Спосіб лікування генералізованного пародонтиту і-іі ступеня тяжкості

Реферат: UA 71624 U UA 71624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до стоматології, і може бути використана в клінічній практиці для лікування генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня, а також попередження атрофії альвеолярної кісткової тканини. Відомий "Спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту в стадії загострення" (Патент України № 30254, МПК А61К 35/66, опубл. 25.03.2009 p.), який включає протизапальну терапію, зняття зубних відкладень, при цьому додатково як протизапальний засіб використовують лактобактерин, суміш якого у білій глині вводять в парадонтальні кишені під капу на 30 хвилин курсом протягом 14 днів. Недоліком відомого способу є його низька ефективність при лікуванні генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості. Відомий "Спосіб лікування генералізованого пародонтиту" (Патент України № 58235, МПК А61К 33/14, А61К 35/74, А61Р 1/02, опубл. 18.08.2010 p.), що включає введення антибактеріальних препаратів, при цьому додатково вводять імуноактивний препарат субалін, крім того субалін (1 доза) ex tempore розчиняють в 5 мл ізотонічного розчину NaCl і зрошують слизову оболонку ротової порожнини 2 рази на добу, курс лікування складає 10-14 процедур. Недоліком відомого способу є його низька ефективність при лікуванні генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості. Відомий "Спосіб лікування генералізованого пародонтиту" (Патент України № 58910, МПК А61К 31/00, опубл. 22.10.2010 p.), що включає застосування субстанції гідроксіапатиту для збільшення кісткової маси, активації кісткового метаболізму і підвищення ефективності терапії, при цьому як біофосфат застосовують кальційгліцерофосфат - суміш кальцію (RS)-2,3дигідрооксиполіфосфату і кальцію 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)етилфосфату змінного складу у комплексі з препаратом мельдонієм, що являє собою азо-аналог  -бутиробетаїну і зворотно  -бутиробетаїнгідроксилази - основного ферменту в ланцюзі конкурує за рецептори біосинтезу карнітину. Недоліком відомого способу є його низька ефективність при лікуванні генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості. Найбільш близьким по технічній суті і досягнутому технічному результату і вибраним як прототип є "Спосіб лікування захворювань пародонту" (Махмутова А.Ф. Ефективність комплексного відновного лікування хворих запальними захворюваннями пародонту: автореф. дис. на здобуття научн. ступеня канд. мед, наук: спец. 14.00.51 "Відновна медицина, лікувальна фізкультура, спортивна медицина, курортологія і фізіотерапія" / А.Ф. Махмутова. - М., 2009.-20 с.), який полягає в тому, що проводиться комплексне лікування запально-деструктивних захворювань пародонту пацієнта з ін'єкційним субмукозним введенням багатої тромбоцитами плазми крові (БТП) в область запально-деструктивної поразки пародонту у поєднанні з інтервальним тренуванням гіпоксії (ІГТ). Перед запланованою маніпуляцією проводилася санація і професійна гігієна порожнини рота, а також оперативні втручання на тканинах пародонту (закритий або відкритий кюретаж пародонтальних кишень). БТП вводилася того ж дня, через 1-2 дні після вище описаних процедур (при проведенні закритого кюретажа), або на 7 діб (коли знімали шви після проведення пародонтологічних операцій) в область перехідної складки в кількості, розрахованій таким чином, -0,3 мл на кожен зубний сегмент. Сеанс ІГТ включав короткочасне вдихання суміші гіпоксії, що містить 11-14 % кисню (при нормальному атмосферному тиску) протягом 5 хвилин, і вдиханні повітря з 20,9 % О2 (5 хвилин). Загальна кількість сеансів 15. Недоліком прототипу є введення багатої тромбоцитами плазми крові субмукозно, що перешкоджає її безпосередньому контакту з окістям і кісткою, так як вона не може в належній мірі проявити свої остеоіндуктивні властивості, крім того, в прототипі не приділена увага використанню остеокондуктивних препаратів. Задачею корисної моделі є розробка нового способу лікування генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості з досягненням технічного результату - підвищення ефективності комплексного лікування хворих, зниження темпів розвитку і частоти загострень генералізованого пародонтиту І -II ступеня, а також; збереження