі в ділянці серця, симптоми виникли після фізичного перенапруження. Хворіє впродовж 4 років на інфекційно-алергічний міокардит, 3 роки назад вперше зареєстрували підвищений артеріальний тиск 160/90мм.рт.ст. З діагнозом інфекційноалергічний міокардит, ІХС, симптоматична гіпертензія пацієнтка двічі на рік впродовж 3 років проходила курс лікування в кардіодиспансері з приводу високого тиску та погіршеня самопочуття. За даними велоергометричної проби (ВЕМ) реакція серцево-судинної системи на навантаження - гіпертонічна, фізична працездатність середня - 89 Вт, МСК 19,1 мл хв-1 кг-1. За даними загальноклінічного аналізу крові відхилень від норми не спостерігали. Вид адаптаційної реакції в стані спокою був на рівні реакції тренування (РТ), а після навантаження - на рівні реакції хронічного стресу (ХС). Лікуючим лікарем було призначене традиційне медикаментозне лікування без використання аде кватного фізичного навантаження (велотренування, тредмиль) та регламентованого дихання. При повторній ВЕМ реакція серцево-судинної системи залишилася - гіпертонічною, фізична працездатність, МСК змінились недостовірно, артеріальний тиск систолічний та діастолічний на субмаксимальних навантаженнях зменшились тільки до 6%, функціональний стан серцево-судинної системи згідно гемодинамічних показників, електрокардіографії (ЕКГ) та е хокардіографії (Ехо-КГ) серця покращився незначно - 10%. Вид адаптаційної реакції змінився недостовірно, залишившись на рівні тренування (РТ) до навантаженя та хронічного стресу після ВЕМ-проби. З такими показниками жінка була виписана додому. Хворий Г., 1947 року народження, історія хвороби №2288. 4.06.99р. поступив із гіпертонічним кризом АТ 200/110 мм.рт.ст., скаргами на сильний головний біль та в ділянці серці давлячого характеру, серцебиття, які з'явилися після фізичної праці на присадибній ділянці. Впродовж 7 років хворіє на гіпертонічну хворобу, в зв'язку з цим періодично (2-3 рази/рік) одержував курс лікування в кардіодиспансері. За даними ВЕМ реакція серцевосудинної системи на навантаження - гіпертонічна, фізична працездатність (нижче середньої) - 91Вт, толерантність до навантаження - збережена (74%), подвійний добуток 240 од., МСК - 19,6 мл хв-1 кг-1. За даними загальноклінічного аналізу крові відхилень від норми не спостерігали. Вид адаптаційної реакції в стані спокою був на рівні реакції тренування (РТ), а після навантаження - на рівні реакції хронічного стресу (ХС). Йому був призначений IV режим рухливої активності, дієта №10 та класичне лікування, включаючи гіперкапнічногіпоксичні тренування на велотренажері та дихальні вправи за М.Г. Триняком, процедури ЛФК. Після закінчення періоду лікування в стаціонарі при повторній ВЕМ реакція серцево-судинної системи стала адекватною нормотонічною, фізична працездатність збільшилась на 37% і становила 125 Вт, толерантність до навантаження зросла на 7% і становила 79% (висока), подвійний добуток 284 од. (збільшився на 18%), МСК зросло на 32% і становило 26 мл хв-1 кг-1. Систолічний та діастолічний тиск на субмаксимальному навантаженні достовірно зменшились на 14% та 10% відповідно. Функціональний стан серцево-судинної системи за даними гемодинамічних показників, ЕКГ та Ехо-КГ даних достовірно покращився. За даними показників білої крові спостерігали реакцію активації до навантаження та реакцію підвищеної активації після ВЕМ-проби, що свідчить про високу опірність організму та покращання адаптіційних можливостей. При виписуванні йому призначили V режим поліклініки з наступним розширенням через 2 неділі після повторної ВЕМ-проби, процедуру лікувальної гімнастики згідно V-го режиму, масаж комірцевої ділянки, продовжувати застосування регламентованого дихання та велотренувань, дозована ходьба в середньому темпі (70-90 кроків за хвилину) в хвойному лісі, березовому гаї, настій валеріани по 10-15 крапель 3 рази/день 2-3 неділі. Даний винахід забезпечує підвищення ефективності фізичної реабілітації хворих на артеріальну гіпертензію, покращує адаптаційні можливості організму, а також є ефективним профілактич 2 36695 ним заходом ускладнень гіпертонічної хвороби, розвитку гіпертонічних кризів внаслідок фізичного перенавантаження та ішемічної хвороби серця Таблиця 1 № п/п Показники До гіперкапнічно-гіпоксичних тренувань n=48 Після використання курсу гіперкапнічно-гіпоксичних тренувань, n=24 4,35±0,06*Ö 4,47±0,06**Ö 139±1,70*Ö 142±1,36**Ö 0,94±0,01* 0,92±0,01**Ö 7,12±0,30*Ö 7,46±0,20**Ö 2,54±0,29* 3,04±0,45**Ö 1,75±0,26*Ö 1,42±0,19**Ö 48,8±1,55*Ö 43,33±1,84**Ö 43,92±1,68* 49.16±1,85**Ö 0,94±0,0б*Ö 1,08±0,09**Ö 2,83±0,35*Ö 2.87±0,38**Ö 2,85±0,28* 2,50±0,20** 4,13±0,05* 4,11±0,08** 134±1,79* 2 Гемоглобін (г/л) 133,4±1,60** 0,96±0,01* 3 Кольоровий показник 0.96±0,01** 6,21±0,29* 4 Лейкоцити (109/л) 6,24±0,48** 2.17±0,24* 5 Еозинофіли (%) 2,15±0,09** 2,54±0,18* 6 Паличкоядерні нейтрофіли (%) 2,48±0,20** 55,41±1,10* Сегментоядерні нейтрофіли 7 (%) 56,33±1,05** 40,33±1,90* 8 Лімфоцити (%) 40,28±1,46** 0,78±0,07* Лімфоцити/сегмент. Ней9 трофіли 0,76±0,08** 2,16±0,23* 10 Моноцити (%) 2,20±0,29** 2,75±0,25* 11 ШОЕ (мм/год) 2,54±0,31** Примітка: * - контрольна група - без фізичного навантаження; ** - дослідна група - із використанням велотренувань, та фізнавантаження на тредмилі; Ö - різниця статистично вірогідна (Р