Спосіб сокірка підвищення ефективності сівозмінного землеробства

Реферат: UA 71625 U UA 71625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільськогосподарського виробництва і може використовуватись в сучасному сівозмінному землеробстві. З розвитком сівозмінного землеробства появилось визначення сівозміни: «Севооборот, научно обоснованное чередование сельскохозяйственных культур (и пара) на полях и во времени, важнейшая часть системы земледелия» (С/х. энциклопедический словарь. - М., 1989). Назвати сівозмінну систему, яка має в своему складі декілька полів, сівозміною можна тільки умовно, тому що сівозміна - це чергування культур як спосіб, а сівозмінна система - це конструкція для його застосування як пристрій. На жаль, землероби (і в першу чергу автори сівозмін) спочатку не звернули на це належної уваги, потім не врахували того, що чергування культур на окремому полі (ділянці) відбувається тільки в часі, а на сівозмінних системах - в часі і на території, створили сівозмінні системи від трьох- до 12-пільних, віддали перевагу не кращому способу їх освоєння (по діагоналі «назад») та, в кінцевому рахунку, безпідставно прирівняли період освоєння сівозмінних систем кількості їх полів, чим в багатьох випадках довели справу до безсистемних посівів, погіршуючих родючість ґрунту та знижуючих врожайність с.-г. культур. І незважаючи на багато відомих спроб покращити реальний стан справ в вітчизняному сівозмінному землеробстві (способи розміщення сільськогосподарських (с/г) культур по кращих попередниках, обробітку ґрунту, внесення добрив, боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами культурних рослин, спроби збільшення кількості полів сівозмінних систем аж до 12ти і т. д., і т. п.), серйозність накопичених в цій дуже важливій сфері сільськогосподарського виробництва помилок, головною серед яких є далека від науковості гіпотеза рівності періоду освоєння сівозмінних систем кількості їх полів, не дозволила підняти рівень її ефективності. Обтяжувальними обставинами в проблемі наведення в сівозмінному землеробстві належного порядку є також розвал радгоспів, колгоспів і КСП, неспроможність власників пайових земельних ділянок самостійно обробляти їх та поява орендної форми господарювання на землях сільськогосподарського призначення, яка, м'яко кажучи, не сприяє оптимізації сівозмінного землеробства. Правда, з навчальної літератури минулого, ХХ-го, століття відомі поодинокі перспективні спроби змінити положення в землеробстві на краще (С.А. Воробьев и др. Руководство к лабораторно-практическим занятиям по земледелию. Под ред. проф. М.Г. Чижевского. - М.: Сельхозгиз, 1951), але усталений стереотип рівності періоду освоєння сівозмінної ділянки кількості її полів не дозволив їх авторам довести свої задумки до логічного завершення. Метою сучасного землеустрою є раціональне використання та охорона земель, а одна з головних задач для її досягнення - створення та упровадження (введення і освоєння) в розробку глибоко наукових і грамотно спроектованих сівозмін. До похідних, на перший погляд непомітних, але насправді суттєвих помилок перш за все слід віднести змішення понять «перехідний період», «введення», «освоєння» сівозміни, розділ понять «освоєння» і «перша ротація» та інші, які в сумі просто заблокували і зробили процес освоєння сівозмін неможливим. Самим дивовижним і навіть просто неймовірним є те, що за дуже довгий період функціонування сівозмінної системи землеробства ніхто з багатьох талановитих і геніальних дослідників сівозмін навіть не згадав про допущені раніше неточності, збитки від яких ще тільки належить визначити. Поширені припущення, погляди і переконання, що завдяки цим помилкам у нас замість росту кількості освоєних сівозмін постійно збільшуються просто безсистемні посіви, суттєво зменшуючи ефективність землеробства, тільки порівняно недавно були переконливо підтверджені відомими радянськими вченими (Є.Б. Величко, Б.Б. Шумаков. Агромеліоративні основи вирощування рису. Краснодарське книжкове видавництво, 1987 p., 191 с.). Правда, з начальної літератури відома відносно спроба освоєння сівозміни за принципом «вперед» (С.А. Воробьев, В.Е. Егоров, А.Н. Киселев. Руководство к лабораторно-практическим занятиям по земледелию. Под ред. Проф. М.Г. Чижевского. - М.: Сельхозгиз, 1951, 304 с.), яка через усталені стереотипи та походні помилки в визначенні цієї надзвичайно важливої технологічної операції так і не була запропонована виробництву, і єдиним способом освоєння сівозмін про продовжує залишатись спосіб їх освоєння за принципом «назад». Серед запатентованих спроб останнього часу покращити справи в нашій сівозмінній системі можна відзначити слідуючи. Відомий «Спосіб використання землі» (Патент України № 10289 А, МПК А01С 7/00, БВ-4-96 p.), який включає щорічне розміщення багаторічних бобових культур на всіх полях чотирьохпільної сівозміни на 50 % її площі. 