Спосіб відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії

Реферат: UA 71530 U UA 71530 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії. Відомий спосіб відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії шляхом формування ілеотрансверзоанастомозу за типом кінець в кінець [1]. Способу властиві наступні недоліки: 1. Значний ризик виникнення неспроможності швів зазначеного анастомозу внаслідок невідповідності діаметра відрізків клубової та поперечної ободової кишок, що значно ускладнює адаптацію їх країв і порушує сприятливий перебіг репаративних процесів. 2. Часті незадовільні результати оперативного втручання, зокрема біль в животі, гурчання, значна частота випорожнень до 5-7 разів на добу, внаслідок відсутності однонаправленої порційної евакуації вмісту тонкої кишки в товсту, виникнення патологічного товстотонкокишкового рефлюксу і, як наслідок, рефлюкс-ілеїту, обумовлених видаленням ілеоцекального відділу та відсутністю факторів антирефлюксного захисту. Відомий спосіб відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії шляхом формування ілеотрансверзоанастомозу за типом кінець в бік [1]. Способу властивий суттєвий недолік: 1. Часте виникнення порушень кишкового травлення внаслідок відсутності факторів, що сприяють однонаправленій, порційній евакуації вмісту тонкої кишки в товсту. 2. Часте виникнення патологічного товсто-тонкокишкового рефлюксу та рефлюкс-ілеїту внаслідок відсутності факторів антирефлюксного захисту. Відомий спосіб формування резервуарно-клапанного ілеотрансверзоанастомозу кінець в бік [2]. Зазначений спосіб передбачає моделювання сліпої кишки з термінальної ділянки поперечної ободової та формування слизово-м'язового клапана, що виконує антирефлюксну функцію. Способу також властиві недоліки: 1. Технічна складність формування та ризик фізичної неспроможності швів ілеотрансверзоанастомозу внаслідок невідповідності окружності відрізка тонкої кишки периметру рани поперечної ободової кишки. 2. Незадовільний функціональний результат внаслідок порушення скоротливої функції сформованої "сліпої кишки", що обумовлений перетинанням з наступним зшиванням її стінки; виникнення рефлюкс-ілеїту, обумовленого незадовільними антирефлюксними властивостями створеного слизово-м'язового клапана, стулка якого не є інвагінатом в просвіт ободової кишки, а створює лише дублікатуру стінки тонкої та ободової кишок. Відомий спосіб формування поперечного інвагінаційного тонко-товстокишкового анастомозу кінець в бік шляхом занурення термінального відрізка тонкої кишки в просвіт відрізку поперечної ободової кишки [3]. Способу властиві наступні недоліки: 1. Часте виникнення неспроможності швів зазначеного тонко-товстокишкового анастомозу внаслідок його формування за допомого дворядного серозно-серозного шва. 2. Часте виникнення евакуаторних порушень внаслідок стриктури відрізку тонкої кишки, вільно розташованої в порожнині кукси поперечної ободової кишки. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб відновлення безперервності травного каналу після правобічної геміколектомії шляхом формування кукси поперечної ободової кишки на зразок сліпої, ілеотрансверзоанастомозу за типом кінець в бік, паралельного взаєморозташування відрізків тонкої кишки та куси поперечної ободової шляхом їх зшивання серозно-м'язовими швами, створення передампулярного звуження термінальної ділянки тонкої кишки шляхом створення циркулярного інвагінаційного виступу протибрижової поверхні стінки тонкої кишки знову ж таки за допомогою серозном'язових швів [4]. Зазначеному прототипу властивий суттєвий недолік: 1. Недостатня функціональна спроможність створеної конструкції внаслідок недосконалості формування її окремих складових, зокрема ілеотрансверзоанастомозу, баугінієвої заслінки, взаєморозташування термінальної ділянки тонкої кишки та кукси поперечної ободової кишки. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у розробці більш досконалого способу відновлення безперервності кишкового каналу після виконання правобічної геміколектомії, який сприятиме зменшенню частоти виникнення післяопераційних ускладнень та покращанню функціональних результатів шляхом створення конструкції ілеотрансверзоанастомозу на зразок видаленого ілеоцекального відділу. Технічний результат - покращення результатів лікування хворих, зменшення частоти післяопераційних ускладнень та покращення функціональних результатів. 1 UA 71530 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії шляхом формування кукси поперечної ободової кишки, ілеотрансверзоанастомозу за типом кінець в бік, паралельного взаєморозташування відрізків тонкої кишки та кукси поперечної ободової кишки, передампулярного звуження термінальної ділянки тонкої кишки, згідно з корисною моделлю, анастомоз формують перед фізіологічним сфінктером Кенона лівим на відстані, що відповідає довжині функціонального сегменту товстої кишки, за допомогою однорядного евертованого шва, моделюють баугінієву заслінку шляхом інвагінації стінки тонкої кишки в порожнину кукси поперечної ободової кишки, створюють гострий кут анатомічного вигину термінальної ділянки клубової кишки. Суть корисної моделі пояснена графічно. На кресленні зображено схему використання способу відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії, де 1 - термінальна ділянка клубової кишки, 2 - кукса поперечної ободової кишки, 3 - ілеотрансверзоанастомоз за типом кінець в бік, 4 - фізіологічний сфінктер Кенона лівий товстої кишки, 5 - однорядний евертований шов, 6 - баугінієва заслінка, 7 - стінка термінальної ділянки тонкої кишки, 8 - занурюючі шви, 9 - гострий кут