об'єму альвеолярної кістки. Поставлена задача вирішується тим, що включає комплексне лікування запальнодеструктивних захворювань пародонту з ін'єкційним введенням багатої тромбоцитами плазми крові (БТП), для досягнення комплексної остеоіндуктивної, остеокондуктивної, імуномокорегуючої, пролонгованої антимікробної і протизапальної дії виконують по черзі місцеве ін'єкційне під- і наднадкістничне введення в тканині пародонту БТП і синтетичного остеотастичного препарату "Біомін ГТлС", крім того, БТП і "Біомін ГТлС" вводять точкового в тканині пародонту під- і наднадкістнично, причому в суміжні зони, з розрахунку по 0,3 мл в 1 UA 71624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 проекції одного зубного сегмента, але не більше 1 мл, а маніпуляцію проводять під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Новим в способі, що заявляється, є поєднання традиційного способу лікування генералізованого пародонтиту (по прототипу) з місцевим під- і наднадкістничним введенням БТП по черзі з синтетичним остеопластичним матеріалом "Біомін ГТлС". БТП дозволяє створити в ділянці її введення в тканині високу концентрацію чинників зростання, які керують місцевими процесами регенерації, є біостимулятором, а також володіє імунокорегуючим, протизапальним і остеоіндуктивним ефектом. "Біомін ГТлС" - остеопластичний матеріал, що володіє остеокондуктивною дією, містить в своєму складі срібло, яке тривало вивільняється, надає антимікробну і протизапальну дію. Властивості даних препаратів взаємно доповнюють один одного, і оптимізують протікання деструктивних патологічних процесів в пародонті. Суттєвими ознаками, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: - комплексне лікування запально-деструктивних захворювань пародонту; - ін'єкційне введення багатої тромбоцитами плазми крові (БТП). Відмітними від прототипу суттєвими ознаками є наступні ознаки: - виконують місцеве ін'єкційне під- і наднадкістничне введення в тканині пародонту БТП; - виконують місцеве ін'єкційне під- і наднадкістничне введення в тканині пародонту синтетичного остеопластичного препарату "Біомін ГТлС"; - місцеве ін'єкційне під- і наднадкістничне введення в тканині пародонту БТП і синтетичного остеопластичного препарату "Біомін ГТлС" виконують по черзі. Відмітними від прототипу суттєвими ознаками є наступні ознаки: - БТП і "Біомін ГТлС" вводять точково в тканини пародонту під- і наднадкістнично, причому в суміжні зони, з розрахунку по 0,3 мл в проекції одного зубного сегмента, але не більше 1 мл; - маніпуляцію проводять під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом існує наступний: - проведення місцевого ін'єкційного під- і наднадкістничного введення БТП дозволяє створити депо чинників зростання в проблемній зоні і тим самим впливати на механізми розвитку генералізованого пародонтиту, понизити запальну реакцію в тканинах пародонту, стимулювати регенераторні процеси, сприяти утворенню кісткової тканини; - під- і наднадкістничне введення синтетичного матеріалу "Біомін ГТлС" дозволяє створити приріст кісткової тканини, а срібло, що вивільняється, надає тривалий антимікробний ефект. Крім того, сумісна дія БТП і синтетичного матеріалу "Біомін ГТлС" дозволяє досягти надсумарного (синергетичного) позитивного ефекту, не досяжного при введенні будь-якого з двох вказаних препаратів без введення другого препарату. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук по патентним і науковотехнічним джерелам інформації, з виявленням джерел, що містять інформацію про аналоги заявленого технічного рішення, дозволяє встановити, що заявником не виявлені аналоги, ідентичні заявленому способу. Тому можна стверджувати, що заявлена корисна модель відповідає умові охороноздатності за критерієм "новизна". Крім того, корисна модель промислово придатна, оскільки заявлене технічне рішення дозволяє використовувати його при лікуванні генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня, а також для попередження атрофії альвеолярної кісткової тканини. Можливість здійснення заявленої корисної моделі підтверджується наведеним нижче описом його практичної реалізації. Заявлюваний спосіб лікування генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості включає комплексне лікування запально-деструктивних захворювань пародонту з ін'єкційним місцевим під- і