Спосіб корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями

Реферат: UA 74910 U UA 74910 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і педагогіки, точніше психології, і призначена для корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями. Це має безпосереднє відношення до корекційної педагогіки, зокрема для навчальної діяльності студентів з обмеженими функціональними можливостями щодо покращення розумової працездатності. Ускладнення соціального середовища, стрімкий темп життя суспільства, надмірна кількість інформації, зниження виховного потенціалу сім'ї негативно впливають не тільки на якість навчальної діяльності, але й на процеси адаптації та інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями, оскільки їхнє життя залежить від впливу соціальних факторів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я в останні десятиріччя частота народжуваності хворих дітей становить 10,8 %, тобто кожна десята дитина з'являється на світ із фізичними або розумовими вадами і з кожним роком частка таких дітей збільшується, що робить актуальною проблему корекції психосоматичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями. В Україні зареєстровано майже 3 млн. інвалідів. Щороку кількість їх збільшується на 200-220 тисяч чоловік. Зростає інвалідність серед осіб молодого працездатного віку внаслідок захворювань на туберкульоз, серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень, виробничих та дорожньо-транспортних травм. Якщо говорити про студентів-інвалідів, як цільову групу, то станом на 1 січня 2009 р. в Україні зареєстровано близько 12 тис. осіб, 8 тис. з яких навчаються у вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації. Психосоматичний стан таких студентів супроводжується підвищеною агресивністю, гіподинамією, зниженим тонусом м'язів, замкненістю, заниженою самооцінкою, невпевненістю у собі, високим рівнем тривожності під час особистісної взаємодії, тривалим розсіюванням уваги, тривалими негативними психічними станами, що призводять до стресу, зниження рівня працездатності, фрустрації, конфліктів. Очевидно, що для підвищення ефективності навантаження, зокрема розумової працездатності студентів з обмеженими функціональними можливостями необхідна відповідна корекція психофізичного стану таких студентів[1]. Існує багато способів корекції психофізичного стану, що можна пояснити ефективність, але без врахування комплексу корекційно-реабілітаційних заходів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб, що включає корекцію психофізичного стану людини, який полягає у виконанні "лікувального танцю", дихальних статичних та динамічних вправ, вправ на статичне напруження м'язів та їх розслаблення, що виконується з повільним підвищенням загального фізичного навантаження. Однак, цей спосіб має недоліки, які полягають в тому, що під час виконання статичних і динамічних вправ незначна увага приділялася диханню, а воно вимагає тривалих м'язових зусиль. Вправи виконувалися одночасно для м'язів рук, ніг, спини, грудей, кисті рук, шиї та ін. [2]. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створенні способу ефективності навчальної діяльності шляхом покращення розумової працездатності студентів з обмеженими функціональними можливостями, який базується на впровадженні корекційнореабілітаційних заходів і дозволяє покращити навчальну діяльність та сприяє розвитку розумової працездатності студентів. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, полягає в ефективності навчальної діяльності та досягненні більш високого рівня розумової працездатності студентів з обмеженими функціональними можливостями в умовах корекційно-реабілітаційної роботи. Поставлена задача вирішується тим, що у способі корекції фізичного стану, який включає проведення дихальних статичних та динамічних вправ з поступовою зміною інтенсивності навантаження, виконання танцювальних рухів з музичним супроводом та релаксацію, згідно із корисною моделлю, що безпосередньо після танцювальних рухів додатково виконують психоенергетичний комплекс асан хатха-йоги, потім самомасаж протягом 15 хвилин, а наступну релаксацію поєднують з ароматерапією, які проводять протягом 15 хвилин. