Спосіб виявлення імуноскомпрометованих осіб серед практично здорових осіб юнацького віку

Реферат: UA 74016 U UA 74016 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме клінічної імунології та алергології, і може бути використана для виявлення ризику формування імунозалежної патології в практично здорових осіб юнацького віку, а також для визначення можливих тригерних чинників розвитку цієї патології і розробки заходів щодо її профілактики. Проблема збереження здоров'я молодого покоління в умовах соціально-демографічної кризи є предметом гострої уваги. Особливо насторожує прискорення темпів погіршання здоров'я учнівської та студентської молоді. Серед них впродовж останніх п'яти років різко зросла частка тих, які складають групу ризику щодо формування хронічної патології. Важливим джерелом інформації про стан здоров'я молодого організму є дослідження різних показників стану імунної системи, оскільки початкові ознаки порушення її функцій можуть бути точним індикатором розвитку преморбітних станів та інструментом донозологічної діагностики. В Україні відсутні способи виявлення імунозалежної патології, які адаптовані до осіб юнацького віку (17-21 рік) і можуть використовуватись в організованих колективах (учні старших класів, студентська молодь). Для діагностики імунозалежної патології використовують різноманітні специфічні імунологічні та інші лабораторні дослідження (ДНК-гібридизація або ПЛР, імуноморфологічні, серологічні методи, метод імуноблотингу, генетичне тестування, гістологічні дослідження тощо). Зокрема, як найближчий аналог, відомий спосіб виявлення герпетичної інфекції, викликаної вірусом Епштейна-Барр, який передбачає поетапне дослідження сироватки крові на наявність антитіл до різних антигенів вірусу Епштейна-Барр методом імуноферментного аналізу та дослідження сироватки крові і слини на вміст ДНК методом ПЛР [Деклараційний патент України на корисну модель № 15867, МПК А61В 5/145; опубл. 17.07.2006 р., Бюл. № 7]. Цей спосіб є дороговартісним, вимагає спеціального обладнання, яке є не у всіх діагностичних лікувальнопрофілактичних установах, і дозволяє виявити імунозалежне порушення вже на стадії сформованих конкретних клінічних проявів. В основу корисної моделі поставлено задача створити спосіб виявлення імуноскомпрометованих осіб серед практично здорових молодих людей на підставі аналізу детальних анамнестичних даних, визначення абсолютних показників клітин загального аналізу крові (ЗАК) та інтегральних гематологічних індексів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виявлення імуноскомпрометованих осіб, що включає проведення лабораторних досліджень, згідно з корисною моделлю, серед практично здорових осіб юнацького віку проводять збір анамнестичних даних та заповнюють розроблену анкету-опитувальник, аналізують отримані дані, визначають вірогідні тригерні чинники розвитку імунозалежної патології і виокремлюють групи імуноскомпрометованих осіб, потім проводять загально-клінічні лабораторні дослідження крові з підрахунком абсолютних показників імунокомпетентних клітин, формують групу з виявленими змінами показників загального аналізу крові та проводять розрахунок інтегральних гематологічних індексів і при змінах імунозалежних індексів виявляють анамнестично здорових осіб юнацького віку з можливим ризиком розвитку імунозалежної патології. Результати оцінки абсолютних показників імунокомпетентних клітин ЗАК та інтегральних гематологічних індексів дають можливість їх використання для діагностики ризику формування імунозалежної патології в анамнестично здорових людей юнацького віку, які можуть складати групу імуноскомпрометованих осіб. Виявлення вірогідних тригерних чинників розвитку імунозалежної патології сприяє в розробці конкретного комплексу заходів та рекомендацій щодо їх усунення з метою профілактики формування імунозалежної патології у майбутньому. Спосіб здійснюють таким чином. Першочергово заповнюють створену анкету-опитувальник. Анкета складається з 12 розділів, які вміщують понад 250 детальних питань. Структура анкети: загальні дані, соціально-побутові умови, харчування, в т.ч. харчування дитини після народження, водний режим, шкідливі звички (вживання алкоголю, тютюнокуріння тощо), захворювання в т.ч. матеріали періодичних профілактичних оглядів, генеалогічний анамнез, заняття спортом, відпочинок, алергологічний анамнез, вакцинальний анамнез, якість життя. Дані опрацьовують за допомогою програм «MicrosoftExcel», «SPSS» і «Statistica». На підставі опрацьованих даних визначають вірогідні тригерні чинники розвитку імунозалежної патології і виокремлюють групи імуноскомпрометованих осіб, а саме: осіб з виявленою хронічною патологією і анамнестично здорових молодих людей з можливим ризиком розвитку імунозалежної патології. Наступним етапом є проведення загально-клінічних лабораторних досліджень, а саме загального аналізу крові з підрахунком абсолютних показників імунокомпетентних клітин серед анамнестично здорових молодих осіб з виявленими тригерними чинниками ризику розвитку імунозалежної патології. На підставі опрацьованих результатів серед вказаних вище осіб 1 UA 74016 U 5 формують групу з виявленими змінами показників ЗАК (абсолютною лімфопенією, лімфоцитозом, еозинофілією тощо). Далі проводять розрахунок інтегральних гематологічних індексів. Індекс співвідношення лімфоцитів до еозинофілів (ІСЛЕ), який орієнтовно відтворює співвідношення процесів гіперчутливості негайного і сповільненого типів: ІСЛЕ  лімфоцити . еозинофіли Індекс співвідношення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів до лімфоцитів (ІСНЛ), який відображає співвідношення клітин природженого і набутого захисту:  паличкоядерні ІСНЛ  10 сегментояд ерні нейтрофіли . лімфоцити Індекс співвідношення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів до моноцитів (ІСНМ), який показує співвідношення компонентів мікрофагально-макрофагальної системи:  паличкоядерні сегментояд ерні нейтрофіли ІСНМ  . моноцити 15 Лейкоцитарний індекс інтоксикації (Каль-Каліфа, ЛП), зростання якого свідчить про підвищення ендогенної інтоксикації, активації процесів тканинного розпаду та включення клітинних факторів імунної системи у ці процеси: ( 4  мієлоцити 3  юні  2 паличкоядерні ( лімфоцити моноцити)  сегментояд ерні)  (плазматичні клітини 1) . ЛІІ   (еозинофіли 1) Індекс співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів (ІЛШОЕ), зміни якого свідчать про наявність інтоксикації, пов'язаної з інфекційними (зменшення ІЛШОЕ) або аутоімунними (підвищення ІЛШОЕ) процесами: • лейкоцит 20 25 30 35 40 45 ШОЕ ІЛШОЕ  100 . Виявлені зміни імунозалежних індексів вказують на початкові ознаки формування патологічних порушень, що дозволяє прогнозувати формування імунозалежної патології у майбутньому. Ефективність корисної моделі була підтверджена конкретними дослідженнями. Проведено комплексне анамнестичне і лабораторне обстеження 603 студентів віком 17-21 рік, більшістю жіночої статі (95 %). На підставі аналізу анкетних даних виявлено, що вірогідними тригерними чинниками розвитку імунозалежних порушень були: - шкідливі звички, а саме - тютюнокуріння (наприклад, встановлено, що частота захворюваності на ГРЗ, в т.ч. на грип, у студентів, які викурювали по 6-10 і більше цигарок/день, була у 1,7 разів вищою (р