Спосіб дезінфекції лабораторного та іншого обладнання для ветеринарної медицини

Реферат: UA 71588 U UA 71588 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується ветеринарної медицини, а саме способу використання в лабораторній практиці дезінфікуючих засобів з групи похідних гуанідину, і застосовується для знезараження обладнання і приміщень лабораторій ветеринарної медицини, мікробіологічних лабораторій, передстерилізаційного очищення інструментів, деконтамінації різних поверхонь, дезінфекції обладнання, яке не підлягає кип'ятінню, прожарюванню або автоклавуванню. Оскільки умови роботи лабораторій ветеринарної медицини і лабораторій санітарноепідеміологічної служби передбачають особливо високі вимоги до мікробіологічної чистоти, то ефективна дезінфекція обладнання, інструментів та інших засобів має особливе значення. Через те, що застосування високих температур (кип'ятіння, автоклавування, прожарювання) не завжди можливе, в лабораторіях часто використовують хімічну дезінфекцію. Для цього застосовують переважно хлорвмісні засоби (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорид натрію, дезам та ін.) або спирти (етиловий, пропіловий). Дуже рідко використовують йод, бром та їх сполуки (наприклад, дибромантин, йодоформ), похідні фенолу (мильно-фенолова суміш, 1-хлор-бетанафтол), альдегіди (формальдегід, глутаровий та ін.), окисники (перекис водню, дезоксон), луги (їдкий натр, їдке калі, поташ), поверхнево-активні засоби. Більшість цих сполук є токсичними та хімічно агресивними, вони можуть викликати корозію металів, знебарвлення тканин, пошкодження виробів з пластмаси або гуми тощо. При роботі з хлорвмісними засобами, зазвичай, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, спиртам властива подразнююча і дубильна дія, похідні фенолу та альдегіди можуть виступати сильними алергенами та ін. Таким чином, проблема ефективної та водночас безпечної дезінфекції як лабораторного обладнання, так і самих приміщень до кінця не вирішена. Одними з найбільш перспективних дезінфікуючих засобів на сьогодні є полімерні похідні гуанідину, зокрема полігексаметиленгуанідину гідрохлорид (далі ПГМГ) (Полигуанидины дезинфекционные средства и полифункциональные добавки в композиционные материалы / И. И. Воинцева, П. А. Гембицкий. - М.: ЛКМ-пресс, 2009. -304 с). Найближчими аналогами способу можна вважати метод «холодної стерилізації» інструментів та обладнання, який проводиться сильнодіючими антисептиками, наприклад, розчином оцтової кислоти або перекису водню та метод дезінфекції з використанням хімічних засобів способом занурення виробів в розчин в спеціальних ємностях або способом протирання (Кипайкин В. А. Дезинфектология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 445 с; Вилькович В. А. Дезинфекционное дело. - М.: Медицина, 1987. - 430 с). Недоліком методу є сильний неприємний запах сполук, що застосовуються для дезінфекції, їх токсичність і хімічна агресивність. Найближчими аналогами препарату ПГМГ можна вважати такі катіонні деззасоби, як бензалконію хлорид та хлоргексидину біглюконат. Проте, на відміну від ПГМГ, хлоргексидин практично не діє на віруси, а бензалконій має доволі вузький спектр протимікробної активності й часто провокує виникнення резистентних форм мікроорганізмів (Коцюмбас І. Я. та ін. Сучасні засоби ветеринарної дезінфекції // Ветеринарна медицина України. - 2010. - № 1. - С. 36-38; Марієвський В. Ф. та ін. Вивчення процесів формування стійкості мікроорганізмів до дезінфекційних засобів з різних груп хімічних сполук // Профілактична медицина. - 2008. - № 2. С. 13-17.). В основу корисної моделі поставлено задачу розробити нову схему знезараження обладнання і приміщень лабораторій ветеринарної медицини, мікробіологічних лабораторій, передстерилізаційного очищення інструментів, деконтамінації різних поверхонь, дезінфекції обладнання, яке не підлягає кип'ятінню або автоклавуванню із застосуванням ефективного деззасобу широкого спектра дії, хімічно не агресивного, з мінімальними токсичними властивостями, зручного у