Спосіб проведення фітоіндикаційного моніторингу антропогенно трансформованого середовища

Спосіб проведення фітоіндикаційного моніторингу антропогенно трансформованого середовища, який включає аналіз атипового поліморфізму структурних елементів рослини-індикатора та одержання висновків за даними обліку й статистичної обробки про наявність структурнотрансформуючого ефекту, а також розробку 10-бапьної шкали для морфоструктурних елементів пилку на основі показника ступеня його дефектності, який відрізняється тим, що використовують характеристики розташування нео метало ген них полів та індикаторної ознаки тест-рослини та за значенням різниці визначають залежність ступеня дефектності пилку від певного чинника - нікелю, динамічний збіг забруднення якого співпадає із ступенем дефектності пилку. Корисна модель відноситься до екології промислового регіону, бюмоніторингу, промислової ботаніки, екологічної анатомії та морфології рослин, фітотоксикології та може бути використана для проведення постійного та безперервного спостереження за станом та динамічними змінами токсичної ситуації' індустріального району на основі ідентифікування пилкового матеріалу та обробки схематичної візуалізації даних щодо специфіки та рівнів забруднення важкими металами дослідної території' та площинного розподілення та екологічного ранжування, а також прогнозування наслідків людської діяльності та токсикогенних трансформацій будови рослин природної флори Індустріального регіону. Фітоіндикація - складова частина розділу дисципліни бюіндикації, яка являє собою прикладний напрямок екології' і розробляється для оцінки факторів середовища за ботанічною складовою [1-4]. Фітоіндикаційні методи широко використовуються в системі моніторингу, значно відрізняючись від інших, особливо інструментальних, методів невисокою коштовністю у сукупності з можливістю одночасного вивчення великих територій, а також відносною простотою інтерпретації [5-9]. Крім того, фітоіндикаційні дослідження дозволяють використовувати інформацію та оцінювати режим тих впливів, які у момент спостереження можуть мати нульову активність [1]. В бюіндикації застосовують два основних метода - пасивний та активний моніторинги. В першому випадку використовують чут ливі до техногенного забруднення живі організми, що зростають на дослідній території, визначаючи у них структурно-функціональні відхилення від норми або ступінь ушкодження. При активному моніторингу використовують чутливо реагуючі на певний тип забруднення тест-організми, які передчасно зрощуються в стандартних контрольних умовах. У більшості випадків для бюіндикації використовують вищі рослини, мохи та лишайники [10]. Концепція біомоніторингу побудована на тому, що стан біологічного об'єкту та його адаптаційні параметри певною мірою відображають стан навколишнього середовища. Зазначена концепція має багатоцільове використання, основними блоками якого є оцінка стану біоти та біоіндикація якості середовища [11-14]. На сучасному етапі в рамках фітоекологічного картографування визначено три головних проблеми: підвищення інформативності фітоекологічних карт; розвиток картографування пов'язаний з реалізацією системного підходу та розробкою концепції системного картографування; застосування комп'ютерних технологій та використання геоінформаційних систем при створенні фітоекологічних карт [15-17]. У роботі І.