анатомічного вигину термінальної ділянки клубової кишки, 10 - серозно-м'язові шви. Спосіб здійснюється наступним чином. Між термінальною ділянкою клубової кишки 1 та куксою поперечної ободової кишки 2 формують ілеотрансверзоанастомоз за типом кінець в бік З, перед фізіологічним сфінктером Кенона лівим товстої кишки 4, на відстані, що відповідає довжині функціонального сегмента товстої кишки, за допомогою однорядного евертованого шва 5, моделюють баугінієву заслінку 6, шляхом інвагінації стінки термінальної ділянки тонкої кишки 7, в порожнину кукси поперечної ободової кишки 2, занурюючими швами 8, створюють гострий кут анатомічного вигину термінальної ділянки клубової кишки 9, за допомогою серозо-м'язових швів 10. Приклад практичного використання способу. Пацієнтка В. 63 роки, історія хвороби № 1124, оперована в клініці 11.09.2009 року з приводу помірно диференційованої аденокарциноми висхідної ободової кишки стадії T3N1M0. Виконана правобічна геміколектомія. Використано розроблений спосіб відновлення безперервності травного каналу після правобічної геміколектомії. При цьому між термінальною ділянкою клубової кишки та куксою поперечної ободової кишки сформовано ілеотрансверзоанастомоз за типом кінець в бік перед фізіологічним сфінктером Кенона лівим товстої кишки, на відстані 16-17 см, що відповідає середній довжині функціонального сегменту товстої кишки, за допомогою однорядного евертованого шва. Було здійснено моделювання баугінієвої заслінки шляхом інвагінації стінки термінальної ділянки тонкої кишки в порожнину кукси поперечної ободової кишки з використанням занурюючих швів. Створено гострий кут анатомічного вигину термінальної ділянки клубової кишки за допомогою серозно-м'язових швів. Перебіг раннього післяопераційного періоду був без ускладнень. Пацієнтка виписана в задовільному стані на 10 добу післяопераційного періоду для амбулаторного лікування. Обстежена в клініці через 3, 6 місяців, 1 та 2 роки після оперативного втручання. Стан задовільний. Дієти не дотримується. Частота дефекацій становить 1-2 рази на добу сформованим випорожненням, що вказує на відсутність патологічного рефлюкс-ілеїту та достатньо сприятливий перебіг процесів всмоктування в кишковому каналі за рахунок особливостей розробленої конструкції відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії. Зазначені особливості полягають у відтворенні анатомічних складових видаленого під час правобічної геміколектомії, надзвичайно важливого у функціональному відношенні, ілеоцекального відділу. Ілеоцекальний відділ виконує складну регуляторну функцію кишкового травлення, забезпечує однонаправленість та порційність надходження вмісту тонкої кишки в порожнину товстої, чим попереджує виникнення патологічного товсто-тонкокишкового рефлюксу і, як наслідок, виникнення рефлюкс-ілеїту. Саме патологічний рефлюкс-ілеїт призводить до гіпермоторики, гіперперистальтики, що супроводжується болем в животі, частими випорожненнями. Зазначений патологічний стан неминуче виникає у пацієнтів після правобічної геміколектомії та формування класичних тонко 2 UA 71530 U 5 10 15 20 товстокишкових анастомозів без відтворення анатомічних структур видаленого ілеоцекального відділу. На підставі рентгенологічного дослідження контролю транзиту барію сульфату по травному каналу у оперованих пацієнтів доведена фізіологічність його просування, порційність евакуації з порожнини тонкої кишки в товсту. На підставі результатів виконання ірігографії доведена відсутність ознак патологічного товсто-тонкокишкового рефлюксу, на підставі результатів колоноілеоскопії - патологічного рефлюкс-ілеїту. Порційність надходження вмісту тонкої кишки в порожнину товстої, відсутність патологічного рефлюкс-ілеїту значно покращує функціональні результати оперативного втручання та якість життя оперованих хворих. Спосіб, що заявляється, був випробуваний на базі кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Прооперовано понад 40 пацієнтів, отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Тимофеев Ю.М., Ананьев B.C. Илеотрансверзоанастомоз конец в конец при правосторонней гемиколэктомии // Хирургия. - 1999. - № 1. - С. 39-40. 2. Воробьев Г.И., Саламов К.Н., Капуллер Л.Л., Казьмин Ю.В., Тихонов А.А., Веселов В.В., Назавов В.А., Кабанова И.Н. Функциональное состояние кишечника после правосторонней гемиколэктомии в зависимости от вида анастомоза. //Анналы хирургии. -1998. - № 3. - С. 33-36. 3. Витебский Я.Д. Клапанные анастомозы в хирургии пищеварительного тракта. - М.: "Медицина", 1988. - 112 с. 4. Ковтонюк М.В. Выбор метода восстановления непрерывности пищеварительного канала после удаления илеоцекального отдела кишечника: Автореф. дис.… канд. мед. наук. / Укр. Государств. мед. университет. - К., - 1999. - 16 с. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб відновлення безперервності кишкового каналу після правобічної геміколектомії шляхом формування кукси поперечної ободової кишки, ілеотрансверзоанастомозу за типом кінець в бік, паралельного взаєморозташування відрізків тонкої кишки та кукси поперечної ободової кишки, передампулярного звуження термінальної ділянки тонкої кишки, який відрізняється тим, що анастомоз формують перед фізіологічним сфінктером Кенона лівим на відстані, що відповідає довжині функціонального сегмента товстої кишки, за допомогою однорядного евертованого шва, моделюють баугінієву заслінку шляхом інвагінації стінки тонкої кишки в порожнину кукси поперечної ободової кишки, створюють гострий кут анатомічного вигину термінальної ділянки клубової кишки. 3 UA 71530 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4