Автоматизована система вугільно-металургійного комплексу

Реферат: Автоматизована система вугільно-металургійного комплексу містить автоматизовані робочі місця операторів відділів залізниці, засоби зв'язку. Система має загальний блок керування, який з'єднаний засобами зв'язку із автоматизованою системою керування транспортним відділом, аналітичним блоком, автоматизованими робочими місцями операторів відділів автоперевізників, операторів відділів залізниці та інших операторів вугільно-металургійного комплексу. Автоматизована система керування транспортним відділом з'єднана із інформаційним блоком, блоком під'їзних колій та блоком визначення маси, які з'єднані між собою. Блок визначення маси, крім цього, з'єднаний із блоком дислокації, який з'єднаний із аналітичним блоком та блоком визначення витрат на транспортування. UA 68953 U (12) UA 68953 U UA 68953 U 5 10 15 Корисна модель належить до залізничної галузі, а саме - до оперативного управління перевізним процесом за допомогою автоматизованих систем та призначена для застосування в оперативному управлінні та організації вантажної роботи на під'їзних коліях, розподілу вантажного рухомого складу та взаємодії транспортних операторів з підприємствами вугільнометалургійного комплексу, які обслуговуються залізницею. З рівня техніки відома автоматизована система розподілу порожніх вагонів із системою підтримки рішення, вибрана найближчим аналогом (патент України № 63644, B61L 25/00, B61L 27/00, G06F 7/00, G06N 7/00, опубл. 10.10.2011, бюл. № 19/2011), яка містить автоматизовані робочі місця вантажовідправника, товарного касира, прийомоздавачів, маневрових диспетчерів, головного інформаційно-обчислювального центру, диспетчерів вагонорозподілу на залізниці, диспетчера по портах на залізниці, що з'єднані між собою засобами зв'язку, яка відрізняється тим, що має блок підтримки рішення, встановлений на кожному автоматизованому робочому місці диспетчера вагонорозподілу на залізниці і виконаний з можливістю визначення моделі надходження порожніх вагонів на припортову станцію технологічними маршрутами та розподілу вагонів після вивантаження в порту з використанням даних, що надходять і заносяться у базу даних блока вхідної інформації автоматизованого робочого місця диспетчера вагонорозподілу на залізниці, за формулою: C(qB )  qв  Сп  2 qв  СВС k  2  С3  qв  С лб  t П qв  Сф Q c  Cc    lф Nф qСТ  Nф  qВ i i 1 ( qВ  t СВ k  2 q q  В  t П  В )  NВ  СВ  lф NВ i t прог t вр f ( t вр )dtвр  min t пер i 1 20 25 30 35 . Недоліком вказаного технічного рішення є неможливість забезпечення погодженої взаємодії автоматизованих систем декількох підприємств різних галузей. В основу корисної моделі поставлена задача створення автоматизованої системи вугільнометалургійного комплексу з метою об'єднання та забезпечення погодженої взаємодії автоматизованих систем декількох підприємств різних галузей для ефективного вирішення взаємозалежних управлінських завдань, уніфікації та автоматизації бізнес-процесів. Поставлена задача вирішується тим, що автоматизована система вугільно-металургійного комплексу, що містить автоматизовані робочі місця операторів відділів залізниці, засоби зв'язку, згідно з корисною моделлю, має загальний блок керування, який з'єднаний засобами зв'язку із автоматизованою системою керування транспортним відділом, аналітичним блоком, автоматизованими робочими місцями операторів відділів автоперевізників, операторів відділів залізниці та інших операторів вугільно-металургійного комплексу, що надають та отримують за допомогою засобів зв'язку дані та команди із загального блока керування та здійснюють обмін даними, при цьому автоматизована система керування транспортним відділом з'єднана із інформаційним блоком, блоком під'їзних колій та блоком визначення маси, які з'єднані між собою, а блок визначення маси, крім цього, з'єднаний із блоком дислокації, який з'єднаний із аналітичним блоком та блоком визначення витрат на транспортування, який виконаний із можливістю розрахунку витрат