С. Ільїної, ТК. Юрковськоі [16] зазначається, що французькі ботаніки-картограф и надають рослинності особливе значення у індикуванні екологічної інформативності про клімат. Деякі автори вважають, що за допомогою біокліматичних індексів, що 00 CD CD 6648 показані на фітоеколопчній карті, можна складати кліматичні карти точніше, ніж за метеорологічними даними. Один із шляхів підвищення фітоеколопчної інформативності - це створення кореляційних еколого-фітоценотичних карт, де зв'язок рослинності з факторами оточуючого середовища кількісно визначений. Вважається найбільш перспективним, але досить складним інформаційний шлях картографування фітоеколопчних моделей, головним чином функціональних, де б були визначені загальні та детальні характеристики рослинного покриву в якості інтегральних показників та встановлений кореляційний зв'язок із диференційованими факторами середовища [15, 16]. Особливо зазначена проблема порушення екологічної рівноваги у середовищі та охорона від забруднення важкими металами. Для її рішення перспективним напрямком є діагностика та індикація забруднення ґрунтів важкими металами, а також розробка показників нормування техногенного навантаження на ґрунти, яка може бути встановлена за даними щодо структурного поліморфізму рослин-індикаторів антропогенно трансформованого середовища. Відомий спосіб визначення мутагенного ефекту важких металів, який містить облік показників порушення ембріонального розвитку рослин та свідчення за даними обліку про наявність мутагенного ефекту, де для визначення віддалених та безпосередніх наслідків впливу факторів середовища, зокрема важких металів, використовують в якості тест-системи частоту та спектр аномалій для вже сформованого зародкового апарату, а саме гістогенну редукцію ендосперму, розширення шару епідермісу зародку, розростання гіалінової' оболонки, анізокотилія, тератологічна полікотилія та тератологічна СХІЗОКОТИЛІЯ, цілковите зменшення зародку, гемітрикотилія, гемітетракотілія, складання ендотести з палісадного шару близьких до кубічних клітин, за якими визначають ступінь генотоксичності мутагенних факторів середовища, в тому числі важких металів, та проводять елементний аналіз специфіки впливу окремих металів [18]. Існує також спосіб визначення ділянок забруднення навколишнього середовища [19], де впроваджено добір зразків гумусового горизонту, підготовку та аналіз валового вмісту важких металів, де також додатково проведений добір зразків видудомінанту, аналіз рухливої' фракції важких металів у рослинах та ґрунті, екстракція хлорофілу; проводять статистичну обробку результатів за комплексом аналітичних даних у ґрунті й рослинності та за негативними аномаліями вмісту хлорофілу у рослинах визначають наявність зон різного ступеня деградації навколишнього середовища з подальшим будуванням карт екологічного стану території. Спосіб бютестування води та ґрунту щодо забруднення полютантами [20] базується на якісному аналізі забарвлення листків ряски та кількісному обліку некротичних клітин тест-виду. Існує також спосіб визначення забруднення ґрунту хімічними елементами [21], де з метою підвищення рівня оцінки забруднення визначається фоновий рівень вмісту ХІМІЧНОГО елементу для кожної дослідної ділянки індивідуально. Цей спосіб містить відбір зразків ґрунту та визначення вмісту валових форм хімічного елементу на дослідній ділянці та на фоновій території, проводять порівняльний аналіз; в якості фонової' території використовують ту ж ділянку, де фоновий вміст визначають за вмістом хімічного елементу у ґрунтоутворюючій породі, значення якого помножують на коефіцієнт акумуляції цього елементу. Найбільш близьким за технічною сутністю і досягненням результату є спосіб визначення локального ефекту токсичного впливу важких металів [22], який містить аналіз палінологічного матеріалу за показником ступеня дефектності пилку рослини-індикатора та свідчення за даними обліку й статистичної обробки про наявність трансформуючого ефекту, де для визначення віддалених та безпосередніх наслідків впливу факторів середовища, зокрема важких металів, використовують в якості тест-системи індекс за розробленою 10бальною шкалою для морфоструктурних елементів пилку на основі показника ступеня дефектності при забарвленні метиленовим синім та ацетокарміном та за цим індексом