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що він реалізує принципово новий підхід до корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями, який відрізняється тим, що замість статичних та динамічних вправ з поступовою зміною інтенсивності навантаження, виконання танцювальних рухів з музичним супроводом та релаксацію застосовує лікувальну фізичну культуру, яка базувалася на загально зміцнювальних і коригуючих вправах. Загальнорозвиваючі вправи підбирали так, щоб в роботі брали участь усі групи м'язів, але не одночасно, а в певній послідовності (за принципом "розсіяного" навантаження). Фізичне навантаження підвищувалося поступово, причому коригуючі вправи 1 UA 74910 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сприяли рівномірності навантаження і багатоступеневої фізіологічної кривої заняття. Під час виконання загальнорозвиваючих вправ особливу увагу ми звертали на рівномірне і глибоке дихання, виключали вправи, що вимагають великих м'язових зусиль із затримкою дихання. Вправи виконували в чергуванні зі спеціальними дихальними вправами. Загальнозміцнювальні вправи спрямовували на підвищення рівня фізичної підготовленості. Більше уваги ми приділяли силовим вправам, тому що вони були спрямовані на розвиток сили м'язів, відповідальних за формування й підтримання правильної постави, а також обмінних процесів при яких покращуються відновні явища в нервових клітинах, що сприяє розвитку розумової працездатності студентів з обмеженими функціональними можливостями у навчальній діяльності. Коригуючі вправи підбиралися індивідуально залежно від форми порушень. Також у комплекс корекційно-реабілітаційних заходів включали точковий масаж, банковий масаж, гіперкапнічне тренування дихання. Важливою ланкою ефективності корекційно-реабілітаційної роботи є психологічна реабілітація, яка включає в себе тренінгові заняття на мотивацію до навчання та формування компетентності до власного здоров'я [3]. За доступними літературними даними такий спосіб корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином Метою і задачею способу було: - здійснення ефективної комплексної діагностики розумової працездатності студентів в умовах навчальної діяльності у вищому навчальному закладі; - визначення й оцінка розумової працездатності студентів, що впливають на успішність навчальної діяльності; - прогнозування оптимальних умов психолого-педагогічного, реабілітаційного супроводу навчальної діяльності студентів; - створення необхідних умов для оволодіння студентами відповідними знаннями та практичними навичками щодо здійснення сприймання та переробки інформації у процесі навчальної діяльності, навичками ефективної та оптимальної розумової працездатності і процесів пізнавальної діяльності у навчальній діяльності вищого навчального закладу й поза його межами; - забезпечення умов для закріплення досягнень та позитивних змін та переносу їх у позанавчальну діяльність та побутове середовище. Реалізація способу здійснювалася впродовж навчального року на базі навчальнореабілітаційного центра Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Повний курс корекційно-реабілітаційних заходів включає в себе: 48 сеансів лікувальної фізичної культури (4 курси по 12 процедур); баночний масаж 75 сеансів (5 курсів по 15 процедур), гіперкапнічне тренування 160 сеансів (8 курсів по 20 процедур), заняття на велотренажері 48 сеансів (4 курси по 12 процедур), ароматерапія протягом 15 хвилин, тренінгові заняття з тривалістю 10-15 годин на курс (2-3 години на тиждень), індивідуальна психологічна робота 10-12 занять з регулярністю 1-2 рази на тиждень. У першому семестрі студентам експериментальної групи призначалася корекційнореабілітаційна методика, де використовували лікувальну фізичну культуру, масаж баночний, гіперкапнічне тренування, заняття на велотренажері, тренінгові заняття на мотивацію до навчання та індивідуальна психологічна робота. Комплексність корекційно-реабілітаційних заходів в 1 семестрі включає в себе лікувальну фізичну культуру (загально розвиваючі вправи по 10-15 хвилин, спеціальні вправи по 10-15 хвилин), масаж баночний по 15-20 хвилин, гіперкапнічне тренування по 15-20 