Спосіб прогнозування ризику розвитку вузлового зоба у жінок

Реферат: Спосіб прогнозування ризику розвитку вузлового зоба у жінок, при якому як спадкові маркери використовують дерматогліфічні ознаки, що асоційовані з вузловим зобом, які отримують шляхом зняття відбитків долонь та пальців пацієнтам на паперові носії за допомогою валика з твердим покриттям та типографської фарби, при цьому значущість кожної дерматогліфічної ознаки оцінюють за допомогою окремого діагностичного коефіцієнта та розраховують сумарний діагностичний коефіцієнт ΣDK, і при ΣDK ≥ 13,0 прогнозують високий ризик розвитку вузлового зоба, при ΣDK ≤ -13,0 прогнозують наявність високого антиризику, а при -13,0 ≤ ΣDK ≤ 13,0 роблять висновок про недостатність інформації для прогнозування. UA 72017 U (12) UA 72017 U UA 72017 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до ендокринології, терапії та сімейної медицини, і може застосовуватись для виявлення осіб з підвищеним ризиком розвитку вузлового зобу серед жінок. Вузловий нетоксичний або еутиреоїдний зоб (ВЗ) - збірне клінічне поняття, яке поєднують в собі всі осередкові утворення щитопобідної залози, виявляється загально-клінічними і спеціальними методами дослідження, має різні морфологічні характеристики і протікає на фоні нормальної тиреоїдної функції [1, 2]. В медичній практиці знайшли застосування способи визначення схильності до ВЗ, що базуються на уявленні про значну роль в його розвитку фактора обтяженої спадковості [3, 4], а також на наявності генів, асоційованих з підвищеним ризиком розвитку ВЗ [5, 6]. Водночас складний характер успадкування ВЗ (полігенне успадкування, набір генів схильності до ВЗ, характерний для даної популяції, та неминучий вплив факторів навколишнього середовища на маніфестацію захворювання) обумовлює закономірні труднощі у визначенні ролі окремих маркерів для прогнозування ступеня ризику розвитку хвороби. Відомо, що ВЗ - захворювання, асоційоване із статтю, а чоловіча стать є фактором антиризику розвитку захворювання. Тому серед загалу хворих на ВЗ чоловіки зустрічаються значно рідше, ніж жінки. Так, створення комплексу дерматогліфічних маркерів схильності до ВЗ серед жінок обумовлено тим, що жіноча стать - фактор ризику розвитку ВЗ. Відомий спосіб [7], вибраний за прототип, передбачає здійснення оцінки схильності до ВЗ шляхом виявлення у пробанда того чи іншого поліморфізму, який асоційовано з підвищеним ризиком розвитку ВЗ, а саме поліморфізмів генів TG, ТРО, NIS та рецепторів TSH. Недоліками цього способу є те, що використання вказаних молекулярно-генетичних маркерів для виділення груп ризику розвитку ВЗ при широкомасштабному скринінгу населення потребує використання спеціалізованих лабораторій та має високу вартість. Задача корисної моделі - розробити спосіб прогнозування ризику розвитку ВЗ у жінок за допомогою спадкових маркерів, що легко визначаються. Поставлена задача вирішується тим, що пропонується спосіб прогнозування ризику розвитку ВЗ шляхом виявлення таких спадкових маркерів як дерматогліфічні ознаки, що асоційовані з ВЗ. Значущість кожної такої дерматогліфічної ознаки оцінюють за допомогою діагностичного коефіцієнта та розраховують сумарний діагностичний коефіцієнт (ΣDK), та при ΣDK ≥ 13,0 балів прогнозують високий ризик розвитку ВЗ, при ΣDK ≤ -13,0 балів прогнозують наявність високого антиризику, а при -13,0 ≤ ΣDK≤13,0 роблять висновок про недостатність інформації для прогнозування. Технічний результат - розширення переліку спадкових маркерів ризику розвитку ВЗ та підвищення ефективності прогнозування захворювання за рахунок використання легкодоступних