визначають ступінь та специфіку забруднення ґрунтів важкими металами. Недоліками цього способу є менший рівень достовірності при визначенні забруднення ґрунтів певним токсичним елементом, враховуючі індивідуальні морфопластичні особливості рослинного організму, залежні від багатьох факторів, та можливі генетичні модифікації рослин в умовах посиленого металонавантаження. В основу корисної моделі поставлена задача проведення постійного комплексного фітомоніторингу антропогенно трансформованих територій зі значним рівнем забруднення ґрунтів важкими металами та поліпшення методичних заходів оцінки токсичних факторів навколишнього середовища за допомогою рослин-індикаторів, де обліку підлягають показники ступеня дефектності пилку Cichorium intybus L. з безпосереднім аналізом картосхем, зміни конфігуральних полів та інформативних ореолів на території досліду; за рахунок цього використання способу дозволить більш точно та достовірно проводити діагностику забруднення ґрунтів, диференційовано встановлювати певний чинник токсикогенної структурної трансформації та проводити моніторинг та оцінку рівнів забруднення; а також контролювати, планувати та експерту вати антропогенну діяльність у індустріальному регіоні. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб проведення фіто індика цій ного моніторингу антропогенно трансформованого середовища, який містить аналіз атипового поліморфізму структурних елементів рослини-індикатора та свідчення за даними обліку й статистичної" обробки про наявність структурно трансформуючого ефекту, а також розробку 10-бальної шкали для морфоструктурних елементів пилку на основі показника ступеня його дефектності, згідно корисній моделі використовують характеристики розташування неометалогенних полів та індикаторної ознаки тест-рослини та за рахунок значення різниці розділяють залежність ступня дефектності пилку від певного чинника - нікелю, динамічний збіг забруднення якого співпадає із ступенем дефектності 6648 пилку. Спосіб оснований на тому, що використовують характеристики розташування неометалогенних полів та індикаторної ознаки тест-рослини та за рахунок значення різниці розділяють залежність ступня дефектності пилку від певного чинника нікелю, динамічний збіг забруднення якого співпадає із ступенем дефектності пилку. Термінологічний апарат з'ясовано за літературними джерелами [23-26]. Приклад. Вказаний спосіб проведення фітоіндикаційного моніторингу антропогенно трансформованого середовища було апробовано на рослині Cichorium intybus L, що вирощували на території' промислових майданчиків Артемівського та Костянтинівського районів Донецької області. Визначення зв'язків між факторами середовища та організмами має два аспекти: 1) вивчення характеру середовища, у контакті з яким існують організми (мезологія, або мезологічна екологія); 2) вивчення поведінки та реакцій організмів у цьому середовищі (етологічна екологія, або етологія). При формуванні системного підходу до проблеми фітоіндикаційної оцінки ступеня забруднення ґрунтів важкими металами враховували наступне: 1) обраний блок "пилок-норма - пилок-дослід" - це системи, які складаються з певних структурних елементів, між якими існують чітко означені морфогенетичні та еколого-морфофоіологічні кореляції; 2) певні зв'язки існують у системі "структурні елементи - чинники", що чіткіше проявляється в умовах монофакторної дії при однорідності інших екологічних впливів; та в природних умовах майже неможливо елімінувати загальні чисельні факторіальні характеристики; в такому випадку необхідно застосовувати методи статистичної обробки та використовувати декілька альтернативних показників (наприклад, коефіцієнти кореляції, детермінації), а також додаткові методи (наприклад, похідні картографічного (візуалізаційного) методу, методи "накладання площін", співпадання динамічних