Пристрій для від’єднання з’єднувального кінця гіподермічної голки від головки ін’єкційного інструмента

Винахід стосується пристрою для від'єднання з'єднувального кінця гіподермічної голки від головки ін'єкційного інструмента, з'єднувальний кінець якої має з'єднувальні елементи, доповнювальні до з'єднувальних елементів на згаданій головці, причому один із них має радіальну пружність і пристрої для перетворення осьового зусилля, прикладеного між згаданою голкою та згаданим ін'єкційним інструментом, у щонайменше одну радіальну складову, здатну до деформації згаданих пружних з'єднувальних елементів. Гіподермічні голки цього типу доступні на ринку. Фіксація їх на головці ін'єкційного інструмента є легшою та швидшою завдяки тому, що більше не має потреби прикручувати до неї голку, оскільки прикладання елементарного тиску є достатнім для зчеплення між собою з'єднувальних елементів. Теоретично також повинно бути можливим від'єднання за допомогою осьового тягового зусилля, але відсутність механічного пристосування робить цю операцію важкою для більшості людей і тому воно здійснюється традиційним способом за допомогою відкручування. Застосовуючи це у випадку хронічних розладів, які потребують щоденної ін'єкції медичних препаратів, часто пацієнт, який повинен сам здійснювати ін'єкцію, потребує її полегшення для оперування ін'єкційними голками, особливо для полегшення їх безпечного знімання, розміщення або зберігання. Міжнародна публікація WO 92/13585 (20.08.92) описує контейнер для голки, який містить конічний паз. Перед використанням голка утримується на відкритому кінці конічного пазу силами тертя. Після її використання користувач може повторно вставляти її у конічний паз з проштовхуванням під пружні виступи на його відкритому кінці. Пружні виступи защипуються після повного встановлення голки, перешкоджаючи її вийманню. ЕР 0 364 839 розкриває шприц одноразового типу для медичного застосування, оснащений порожнистим ковпачком, що може накладатися на голку для захисту її після здійснення ін'єкції. Поблизу отвору порожнини ковпачка передбачені елементи, що міцно зчіплюють манжету голки при її встановленні з прикладанням зусилля у порожнину ковпачка. В усіх випадках з попереднього рівня техніки, коли голка зафіксована на випускному кінці шприца, користувач більше не захищений від пошкодження нею. Декілька ін'єкційних пристроїв було запропоновано для усунення цієї незручності та вміщення на цьому кінці механізму для здійснення ін'єкції, який здатний до переміщення за допомогою засобів піднімання проти створюваної пружиною сили у підняте положення, з якого він може вивільнятися для здійснення процесу ін'єкції, щоб діяти на поршень, який містить текучу субстанцію для ін'єкції. Пристрій цього типу розкривається, наприклад, у ЕР 0 359 761. Корпус цього пристрою приблизно має форму збільшеної авторучки, а ін'єкційна голка поки не здійснюється процес ін'єкції знаходиться всередині нього. Ін'єкційний пристрій має механізм, використовуваний для здійснення процесу ін'єкції, який можна переміщати за допомогою піднімального елемента проти створюваної пружиною сили у підняте положення, з якого він може вивільнятися для здійснення процесу ін'єкції. Цей механізм переміщає гіподермічну голку в осьовому напрямі з виступанням її із переднього кінця корпуса пристрою, який вводять у контакт із шкірою пацієнта так, що вона проходить крізь неї з вприскуванням рідини. З таким пристроєм, за виключенням процесу ін'єкції, голка знаходиться всередині циліндричного корпусу ін'єкційного пристрою таким чином, що користувач не може визначити точне положення голки, яку вставляють в отвір пазу, у якому вона від'єднується від ін'єкційного пристрою, оскільки захована від зору його циліндричним корпусом. Задачею представленого винаходу є забезпечення легшого розміщення використовуваних голок. З цією метою винахід стосується пристрою для від'єднання з'єднувального кінця гіподермічної голки від головки відповідного до п. 1 формули