Спосіб прогнозування техніко-тактичної майстерності у волейболі

Реферат: UA 74968 U UA 74968 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі теорії та методики фізичного виховання, олімпійського і професійного спорту, а саме методів прогнозування рівня майстерності спортсменів при грі у волейбол, і може бути використана насамперед для визначення рівня спортивної готовності гравця до змагань. Відомий спосіб прогнозування функціональної готовності спортсмена до змагань, який включає вивчення показників ферментативної активності лімфоцитів периферичної крові у кваліфікованих спортсменів у середині і кінці підготовчого і на початку змагального періодів. Визначають гетерогенність зазначених показників, після чого математичним шляхом розраховують дискримінатор, за позитивним значенням якого прогнозують достатню функціональну готовність спортсмена до змагань, а за негативним - недостатню (RU 2032911 6 С1, МПК G01N 33/68, оп. 10.04.1995). Відомий спосіб є достатньо ефективним для прогнозування готовності спортсменів до змагань, однак недоліками відомого способу є складність і великий обсяг лабораторних досліджень крові, що потребує складного обладнання. Крім того, постійний забір крові у спортсменів для досліджень не сприяє поліпшенню їх психофізичного стану. Найбільш близьким аналогом способу, що заявляється, вибраним за прототип, є спосіб оцінювання техніко-тактичної майстерності у волейболі, в якому перед грою поблизу ігрового майданчика встановлюють принаймні одну пов'язану з комп'ютером web-камеру, за допомогою якої фіксують техніко-тактичні дії гравця, в комп'ютер інсталюють спеціальну комп'ютерну програму, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють такі техніко-тактичні дії гравця, як подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії - прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів. Після цього визначають коефіцієнти ефективності конкретних техніко-тактичних дій шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань конкретної техніко-тактичної дії в грі, і показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця як середньоарифметичне значення коефіцієнтів ефективності всіх дій, помножене на 100 % (UA 71961 U, МПК(2012.01) А63В 71/00, оп. 25.07.2012). Відомий спосіб дозволяє визначити показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця за результатами його дій у конкретній грі й, відповідно, оцінити рівень його спортивної майстерності. Однак, недоліками відомого способу є відсутність врахування впливу індивідуальних біологічних ритмів гравця на рівень його техніко-тактичної майстерності, внаслідок чого стає неможливим прогнозування техніко-тактичної майстерності гравця у майбутній грі згідно із хронологічно визначеною датою. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу прогнозування технікотактичної майстерності у волейболі, в якому шляхом застосування показників індивідуальних біологічних ритмів гравця забезпечується можливість визначення зміни показника ефективності техніко-тактичної майстерності гравця у майбутній грі згідно із хронологічно визначеною датою в порівнянні з таким показником у контрольній грі, визначеним на основі аналізу ефективності конкретних дій гравця, в результаті чого підвищуються точність та об'єктивність прогнозування техніко-тактичної діяльності й оптимізуються процеси управління змагальною діяльністю кваліфікованих спортсменів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування техніко-тактичної майстерності у волейболі, що включає встановлення перед контрольною грою поблизу ігрового майданчика принаймні однієї пов'язаної з комп'ютером web-камери, за допомогою якої фіксують техніко-тактичні дії гравця, інсталяцію до комп'ютера спеціальної програми, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють такі техніко-тактичні дії гравця, як подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії - прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів, і визначення після цього коефіцієнтів ефективності конкретних техніко-тактичних дій шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань конкретної техніко-тактичної дії в грі, і показника ефективності техніко-тактичної майстерності гравця у контрольній грі (ПЕТТМ1) як середньоарифметичне значення коефіцієнтів ефективності всіх дій у %, згідно з корисною моделлю новим є те, що до комп'ютера додатково інсталюють спеціальну програму, наприклад «QueenSoft Biorhythms Expert», за допомогою якої визначають індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР1) на дату контрольної гри та індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР2) на хронологічно визначену дату майбутньої гри як середньоарифметичні значення показників принаймні фізичного і інтелектуального циклів біологічних ритмів гравця на зазначені 1 UA 74968 U дати, після чого на основі зазначених параметрів прогнозують показник ефективності технікотактичної майстерності гравця на хронологічно визначену дату майбутньої гри (ПЕТТМ 2) шляхом розрахунку за формулою, %: ПЕТТМ1  ІСБР2 ІСБР1 ПЕТТМ2  5 10 15 20 25 30 35 40 45 . Новим також є те, що індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця визначають як середньоарифметичні значення показників фізичного, інтелектуального і емоційного циклів біологічних ритмів гравця. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі, що заявляється, і технічним результатом, що досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Визначення за допомогою комп'ютерної програми показників принаймні фізичного та інтелектуального циклів біологічних ритмів гравця на дату контрольної гри і на хронологічно визначену дату майбутньої гри і розрахунок на їх основі індивідуальних спортивних біологічних ритмів гравця на зазначені дати, прогнозування після цього на основі зазначених параметрів показника ефективності техніко-тактичної майстерності гравця на хронологічно визначену дату майбутньої гри, у сукупності з відомими ознаками корисної моделі, що заявляється, забезпечує врахування зміни фізичного та інтелектуального стану організму людини, які відбуваються регулярно і з постійним періодом. Такі зміни мають назву циклів. Фізичний цикл характеризує спроможність людини витримувати фізичні навантаження, її витривалість, швидкість реакції, фізичне здоров'я. Інтелектуальний цикл відповідає за розумові здібності людини, швидкість рішення задач, пам'ять, винахідливість. Впродовж усього життя ці характеристики через рівні проміжки часу змінюються з позитивної фази у негативну і навпаки. При находженні будь-якої характеристики у позитивній фазі відповідний стан організму людини поліпшується, якщо фаза негативна, відповідні можливості людини знижуються. Тривалість кожної фази для фізичного циклу становить 11,5 діб, інтелектуального - 16,5 діб, період (час повторення фаз) фізичного циклу дорівнює 23 добам, інтелектуального - 33 добам. Найнебезпечнішими для людини є дні з неврівноваженими циклами - дні зміни фаз, особливо, якщо протягом однієї доби відбувається зміна фаз двох циклів, у такі дні значно погіршуються біоритмічні показники організму. Таким чином, врахування зміни фізичного і інтелектуального стану організму спортсмена, тобто його індивідуального біоритмологічного статусу, приводить до підвищення точності та об'єктивності прогнозування техніко-тактичної діяльності у волейболі й оптимізації процесів управління змагальною діяльністю кваліфікованих спортсменів. А врахування додатково ще й емоційного циклу біологічного ритму гравця, який визначає його психічне самопочуття, схильність до зривів і депресій і який становить 28 діб, сприяє ще більшому підвищенню точності та об'єктивності прогнозування техніко-тактичної діяльності у волейболі. Заявлений спосіб реалізують таким чином. Перед контрольною грою поблизу ігрового майданчика встановлюють пов'язані з комп'ютером web-камери, за допомогою яких ведуть спостереження і фіксують хід гри, а саме: техніко-тактичні дії гравців. До комп'ютера інсталюють спеціальну програму, наприклад програму «Data Volley», спеціально розроблену для проведення змагань з волейболу, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють основні кількісні показники техніко-тактичної діяльності, до складу яких входять наступні: подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії (прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів). Після цього визначають ефективність конкретної техніко-тактичної дії шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань цієї техніко-тактичної дії в грі, і розраховують показник ефективності технікотактичної майстерності (ПЕТТМ1) гравця у контрольній грі за формулою: N ПЕТТМ  1  K / 5  100% 15 K15  N / N  N 1 2 / N , , де N - загальна кількість конкретної техніко-тактичної дії, які виконані гравцем у контрольній 50 грі; N1 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана якісно або з виграшем очка; 2 UA 74968 U N2 5 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана з подальшим ускладненням дій гравців команди-суперника. Після цього до комп'ютера додатково інсталюють спеціальну програму, наприклад «QueenSoft Biorhythms Expert», за допомогою якої визначають індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР1) на дату контрольної гри та індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР2) на хронологічно визначену дату майбутньої гри як середньоарифметичні значення показників фізичного циклу (ФЦ) та інтелектуального циклу (IЦ) біологічних ритмів гравця на зазначені дати за загальною формулою: ІСБР  10 15 ФЦ  ІЦ 2 . Можуть також враховувати показник емоційного циклу (ЕЦ) біологічних ритмів гравця на дату контрольної гри і на хронологічне визначену дату майбутньої гри, для цього у числівник вищенаведеної загальної формули додають показник ЕЦ. Після цього на основі зазначених параметрів прогнозують показник ефективності технікотактичної майстерності гравця на хронологічне визначену дату майбутньої гри (ПЕТТМ 2) шляхом розрахунку за формулою, %: ПЕТТМ1  ІСБР2 ІСБР1 ПЕТТМ2  . Після розрахунку цього показника прогнозують рівень техніко-тактичної майстерності гравця на хронологічно визначену дату майбутньої гри залежно від розмірів ПЕТТМ2 та ігрової спеціалізації за даними, представленими у таблиці. 