Антимікробний засіб” асперсепт” та спосіб лікування та профілактики інфекційних уражень шкіри за допомогою цього засобу

1. Антимікробний засіб, що містить активну речовину - похідне бісчетвертинних амонієвих спо 39988 чинністю і недостатньо широким спектром антимікробної дії [2]. Метою винаходу, що пропонується, є зниження захворюваності, підвищення ефективності, скорочення строків та зниження вартості лікування і профілактики інфекційних хвороб шкіри, що виникають внаслідок контамінації попрілостей, при надлишковому пото- та саловиділенні; запаленні складок шкіри з явищами гіперемії та набряку, появі попрілості у випадку нетримання сечі, при виділеннях з піхви, геморої; в педіатричній практиці для лікування попрілості І-ІІ ступеня у дітей, що виникає при нерегулярному проведенні туалету, перегріванні дитини, недостатньому просушуванні складок шкіри після купання та ін. Поставлена мета досягається тим, що лікування та профілактику цих хвороб проводять шляхом припудрювання присипкою під назвою Асперсепт, яка проявляє високу антимікробну, десенсибілізуючу, обволікаючу та адсорбуючу дію і має такий склад (в/в %%): декаметоксин 0,01-0,5 крохмаль висушений 70-90 аеросил 15-5 вода очищена решта - до 100%. Основною діючою речовиною присипки Асперсепт є декаметоксин. Декаметоксин - [1,10 - Декаметиленбіс (N,N диметилментоксикарбонілметил) амонію дихлорид] має широкий спектр антимікробної дії: активний по відношенню до грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Препарат виявляє чітку бактерицидну дію на стафілококи, стрептококи, паличку синьо-зеленого гною, капсульні бактерії та фунгіцидну дію на дріжджі, дріжджеподібні гриби, аспергіли, збудники епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, еритразми, плісняві гриби [4, 5, 6, 7]. Декаметоксин підвищує чутливість бактерій до антибіотиків. Фунгістатичні (бактеріостатичні) концентрації препарату близькі до його фунгіцидних (бактерицидних) концентрацій. Присипку Асперсепт виготовляють на крохмально-аеросильній основі, яка при потребі легко змивається водою, не забруднює білизни, одягу хворого, не сушить шкіру, не викликає подразнення, а також є індиферентною відносно декаметоксину. Дослідження антимікробних властивостей Асперсепту проводили на музейних свіжовиділених штамах дріжджеподібних грибів, грампозитивних та грамнегативних бактерій, патогенних грибах, які мали типові видові, морфологічні, тінкторіальні, культуральні та біохімічні властивості. Антимікробні властивості присипки вивчали згідно з загальноприйнятою методикою [8] за допомогою методу послідовних серійних розведень препарату у рідких поживних середовищах, які є селективними для даного мікроорганізму. Посіви вирощували при 37 градусах за Цельсієм протягом 24 годин, 48 годин, 10 днів в залежності від виду збудника. Фунгіцидну (бактерицидну) дію препарату визначали шляхом посіву вмісту пробірок, в яких спостерігали відсутність росту, на відповідних щільних поживних середовищах. Врахування результатів проводили через 24, 48 годин, 6, 10 діб. Дані про антимікробну активність Асперсепту наведені у табл.1. Таблиця 1 Антимікробна активність присипки Асперсепт (мкг/мл) (в перерахунку на декаметоксин, мкг/мл) Види мікроорганізмів S.aureus E.coli Кількість штамів 55 15 Мінімальна бактеріостатична (фунгістатична) концентрація 0,85±0,12 3,9±0,6 1,9 31,25 Мінімальна бактерицидна (фунгіцидна) концентрація 2,1±0,25 7,6±0,3 3,9 62,5 S.faecalis P.aeruginosa C.albicans 1 1 40 5,2±0,4 11,4±0,2 E.Kaufman-Wоlf T.gypseum M.lanosum 10 1 1 3,9±0,2 1,95 1,95 12,6±0,4 3,9 7,8 A.niger A.sydowi P.puberulum 1 1 1 7,8 7,8 7,8 