1 UA 71625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Недоліком цього відомого способу є те, що він тільки покращує родючість ґрунту, а проблему освоєння сівозміни не вирішує. Відомий «Спосіб використання землі в короткоротаційній польовій сівозміні» (Патент України № 10206, МПК-7 А01В 7/02, А01С 7/00, БВ-11-2005 p.), який включає розміщення полів чорного пару, соняшнику і зернових культур, причому для вирощування культур застосовують трипільну короткоротаційну сівозміну, в якій під чорний пар і соняшник відводять по 1/6 площі всієї сівозміни, а для вирощування соняшнику застосовують ланку сівозміни: чорний пар - озима пшениця - соняшник, у якій під чорний пар і соняшник відводять по 1/2 поля, а для вирощування зернових культур застосовують ланку сівозміни: зерновий горох - озима пшениця - зернова кукурудза, в якій під горох і кукурудзу відводять по 1/2 поля. Головним недоліком цього способу є те, що він не забезпечує вирішення проблеми освоєння сівозміни, тобто проведення її першої ротації. Відомий «Спосіб використання землі в короткоротаційній польовій сівозміні» (Патент України № 26485, МПК (2006) А01В 7/02, А01С 7/00, БВ-15-2007 р.), який включає розміщення полів пару, зернових культур і соняшнику в трипільній сівозміні, при цьому перше поле відводять під зайнятий пар, друге - під озиму пшеницю, третє - під ячмінь (1/2 поля) і соняшник (1/2 поля), крім того, ячмінь і соняшник повертають на попереднє місце вирощування на 6-й рік. Недоліком цього відомого способу є те, що він не забезпечує освоєння сівозміни. Найбільш близьким по технічній суті та досягуваному технічному результату є вибраний як прототип є спосіб освоєння семипільної сівозміни (Єщенко В.О. та ін. Загальне землеробство. К.: Вища освіта, 2004, c. 119-128, табл. 13), в якому сільськогосподарські культури та пари на полях в основному розміщують по діагоналі справа вниз наліво, а період освоєння, тобто першої ротації сівозміни, вважається рівним кількості її полів. Недоліком цього відомого способу, який являє собою діючий в землеробстві сучасний спосіб освоєння сівозмін з порядком розміщення культур на полях по принципу «назад» (по діагоналі справа вниз наліво), є те, що він в силу довільного порушування прийнятої схеми чергування культур на полі та користування глибоко помилковим постулатом «період освоєння сівозміни рівняється кількості її полів» не забезпечує повного освоєння сівозміни. Задачею корисної моделі є розробка науково обґрунтованого способу сівозмінного землеробства з досягненням техничного результату - підвищення його ефективності, покращення родючості ґрунту, підвищення врожайності с.-г. культур, зниження трудових і матеріальних затрат та, в кінцевому рахунку, збільшення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Поставлена задача вирішується тим, що в способі сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз та забезпечують тривалість освоєння, у залежності від кількості полів сівозміни, при цьому головною системою сівозмінного землеробства є семипільна і семирічна сівозміна, а с/г культури і пари на кожному полі розміщують за принципом: спочатку сіють культури, які вносять поживні речовини - органіку та мінеральні речовини, потім сіють культури, які забирають їх з ґрунту, і, нарешті, дають полю відпочинок чорний пар, при цьому повна тривалість сівозміни на полях є на одиницю менша подвоєної кількості полів сівозміни, крім того, повна тривалість сівозміни на кожному конкретному полі складає сім років. Суттєвими ознаками способу, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: - сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз; - забезпечують тривалість освоєння, у залежності від кількості полів сівозміни. Відмінними від прототипу суттєвими ознаками пропонованого способу є наступні ознаки: - головною системою сівозмінного землеробства є семипільна і семирічна сівозміна; - с/г культури і пари на кожному полю розміщують за принципом: спочатку сіють культури, яки вносять поживні речовини - органіку та мінеральні речовини, потім сіють культури, яки забирають їх з ґрунту, і, нарешті, дають полю відпочинок - чорний пар; - повна тривалість сівозміни на полях є на одиницю менша подвоєної кількісні поліп сівозміни. Окремою відмінною від прототипу суттєвою ознакою є наступна ознака: - повна тривалість сівозміни на кожному конкретному полі складає сім років. Між суттєвими ознаками заявлюваної корисної моделі та технічним результатом існує наступний причинно-слідчий зв'язок. В заявлюваному способі сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз та забезпечують тривалість освоєння, яка є на одиницю менша подвоєної кількості полів сівозміни, причому головною системою сівозмінного землеробства є семипільна і семирічна сівозміна, а с/г культури і пари на кожному полі розміщують за принципом: спочатку 2 UA 71625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сіють культури, які вносять поживні речовини - органіку та мінеральні речовини, потім сіють культури, які забирають їх з ґрунту, і, нарешті, дають полю відпочинок - чорний пар. Враховуючи, що повну віддачу можна чекати тільки від добре науково обґрунтованої (спочатку с/г культури, «дающие почве навоз», потім - культури, забираючі його з ґрунту, а під кінець - відпочинок втомленому ґрунту) семирічної сівозміни в складі семипільної сівозмінної