хвилин, заняття на велотренажері по 20-25 хвилин, тренінгові заняття по 2-3 години на тиждень на мотивацію до навчання, індивідуальна психологічна робота тривалістю 1 година 1 раз на тиждень. У другому семестрі комплекс заходів включав в себе: лікувальну фізичну культуру (загально-розвиваючі вправи по 15-25 хвилин, дихальні вправи по 15-20 хвилин), масаж точковий пірамідальної зони по 25-30 хвилин, гіперкапнічне тренування по 20-30 хвилин, заняття на велотренажері по 30-35 хвилин,ароматерапія протягом 15 хвилин, тренінгові заняття на мотивацію до здорового способу життя по 2-3 години на тиждень, індивідуальна психологічна робота тривалістю 1,5 години 1 раз на тиждень. Спрямованість розробленої методики корекційно-реабілітаційної роботи полягає в розвитку розумової працездатності, корекції порушень рухової функції, нормалізації функціонального стану організму, підвищенні емоційного стану організму, нормалізації дихальних функцій, корекції сенсорних розладів та координаційних порушень, ефективності навчальної діяльності. 2 UA 74910 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відміною особливістю способу корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями, що заявляється є моніторинг вправ лікувальної фізичної культури, а саме комплекс: загальнорозвиваючі та коригуючі вправи; загальнорозвиваючі і дихальні вправи; а також проведення гіперкапнічного тренування дихання, заняття на велотренажері. Суттєвим доповненням є засоби психологічного впливу, таких як: тренінгові заняття на мотивацію до здорового способу життя, мотивація до навчальної діяльності, індивідуальна та психологічна робота. Це забезпечує комплексну корекцію психофізичного стану студентів та їх розумову працездатність, що в цілому забезпечує ефективність навчальної діяльності. Приклад конкретного виконання. Студент Д. 3-го курсу напряму підготовки "Соціальна робота". Діагноз: спастична форма дитячого церебрального паралічу, страждає гіподинамією, збережений інтелект, низька розумова працездатність, підвищена дратівливість, агресивність, постійна втома. Після обстеження студенту запропоновані корекційно-реабілітаційні заходи протягом семестру після занять під час позааудиторної діяльності за способом, що пропонується. Процес корекції починався із побудови психоемоційного образу, а саме врівноваженого та успішного. Початковий етап корекційно-реабілітаційних заходів включав 2 місяці, розпочинався із загально розвиваючих вправ по 10 хвилин, спеціальні вправи по 5 хвилин; 5 раз на тиждень), масаж баночний по 10 хвилин (2 рази на тиждень), гіперкапнічне тренування по 15-20 хвилин (через день), заняття на велотренажері по 15 хвилин (5 раз та тиждень), ароматерапія протягом 15 хвилин, тренінгові заняття по 2-3 години на тиждень на мотивацію до навчання, індивідуальна психологічна робота тривалістю 1- година 1 раз на тиждень. Основний етап корекційно-реабілітаційних заходів наступних 2 місяці в І семестрі включав в себе лікувальну фізичну культуру (загально розвиваючі вправи по 15 хвилин, спеціальні вправи по 15 хвилин; 5 раз на тиждень), масаж баночний по 20 хвилин (3 рази на тиждень), гіперкапнічне тренування по 20 хвилин (3 рази на тиждень), заняття на велотренажері по 25 хвилин (5 раз на тиждень), ароматерапія протягом 15 хвилин, тренінгові заняття по 3 години на тиждень, на мотивацію до навчання, індивідуальна психологічна робота тривалістю 1-година 1 раз на тиждень. Заключний етап корекційно-реабілітаційних заходів у 2 семестрі включав в себе: лікувальну фізичну культуру (загально-розвиваючі вправи по 20 хвилин, дихальні вправи по 15 хвилин; 5 раз на тиждень), масаж точковий пірамідальної зони по 25 хвилин (5 раз на тиждень), гіперкапнічне тренування по 20 хвилин (3 рази на тиждень), заняття на велотренажері по 35 хвилин (5 раз на тиждень), ароматерапія протягом 15 хвилин, тренінгові заняття на мотивацію до здорового способу життя по 3 години на тиждень; індивідуальна психологічна робота тривалістю 1,5 години 1 раз на тиждень. У першому семестрі перед початком корекційно-реабілітаційний заходів студент Д. оцінив свій стан як незадовільний. Наприкінці першого семестра студент оцінив свій стан як середній