Антимікробний засіб “антифунгін”

УКРАЇНА ««UAU.,_1767? О 17679 Для місцевого лікування найпоширенішим є використання водних розчинів іхтіолу, резорцину, етакридіну лактату, фурациліну, водноспиртового розчину нітрофунгіну, лініментів стрептоциду, грізеофульвіну, а також змащу- 5 вання мазями неоміцину, еритроміцину, леворіну, декаміну та Ін. До недоліків цих препаратів відноситься те, що вони мають досить вузький спектр антимікробної активності, або мають роз'ятруючу дію на шкіру, 10 чи спричиняють загальну токсичну дію на організм людини при всмоктуванні та Ін. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є спосіб лікування Інфекційних уражень шкіри з використанням препарату 15 декаміну, який за своєю хімічною будовою є бісчетвертинним амонієвим похідним. Метою винаходу, що пропонується, є зниження захворюваності, підвищення ефективності, скорочення строків та зни- 20 ження вартості лікування І профілактики інфекційних уражень шкіри. Поставлена мета досягається тим, що лікування проводять шляхом змащування шкіри препаратом з комерційною назвою 25 антифунгін, який володіє високою протимікробною, десенсибілізуючою дією І має такий склад (%): Декаметоксин 0,1 Спирт 99,9 ЗО Основною діючою речовиною препарату антифунгін є декаметоксин. Декаметоксин - [1,10 - Декаметиленбіс (N.N - диметилментоксикарбонілметил) амонію дихлорид] має широкий спектр ан- 35 тимікробної дії; активний по відношенню до грампозитианих та грамнегативних мікроорганізмів. Препарат виявляє чітку бактерицидну дію на стафілококи, стрептококи, паличку синьо-зеленого гною, капсульні бак- 40 терп та фунгіцидну дію на дріжджі, дріжджоподібні гриби, аспергіли, збудники епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, еритразми, плісняві гриби, Декаметоксин підвищує чутливість бактерій до ан- 45 тибіотиків. Фунгістатичні (бактеріостатичні) концентрації препарату близькі до його фунгіцидних (бактерицидних) концентрацій. Антифунгін має протимікробні І десен- 50 сибілізуючі властивості, що позитивно впливає на підвищення лікувальної ефективності препарату при інфекційних ураженнях шкіри [1]. Антифунгін виготовляють на 40% спирті, який сприяє кращому проникненню 55 декаметоксину у епідермальний шар шкіри. Дослідження антимікробних властивостей антифунгіну проводили на музейних свіжовиділених штамах дріжджеподібних грибів, грампозитивних та грамнегативних 4 бактерій, патогенних грибах, які мали типові видові, морфологічні, тінкторіальні, культуральні та біохімічні властивості, Антимікробні властивості антифунгіну вивчали за допомогою методу послідовних серійних розведень препарату у рідких поживних середовищах, які є селективними для даного мікроорганізму згідно з загально прийнятою методикою [2]. Посіви вирощували при 37° С протягом 24 годин, 48 годин, 10 днів в залежності від виду збудника. Фунгіцидну дію антифунгіну визначали шляхом висівів з дослідних пробірок на ВІДПОВІДНІ щільні поживні середовища з подальшим обліком результатів через 24, 48 годин, 5, 10 днів. Дані щодо антимікробної активності антифунгіну (мкг/мл) наведені у табл. 1. Як свідчать результати, наведені в табл. 1, антифунгін проявляє високу бактерицидну дію на стафілококи, кишкову паличку, паличку синьо-зеленого гною, фекальний стрептокок. До препарату виявились високочутливими штами дріжджеподібних грибів роду Candida, збудники трихофітії, аспергілезута плісняві гриби. Виявлення специфічної лікувальної ефективності антимікробного складу "Антифунгін" проводили на моделях місцевої гнійної Інфекції, експериментальній моделі кандидозного ураження шкіри, а також експериментальній трихофітії [3, 4. 