територіальних змін ознак та показників та ін.); 3) відбувається постійна диференціація та трансформація елементів будови рослинного організму у аспекті "структура тест-виду - оточуюче середовище"; 4) пилок в умовах гетерогенного середовища організований з позиції надійності та консервативності біологічних систем. Оцінку техногенного навантаження на території досліду за показниками вмісту деяких токсичних металів проведено методом картографічної візуалізації за отриманими даними хіміко-аналітичного визначення вмісту металів у ґрунтах та фітооб'єктах [27]. Ґрунти пробних площ через специфіку виробництва і територіального розміщення приблизно можуть апріорі характеризуватися високим рівнем акумуляції токсичних елементів, серед яких значна частка приходиться на важкі метали. Для доказу токсичного навантаження на середовище у зоні добору 302 проб визначено концентрації найбільш приоритетних забруднювачів (Cu, Zn, Pb, Cd, Hg та Ni) у ґрунтовому субстраті та рослинах [28, 29]. Зразки ґрунтів вагою до 700г відбиралися змішані (у п'ятьох містах) з урахуванням уклону рельєфу, напрямку зливного стоку, впливу автомобіль ного транспорту та інших чинників мікролокального характеру забруднення. Значну увагу ми приділяли побутовим джерелам забруднення, особливо звалищам сміття. Протяжність профілів добору сягала 200м, глибина умовно відповідала коренезасепеному шару ґрунтів (для дослідних видів рослин) - 10-20см; площа пробних зон за різних умов коливалася від 50 до 300м 2 , Добір зразків ґрунту та рослинного матеріалу з 30 особин та їх підготовку до аналізу проведено за загальноприйнятими методиками [ЗО]. Валовий вміст Cu, Zn, Pb, Cd, Hg та Ni у зразках ґрунтів та органах рослин визначено рентгенофлуоресцентним методом на приладі "Spectroskan", та паралельно проводили деякі аналізи методом атомноабсорбційної спектрофотометрії на приладах "Сатурн-2" та "Сатурн-3". Територію Артемівського та Костянтин і всь кого районів представлено у вигляді векторноінформаційного поля з 302-компонентною стандартизацією за локальним розташуванням пробних площ [27]. За 1997-2003рр. було створено базу даних вмісту важких металів у коренезаселеному шарі ґрунтів та органах рослин. За отриманими результатами були побудовані моноелементні картосхеми розподілення важких металів у ґрунтах. На Фіг. 1 та 2 зображено специфіку розподілення індексів нікелевого забруднення для територій Артемівського та Костянтинівського районів, де на Фіг. 1 представлено результати 1999 p., а на Фіг.2 - результати 2002р. Якщо порівняти візуалізовані картосхематичні зображення, можна відзначити сильну трансформацію розташування металогенних нікелевих провінцій, так званих полів; залишається лише слабка подібність забруднення біля Артемівська та Костянтинівки. За таких умов загальний токсикологічний рівень нікелевого металонавантаження на ґрунти майже не змінився. Детально порівнювати трирічні трансформації" специфіки розподілення Ni не має значення, адже спостерігаються суттєві зміни. Констатувати пересування серпентинитових полів в даному випадку не можна, скоріше відбувається процес різкого виникнення нових геохімічних провінцій та зникання тих, що були раніше. Загальні зміни Ni-забруднення коренезаселеного шару ґрунтів наступні: 1) різке утворення потужного металогенного поля з декількома осередками на півдні центральної частини Артемівського району, про що можуть свідчити також особливості морфологи' цієї' зони на картосхемі; 2) різке зменшення забруднення у Костянтинівському районі та майже повна елімінація трьох зон, раніше відзначених як серпентинитові; подібні процеси відбуваються й у південній та ПІВНІЧНІЙ частинах Артемівського району. Така зміна металопресингу нікелевого характеру може, по-перше, вказувати на здатність металу до значної рухомості у ґрунтах, а, можливо, це пов'язано з різкою