відмітив підвищення психоемоційного стану та фізичного тонусу. Протягом місяця стан стабілізувався, він звернув увагу на суттєве зниження рівня агресивності, вміння самостійно контролювати свій власний емоційний стан і на різке зростання фізичних можливостей, збільшення рівня рухової активності, покращення якісної успішності (37,5 % за показниками екзаменаційної сесії, на початку була 32,3 %), покращення розумової працездатності. У наступному семестрі студент продовжував відвідувати навчально-реабілітаційний центр та корекційно-реабілітаційні заходи, після чого відмічено такі зміни: помірний тонус м'язів, самооцінка в нормі, впевненість у собі, низький рівень тривожності, концентрація уваги, середній рівень розумової працездатності про що свідчать якісні показники успішності (42,4 % на початку була 37,5 %). Загальний стан студента зараз оцінюється як дуже добрий. Запропонований спосіб апробовано у Хмельницькому інституті соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" та у Луцькому інституті розвитку людини "Україна" на 85 студентах з дитячим церебральним паралічем зі збереженим інтелектом. Результати експериментальної роботи свідчать, про значне зростання частки студентів, які мають показники розумової працездатності на вищесередньому та високому рівнях наприкінці експерименту Результати динаміки рівнів розумової працездатності дають підстави зробити висновок про зростання відсоткової частки студентів, які досягай в процесі навчальної діяльності високого рівня розумової працездатності що складає 12 % студентів наприкінці експерименту, відсоток студентів, із показником вище середнього 24 % наприкінці експерименту, що на початку становив 4 %; відсоток студентів із показниками низького рівня не виявлено наприкінці 3 UA 74910 U 5 10 експерименту, що на початку експерименту становив 20 %, що свідчить про ефективність методики корекційно-реабілітаційних заходів впродовж експерименту. Результати динаміки рівнів фізіологічних показників дають підстави зробити висновок про зростання відсоткової частки студентів, які досягли в процесі навчальної діяльності високого рівня фізіологічних показників, що складає 12 % студентів наприкінці експерименту, що на початку експерименту становив 4 %, відсоток студентів із показником вище середнього рівня становить 56 %, що на початку експерименту становив 28 %, відсоток студентів показників низького рівня не виявлено, що свідчить про покращення функціональних показників студентів. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, про те що під впливом корекційнореабілітаційних заходів відбувається концентрація уваги, формування логічного мислення, швидкого запам'ятовування інформації, зменшення емоційної напруги або взагалі її відсутність, позитивні зміни внутрішньої мотивації студентів з обмеженими функціональними можливостями до навчальної діяльності, крім того, що покращилася якість навчальної діяльності, покращилася і компетентність, саморозвиток, компетентність, значно зріс саморозвиток особистості. 15 20 25 30 Джерела інформації: 1. Антропова М.В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности. - М.: Просвещение, 1967.-251 с. 2. Лисович В.І. Реабілітація спастичних паралічів: моделі та механізми виникнення м'язової еластичності / В.І. Лисович // Укр. вісник психоневрології, 1996. - Т. 5. - Вип. 1 (13). - С. 195-197. 3. Лейфа А.В. Теоретические основи построения физкультурно-оздоровительной системи в вузах / А.В. Лейфа, Ю.М. Перельман // Здоровье и физ. упражнения.: сб. статей. - Тюмень: ТГУ, 2000. - С. 104-108. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб корекції психофізичного стану студентів з обмеженими функціональними можливостями, що включає проведення дихальних статичних та динамічних вправ з поступовою зміною інтенсивності навантаження, виконання танцювальних рухів з музичним супроводом та релаксацію, який відрізняється тим, що безпосередньо після танцювальних рухів додатково виконують психоенергетичний комплекс асан хатха-йоги, потім самомасаж протягом 15 хвилин, а наступну релаксацію поєднують з ароматерапією, які проводять протягом 15 хвилин. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4