5]. Для одержання експериментальної гнійної рани у заморських свинок і пацюків на боковій поверхні спинки тварини вистригали шерсть на ділянці 5x5 см. На середину ділянки під шкіру вводили 3-4 мл 10% розчину хлориду кальцію. Через 2 доби в центр зони некрозу вводили 1 мл мікробної зависі, яка містить 2 млрд колонієутворюючих одиниць (КУО). Другій серії тварин подібним шляхом вводили 4 млрд зависі дріжджеподібних грибів роду Candida. На четверту добу після зараження практично у всіх тварин утворювались рани, що співпадали за розміром та містили некротичні тканини І значну КІЛЬКІСТЬ ГНІЙНОГО виділення. Модель експериментальної трихофітії відтворювали за загально прийнятою методикою. Відмінними особливостями відтворення моделі дерматомікозу у заморських свинок були слідуючі: шерсть епілювали на спині та боках тварин. Потім 10-денну культуру гіпсового трихофітону змішували з волоссям, яке містило спори грибів. Епільовануповерхню шкіри скарифікували до появи лімфи 1 втирали цю суміш в пошкоджену шкіру. На 4-5 добу на шкірі з'являвся трихофітозний струп. 17679 Бактеріологічне та мікологічне дослідження осередків ураження дозволило виділити чисті культури золотистого стафілококу, дріжджеподібних грибів роду Candida та гіпсовий трихофітон. 5 Лікувальну ефективність препарату антифунгін при інфекційних ураженнях шкіри різними видами збудників (стафілокок, Candida albicans, гіпсовий трихофітон) оцінювали у порівнянні з контролем. Препа- 10 ратом порівняння був 0,1 % розчин декаміну [6]. Лікування тварин антифунгіном починали на 4~5 добу. Осередки уражень змащували 2-3 рази на день. Тривалість місцевого 15 лікування тварин залежала від виду збудника (6-10 діб). Результати досліджень аналізували математично-статистичним методом за загально прийнятою методикою (ГФ XI, вип. 1, с.199). Порівняльна оцінка 20 експериментальної ефективності антифунгіну та розчину декаміну наведена у табл. 2. Як видно з табл. 2, антифунгін має лікувальну дію у тварин з місцевою 25 стафілококовою інфекцією. На це вказують більш позитивні клінічні критерії ефективності, такі як ліквідація перифокальної реакції, очищення рани, поява грануляцій, виповнення рани грануляціями та початок ЗО крайової епітелізації. На 9 добу з моменту початку ефективного лікування місцева стафілококова Інфекція шкіри повністю зникала. В контрольній групі, яку лікували 1% розчином декаміну, видужання наступало 35 значно повільніше. Досить висока ефективність антифунгіну в порівнянні з контрольною групою виявлена у лікуванні тварин з місцевою кандидозною інфекцією. Лікування дерматомікозів завжди 40 супроводжується довготривалим використанням різноманітних лікарських препаратів, що пов'язано з тим, що трихофітон утворює спори, які розповсюджуються у волоссі та клітинах шкіри. Тому одержані результати 45 лікування антифунгіном експериментальної трихофітії у порівнянні з 0,1% розчином декаміну заслуговують позитивної оцінки. Окрім того, до початку експерименту досліджували вихідні І гематологічні показ- 50 ники крові (кількість гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитарну формулу та швидкість осідання еритроцитів). В процесі лікування гематологічні показники досліджували щотижнево. Встановлено, що 55 процес розвитку місцевого стафілококового або кандидозного гнійного ураження шкіри характеризується лейкоцитозом, зміною лейкоцитарної формули та прискоренням ШОЕ, яка в середньому дорівнювала 26±4 мм/год. Слід зауважити, що гематологічна картина у більшості тварин відповідала важкості перебігу інфекційного процесу. Мала місце гіпертермія на 1-3°С. Зауважимо, що ці зміни знаходились приблизно на однаковому рівні, як у досліді, так І у контролі. На З добу температура тіла у тварин дослідної і контрольної груп знижувалась на 1±0,5°С І знаходилась останні дві доби на субфібрильному рівні. Потім