зміною територіальної дислокації джерел нікелевої індукції, що досить сумнівно у такому масштабі за короткий час, але теоретично ймовірно при, наприклад, штучному пересуванні Ni-індукуючих агентів, якими/ можуть бути відходи промислового виробництва. Значна розбіжність у отриманих результатах може бути пов'язана з наступними, час 6648 тково суб'єктивними, причинами 1) добір зразків ґрунту у певному шарі (глибиною 10-20см), який у даному випадку умовно відповідає коренезаселеному, тоді можна констатувати факт значної рухомості Ni для цього ґрунтового горизонту за умов дії інших факторів природно-антропогенного характеру, наприклад, при підкисленні ґрунтів внаслідок випадання кислотних дощів, тоді цей комплекс факторів повинен різнитися для окремих частин дослідних районів, 2) рівні токсичності за шкалою концентрації мають вузький діапазон варіацій, в такому випадку незначна зміна концентрацій (на 20-30мг/кг) може призвести до отримання радикально нової картосхеми З'ясування цього процесу потребує подальшого ретельного дослідження Та все ж така різка зміна специфіки забруднення може сформувати досить сприятливі умови для фітоіндикаційних досліджень металопресингу у динамічних контрастних геохімічних умовах Дослідження структурних елементів рослин виконувалося з використанням загальновідомих методик [31, 32] з деякими модифікаціями, встановленими експериментальне Об'єкти, які було обрано для аналізу, можна було мікроскопувати після препарування заздалегідь або після ХІМІЧНОГО втручання Світлооптичне вивчення проведено на мікроскопі Ergaval з використанням гвинтового окулярного мікрометру (МОГ-1-15Х), окулярів З, 10, 40 та 90 Для встановлення місцевих стандартів структурних особливостей ознак обсяг вибірки коливався від (5) 10 до 200 Методика визначення ступеня дефектності пилку (СДП) була подібною до раніше запропонованої та впровадженої на ДОСЛІДНІЙ території [22] із забарвленням метиленовим синім Специфіку розподілення індексів СДП тест-виду у 1999 р зображено на Фіг 3, а у 2002р - на Фіг 4 За допомогою наочно-візуалізаційного порівняння можна визначити чітку ВІДПОВІДНІСТЬ динамічним змінам накопичення нікелю у коренезаселеному шарі ґрунтів змінам показника СДП у просторі та часі Індикаторні показники територіально відповідали індексованому значенню у площинному розподіленні при картографуванні Потрібно відзначити, що жодна з моделей та схематично візуалізованих карт не може відображати на 100% картину ДІЙСНОСТІ, оскільки сам принцип відображення аналітичної інформації на площині міститься у ігноруванні параметрів другої малості, спрощенні, наближенніта апроксимації неспрямованих та нелімітуючих факторів, у іншому випадку задача візуалізацм не може бути реалізованою В цілому, показник СДП можна вважати інформативним для загального визначення ступеня металопресингу на ґрунти, але при використанні певних фітоіндикаторів та барвників можна отримати більш детальну характеристику та диференціювати елементні забруднення ґрунтів як окремі фактори неспецифічного стресу Таким чином, за допомогою візуалізованих моделей було визначено, що показник СДП цілком відповідає рівню забруднення фунтів саме нікелем, хоча при проведенні аналізу у 1999р такого висновку не можна було зробити, оскільки нікелю дуже тісно був супутній вміст МІДІ (площинної трансформації якої не відбувалося протягом з 8 1999 до 2002рр), що представлено за даними кореляційного аналізу для 1999р на Фіг 5, де А результати кореляції для великих вибірок, Б - кореляції рангів за Кенделом Отже, за отриманими результатами фітоіндикаційних досліджень розроблено та запропоновано систему ґрунтово-металотоксичного фітомоніторингу антропогенно трансформованих екотопів, у завдання якої входить наступне встановлення природного, фонового антропогенного (як окремий випадок, техногенного) та аномального