на всі операції транспортування за цільовою функцією  (E)  Eп / з  Eво  ET  E дис  min , де Eп / з - сумарні витрати на подачу та забирання порожніх вагонів на підприємствах вугільно-металургійного комплексу 40 k Eп / з  2 ni  Cп / з , і il де ni - кількість вагонів, що подається/забирається; C п / з - середня вартість подачі/забирання, грн. і Eво - витрати на вантажні операції (навантаження, вивантаження) k Eво   к под  ni  Cво , і il 45 де к под - коефіцієнт подвійних операцій, який вказує скільки вантажних операцій пройшов вагон ( к под  1  2 ); 1 UA 68953 U Cво - середня вартість однієї вантажної операції, грн. і E T - витрати на вантажні операції (навантаження, вивантаження) k ET   (1  к T )  ni  CіT , дод де 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 il T к дод - додаткове транспортування вагонів в середині транспортної системи вугільно металургійного комплексу; C іT - середня вартість транспортування вагону, грн. E дис - транспортування вагонів на наступні операції (при використанні власних або орендованих вагонів, в інших випадках E дис  0 ). Технічний результат, який досягається при рішенні поставленої задачі і використанні запропонованої автоматизованої системи вугільно-металургійного комплексу, полягає в об'єднанні в єдину інформаційну систему підприємств вугільно-металургійної та енергетичної галузей, забезпеченні можливості обміну інформацією між різними відділами та автоматизації роботи комплексу. Використання технічного рішення, що заявляється, дозволяє ефективно вирішувати управлінські завдання, уніфікувати бізнес-процеси всередині вугільнометалургійного комплексу і забезпечити високу прозорість операційної діяльності, а також надавати оперативну й достовірну управлінську звітність. Система дозволяє відстежувати стан вагонів, їх розташування та час виконання основних операцій, це дає змогу аналізувати роботу транспортної системи вугільно-металургійного комплексу та дозволяє раціонально організувати роботу зв'язаних за допомогою засобів зв'язку автоматизованих робочих місць операторів різних відділів комплексу, у тому числі і транспортних відділів, зменшити витрати на транспортування та підвищити ефективність роботи усіх використовуваних систем. Використання корисної моделі, що заявляється, забезпечує автоматичну маршрутизацію і тарифікацію замовлень, співпрацю з транспортними компаніями, створення документації, координацію із складом. Корисна модель, що заявляється, пояснюється наступними зображеннями. Фіг. 1 - автоматизована система вугільно-металургійного комплексу. Фіг. 2 - схема роботи автоматизованої системи вугільно-металургійного комплексу. Автоматизована система вугільно-металургійного комплексу (фіг. 1) містить автоматизовані робочі місця операторів відділів залізниці, засоби зв'язку, має загальний блок керування, який з'єднаний засобами зв'язку із автоматизованою системою керування транспортним відділом, аналітичним блоком, автоматизованими робочими місцями операторів відділів автоперевізників, операторів відділів залізниці та інших операторів вугільно-металургійного комплексу, що надають та отримують за допомогою засобів зв'язку дані та команди із загального блока керування та здійснюють обмін даними, при цьому автоматизована система керування транспортним відділом з'єднана із інформаційним блоком, блоком під'їзних колій та блоком визначення маси, які з'єднані між собою. Блок визначення маси, крім цього, з'єднаний із блоком дислокації, який з'єднаний із аналітичним блоком та блоком визначення витрат на транспортування, який виконаний із можливістю розрахунку витрат на всі операції транспортування за цільовою функцією  (E)  Eп / з  Eво  ET  E дис  min . Корисна модель, що заявляється, працює наступним чином. Для впровадження автоматизованої системи вугільно-металургійного комплексу доцільно використовувати ІКС (інформаційно-керуючі системи) та вирішення SAP TM (управління транспортом), які підтримують цілісну систему процесів зберігання, виконання замовлень і