винаходу ін'єкційного інструмента. Перевага цього пристрою полягає як у простоті його конструкції так й у простоті його застосування. Швидкість операції виймання голки та можливість її захисту від будь-якого контакту після від'єднання від ін'єкційного інструмента є іншими перевагами пристрою. Інші переваги та особливі ознаки цього винаходу стануть очевидними з наступного опису, підтвердженого доданими кресленнями, які відображають діаграматично та у вигляді прикладу різні варіанти виконання відповідного до винаходу пристрою. Фіг.1а та 1b зображають вертикальні перерізи варіанту виконання пристрою, представляючи дві стадії у процесі виймання гіподермічної голки; Фіг.2 зображає вертикальний переріз першого варіанту виконання; Фіг.3а, 3d, 3с зображають вертикальні перерізи другого варіанту виконання, представляючи три послідовні стадії у застосуванні гіподермічної голки; Фіг.4а, 4b, 4с зображають перерізи третього варіанту виконання, представляючи три послідовні стадії у застосуванні гіподермічної голки. Гіподермічна голка 2 утворює одну деталь із з'єднувальним кінцем у вигляді порожнистого раструба 2а, внутрішня поверхня якого має з'єднувальний елемент, що складається з принаймні одного фланця 2b. Цей порожнистий раструб 2а переважно виготовлений з пружно-деформівного матеріалу з тим, щоб він міг пружно розширятися та дозволяти фланцю 2b зчеплюватися з доповнювальним з'єднувальним елементом, як наприклад ребром, канавкою або різзю 3а, розміщеним на зовнішній поверхні головки 3 ін'єкційного інструмента 4. Надалі буде відмічено, що, як показано на Фіг.1, напівкруговий профіль фланця 2b робить можливим перетворення в обох напрямах осьового тиску у радіальну складову, придатну до пружного деформування раструба 2а. В проілюстрованому тут варіанті виконання винаходу цей ін'єкційний інструмент схожий на кулькову ручку тим, що має циліндричний корпус 5, який вміщує балончик 6, передбачений для вміщення дози вприскуваного медичного препарату, передній кінець якого закінчується з'єднувальною головкою 3, передбаченою для її проштовхування у раструб 2а гіподермічної голки 2. Цей ін'єкційний інструмент 4 є інструментом відомого типу, як той, що розкритий наприклад у US 5 092 842, US 5 114 406 або у ЕР 0 359 761, у якому гіподермічна голка придатна до виймання всередині циліндричного корпусу у її нерухомому положенні. Оскільки цей інструмент не є частиною представленого винаходу, то решта його конструкції та робота описуватися детальніше не будуть. Зображений на Фігурах 1а, 1b пристрій 10 для від'єднання з'єднувального кінця 2а гіподермічної голки 2 від головки 3 ін'єкційного інструмента 4 має вигляд циліндричного резервуара, який складається з двох концентричних стінок: зовнішньої напрямної стінки 10а та внутрішньої стінки, утвореної рядом пружних ребер 10b. Зовнішня стінка 10а та пружні ребра 10b утворюють одну деталь з плоскою кільцеподібною частиною 10с. Вільні кінці пружних ребер 10b закінчуються фіксувальними елементами 13, які проходять до внутрішніх поверхонь цих пружних ребер 10b, визначаючи таким чином отвір 17 змінного діаметру. Край цього отвору 17 обмежений скошеними краями 13а фіксувальних елементів 13. Цей скошений край 13а призводить до створення голкою відцентрової радіальної складової, яка дозволяє пружним ребрам 10b розділятися, як зображено на Фіг.1а, збільшуючи діаметр отвору 17 до тих пір, доки він не дозволить її з'єднувальному кінцю 2а увійти крізь отвір 17, коли використовувана гіподермічна голка 2, направлена циліндричною поверхнею 5 корпуса ін'єкційного інструмента 4, який ковзає по внутрішній стороні зовнішньої циліндричної поверхні 10а виймального пристрою 10, яка слугує як напрямна поверхня для нього, притискається до нього, і коли донизу прикладений осьовий тиск. Як зображено на Фіг.1b, пружні ребра 10b повертаються у своє початкове положення як тільки верхня поверхня з'єднувального кінця 2а знаходиться нижче рівня фіксувальних елементів 13. Якщо потім до