Ефірний генератор-двигун

Реферат: UA 71473 U UA 71473 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі енергетики, зокрема - вітродвигунів. Відомо про диск Джона Сьорла (John Seari): John A.Thomas Jr. ANTS-WITY: The Dream Made Realtti. Extraordinary Science, vol. VI, issue 2, 1994. Диск являє собою спресовану суміш порошків шести речовин АІ, Si, S, Ті, Nd, Fe. Він розміщується на роликах з такої ж суміші на такому ж другому диску. Розміри дисків і роликів взаємно пов'язані. Диски і ролики намагнічено сильним постійним електричним струмом в обмотках на них, на який накладається слабкий змінний струм радіочастоти при вимиканні джерела струму в колі з конденсатором. У результаті диски і ролики дістають кожний осьове магнітне поле і по два треки (по одному за краями обмоток намагнічення) пар магнітних полюсів. Після легкого поштовху пальцем руки по верхньому диску, той починає розкручуватися, при цьому піднімається і злітає у космос. Тобто, диску Сьорла поштовх потрібний лише як пусковий. У подальшому ж русі зовнішні поштовхи йому не потрібні. Отже, диск здатний своїм обертанням генерувати енергію і за її рахунок продовжувати розкручуватися. Енергії ефірної, енергії екологічно чистої невичерпної практично безкоштовної дарованої самою природою. Генерована енергія повинна мати вихід, і він є, до того ж не один, а кілька, і всі вони завжди виявляються, але в залежності від умов деякі з них домінують над іншими. Так, у випадку польоту диска Сьорла домінуючим виходом генерованої енергії є прискорений поступальний рух у напрямку осі обертання, проти сили тяжіння автором згаданої книги сприймається як антигравітація, хоч насправді це є реактивний рух внаслідок витікання осьового потоку ефіру з диска, що обертається. Таким чином, диск Сьорла предстає як унікальний в природі ефірний генератор-двигун: він і генерує енергію захопленого своїм обертанням оточуючого ефіру, і сам себе поступально рухає за її рахунок, або, що те ж саме, він є і своїм внутрішнім пристроєм навантаження. Але, наприклад, як транспортний засіб цей пристрій не може бути використаний, оскільки не має засобів керування своєю швидкістю як обертального, так і поступального рухів, як за величиною її, так і за напрямком, а отже, він нездатний зробити зупинку або повернутися назад. До того ж, невідома формула Сьорла, за якою пов'язані між собою розміри дисків і роликів. Найбільш близьким до запропонованого є пристрій, описаний у "Патенті на корисну модель № 64773 Природний генератор енергії ефіру". Зареєстровано і опубліковано 25.11.11, бюл. № 22. Головною частиною його є диск, заповнений сумішшю порошків трьох речовин Si, Al, Fe з водою у відношенні мас суміші порошків до води 1/(2, 4), яким є і відношення площ поверхні суші на Землі до поверхні Світового океану. На диску здійснюється подвійне намагнічення Сьорла. У центрі верхнього дна диска до нього приклеюється лінійний магніт північним полюсом догори, у напрямку магнітного поля Землі (в Україні). Диск встановлено на електромоторі як пусковому, оскільки умови його запуску відрізняються від умов запуску диска Сьорла. Справа у тому, що хоч пуск диска Сьорла здійснюється поштовхом руки, але потім він рухається на магнітній подушці і свого намагнічення, і роликів, тобто виявляється ізольованим від речовини роликів ефіром, отже, рухається без речовинного тертя (на відміну від ефірного), а тому спеціальний мотор для подолання речовинного тертя йому, як зазначалося, не потрібен, а ефірне тертя він долає за рахунок енергії, яку він генерує, захоплюючи оточуючий ефір. У вказаному ж природному генераторі енергії ефіру речовинне тертя є, воно у самому пусковому електромоторі (без електромотора воно було б у підшипниках кріплення осі диска до опори). Потреба ж у електромоторі виникає через те, що невідома формула Сьорла, за якою можна було б і диск природного генератора енергії ефіру запускати лише поштовхом пальця руки. А постільки речовинне тертя може долатися лише речовинним пристроєм (як і ефірне тертя, наприклад у диску Сьорла, долається лише ефірною структурою), то пусковий електромотор має працювати і після пуску генератора, коли вже йде генерування ефірної енергії. Вказана різниця є наслідком того, що диск природного генератора енергії ефіру не рухається поступально, а тому домінуючі виходи генерованої в ньому ефірної енергії схожі з тими, які мали місце на установці, описаній у книзі: Рощин В.