транспортування, не створюючи при цьому надлишкових даних і знижуючи ризик інтеграції. SAP ТМ дозволяє управляти всіма перевезеннями, а також забезпечує прозорість замовлень, відвантажень, окремих позицій і логістичних процесів, даючи можливість їх відстежувати. На фіг. 1 та фіг. 2 показано, як взаємодіють різні блоки цієї системи. Загальний блок керування є головним та об'єднує в собі всі відділи та всю інформацію підприємств комплексу, він взаємодіє через автоматизовану систему управління транспортним відділом з іншими блоками. Це блоки: інформаційний блок - відомості про вагон, в якому зазначаються такі показники, як "стан рухомого складу", "дислокація", "технічне обслуговування"; блок визначення маси, в якому зазначається вага тари, нетто та брутто; та блок під'їзних колій, у якому розраховується час знаходження вагону на під'їзних коліях з урахуванням усіх операцій. Далі йде блок дислокації, якій вказує конкретне місце знаходження вагону на підприємстві: у резерві, під навантаженням або під вивантаженням. Наступним є блок визначення затрат на 2 UA 68953 U 5 10 транспортування, в якому визначають основні та додаткові тарифи на перевезення. Аналітичний блок виконує порівняння фактичних показників з нормативними показниками, які закладені в ньому, що дозволяє проаналізувати увесь цикл роботи транспортної системи та знайти слабкі та сильні місця всього ланцюжка. Вся ця інформація надходить та зберігається на загальному блоку керування. Ця інформація за потребою може бути надана представникам автоперевезень, операторам залізниці та іншим операторам, які, в свою чергу, можуть надати свою інформацію. Таким чином кожний блок системи відповідає за окрему позицію, а загалом отримують повну інформацію про рухомий склад. До того ж, ця інформація надається майже миттєво при запиті, що дозволяє спостерігати та аналізувати роботу транспортної системи в реальному часі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 Автоматизована система вугільно-металургійного комплексу, що містить автоматизовані робочі місця операторів відділів залізниці, засоби зв'язку, яка відрізняється тим, що має загальний блок керування, який з'єднаний засобами зв'язку із автоматизованою системою керування транспортним відділом, аналітичним блоком, автоматизованими робочими місцями операторів відділів автоперевізників, операторів відділів залізниці та інших операторів вугільнометалургійного комплексу, що надають та отримують за допомогою засобів зв'язку дані та команди із загального блока керування та здійснюють обмін даними, при цьому автоматизована система керування транспортним відділом з'єднана із інформаційним блоком, блоком під'їзних колій та блоком визначення маси, які з'єднані між собою, а блок визначення маси, крім цього, з'єднаний із блоком дислокації, який з'єднаний із аналітичним блоком та блоком визначення витрат на транспортування, який виконаний із можливістю розрахунку витрат на всі операції транспортування за цільовою функцією  (E)  Eп / з  Eво  ET  E дис  min , де Eп / з - сумарні витрати на подачу та забирання порожніх вагонів на підприємствах вугільнометалургійного комплексу k Eп / з  2 ni  Cп / з , і il де ni - кількість вагонів, що подається/забирається; C п / з - середня вартість подачі/забирання, грн. і Eво - витрати на вантажні операції (навантаження, вивантаження) k 35 Eво   к под  ni  Cво , і il де к под - коефіцієнт подвійних операцій, який вказує скільки вантажних операцій пройшов вагон ( к под  1  2 ); Cво - середня вартість однієї вантажної операції, грн. і E T - витрати на вантажні операції (навантаження, вивантаження) k 40 ET   (1  к T )  ni  CіT , дод il де к T дод - додаткове транспортування вагонів в середині транспортної системи вугільнометалургійного комплексу; C іT - середня вартість транспортування вагону, грн. E дис - транспортування вагонів на наступні операції (при використанні власних або 45 орендованих вагонів, в інших випадках E дис  0 ). 3 UA 68953 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4