ін'єкційного інструмента 4 прикладається тягове зусилля, в той час як виймальний пристрій 10, який містить гіподермічну голку 2, заблокований, то ін'єкційний інструмент 4 може від'єднуватися від голки 2. Фіг.2 зображає частину пристрою, який має на додаток до варіантів виконання 11-11 є пристрою для виймання голки 2, зображеного на Фіг.1а, 1b, контейнер 1-1 є для зберігання стерильної гіподермічної голки 2. Цей контейнер 1-1 є для зберігання має паз 1, обмежений циліндричною стінкою 1b та передбачений для приймання гіподермічної голки 2. Діаметр циліндричної стінки 1b пазу 1 для гіподермічної голки 2 розрахований для надання можливості підгонки проміжної частини 2с, розміщеної між раструбом 2а та голкою, відповідно позначеною позицією 2 з тим, щоб ця голка 2 могла бути належним чином розміщена. Верхній фланець 1а циліндричної стінки 1b діє як обмежувач по довжині переміщення, розміщений між раструбом 2а та проміжною частиною 2с голки 2. Друга циліндрична стінка 1с, коаксіальна з циліндричною стінкою 1b пазу 1 для голки 2, охоплює останню до точки, де вона досягає того ж рівня, що й основа пазу 1, обмежена циліндричною стінкою 1b. Радіальна частина 1d цієї стінки виходить назовні та закінчується третьою циліндричною стінкою 1е, концентричною з іншими двома стінками, але яка проходить в протилежну сторону до вищого рівня ніж дві інші та обмежує вхідний отвір 7. Загальний вигляд відповідно названого виймального пристрою 11-11 є подібний до вигляду контейнера 11 є, передбаченого для вміщення стерильної голки 2, Він також має паз 11 для приймання голки 2. Цей паз 11 ідентичний з пазом 1. Його верхній край закінчується фланцем 11а, на який опирається зовнішній край раструба, який утворює з'єднувальний кінець 2а голки 2. У цьому виймальному пристрої друга циліндрична стінка 11с, яка охоплює стінку, що обмежує паз 11, проходить доверху до рівня верхнього краю зовнішньої стінки 11е за допомогою ряду пружних ребер 12, які об’єднуються з утворенням циліндричного резервуара, діаметр якого відповідає діаметру з'єднувального кінця 2а гіподермічної голки 2. Ці пружні ребра 12, які відіграють ту ж саму роль, що й пружні ребра 10b з Фіг.1а, 1b, також закінчуються фіксувальними елементами 13, які направлені всередину резервуара, утвореного між пружними ребрами 12, та обмежують отвір 17 змінного діаметру. Довжина пружних ребер 12 вибирається таким чином, щоб, коли нижній край цього кінця 2а опирається на фланець 11а, нижній або внутрішній край фіксувальних елементів 13 точно розміщувався на рівні верхнього або зовнішнього краю з'єднувального кінця 2а голки 2, Верхній або зовнішній край 13а цих фіксувальних елементів також є скошеним та слугує для тих же цілей, що й у попередньому варіанті виконання, і тому можна послатися на еквівалентний опис способу, за яким функціонує той варіант виконання. Верхній край контейнера 1-1е для зберігання, передбачений для стерильної голки 2, та верхній край зовнішньої стінки 11е виймального пристрою 11-11е з'єднані між собою горизонтальною стінкою 11 Переважно ця стінка 1f може з'єднувати контейнер 1-1е та виймальний пристрій 11-11е з іншими парами контейнерів для зберігання та виймальними пристроями такого ж типу. У цьому варіанті виконання голка при від'єднанні від ін'єкційного інструмента 4 залишається зафіксованою у пазу11 і тому захищеною від контакту. У варіанті виконання, описаному з посиланням на Фіг.2, для кожної голки 2 необхідно два окремі контейнери 1-1е та відповідно 11-11е: один для стерильної голки 2, а інший - для голки 2 після використання. Тепер ми опишемо з посиланням на Фіг.3-3с варіант виконання, у якому єдиний контейнер може послідовно приймати стерильну голку 2, а потім дозволяти виймання та зберігання її після використання, таким чином роблячи можливим подвоєння об'єму єдиної основи голок порівняно з попереднім варіантом виконання. У цьому варіанті виконання існує контейнер 21-21e з трьома концентричними циліндричними стінками 21b, 21с, 21e, більше