вмісту ХІМІЧНИХ елементів у ґрунтах та рослинах, виділення бю(фіто)геохімічних провінцій (часто звужених до локалітетів) за рівнем концентрації ХІМІЧНИХ елементів та їх сполучень у грунтах (в нашому випадку - коренезаселеному шарі) та окремих частин рослин, визначення шляхів міграції та специфіки акумулювання ХІМІЧНИХ елементів у ґрунтах та рослинах Перевірка інформативності запропонованих методів індикаційної оцінки стану середовища за структурними ознаками рослин була проведена у декілька етапів, які доповнювали та змінювали загальні висновки експериментальної роботи визначення ступеня ЩІЛЬНОСТІ кореляційного звязку між показниками структурного поліморфізму та метал она вантаження на ґрунти (за коефіцієнтами кореляції), формування кореляційних груп окремо для металів (визначення супутнього забруднення) та для систем анатомо-морфолопчних показників за кореляційними матрицями, візуалізоване порівняння за результатами впровадження картосхематичного методу, блоковий збіг груп спорідненості та ВІДПОВІДНІСТЬ показників структурної трансформації компонентам поелементної металогенії в системі внутрішніх зв'язків, перевірка спостережень та попередніх висновків у динаміці за ВІДПОВІДНІСТЮ та сполученістю між змінами блоків структурних характеристик та зсуненням металогенних полів у локальних нео металотоксич них провінціях (ВІДПОВІДНІСТЬ градієнту зміни токсичного навантаження) Останній критерій оцінювали за зміною у часі (1999-2002рр) Отже, можна визначити пять принципово різних, але взаємокоординуючих критеріїв оцінки інформативності методу фітоіндикаційного моніторингу Позитивний ефект проявляється в тому, що на відміну від відомого запропонований спосіб дозволяє диференційовано тестувати забруднення ґрунтів певним чинником - нікелем Він може використовуватися у натурному (природному) бюмоніторингу для експрес-діагностики металопресингу, що дуже актуально для територій з посиленим металопресингом на середовище Використання способу дозволить більш точно виділяти зони саме забруднення нікелем, проводити оцінку та постійний моніторинг стану довкілля природних та техногенне змінених територій цим токсичним елементом, оцінювати рівень забруднення, контролювати, експертувати та планувати антропотехногенну ДІЯЛЬНІСТЬ у індустріальному регіоні Джерела інформації 1 Корженевский В В Современное состояние и уровни фитоиндикации // Журн общ биол 6648 1992. -T.53, №5. - C.704-714. 2. Викторов СВ., Востокова Е.А. Основы индикационной геоботаники. - М.: Госгеолтехиздат, 1961.-87с. 3. Викторов СВ., Ремезова Г.Л. Индикационная геоботаника. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1988.-168с. 4. Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. - М.: Высшая шк., 1964. - 328с. 5. Degorski M. Phytoindication methods in landscape planning and management // Geographic, and Management. -1996. - №62. - P.69-100. 6. Биоиндикация загрязнения наземных экосистем / Под ред. Р. Шуберта. - М.: Мир, 1988. 350с. 7. Дідух Я.П. Методологічні підходи до проблеми фітоіндикацм екологічних факторів // Укр, ботан. журн. -1990. - Т.47, №6. - С.5-12. 8. Дідух ЯЛ., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. - К.: Наук, думка, 1994. - 280с. 9. Веселова Т.Д., Гревцова НА., Джалилова Х.Х., Ильина Г.М., Троицкая Т.А. О возможности выявления видов-индикаторов загрязнения окружающей среды на основании анализа состояния мужской генеративной сферы у цветковых растений // Бюлл. МОИП. Отд. биол. - 1996. - Т. 101, №4. - С.69-72. 10. Коршиков И.И. Использование растений в индикации техногенного загрязнения окружающей среды // 36. доп. наук.-практ. конф. "Охорона довкілля та екологічна безпека" (Донецьк, 21-22 листопада 2001 p.). - Донецьк, 2001. - Т.2 - С.44-46. 11. Мэннинг У.Д., Федер У.