В., Годин С.М. Экспериментальное исследование физических эффектов в динамической магнитной системе / Труды Международного конгресса 2000 в С.-Петербурге "Фундаментальные проблемы естествознания и техники". № 1. Том 1, а саме: утворення навколо установки вертикальних кругових магнітних стін в вузлах стоячих хвиль в ефірі, які ставали місцем накопичення порівняно холодного відпрацьованого ефіру, що перекривало доступ свіжого ефіру до установки без підвідної і відвідної труб, гальмувало рух ротора. Все це набувало велетенських масштабів внаслідок перевантаження установки магнітними матеріалами, так що установка згодом зовсім заглохла, хоч і мала зовнішнє навантаження; вертикальний поступальний рух представлявся зміною ваги установки. А вісь у вертикальній трубі завдовжки 2 м "вихрового теплогенератора Потапова" (Патент Республіки Молдова № 167 / Потапов Ю.С. // Від 18.03.93) обертається лише падаюча вода, і генерована ефірна енергія, перетворюючись головним чином у ефірне тепло Томсона 1 UA 71473 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (на відміну від речовинного тепла Джоуля), нагріває воду. Труба в цьому пристрої є, таким чином, диск прототипу - природного генератора енергії ефіру, витягнутий уздовж осі обертання до розміру циліндра, має лише внутрішнє навантаження і теж глохне через відсутність підвідної і відвідної труб. І в той же час в усьому світі є величезна множина готових зовнішніх пристроїв навантаження (наприклад, автомобілів), але вони з двигуном згоряння, а не з ефірним. Першочергове використання як зовнішнього пристрою навантаження транспортних засобів має ту перевагу, що ці засоби під час руху весь час перебувають в оточенні свіжого ефіру, а отже, не потребують, як і диск Сьорла, підвідної і відвідної труб. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення рівня ефективності природного генератора енергії ефіру як ефірного генератора-двигуна. Поставлена задача вирішується тим, що ефірний генератор-двигун, який містить порожнистий диск, заповнений сумішшю порошків трьох речовин Si, Al, Fe і залитий водою у співвідношенні мас суміші порошків і води 1/(2, 4), з подвійним намагніченням, з магнітом уздовж його осі обертання, безпосередньо з'єднується з віссю зовнішнього пристрою навантаження, пусковий рух якої стає пусковим для ефірного генератора-двигуна. Постає питання, чому саме вказаний диск найбільш доцільний як ефірний генератордвигун? У книзі: Пруссов П.Д. Глобальные эфирные машины. - Николаев, 2010, показано, як Земля завдяки магнітному полю Світового океану і особливим властивостям піску, алюмінію і заліза, висвітленим у книзі: Пруссов П.Д. Генерирование энергии эфира. - Николаев, 2009 (і саме ці хімічні елементи серед твердих речовин найбільш поширені у земній корі, і саме вони входять до складу суміші порошків у диску Сьорла) своїм обертанням навколо осі захоплює оточуючий ефір, створює цим своє порівняно сильне магнітне поле, з чим вона предстає унікальною планетою в Сонячній системі. Ось чому саме вказані речовини входять до складу суміші у диску ефірного генератора-двигуна і саме в тій пропорції, у якій вони представлені у поверхневому шарі Землі. Далі, у тропічній зоні Землі її опоясує потужний ефірний потік у напрямку обертання Землі навколо осі, який почергово тричі входить в неї у північній півкулі і тричі виходить з неї у південній, ніби шнурує Землю, чим витягує силові лінії електричних зарядів Землі у спіралі її полярного магнітного поля. Відповідно, на диску подвійним намагніченням створено два треки пар магнітних полюсів Сьорла (по обидва боки від обмотки намагнічення, ніби екватора на Землі), крізь які ефірний потік магнітного поля поверхневих хвиль Релея