20 Таблиця Рівні техніко-тактичної майстерності Низький Нижче середнього Середній Вище середнього Високий 25 Значення ПЕТТМ2, % Нападаючі гравці першого і другого темпу, Зв'язуючі гравці та гравці діагональні гравці «ліберо» Менше 25 Менше 30 25,01-35 30,01-40 35,01-45 40,01-50 45,01-55 50,01-60 Більше 55 Більше 60 Приклад конкретного виконання: Гравець «А», дата народження 16.09.1990, час народження 10 годин 30 хвилин, стать жіноча, ігрова спеціалізація - діагональний гравець, умовна дата проведення контрольної гри 21.05.2012, умовна дата майбутньої офіційної гри, в якій прогнозують рівень техніко-тактичної майстерності гравця, 06.08.2012. За результатами волейбольної гри 21.05.2012 (дата контрольної гри) волейболістка «А» зробила 22 подачі м'яча. Безпосередньо з подачі виграно 7 очок. Після 6 подач суперникові був утруднений прийом м'яча. Коефіцієнт ефективності подачі м'яча гравця «А» (K 1): 40 N / N  N N / N  N / N  2 / 18  9 / 18  0,61 K3  35 K1  K2  30 N / N  N / N  14 / 35  8 / 35  0,63 K4  N / N  N / N  11/ 45  8 / 45  0,42 1 2 / N  7 / 22  6 / 22  0,59 . Гравець «А» зробив 18 прийомів м'яча з подачі, при цьому 2 рази помилився, зробив 9 прийомів м'яча якісно. Коефіцієнт ефективності прийому м'яча з подачі гравця «А» (K 2): 1 2 . Гравець «А» зробив 35 нападаючих ударів, з них 14 разів виграно очко, у 16 випадках м'яч залишився у грі, з них у 8 випадках було значно ускладнено захисні дії гравців командисуперника. Коефіцієнт ефективності нападаючих ударів гравця «А» (K3): 1 2 . Гравець «А» зробив 45 блокувань у грі, при цьому в 11 випадках виграв очко, з 20 випадків, коли м'яч залишився у грі, в 8 випадках було значно ускладнено захисні дії гравців команди суперника. Коефіцієнт ефективності блокування гравця «А» (K4): 1 2 . Гравець «А» зробив 22 прийоми м'яча у захисті після нападаючих та обманних ударів гравців команди суперника, при цьому 7 разів помилився, 9 разів точно віддав передачу 3 UA 74968 U партнерам по команді. Коефіцієнт ефективності прийому м'яча у захисті після нападаючих та обманних ударів суперника гравця «А» (K5): K5  5 N / N  N 1 2 / N  7 / 22  9 / 22  0,72 . Показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця «А» на дату контрольної гри: N ПЕТТМ  1  K / 5  100%  0,59  0,61 0,63  0,42  0,72 / 5  100%  59,4% 15 10 15 . За допомогою комп'ютерної програми «QueenSoft Biorhythms Expert» визначають індивідуальні біологічні ритми волейболістки «А» на дату контрольної гри 21.05.2012: показник фізичного циклу становить 75 %, інтелектуального циклу - 28 %, індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця ІСБР1 = (75+28)/2 = 51,5 %. Після цього за допомогою комп'ютерної програми «QueenSoft Biorhythms Expert» визначають індивідуальні біологічні ритми волейболістки «А» на хронологічно визначену дату майбутньої гри 06.08.2012: показник фізичного циклу становить 64 %, інтелектуального циклу 89 %, індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця ІСБР2 = (64+89)/2 = 76,5 %. За формулою визначають прогностичний показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця «А» на дату майбутньої офіційної гри: ПЕТТМ2 = (59,4×76,5)/51,5 = 88,2 %. Залежно від даних таблиці прогнозують рівень техніко-тактичної майстерності гравця «А» у волейболі на дату майбутньої гри, який відповідає функціональному класу «високий». 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 40 1. Спосіб прогнозування техніко-тактичної майстерності у волейболі, що включає встановлення перед контрольною грою поблизу ігрового майданчика принаймні однієї пов'язаної з комп'ютером web-камери, за допомогою якої фіксують техніко-тактичні дії гравця, інсталяцію до комп'ютера спеціальної програми, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють такі техніко-тактичні дії гравця, як подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії - прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів, і визначення після цього коефіцієнтів ефективності конкретних техніко-тактичних дій шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань конкретної техніко-тактичної дії в грі, і показника ефективності техніко-тактичної майстерності гравця у контрольній грі (ПЕТТМ1) як середньоарифметичне значення коефіцієнтів ефективності всіх дій у %, який відрізняється тим, що до комп'ютера додатково інсталюють спеціальну програму, наприклад "QueenSoft Biorhythms Expert", за допомогою якої визначають індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР1) на дату контрольної гри і індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця (ІСБР2) на хронологічно визначену дату майбутньої гри як середньоарифметичні значення показників принаймні фізичного і інтелектуального циклів біологічних ритмів гравця на зазначені дати, після чого на основі зазначених параметрів прогнозують показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця на хронологічно визначену дату майбутньої гри (ПЕТТМ2) шляхом розрахунку за формулою, %: ПЕТТМ2  45 ПЕТТМ1  ІСБР2 . ІСБР1 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що індивідуальні спортивні біологічні ритми гравця визначають як середньоарифметичні значення показників фізичного, інтелектуального і емоційного циклів біологічних ритмів гравця. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4