маркерів, визначення яких не потребує спеціального обладнання та значних фінансових витрат. Використання дерматогліфічних ознак для прогнозування розвитку захворювань із спадковою схильністю обумовлено тим, що ці показники не змінюються протягом життя, мають високе успадкування та не потребують багатьох коштів для їх ідентифікації. Зняття відбитків долонь та пальців пацієнтів на паперові носії проводять за допомогою валику з твердим покриттям та типографської фарби. Для визначення діагностичних коефіцієнтів використано правило прийняття рішень [8], згідно з яким нами проаналізовано дерматогліфічні відбитки 127 жінок, хворих на ВЗ та 146 здорових жінок у віці 40-80 років. Результати наведені в таблиці 1. У зв'язку з тим, що ВЗ асоційовано із статтю особи, і жінки хворіють на цю хворобу значно частіше, ніж чоловіки, то загал чоловіків, що були обстежені, складав лише 7 осіб. Тому, визначити асоціацію особливостей дерматогліфічних узорів з ВЗ у чоловіків було неможливо. Таблиця 1 Діагностичні коефіцієнти значущості ознаки в прогнозуванні ризику (антиризику) розвитку ВЗ Рука Права Ознака Трирадіус а в полі 13 Відсутність трирадіуса t Додатковий трирадіус t' Трирадіус t в полі 2 А в полі 4 А в полі 5 D в полі 7 Діагностичний коефіцієнт 7,08 -8,40 3,80 1,24 2,65 -3,11 3,29 1 UA 72017 U Продовження таблиці 1 Рука Права Ліва 5 10 15 Ознака D в полі 11 Узор А на гіпотенарі Узор W на гіпотенарі IV палець, W Трирадіус а в полі 12 Трирадіус а в полі 13 Трирадіус b в полі 9 Трирадіус с в полі 7 Додатковий трирадіус d' Додатковий трирадіус t' Додатковий трирадіус t" А в полі 3 А в полі 4 А в полі 5 А в полі 5' Узор А на гіпотенарі Відсутність узору на гіпотенарі Узор L на тенарі Діагностичний коефіцієнт -1,21 -9,34 8,68 1,49 -0,51 9,42 5,08 -9,15 4,74 4,39 8,24 -2,74 2,29 -2,56 8,22 -12,95 1,19 7,97 Для визначення сумарного діагностичного коефіцієнта необхідно знайти у таблиці 1 діагностичні коефіцієнти відповідно до виявлених у про-банда ознак та підсумувати їх. Якщо ΣDK ≥ 13,0, має місце високий ризик розвитку ВЗ. Значення ΣDK ≤ -13,0 свідчить про значний антиризик розвитку цього захворювання. Проміжне значення підсумку свідчить про те, що інформація недостатня для прогнозу. Спосіб апробовано на 20 хворих на ВЗ, що перебували на лікуванні в ендокринологічній клініці ДУ ЩЕП, 5 індивідах із спадковою обтяженістю на ВЗ та 25 здорових особах за відсутності спадкової обтяженості на ВЗ. Виявлено, що ΣDK > 13,0 мали 45,00 % хворих на ВЗ, 20,00 % здорових осіб із спадковою обтяженістю на ВЗ (група ризику) та 12,00 % осіб із відсутністю спадкової обтяженості на ВЗ. Приклад 1 Хвора на ВЗ Н.К., жінка, (№ історії хвороби 72194), 50 років, українка, діагноз ВЗ, виявлено у 2009 році. Її дані: українка, спадковість не обтяжена. Дерматогліфічні ознаки: основні трирадіуси на долонях: 13.10.8.7.2.4/13.10.8.7.2; H+(L)/H-; T-/T-; закінчення основних ліній на долонях: 4.7.9.11/4.5'.9.11; пальцева формула: UWUUU/UUWU. Загальний гребеневий рахунок - 62/74. Відповідні діагностичні коефіцієнти наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Маркери ризику розвитку ВЗ у хворої на ВЗ Ознака Права рука. Трирадіус а в полі 13 Додатковий трирадіус V Трирадіус t в полі 2 А в полі 4 Ліва рука. Трирадіус а в полі 13 А в полі 4 Відсутність узору на гіпотенарі Загальна сума Діагностичний коефіцієнт 7,08 3,80 1,24 2,65 9,42 2,29 1,19 27,67 20 Підсумовуючи діагностичні коефіцієнти, маємо результат EDK=27,67, що підтверджує високу схильність хворої до ВЗ, сума значень діагностичних коефіцієнтів у неї значно перебільшила порогові значення 13. 2 UA 72017 U 5 Приклад 2 Пробанд М.