шнурує диск, як немагнітний ефірний потік шнурує Землю. І полярному магнітному полю Землі, спрямованому в Україні до Північного географічного полюсу, відповідає встановлення в центрі верхнього дна диска лінійного магніту з північним полюсом угорі, у напрямку магнітного поля Землі. На 1 схематично представлена радіокерована модель (масштаб 1:14) автомобіля 1 Jeep Rubicon monster (Off-road trucking) фірми Nikko (www.nikko-group.com) - копія 1/4-тонного автомобіля підвищеної прохідності "Вілліс". Диски (їх на моделі 1 встановлено два) ефірних генераторів-двигунів 2 приклеєне до передніх (не ведучих; контрольним буде рух назад) коліс моделі 1. Обертання цих коліс іграшки слугуватиме пусковим для ефірних генераторів-двигунів 2 на ній. За інструкцією максимальна швидкість моделі 1 є 3 м/с. Це дуже велика швидкість для запуску ефірного генератора-двигуна, який найбільшу потужність розвиває при повільному русі з нульовою початковою швидкістю. Отже, диски 2 підбиралися так, щоб вони масою свого наповнення уповільнювали початковий рух моделі 1. Тому спочатку диски заповнювалися лише водою, закріплювалися на моделі (ще не приклеювалися!), і спостерігався рух моделі з ними. 3 Придатними виявилися пластмасові баночки об'ємом по 200 см . Згідно з виведеними у книзі: Пруссов П.Д. Эфирный двигатель. - Николаев, 2011, формулами при такому об'ємі в баночці повинно бути 46 г піску, 14 г алюмінію, 8 г заліза, перемішані і залиті водою 164 г. Пісок річковий, промитий від глини. Порошки алюмінію і заліза набираються з відрізків до 1 см дротів діаметром 2 мм. Вода будь-яка. На дисках 2 здійснено подвійне намагнічення Сьорла і приклеєно по лінійному магніту 3. За таких умов модель 1 при русі назад починає повільно рухатися, а потім її рух стає прискореним, що свідчить про підключення до руху ефірних генераторів-двигунів 2, бо за інструкцією прискореним може бути лише рух уперед. Таким наклеюванням ефірні генератори-двигуни можуть бути встановлені на існуючих автомобілях, замість двигунів згоряння. На реактивних літаках, ракетах-носіях і космічних кораблях ефірний генератор-двигун діє реактивною силою виносу маси ефіру уздовж осі обертання його диска лінійним потоком ефіру, що виникає при обертанні диска, як це має місце при польоті дисків Сьорла і (нижче) моделі гелікоптера. 2 UA 71473 U 5 10 На Фіг. 2 схематично показана модель 4 гелікоптера S111G на інфрачервоному керуванні з гіроскопом. Диск ефірного генератора-двигуна 5 приклеюється до осі моделі 4 вище крил 6 її головного гвинта. Керування моделлю 4 передбачає її зависання у повітрі. Диск ефірного генератора-двигуна 5 підбирається так, щоб у стані зависання моделі 4 при відпусканні диска 5 і з початком його обертання разом з крилами 6 моделі 4 вона чи-то піднімається, чи-то знижується - в залежності від того, як вона опинилася в положенні зависання (при підйомі чи зниженні), що і стає свідченням реактивної дії ефірного генератора-двигуна 5. Придатним виявився пластмасовий порожнистий диск об'ємом 100 см. Отже, до складу суміші у ньому увійшли: 23 г піску, 7 г алюмінію, 4 г заліза, 82 г води. Перевага пристрою у порівнянні з прототипом та, що зі з'єднанням диска генератора енергії ефіру як ефірного генератора-двигуна з зовнішнім пристроєм навантаження він стає ефірним генератором-двигуном, що виконує корисну роботу. Наприклад, на електростанції, замість атомної, він замінює ядерний реактор і парову турбіну. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 1. Ефірний генератор-двигун, який містить порожнистий диск, заповнений сумішшю порошків трьох речовин Si, Αl, Fe і залитий водою у співвідношенні маси суміші порошків і маси води 1/(2, 4), з подвійним намагніченням, з магнітом уздовж його осі обертання, який відрізняється тим, що двигун, який входить до складу ефірного генератора-двигуна, безпосередньо з'єднується з віссю зовнішнього пристрою навантаження. 2. Ефірний генератор-двигун за п. 1, який відрізняється тим, що як магніт використано соленоїд. 3 UA 71473 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4