використанні. Поставлена задача вирішується таким чином, що спосіб дезінфекції лабораторного та іншого обладнання для ветеринарної медицини проводиться шляхом замочування, занурення, зрошення, заливання, протирання або аерозольного розпилення, відрізняється тим, що при цьому застосовуються водні розчини дезінфікуючого засобу Епідез, до складу якого входить полігексаметиленгуанідину гідрохлорид (ПГМГ), в концентраціях 0,1-1,0 % за діючою речовиною. Епідез, який містить як основну діючу речовину ПГМГ на сьогодні є одним з найбільш ефективних і безпечних дезінфікуючих засобів (пат. України № 34286). Йому властиві універсальність дії, широкий спектр протимікробної активності, мінімальна здатність провокувати формування резистентних штамів мікроорганізмів, стабільність при зберіганні і транспортуванні, хороша розчинність у воді та високий рівень змочувального контакту з обробленими поверхнями, придатність до використання без активації або змішування кількох 1 UA 71588 U 5 10 15 20 25 30 компонентів, пролонгована активність (на оброблених поверхнях при відсутності змивання залишається малопомітна плівка полімеру, яка забезпечує тривалу дію препарату) інші позитивні якості. Бактерицидна дія ПГМГ обумовлена здатністю похідних гуанідину зв'язуватися з клітинними стінками та мембранами бактерій, при бактеріостатичних концентраціях порушувати структуру і функції цитоплазматичної мембрани, при бактерицидних - руйнувати мембрану, проникати всередину клітини та викликати її лізис. Препарат має хороші бактерицидні, фунгіцидні, віроцидні і альгіцидні властивостями, та одночас є малошкідливим для людини і тварин (Використання полігексаметиленгуанідину для дезінфекції / М. С. Мандигра та ін. // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук, праць. - Одеса: СМИЛ, 2008. - Вип. 42. - 4.2. - С. 69-73.). ПГМГ не має запаху, нелеткий, за параметрами гострої токсичності належить до 4-го класу безпеки, при потраплянні всередину організму - до 3-го класу безпеки, робочі розчини препарату не подразнюють шкіру і слизові оболонки, засіб екологічно безпечний, не викликає корозії металів, не пошкоджує гуми, скла, полімерних матеріалів тощо. Спосіб здійснюють таким чином, що для обробки використовують робочі водні розчини препарату Епідез в концентраціях 0,1-1,0 %, рекомендований час експозиції становить від 1 до 24 годин. Після проведення дезінфекції оброблені поверхні, матеріали, обладнання та ін. необхідно ретельно декілька разів промити чистою водою для видалення залишків препарату. Поверхні, які безпосередньо не контактують з об'єктами чи предметами лабораторних досліджень або випробувань (підлога, стелі, меблі тощо) можна залишити без змивання. Завдяки здатності до утворення тонких, непомітних і нелипких (при застосуванні робочих розчинів в концентраціях до 1,0 %) полімерних плівок забезпечується тривала пролонгована бактеріо- і фунгістатична дія препарату (до 30 днів). 2 2 Витрати робочого розчину препарату в середньому становлять від 0,1 л/м до 0,4 л/м . Для запобігання зниження біоцидної активності ПГМГ не рекомендовано застосовувати одночасно з милами або синтетичними мийними засобами. Лабораторні дослідження та виробничі випробування способу дезінфекції лабораторного обладнання були проведені Інститутом епізоотології НААН (м. Рівне), Миколаївською (м. Миколаїв) та Волинською (м. Луцьк) державними лабораторіями ветеринарної медицини. Спосіб було використано для обробки лабораторного посуду і обладнання при дослідженнях на лептоспіроз, колібактеріоз, герпесвірусні інфекції та ін. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб дезінфекції лабораторного та іншого обладнання для ветеринарної медицини, що проводиться шляхом замочування, занурення, зрошення, заливання, протирання або аерозольного розпилення, який відрізняється тим, що при цьому застосовуються водні розчини дезінфікуючого засобу Епідез, до складу якого входить полігексаметиленгуанідину гідрохлорид (ПГМГ), в концентраціях 0,1-1,0 % за діючою речовиною. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2