наступало її зниження до нормальних величин. Показано, що гематологічні показники покращали на 7-8 день лікування тварин антифунгіном. В контрольній групі показники периферичної крові зрівнялись з дослідною групою на 2 -3 доби пізніше. Аналіз сечі тварин (питома вага, рН, визначення білка, цукру) до початку дослідів та в процесі лікування не виявив патологічних змін з боку видільної системи. Таким чином, аналізуючи результати приведених досліджень, закономірно зробити висновок про виражені протимікробні властивості антифунгіну порівняно з прототипом -0,1 °/а розчином декаміну, що дозволяє позитивно оцінити цей препарат місцевого використання для лікування хвороб, спричинених бактеріями, дріжджеподібними грибами та дерматофітами. Порівняльний аналіз технічного вирішення, яке пропонується, з прототипом показав, що на сьогодні невідоме використання а дерматології для профілактики та лікування Інфекційних хвороб шкіри антимікробної композиції, до складу якої входять декаметоксин та 40% спирт. Антифунгін порівняно з прототипом вигідно відрізняється більш високою хіміотерапевтичною активністю, а також десенсибілізуючою дією. Таким чином, технічне вирішення, яке заявляється, відповідає критерію "новизна". Антифунгін використовують для лікування грибкових уражень шкіри: епідермофітії, трихофітії, грибкових екзем, кандидозу та профілактики цих захворювань. Препарат показаний при кандидамікозних ураженнях шкіри, слизової оболонки ротової порожнини та зіву, еритразмі, сквамозно-гіперкератичній, інтертригінозній та інтертригінозно- гіперкератичній формах епідермофітії, висівковидному лишаї, гнійничкових захворюваннях шкіри, які викликані стійкими до антибіотиків коковими бактеріями, а також при екземі та сікозі входу носа, багатоформній ексудативній еритемі, виразково-некротичному гінгівіті. Для усунення гострих проявів змащують уражені ділянки шкіри 2-3-4 рази на день до зникнення клінічних симптомів захворюван 17679 8 Звичайно застосовують нерозведений ня протягом 14-20 днів. Після одужання пророзчин; при запальних явищах та при довжують змащувати шкіру 1-2 рази на день підвищеній чутливості до препарату або у протягом 3-5 тижнів. випадках появи подразнень шкіри препарат Гнійничкові захворювання шкіри, обурозводять дистильованою водою у мовлені коковою групою мікроорганізмів, співвідношенні 1:1 чи 1:2. зокрема фолікуліт та сікоз в ДІЛЯНЦІ обличчя, лікують, змазуючи уражені ділянки препараАнтифунгін дозволяє розв'язати важлитом 2-3 рази на день до остаточного одужанву проблему охорони здоров'я населення ня. Для запобігання рецидивів продовжують підвищити ефективність профілактики, скозмащувати 1-2 рази на тиждень протягом 10 ротити строки І зменшити вартість лікування 4-6 тижнів. Інфекційними ураженнями шкіри. Таблиця 1 Види мікроорганізмів Мінімальна бактеріостатична (фунгістатична) концентрація штамів S. aureus Е. соїі S. faecalls P. aeruginosa С. atbicans Е. Kaufman-Wolf Т. gypseum М. lanosum A. nlger A. sydowl P. puberuium Мінімальна бактерицидна (фунгіцидна) концентрація 0,85+0,12 3,9±0,6 КІЛЬКІСТЬ 2,1+0,25 7,6+0.3 55 15 1 1 40 10 1 1 1,9 3,9 31,25 5,2 ±0,4 3,9+0,2 1.95 1,95 1 1 62,5 11.4 ±0,2 12,6±0.4 3,9 7,8 15,6 15,6 15,6 7,8 тд 1 7,8 Таблиця2 Порівняльна оцінка ефективності антифунгіну та розчину декаміну при стафілококовому, кандидозному ураженнях шкіри та експериментальній трихофітії Препарати КІЛЬКІСТЬ тварин Клінічні критерії ефективності, строки ліквідація очищення поява перифо рани, грануляцій, рани крайової кальної години години грануля епітелізації, реакції, ціями, доба години доба виповнення початок Стафілококова місцева гнійна Інфекція шкіри Антифунгін 0,1% розчин декаміну Р 30 ЗО 40+6 56+12 50+2 64+4 48+2 68 ± 4 6 8 7 10