Спосіб дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней

Реферат: Спосіб дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней включає вивчення руховохарчових умовних рефлексів. Визначають швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів, проводять дослідження реакції тварини на гальмівний подразник. UA 69445 U (12) UA 69445 U UA 69445 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до тваринництва, та до ветеринарної медицини - дослідження тварин і може бути використана для формування високопродуктивного стада свиней. Відомий спосіб дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней, який включає вивчення рухово-харчових умовних рефлексів і полягає в тому, що вільно-рухову реакцію тварин досліджують у спеціально обладнаній на свинофермі камері, розміром 11,3x2,6 м, а умовні і безумовні реакції свиней реєструють за допомогою повітряної передачі на стрічці кімографа, при цьому тривалість випробування становить 1,5-2 місяці (Науменко В.В. Особливості умовно-рефлекторної діяльності, типи нервової системи та їх зв'язок із деякими вегетативними функціями у свиней / В.В. Науменко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 78. - С. 13-34.). Недоліком відомого способу є те, що його застосування вимагає спеціального устаткування і приладів, а також є досить тривалим (1,5-2 місяці), що є неприйнятним в сучасній інтенсивній технології свинарства. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу дослідження умовнорефлекторної діяльності свиней для адаптації його до сучасних інтенсивних технологій у свинарстві та суттєвого скорочення тривалості випробування коркових процесів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней випробування здійснюють в типовому індивідуальному станку для свиней, умовним подразником є місце підкріплення, а безумовним - корм, який подають тварині в двох металевих мисках, діаметром 15-25 см, глибиною 3-5 см ліворуч або праворуч від голови тварини на рівні очей, враховують, дослідження проводять протягом 5 діб, причому в першу добу визначають швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу на обстановку досліду, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, на 2-4-ту доби - утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней, а на 5-ту - досліджують реакції тварини на гальмівний подразник. Відомо, що збільшення виробництва продукції тваринництва, зокрема свинарства в першу чергу обумовлено створенням стабільної кормової бази. Поряд із цим важливе місце займає вивчення фізіологічних процесів у організмі тварин і, в першу чергу, функцій кори півкуль великого мозку, яка здійснює умовно-рефлекторну діяльність і найбільш тонко пристосовує організм до умов зовнішнього середовища. Знання умовно-рефлекторної або вищої нервової діяльності тварин дозволяє створювати найбільш адекватні умови утримання, годівлі та групувати тварин для досягнення ними свого генетичного потенціалу. Досліди проводять в типовому індивідуальному станку для свиней, куди під час випробувань умовно-рефлекторної діяльності заганяють тварину. Це роблять спокійно, не використовуючи фізичних подразнень. Спочатку для звикання тварини до місця досліду в глибину станка кладуть корм і через деякий час вона заходить туди самостійно. Для проведення досліджень вибирають такий час, коли на фермі спокійно, а всі роботи, пов'язані з доглядом за тваринами (роздавання кормів, прибирання кліток тощо) закінчені; тварини під час іспитів не повинні відволікатися чи лякатися сторонніх звуків чи людей. Умовні рефлекси тварин досліджують зранку або в другій половині дня перед годівлею. Ситі тварини відмовляються брати корм з миски, незалежно від їх індивідуальних особливостей, що говорить про гальмування харчового центра кори великого мозку Досліди тривають 5 діб по 20-30 хв. з кожною твариною щодня. Спосіб включає чотири експерименти. Експеримент № 1 проводять в 1-шу добу. Його мета - визначення швидкості вироблення умовного рухово-харчового рефлексу на обстановку досліду, ступеня орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування. У перший день тварину привчають їсти корм із металевої миски діаметром 15-25 см, глибиною 3-5 см. При цьому записують, чи відразу тварина починає брати корм, чи спокійно їсть, чи відходить від миски, перекидає її, чи риє корм п'ятачком тощо. Корм у цей день подають в одній мисці, наприклад, із правого боку. Корму кладуть стільки, щоб він був з'їдений протягом 1-2 хв. Спочатку корм показують тварині і дозволяють його з'їсти. Якщо вона не бере корм, миску ставлять в годівницю чи згодовують з руки. Потім знову подають у мисці. Враховують, на