або менше подібний до попередніх контейнерів, але у якому паз 21, утворений циліндричною стінкою 21b, замість безпосереднього приймання гіподермічної голки 2 приймає інший резервуар 22, зібраний з двох коаксіальних циліндричних деталей: нижня з яких 22а пристосована та зафіксована у стінці 21b пазу 21, а верхня з яких 22b проходить до верхнього краю зовнішньої циліндричної поверхні 21e контейнера 21-21e і ділиться на дві частини отвором 28, утвореним фіксувальними елементами 23 (Фіг.3b). Верхня частина резервуара 22, розміщеного над пазом 21 відповідно названої голки 2, має наближено вдвічі більшу висоту від з'єднувального кінця 2а гіподермічної голки 2. Пружні ребра 22с розміщені у нижній частині верхньої циліндричної стінки 22b резервуара 22. Ці пружні ребра 22с мають конструкцію, подібну до конструкції пружних ребер 12 з Фіг.2. Вони також закінчуються на своїх верхніх кінцях фіксувальними елементами 23, які є ідентичними з фіксувальними елементами 13 з попередніх Фіг. та відіграють ту ж саму роль. Як зображено на Фіг.3а, кільце 24, яке має на своїй основі проходи 24а, охоплює з'єднувальний кінець 2а голки 2. Розміри цього кільця 24e такими, що воно трохи виступає за верхній край з'єднувального кінця 2а голки 2 з тим, щоб утримувати фіксувальні елементи 23 та пружні ребра 22с, як зображено на Фіг.3а. Діаметр кільця 24 вибрано так, що воно затискає за допомогою тертя з'єднувальний кінець 2а. Кришка 25, яка може проколюватися, закриває верхній отвір контейнера 21-21e. Користувач, який бажає з'єднати голку 2, розміщену у цьому контейнері 21-21e, з головкою 3 ін'єкційного інструмента 4, розміщує нижній край циліндричної стінки 5 корпуса цього інструмента 4 у центрі кришки 25, а потім прикладає до нього осьовий тиск. Першим результатом цього тиску є проколювання кришки 25, Потім інструмент 4 направляється циліндричною стінкою 21e контейнера 21-21e з введенням головки 3 інструмента 4 у порожнину раструба, який утворює з'єднувальний кінець 2а гіподермічної голки 2. З'єднання між цією голкою 2 та внутрішньою стінкою раструба здійснюється прикладанням осьового тиску до інструмента 4, достатнього для досягання деформації фланця 2b, розміщеного на внутрішній поверхні раструба 2а для того, щоб дозволити йому зафіксуватися у канавці або різі 3а, розміщеній на головці 3 ін'єкційного інструмента 4. Якщо голка 2, з’єднана з головкою 3, виймається вздовж своєї осі, то вона тягне з собою кільце 24 до тих пір, доки у виймальному пристрої останнє не притулиться до фланця 22d вхідного отвору 27, утвореного на верхньому краї циліндричної стінки 22b резервуара 22. Діаметр цього вхідного отвору 27 приблизно такий же, як і діаметр з'єднувального кінця 2а голки 2, і тому дозволяє їй вільно входити або виходити з контейнера 2121е, призводячи до ковзання між з'єднувальним кінцем 2а та кільцем 24. Очевидно, що сила тертя між цими двома деталями повинна бути меншою ніж осьове тягове зусилля, яке повинно прикладатися між голкою 2 та ін'єкційним інструментом 4 для того, щоб від'єднати її від цього інструмента. Як зображено на Фіг.3d, в кінці руху кільця 24 проходи 24а розташовані навпроти фіксувальних елементів 23, дозволяючи останнім проходити крізь них завдяки пружності ребер 22с, які повертаються до своєї початкової форми, та виступати з внутрішньої поверхні кільця 24. Зразу після виймання описаним способом стерильної голки. 