наднадкістничним введенням в тканині пародонту БТП і синтетичного остеопластичного препарату "Біомін ГТлС", при цьому введення вказаних препаратів здійснюють по черзі. БТП і "Біомін ГТлС" вводять точково в тканини пародонту під- і наднадкістнично, причому в суміжні зони, з розрахунку по 0,3 мл в проекції одного зубного сегмента, але не більше 1 мл. Вказану маніпуляцію проводять під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Детальніше спосіб описаний нижче. У комплексне лікування хронічного генералізованого пародонтиту І-II ступеня тяжкості включають ін'єкційну терапію із застосуванням двох остеопластичних матеріалів: БТП і суспензії препарату "Біомін ГТлС" - синтетичного остеопластичного матеріалу (виробник - центр науковотехнічних послуг "РАПІД" м. Київ). 2 UA 71624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 БТП і "Біомін ГТлС" вводяться роздільно точкового в тканині пародонту під- і наднадкістнично, але в суміжні зони з розрахунку по 0,3 мл в проекції одного зубного сегмента (не більше 1 мл). Маніпуляція проводиться під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Для отримання БТП у пацієнта за допомогою венепункції одноразовим шприцом беруть 4560 мл крові. Така незначна крововтрата ніяк не впливає на стан здоров'я, і не вимагає ніякого лікування або зміни образу життю. У шприц заздалегідь вводять 0,05 ЕД гепарину. Розчин гепарину з вищезгаданою концентрацією, готують безпосередньо перед маніпуляцією таким чином. До 5 ЕД (0,1 мл) гепарину добавляють 0,9 мл фізіологічного розчину, далі 0,1 мл отриманого складу розводять знову в 0,9 мл 0,9 % NaCl. Подібні розведення проводять 3 рази. У роботі застосовують препарат гепарину третього розведення (0,05 ЕД в 0,1 мл розчину). Кров центрифугируют протягом 10 хв. при 2000 об/хв. і 15 хв. при 4000 об/хв. З отриманого центрифугату відбирають нижню частину плазми жовто-рожевого кольору (в середньому 1,0-1,4 мл з 10 мл крові). Отриману таким чином БТП вводять одноразовим шприцом піднадкістнично і наднадкістнично точково з вестибулярного боку, просочуючи тканини ясен. З іншої ємкості, ін'єкційно точково в аналогічну ділянку вводять суспензію Біоміну ГТлСс (0,5 р.) в ізотонічному р-ні натрію хлориду (0,5 мл). При використанні БТП необхідно дотримувати рекомендації, розроблені в науково-дослідних лабораторіях університетів України (НМАПО ім. П.Л. Щупика - м. Київ, інститут стоматології А.М.Н. України - м. Одеса), а при використанні препарату "Біомін ГТлС" необхідно керуватися Інструкцією по використанню препарату. Приклад 1. Пацієнт До., 42 року, звернувся до лікаря з скаргами на рухливість зубів на нижній щелепі, біль при відкушуванні твердої їжі, кровоточивість ясен при чищенні зубів, неприємний запах з рота. Анамнез: хворим себе вважає протягом двох років, коли вперше звернув увагу на рухливість зубів і кровоточивість ясен при чищенні зубів. Останнім часом скарги на біль і рухливість зубів посилилися. Об'єктивно: слизиста оболонка ясен в області 31-34 і 41-44 зубів ціанотична, набрякла, ясенний край нормальної фестончатості, ясенні сосочки набряклі, рихлої консистенції, є кровоточивість ясенної борозни в області вказаних зубів І ступеня. Маргінальні ясна ціанотичні, шийку зуба охоплюють нещільно, альвеолярні ясна не змінені. Наявність пародонтальних кишень завглибшки до 3 мм. Пальпація ясенного краю безболісна. Є рухливість 31, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 44 зубів І ступеня, над- і під'ясенні зубні відкладення. На ортопантомограмі визначається змішаний тип резорбції кісткової тканини, спад висоти міжальвеолярних перегородок альвеолярної кістки в межах 1/3 довжини кореня зуба Діагноз: хронічний генералізований пародонтит І ступеня. Пацієнтові після проведеного традиційного лікування (навчання гігієні рота, санації рота, видалення над- і під'ясенного каменя, нальоту, медикаментозної терапії, усунення травмуючих чинників) проведена ін'єкційна терапія БТП і синтетичного остеопластичного матеріалу "Біомін ГТлС". Маніпуляція проводилася під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Для отримання БТП у пацієнта за допомогою венепункції одноразовим шприцом узяли 60 мл крові. У шприц заздалегідь ввели 0,05 ЕД гепарину. Кров центрифугировали протягом 10 хв. при 2000 об/хв. і 15 хв. при 4000 об/хв. З отриманого центрифугату