А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений. - П.: Гидрометеоиздат, 1985. - 143с. 12. Kavelenova L.M. Concerning some problems and perspectives of higher plants exploration as phytomdicators of technogenic pollution level in urban environment // XI Int. Symp. on Bioindicators "Problems of today in bioindication and biomonitoring" (Syktyvkar, 17-21 Sept., 2001) - Syktyvkar, 2001. P.390-391. 13. Little P., Martin M.N. Biological monitoring of heavy metal pollution // Environ. Pollut. - 1984. - №6. -P. 1-20. 14. Malinski Т., Grunfeld S., Taha Z., Tomboulan P. Monitoring metal concentration in tissues and single cells using uitramicrosensors II Environ. Health Respect.-1994.-Vol.102, №3.- P. 147-151. 15. Берлянт A.M. Геоинформационное картографирование: концепция, географические основы II Докл I Всерос. научн. конф. по картографии "Картографирование на рубеже тысячелетий" (Москва, 7-11 октября 1997г.). - М. - 1997. - С.390394. 16.Ильина И.С, Юрковская Т.К. Фитоэкологическое картографирование и его актуальные проблемы // Бот. журн. - 1999. -Т.84, №12. -С.1-7. 17. Огарь Н.П., Рачковская Е.И. Подходы к созданию экологических карт оценочного и прогнозно-рекомендательного типа // Геоботаническое 10 картографирование. - 1999. -№3. - С.14-27. 18. Пат. 53375 A UA, МКИ 7 A01G7/00. Спосіб визначення мутагенного ефекту важких металів: Деклараційний патент на винахід. - 0.3. Глухов, Н.А. Хижняк, А.І. Сафонов. - №2002053834; Заявл. 10.05.2002; Опубл. 15.01.2003.-Бюл.№1. - Зс. 19. Пат.2002132509 P.U, МПК G01V9/00. Способ определения участков загрязнения окружающей среды: Б.А. Колотов, В.В. Демидов, Л.И. Кашина, Л.И. Миначева. - №2002132509/28; Заявл. 04.12.2002; Опубл. 10.06.2004. -2с. 20. Пат. 2135994 RU, МПК G01N33/18. Способ биотестирования воды и почвы на загрязнение поллютантами: Л.В. Цаценко, Н.Г. Малюга. №97110710/13; Заявл. 25.06.1997; Опубл. 27.08.1999. -Зс. 21. Пат. 94037215 RU, МПК G01N33/24. Способ определения загрязнения почвы химическими элементами: В.Д. Муха, А.Ф. Сулима, Т.В Карпинец, Л.В. Левшаков - №94037215/13; Заявл. 04.10.1994; Опубл. 27.09.1996. - Зс. 22. Пат. 64340А UA, МКИ 7 A01G7/00 Спосіб визначення локального ефекту токсичного впливу важких металів: Деклараційний патент на винахід. - 0.3. Глухов, Н.А. Хижняк, А.І. Сафонов. №2003054453; Заявл. 19.05.2003; Опубл.16.02.2004. -Бюл. №2. - 5с. (прототип). 23. Аскерова Р.К. Палинология цикориевых (Compositae: Cichorieae). - Баку: Злм, 1987. - 208с. 24. Нечкина М.А., Журков B.C. Способ биоиндикации мутагенов почвы // Гигиена и санитария. 1997. - №1.-С.48-49. 25. Журков B.C., Русаков Н.В., Тонкопий Н.И. Гигиеническая оценка мутагенного потенциала промышленных отходов // Гигиена и санитария. 1998. -№4. -С.30-32. 26. Эмбриология цветковых растений. Терминология и концепции / Под ред. Т.Б. Батыгиной. Семя. - СПб.: Мир и семья, 1997. - Т.2. - 823с. 27. Глухов А.З., Сафонов А.И. Перспективы проведения фитоиндикационного мониторинга техногенне трансформированных экотопов // Промышленная ботаника. - 2002. - №2. - С.7-14. 28. Сафонов А.И. Особенности локализации некоторых металлов-токсикантов в почвах северных промышленных узлов Донбасса // Сб. науч. трудов. "Экологическая и техногенная безопасность". - Харьков: Изд-во Харьков, ин-та соц. програсса, 2000. - С.131-135. 29. Сафонов А.И. Специфика локализации некоторых металлов в почвах северных промышленных узлов Донецкой области // Проблемы экологии. - 2003. - №1. - С.36-47. ЗО.Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. 487с. 31. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. - М.: Агропромиздат, 1988. - 271с. 32.Барыкина Р.П., Веселова Т Д., Девятое А.Г. Основы микроскопических исследований в ботанике. - М.: Наука, 2000. - 128с. 11 12 6648 V Cd Pb Hg Zn Cu Ni 0 30 0 74 I Hg Комп'ютерна верстка В Мацело 032 II Cd Pb I Г Zn Cu Підписне Ni Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Киш - 42, 01601