Спосіб прогнозування несприятливого перебігу хронічної ішемічної хвороби серця

Реферат: Спосіб прогнозування несприятливого перебігу хронічної ішемічної хвороби серця полягає у тому, що проводять добове моніторування електрокардіограми з дослідженням варіабельності серцевого ритму. Згідно зі способом, визначають тривалість ішемії міокарда за добу, визначають індекс відхилення величин інтервалів RR (SDNN-i) за добу, циркадний індекс SDNN-i (відношення день/ніч), індекс напруги регуляторних систем, базальну частоту серцевих скорочень, проводять ехокардіографічне дослідження і визначають індекс маси міокарда. UA 71587 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ UA 71587 U UA 71587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для прогнозування перебігу хронічної ішемічної хвороби серця, виявлення пацієнтів з високим ризиком несприятливого перебігу захворювання. Підвищена увага до хронічної ішемічної хвороби серця обумовлена її значимістю для здоров'я населення. Для хворих на хронічну ішемічну хворобу серця, які складають багаточисельну категорію населення, визначення подальшого перебігу залишається складною і далеко не вирішеною проблемою. Важливим для прогнозу фактором є рівновага між потребою міокарда у кисні та транспортом його коронарними артеріями [1, 2]. В умовах зростання метаболічних потреб міокарда відповідно збільшується і постачання кисню до кардіоміоцитів, що залежить від здатності крові переносити кисень та стану коронарного кровотоку, порушення якого визначається за допомогою добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ). Тривала гіперфункція симпато-адреналової системи у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця [3] характеризується збільшенням потреби міокарда у кисні, зменшенням кількості капілярів та поглибленням ішемії, зниженням скоротливої здатності серця, виникненням порушень серцевого ритму. Збільшення концентрації норадреналіну в плазмі крові призводить до загибелі кардіоміоцитів за рахунок некрозу та апоптозу, стимулює розвиток оксидантного стресу, сприяє загостренню хронічної ішемічної хвороби серця, виникненню небезпечних для життя ускладнень. Зростання потреби у кисні повинно супроводжуватись збільшенням коронарного кровообігу. В нормі фізична чи розумова активність викликає коронарну вазодилатацію. Ці зміни регулюються симпатичною вегетативною нервовою системою, стан якої характеризують показники варіабельності серцевого ритму. При хронічній ішемічній хворобі серця формується ендотеліальна дисфункція, виникають порушення продукції ендотеліальних вазодилататорів. Наслідком цих змін є вазоконстрикція, підвищення взаємодії клітин крові зі стінкою судин, активація механізмів проліферації гладком'язових клітин судини [1, 2], наслідками якої є гіпертрофія лівого шлуночка серця, що визначається за допомогою ехокардіографії. Можливості прогнозування перебігу хронічної ішемічної хвороби серця і своєчасність вирішення питання про вибір тактики лікування таких хворих забезпечує збільшення тривалості і покращення якості життя пацієнтів і, як наслідок, зменшення випадків інфаркту міокарда, серцевої недостатності та раптової серцевої смерті. Відомий спосіб прогнозування підвищення ризику загальної і кардіоваскулярної смертності в залежності від частоти серцевих скорочень у хворих з ішемічною хворобою серця [4]. Так, у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з частотою серцевих скорочень більше 83 за 1 хвилину загальна смертність була підвищена у 1,3 разу. Зменшення частоти серцевих скорочень сприяло збільшенню виживаності хворих на ішемічну хворобу серця. Недоліком цього способу є неточне прогнозування виникнення загострень хронічних форм ішемічної хвороби серця, несприятливих шлуночкових порушень ритму серця внаслідок відсутності повноти показників для прогнозування несприятливого перебігу захворювання. Відомим є спосіб оцінки тривалості епізодів ішемії міокарда при проведенні добового моніторування електрокардіограми. Горизонтальна депресія сегмента ST, що триває більше 60 хвилин за добу значно збільшує ризик розвитку гострого інфаркту міокарда [5]. Недоліком цього неінвазивного дослідження у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця є низька рання передбачуваність загострень хронічних форм ішемічної хвороби серця і шлуночкових порушень ритму серця, відсутність повноти показників для прогнозування несприятливого перебігу захворювання. Найближчим аналогом є спосіб прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця, який полягає в поетапній схемі обстеження пацієнта: 1 етап - клінічне і електрокардіографічне обстеження; 2-й - добове моніторування електрокардіограми; 3-й - ехокардіографічне дослідження; 4-й - навантажувальний тест; 5-й - сигнал-усереднену електрокардіограму з дослідженням варіабельності ритму серця. На кожному етапі методами багатофакторного статистичного аналізу виділяють предиктори високого ризику виникнення ускладнень, небезпечних для життя хворих на хронічну ішемічну хворобу серця. Прогнозують несприятливий перебіг ішемічної хвороби серця при виявленні діагностичних ознак на різних етапах обстеження [6]. Недоліком цього способу є багатоетапність обстеження, велика кількість обстежень і показників що враховуються, висока вартість обстеження, складність у проведенні багатофакторного статистичного аналізу в умовах амбулаторного лікування для прогнозування несприятливого перебігу захворювання. 1 UA 71587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Технічною задачею заявлюваного способу є підвищення точності у передбаченні несприятливого перебігу хронічної ішемічної хвороби серця, виявленні пацієнтів з високим ризиком несприятливого перебігу захворювання. Технічна задача вирішується за рахунок того, що хворим проводять добове моніторування електрокардіограми з дослідженням варіабельності серцевого ритму, визначають тривалість ішемії міокарда за добу, який відрізняється тим, що визначають індекс відхилення величин інтервалів RR (SDNN-i) за добу, циркадний індекс SDNN-i (відношення день/ніч), індекс напруги регуляторних систем [7], базальну частоту серцевих скорочень (ЧСС), додатково проводять ехокардіографічне дослідження і визначають індекс маси міокарда і при базальній ЧСС>80 за хвилину, зниженні SDNN-і 150 мс передбачають несприятливий в прогностичному плані перебіг хронічної ішемічної хвороби серця. При динамічному спостереженні за хворими з хронічною ішемічною хворобою серця були встановлені додаткові показники, які дозволяють прогнозувати несприятливий прогноз її перебігу. Новизною способу є те, що підвищується точність прогнозування несприятливого перебігу хронічної ішемічної хвороби серця при базальній ЧСС30 мс, 2 циркадному індексі SDNN-і >1,20 ум. од, індексі маси міокарда лівого шлуночка серця