15,6 15,6 15,6 Як свідчать результати, наведені в табл.1, присипка проявляє високу бактерицидну дію на клінічні штами стафілокока, кишкову паличку, паличку синьо-зеленого гною. Фекальний стрептокок. До препарату виявились високочутливими штами дріжджеподібних грибів роду Candida, збудники трихофі тії, аспергільозу та плісняві гриби. Виявлення специфічної лікувальної ефективності антимікробної присипки Асперсепт проводи ли на моделях місцевої гнійної інфекції та експериментальній моделі кандидозного ураження шкіри, а також експериментальної трихофі тії. Для одержання експериментальної гнійної рани у морських свинок і пацюків на боковій поверхні спинки тварин вистригали шерсть на ділянці 55 см. На середину ділянки під шкіру вводили 3-4 мл 10% розчину хлориду кальцію. Через 2 доби в центр зони некрозу вводили 1 мл мікробної завісі, яка мі 2 39988 стить 2 млрд. колонієутворюючих одиниць (КУО). Другій серії тварин подібним шляхом вводили 4 млрд. завісі дріжджеподібних грибів роду Candida. На четверту добу після зараження практично у всіх тварин утворювались рани, що співпадали за розміром та містили некротичні тканини ізначну кількість гнійного виділення. Модель експериментальної трихофітії відтворювали за загально прийнятою методикою. Відмінними особливостями відтворення моделі дерматомікозу у морських свинок були наступні: шерсть епілювали на спині та боках тварин. Потім 10-денну культуру гіпсового трихо фітону змішували з волоссям, яке містило спори грибів. Епільовану поверхню шкіри скарифікували до появи лімфи і втирали цю суміш в пошкоджену шкіру. На 4-5 добу на шкірі з'являвся трихофітозний струп. Волосся містило спори грибів. Бактеріологічне та мікологічне дослідження ділянок ураження дозволило виділити чисті культури золотистого стафілококу, дріжджеподібних грибів роду Candida та гіпсовий трихофітон. Вивчення лікувальної активності присипки провадили на тваринах, використовуючи клінічні критерії оцінки ефективності цього препарату, які відображають динаміку загального стану тварин. У тварин контрольної та дослідної груп вра ховували активність руху, апетит, зміни маси тіла, дані термометрії. Лікування починали на 4-5 добу від початку дослідів. На ділянки уражень наносили присипку Асперсепт 2-3 рази на день. Тривалість місцевого лікування тварин залежала від виду збудника (6-10 діб). У процесі лікування тварин враховували строки ліквідації перифокального набряку, гіперемії, інфільтрації межі ділянок ураження, кількість і характер ексудату, строки завершення некролізу. Слід відзначити, що нами враховувались також строки появи грануляцій, їх стр уктура, початок крайової епітелізації і характер рубцювання. Результати досліджень аналізували математично-статистичними методами за загальноприйнятою методикою (ГФ ХІ, вип.1, с.199). Порівняльна оцінка експериментальної ефективності присипки Асперсепт та прототипу - присипки з декаміном при інфекційних ураженнях шкіри різними видами збудників (стафілокок, Candida albicans, трихофі тон) наведена у табл.2. Таблица 2 Порівняльна оцінка ефективності присипок Асперсепт та декамінової при стафілококовому і кандидозному ураженнях шкіри Препарати Кількість тварин 1 2 Присипка з декаметоксином Асперсепт 0,1% присипка з декаміном Р Присипка з декаметоксином Асперсепт 0,1% присипка з декаміном Р Клінічні критерії ефективності та строки ліквідація виповнення очищення поява перифокальної рани рани, грануляцій, грануляціями, реакції, години години години доба 3 4 5 6 Стафілококова місцева гнійна інфекція шкіри початок крайової епітелізації, доба 7 30 40±6 50±2 48±2 6 7 30 56±12 64±4 68±4 8 10