який раз тварина починає їсти корм із миски і наскільки охоче його поїдає. Корм пред'являють 10 разів. Експеримент № 2 проводять на 2-гу, 3-тю, 4-ту добу з метою утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней при подачі корму то з правого, то з лівого боку відносно голови тварини. У ці дні корм подають лише в одній мисці (правій), а ліва миска залишається порожньою. Обидві миски (з кормом і порожню) тварині подають одночасно. Після того, як тварина правильно вибирала миску з кормом, тобто в неї утворився умовний рефлекс на місце 1 UA 69445 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 підгодівлі, міняють сторону подачі миски з кормом. Під час підходу експериментатор повинен знаходитися прямо перед головою тварини, а миски повинні розташовуватися по два різні боки станка - ліворуч і праворуч на однаковій відстані від голови тварини. Коли свиня підходить до порожньої миски відзначають наступну реакцію: чи лиже тварина порожню миску, перекидає її, як швидко вона повертає голову до лівої миски, чи спостерігається незвичайна рухова реакція (махає головою, намагається пошкодити станок, вибратися з нього, відбігає, відходить тощо), чи спокійно повертається до миски з кормом. Якщо тварина при наступних подачах корму три рази підряд правильно вибирала миску з кормом, тобто в неї утворився новий умовний рефлекс на місце підгодівлі, корм знову кладуть у праву миску і продовжують у такий спосіб досліди до 1516 подач корму в мисці то з правого, то з лівого боку. Цим експериментом визначають рухливість нервових процесів. Тварина з доброю рухливістю нервових процесів здатна за один дослідний день зробити три переробки, тобто тричі змінити місце підгодівлі (підкріплення умовного подразника безумовним). Експеримент № 3 проводять на 5-ту добу досліду з метою вивчення згасання умовних харчових рефлексів при непідкріплені кормом. У цей день корм дають двічі з однієї миски, а потім підходять до тварини з порожньою мискою і відзначають, на який раз припиняється позитивна рухова реакція до порожньої миски. Дослід припиняють після трьох послідовних підходів із порожньою мискою при відсутності рухових реакцій до неї тварини. Цей експеримент при порівнянні його з результатами, отриманими при переробці, дає можливість одержати додаткові дані про врівноваженість нервових процесів. Експеримент № 4 також проводять на 5-ту добу. Його мета - визначення реакції тварини на гальмівний подразник. По закінченні досліду зі згасанням натурального харчового рефлексу тварині знову дають миску з кормом і, коли вона починає їсти, застосовують несподіваний звуковий подразник (стукають палицею по порожньому відру). При цьому докладно записують реакцію тварини. Наприклад: верещить, здригається, перестає їсти, відбігає в кінець клітки або ніяк не реагує тощо. Ці досліди при порівнянні з першим експериментом дають додаткові дані про силу нервових процесів. Приклад. Досліди проводили у виробничих умовах свиноферми ПСП «Гейсинське» Ставищенського р-ну Київської області і типових індивідуальних станках на молодняку свиней (самках) великої білої породи. Цифрами пронумеровані підходи свині до місця підкріплення. Позитивну рухову реакцію тварини позначали знаком «+», а негативну - «-». Свинка № 101. Перша доба випробувань. Реакція тварини. Відразу підходить та нюхає корм, гризе миску, станок, робить спроби з нього вибратися. Поводить себе неспокійно. Один раз взяла корм, але потім не брала його зовсім. Кількість підходів - 1. Друга доба випробувань. Тварина не реагує на подачу корму. Поводить себе неспокійно. Відразу ж здійснила акт дефекації, робить спроби вибратися зі станка. Третя доба випробувань. Тварина не реагує на подачі корму. Поводить себе неспокійно, намагається вибратися зі станка. Четверта доба випробувань. Тварина довго дивилася на корм, згодом підійшла до нього, злякалася миски, відзначалося сильне збудження, намагалася піднімати станок, коли експериментатор відійшов від клітки, тварина почала їсти корм, але дуже насторожено. 1) 2) 3) + Тварина їсть, але лякається подачі корму та експериментатора. 4) + 5) + 6) - Зміна сторони подачі корму. Тварина здійснила акт сечовиділення. Підійшла до порожньої миски. 7) + Почала їсти з миски, де був корм. 8) - Понюхала порожню миску. 9) + їсть з миски, де є корм. 10) + 11) + 12) - Зміна сторони подачі корму. Тварина понюхала порожню миску, а потім підійшла до миски з кормом. 13) + їсть з миски із кормом. 14) - Повертається то до порожньої, то до миски з кормом, і починає нервувати, робить спроби вибратися із клітки. 15) - Намагається вибратися із клітки. 