2 з контейнера він готовий до приймання голки після використання та від'єднання її від ін'єкційного інструмента 4. Використовувана голка 2 вставляється у виймальний пристрій крізь вхідний отвір 27, а потім, як можна побачити, від'єднання здійснюється способом, ідентичним до способу, описаного з посиланням на Фіг.2. Частини фіксувальних елементів 23, які виступають у кільці 24, мають похилі поверхні 23а з тим, щоб прикладений до них осьовий тиск при вставлянні з'єднувального кінця 2а голки 2 відхиляв їх в різні боки, дозволяючи з'єднувальному кінцю проштовхуватися до тих пір, доки він не прилягатиме до фланця 21а, сформованого на верхньому краї пазу 21 голки 2. Тепер фіксувальні елементи 23 вивільнені і тому знову можуть замикатися над верхнім краєм з'єднувального кінця 2а голки 2, утримуючи останню у контейнері 21-21е. Потім ін'єкційний інструмент 4 може від'єднуватися прикладанням вздовж його осі тягового зусилля і утримуванням контейнера 21-21е, ергономічна форма якого утворює контактну поверхню, яка робить легким затискання, тоді як в разі відсутності там контейнера для недосвідченого користувача ця операція повинна бути досить важкою або навіть неможливою. Перевага ергономічної контактної поверхні надалі все ще зростає, коли декілька контейнерів розміщені поруч один біля одного і з'єднані спільною горизонтальною стінкою 1f, яка покращує механічне пристосування на спільній основі, яка утримує ці контейнери 21-21е. У варіанті виконання, зображеному на Фіг.4а-4с, контейнер має форму трубчастого корпуса 31, який обмежує циліндричний паз 36, доступний за допомогою отвору 38. Гіподермічні голки послідовно вставлені в паз 36. У цьому варіанті виконання з'єднувальний раструб 2а голки 2 також слугує як прокладка, яка робить можливим утримування голок 2, окремо одна від одної вздовж їх осі. Оскільки цей з'єднувальний раструб 2а при з'єднанні його з головкою 3 ін'єкційного інструмента 4 повинен розширятися в радіальному напрямі, то його зовнішній діаметр трохи менший від внутрішнього діаметра трубчастого корпуса 31 для того, щоб перешкоджати затисканню у ньому голки під час операції з'єднання, таким чином роблячи важким її виймання. Голки 2 утримуються в трубчастому корпусі 31 іншою частиною 2d, розміщеною між з'єднувальним раструбом 2а та голкою 2, діаметр якої відповідає внутрішньому діаметру трубчастого корпуса 31. Ці голки 2 доступні з одного кінця трубчастого корпуса 31, а з'єднання з головкою З ін'єкційного інструмента здійснюється вищеописаним способом. У цьому прикладі кількість голок 2, розміщених у трубчастому корпусі, дорівнює шести. Перша голка 2, яка буде використовуватися останньою, утримується у положенні за допомогою опори 32, яка встановлена з можливістю ковзання у трубчастому корпусі 31. Проте сила тертя між цією опорою 32 та внутрішньою стінкою трубчастого корпуса 31 вибрана такою, щоб витримувати тиск, необхідний для здійснення з'єднання між голкою 2 та ін'єкційним інструментом 4. Ця опора 32 має два осьові пази 32а, 32b, розміщені в дзеркальній симетрії відносно її центру, і мають відкриті назовні кінці. Діаметр цих пазів вибраний для приймання проміжної частини 2с гіподермічної голки 2. Ця опора 32 та осьові пази 32а, 32b роблять можливим встановлення після використання голок 2, вийнятих з трубчастого корпуса 31, в інший кінець того ж трубчастого корпуса 31, а потім - від'єднання від ін'єкційного інструмента 4. З цією метою інший кінець має пружні ребра 33, які закінчуються фіксувальними елементами 34, подібними до тих, що описані у попередніх варіантах виконання. Ці фіксувальні елементи 34 мають скошені зовнішні краї 34а, які обмежують отвір змінного діаметра. Скошені краї 34а передбачені для перетворення осьового зусилля, прикладеного до них частиною 2d голки 2, у радіальну складову, яка робить можливим згинання пружних ребер 33 і, таким чином, збільшення діаметра отвору 37 з наданням можливості проходження крізь нього з’єднувального кінця 2а. Тому опора 32 повинна кожен раз ковзати, щоб використовувана голка 2 вставлялась крізь кінець трубчастого корпуса 31, оснащеного фіксувальними елементами 34. Як зображено на Фіг.4с, ці фіксувальні елементи 34, зчіплюються у проміжку, розташованому між кінцем з'єднувального раструба 2а та балончиком 6 з тим, щоб тягове зусилля, прикладене між ін'єкційним інструментом 4 та трубчастим корпусом 31, робило можливим від'єднання ін'єкційного інструмента 4 від голки 2, яка утримується в трубчастому корпусі 31. Ергономічна форма останнього дозволяє гарне затискання і, таким чином, полегшує здійснення операції.