відібрали нижню частину плазми жовто-рожевого кольору (всього 8 мл). Отриману таким чином БТП вводили одноразовим шприцом піднадкістнично і наднадкістнично точково з вестибулярного боку, просочуючи тканини ясен в проекції 44-34 зубів. Далі в аналогічну ділянку ін'єкційно точково вводив суспензію "Біоміну ГТлС" (0,5 г) в ізотонічному р-ні (0,5 мл). Лікування пройшло без ускладнень, через 1, 3 і 6 місяців при контрольному огляді хворого скарг не пред'являв. Клінічні і рентгенологічні дослідження ілюстрували стабілізацію патологічного процесу, що виявлялося тривалою ремісією. Приклад 2. Пацієнтка P., 35 років, звернулася з скаргами на неприємний запах з рота, кровоточивість і хворобливість ясен, що виникають при прийомі твердої їжі, на рухливість зубів, появу проміжків між ними. Анамнез: хворою себе вважає протягом чотирьох років, коли вперше звернула увагу на рухливість зубів і кровоточивість ясен при чищенні зубів. Останнім часом скарги на біль і рухливість зубів посилилися. Об'єктивно: слизиста оболонка ясен в області 31-34 і 41-44 зубів ціанотична, набрякла, ясенні сосочки гіпертрофовані. Маргінальні ясна ціанотичні, шийку зуба охоплює нещільно, альвеолярні ясна не змінені. Наявність пародонтальних кишень завглибшки 3 UA 71624 U 5 10 15 20 25 до 4 мм. Пальпація ясенного краю безболісна. Є рухливість 31, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 44 зубів II ступеня, над- і під'ясенні зубні відкладення. На ортопантомограмі визначається змішаний тип резорбції кісткової тканини, спад висоти міжальвеолярних перегородок альвеолярної кістки в межах 1/2 довжини кореня зуба. Діагноз: хронічний генералізований пародонтит II ступеня. Пацієнтці після проведеного традиційного лікування (навчання гігієні рота, санації рота, видалення над- і під'ясенного каменя, нальоту, медикаментозної терапії, усунення травмуючих чинників) проведена ін'єкційна терапія БТП і синтетичного остеопластичного матеріалу "Біомін ГТлС". Маніпуляція проводилася під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Для отримання БТП у пацієнтки за допомогою венепункції одноразовим шприцом узяли 50 мл крові. У шприц заздалегідь ввели 0,05 ЕД гепарину. Кров центрифугировали протягом 10 хв. при 2000 об/хв. і 15 хв. при 4000 об/хв. З отриманого центрифуга ту відібрали нижню частину плазми жовто-рожевого кольору (всього 6 мл). Отриману таким чином БТП вводили одноразовим шприцом піднадкістнично і наднадкістнично точково з вестибулярного боку, просочуючи тканини ясен в проекції 44-34 зубів. Далі в аналогічну ділянку ін'єкційно точково вводили суспензію "Біоміну ГТлС" (1,5 г) в ізотонічному р-ні (1,5 мл). Лікування пройшло без ускладнень, через 1, 3 і 6 місяців при контрольному огляді хвора скарг не пред'являла. Клінічні і рентгенологічні дослідження ілюстрували стабілізацію патологічного процесу, що виявлялося тривалою ремісією. На підставі всього вищезгаданого можна зробити висновок, що задача, поставлена в заявлюваній корисній моделі, - розробка нового способу лікування генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості - виконана з досягненням технічного результату - підвищення ефективності комплексного лікування хворих, зниження темпів розвитку і частоти загострень генералізованого пародонтиту І-II ступеня, а також; збереження об'єму альвеолярної кістки. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 1. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня тяжкості, що включає комплексне лікування запально-деструктивних захворювань пародонту з ін'єкційним введенням багатої тромбоцитами плазми крові (БТП), який відрізняється тим, що для досягнення комплексної остеоіндуктивної, остеокондуктивної, імуномокорегуючої, пролонгованої антимікробної і протизапальної дії виконують по черзі місцеве ін'єкційне під- і наднадкістничне введення в тканині пародонту БТП і синтетичного остеопластичного препарату "Біомін ГТлС". 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що БТП і "Біомін ГТлС" вводять точкового в тканині пародонту під- і наднадкостнично, причому в суміжні зони, з розрахунку по 0,3 мл в проекції одного зубного сегмента, але не більше 1 мл. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що маніпуляцію проводять під інфільтраційною анестезією 0,5 % р-ном Лідокаїну. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4