2 UA 69445 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 П’ята доба випробувань. Гальмування умовного рефлексу. Почала їсти з другої подачі. їсть корм з миски, але перекидає її. Тварина два рази підряд підійшла до миски з кормом. Після цього, на п'яту подачу позитивна рухова реакція на порожню миску припинилася. Тест на врівноваженість. Відразу ж після гальмування рефлексу тварині подали миску з кормом. Тварина почала їсти корм. На несподіваний звуковий подразник тварина здригнулася, відбігла від миски, згодом продовжила їсти корм. Свинка №102. Перша доба випробувань. Реакція тварини. Тварина відразу ж почала їсти корм - спочатку із землі, потім з руки експериментатора, згодом із миски. Миски не лякалась, до експериментаторів ставилася з цікавістю. Кількість підходів - 10. Друга доба випробувань. 1. + Одразу підійшла до миски з кормом та почала його їсти. 2. + 3. + 4. При зміні сторони подачі миски із кормом проявила легке збудження. 5. + Почала їсти з лівої миски. 6. + 7. + 8. Зміна сторони подачі корму. Підійшла до лівої, пустої миски, почала облизувати її, після чого перейшла до миски з кормом. 9. + 10.+ 11.Знову підійшла до лівої, пустої миски, але відразу ж перейшла до миски з кормом. 12.+ Їла з миски, в якій знаходиться корм. 13.+ 14.+ 15.+ При зміні сторони тварина спокійно перейшла до миски, в якій є корм. Третя доба випробувань: 1. + Одразу почала їсти з миски, в якій був корм. 2. + 3. + 4. + При подачі з лівої сторони відразу перейшла до миски з кормом. 5. + 6. + 7. + При зміні сторони відразу вибрала миску з кормом. 8. + 9. + 10. +При зміні сторони відразу ж вибрала миску з кормом. 11. + 12. + 13. + Знову при зміні сторони вибрала миску, в якій є корм. 14. + 15. + Четверта доба випробувань: 1. + Тварина відразу почала їсти. 2. + 3. + 4. + При зміні сторони, з якої подається миска з кормом, відразу ж вибрала миску, в якій є корм. 5. + 6. + 7. + При зміні сторони, з якої подається миска з кормом, відразу ж вибрала миску, в якій є корм. 8. + 9. + 10.+ При зміні сторони, з якої подається миска з кормом, відразу ж вибрала миску, в якій є корм. 11.+ 12.+ 13.+ При зміні сторони, з якої подається миска з кормом, відразу ж вибрала миску, в якій є корм. 3 UA 69445 U 5 10 15 20 14.+ 15.+ Тварина легко зробила чотири переробки. Як тільки подавалася порожня миска, тварина відразу ж переходила до миски з кормом. Поводила себе спокійно. П’ята доба випробувань. Гальмування рефлексу. Тварина одразу ж почала їсти корм з миски. Коли замінили порожньою мискою, тварина почала перекидати її, гризти, підіймати рилом клітку. Позитивна рухова реакція на порожню миску припинилась на 9-ту подачу. Тест на врівноваженість. На несподіваний звуковий подразник тварина зовсім не реагувала. Спокійно продовжувала їсти корм. Проведені дослідження показали, що поведінка свиней є індивідуальною. Дві різні тварини по-різному реагують на різні подразники: рефлекси у них утворюються, зберігаються та загальмовуються по-різному, що свідчить про різницю процесів збудження та гальмування в корі великого мозку, а також вказує на необхідність створення певних умов для кожного типу тварин. Таким чином, використання запропонованого способу дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней в звичних для них умовах дозволяє у порівняно невеликий термін (5 діб) вивчити швидкість утворення умовних рефлексів, їх величину, ступінь гальмування умовних рефлексів тощо, не використовуючи для цього спеціальних конструкцій чи приміщень. На основі проведених випробувань можна робити висновки про придатність тієї чи іншої тварини до конкретних умов годівлі, утримання та репродукції, а також застосовувати для певних груп свиней найбільш прийнятну технологію. Це сприятиме підвищенню резистентності та продуктивності тварин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб дослідження умовно-рефлекторної діяльності свиней, що включає вивчення руховохарчових умовних рефлексів, який відрізняється тим, що випробування здійснюють в типовому індивідуальному станку для свиней, умовним подразником є місце підкріплення, а безумовним корм, який подають тварині в двох металевих мисках, діаметром 15-25 см, глибиною 3-5 сантиметрів ліворуч або праворуч від голови тварини на рівні очей, а дослідження проводять протягом 5 діб, причому в першу добу визначають швидкість вироблення умовного руховохарчового рефлексу на обстановку досліду, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, на 2-4-у добу - утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней, а на 5-у добу - досліджують реакції тварини на гальмівний подразник. 35 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4