С., жінка, 45 років, здорова. Її дані: українка, спадковість не обтяжена на ВЗ. Дерматогліфічні ознаки: основні трирадіуси на долонях: 12.10.8.7.2./12.10.8.7.2; Н-/Н-; Т-/Т-; закінчення основних ліній на долонях: 5.7.9.11/4.5'.7.9; пальцева формула: UUUUU/UAUUU. Загальний гребеневий рахунок -32/29. Відповідні діагностичні коефіцієнти наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Маркери ризику розвитку ВЗ у здорової жінки Ознака Права рука: Трирадіус t в полі 2 А в полі 5 Трирадиус t в полі 2 D в полі 11 Ліва рука. Трирадиус а в полі 12 А в полі 4 Відсутність узору на гіпотенарі Загальна сума 10 15 20 25 30 35 Діагностичний коефіцієнт 1,24 -3,11 2,15 -1,21 -0,51 2,29 1,19 2,04 Підсумовуючи діагностичні коефіцієнти, маємо результат ΣDK=2,04; що підтверджує відсутність схильності пробанда до ВЗ: сума значень діагностичних коефіцієнтів значно менше порогових значень. Таким чином, спосіб, що пропонується, дозволяє без значних матеріальних витрат визначити ризик розвитку ВЗ за аналізом дерматогліфічних ознак. Широке впровадження способу буде сприяти виявленню осіб, які потребують проведення превентивних заходів щодо розвитку ВЗ. Джерела інформації: 1. Анциферов М. Б. Организация помощи больным с заболеваниями щитовидной железы в г. Москве [Текст] / М. Б. Анциферов, Н. Ф. Плавунов, В. В. Степанова // Лечение и профилактика эутиреоидного зоба. - М., 1997. - С. 3-7. 2. Ветшев П. С. Возможности предоперационной морфологической верификации при узловых эутиреоидных образованиях щитовидной железы [Текст] / П. С. Ветшев, О. С. Шкроб // Хирургия.-1998. - № 2. - С. 4-8. 3. Bottcher Y. The genetics of euthyroid familial goiter [Text] / Y. Bdttcher, M. Eszlinger, A. T6njes, R. Paschke // Trends in Endocrinology and Metabolism.-2005.-Vol. 16, №9.-P. 314-319. 4. Freire-Maia A. Epidemiology and genetic of endemic goitre II. Genetic aspects [Text] / A.FreireMaia, D. V.Freire-Maia, N.E.Morton // Human Heredity-1982-Vol. 32,№3-P. 176-180. 5. Neumann S. Further indications for genetic heterogeneity of euthyroid familial goiter [Text] / S. Neumann, Y. Bayer, A. Reske [et al.] // Journal of Molecular Medicine.-2003. - Vol. 81, № 11. - P. 736-745. 6. Krohn K. Hot microscopic areas of iodine-deficient euthyroid goitres contain constitutively activating TSH receptor mutations [Text] / K.Krohn, S.Wohlge-muth, H.Gerber, R.Paschke // J Pathol.2000. - Vol. 192. - P. 37-42. 7. Tonacchera M. TSH receptor and disease [Text] / M.Tonacchera, J. Van Sande, J.Parma [et al.] // Clin. Endocrinol.-1996-Vol. 44-P. 621-633. 8. Гублер Е.В. Применение непараметрических критериев статистики в медикобиологических исследованиях [Текст] / Е.В. Гублер, А.А. Генкин - Л.: Медицина, 1973.-141 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб прогнозування ризику розвитку вузлового зоба у жінок шляхом виявлення спадкових маркерів до цього захворювання, який відрізняється тим, що як спадкові маркери використовують дерматогліфічні ознаки, що асоційовані з вузловим зобом, які отримують шляхом зняття відбитків долонь та пальців пацієнтам на паперові носії за допомогою валика з твердим покриттям та типографської фарби, при цьому значущість кожної дерматогліфічної ознаки оцінюють за допомогою окремого діагностичного коефіцієнта та розраховують сумарний діагностичний коефіцієнт ΣDK, і при ΣDK ≥ 13,0 прогнозують високий ризик розвитку вузлового зоба, при ΣDK ≤ -13,0 прогнозують наявність високого антиризику, а при -13,0 ≤ ΣDK ≤ 13,0 роблять висновок про недостатність інформації для прогнозування. 3 UA 72017 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4