системи, повністю освоюваної за 13 років, можна впевнено стверджувати: так як для впровадження пропонованої корисної моделі практично не залишилось абсолютно ніяких серйозних стримуючих факторів, її не тільки можна, але і необхідно пропонувати сільськогосподарському виробництву для гарантованого покращення родючості ґрунту, підвищення врожайності с/г культур, зменшення трудових і матеріальних затрат і, в кінцевому рахунку, для вагомого збільшення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема, сівозмінного землеробства. Проведений заявником детальний аналіз сучасного рівня техніки в вітчизняному сівозмінному землеробстві, який, крім безпосередньої оцінки реального стану даної системи, включає пошук по науково-технічних та патентних джерелах, маючих інформацію про аналоги заявлюваного науково-технічного рішення, дозволяє стверджувати, що ні спроб, ні офіційно признаних аналогів і прототипу, рівних заявлюваному способу, немає. Корисна модель ілюструється графічними додатками: на фіг. 1 показана схема освоєння семирічної сівозміни на окремому полі (ділянці) в часі впродовж семи років; на фіг. 2 показана схема освоєння семипільної сівозмінної системи з семирічною сівозміною в часі і просторі (в часі - на кожному полі за сім років, в часі і просторі - на території всієї системи) за 13 років; на фіг. 3 показана схема структура семирічних сівозмін, починаючи з культур, збагачуючих ґрунт поживними речовинами, продовжуючи культурами, збіднюючих його в цьому відношенні, та закінчуючи паром). В способі, що заявляється, підвищення ефективності сівозмінного землеробства сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз та забезпечують тривалість освоєння, яка є на одиницю менша подвоєної кількості полів сівозміни, при цьому головною системою сівозмінного землеробства є семипільна і семирічна сівозміна, а с/г культури і пари на кожному полю розміщують за принципом: спочатку сіють культури, які вносять поживні речовині - органіку та мінеральні речовини, потім сіють культури, які забирають їх з ґрунту, і, нарешті, дають полю відпочинок - чорний пар. Крім того, повна тривалість сівозміни на кожному конкретному полі складає сім років, що ілюстровано схемою освоєння семирічної сівозміни на окремому полі (ділянці) в часі впродовж семи років (див. фіг. 1). Схема чергування с/г культур і пару на полі даної сівозміни може бути, наприклад, наступна: 1 - трави багаторічні; 2 - пшениця озима; 3 - буряк цукровий; 4 - соняшник; 5 - ячмінь ярий; 6 кукурудза на зерно; 7 - пар чорний (ПЧ). На фіг. 2 ілюстровано положення, що схема освоєння семипільної сівозмінної системи з семирічною сівозміною реалізується в заявлюваному способі в часі і просторі (в часі - на кожному полі за сім років, в часі і просторі - на території всієї системи) за 13 років. Фіг. 3 ілюструє те положення заявлюваного способу, де структура семирічних сівозмін починається з культур, збагачуючих ґрунт поживними речовинами, продовжується культурами, збіднюючих його в цьому відношенні, та закінчується паром. Впровадження заявлюваного способу можна прогнозувати таким чином: по-перше, заміна структури схем чергування культур в нинішніх семирічних сівозмінах на полях діючих семипільних систем, а потім - поступова заміна існуючих різнопільних сівозмінних систем з різнорічними сівозмінами на семипільні з семирічними сівозмінами та обов'язковим витриманням необхідних схем чергування культур і пару в них. Спочатку заміні підлягають самі далекі від семипільних сівозмін 3-х, 4-х та 12-ти, 11-ти і 10пільні сівозміни з відповідною заміною структури схем чергування культур, а потім - 5-ти, 6-ти та 9-ти і 8-пільні сівозміни з такою ж заміною схем чергування культур в них. Такі позитивні зміни в вітчизняному сівозмінному землеробстві є повністю вірогідними та цілком реальними. Таким чином, на основі всього вищесказаного можна зробити обґрунтований висновок, що задача, поставлена в даній корисній моделі, - розробка науково обґрунтованого способу сівозмінного землеробства - виконана з досягненням технічного результату - підвищення його ефективності, покращення родючості ґрунту, підвищення врожайності с/г культур, зниження трудових і матеріальних затрат та, в кінцевому рахунку, збільшення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 60 3 UA 71625 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Спосіб підвищення ефективності сівозмінного землеробства, в якому сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз та забезпечують тривалість освоєння, яка є на одиницю менша подвоєної кількості полів сівозміни, який відрізняється тим, що головною системою сівозмінного землеробства є семипільна і семирічна сівозміна, а сільськогосподарські культури і пари на кожному полі розміщують за принципом: спочатку сіють культури, які вносять поживні речовини - органіку та мінеральні речовини, потім сіють культури, які забирають їх з ґрунту, і, нарешті, дають полю відпочинок - чорний пар. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що повна тривалість сівозміни на кожному конкретному полі складає сім років. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4