Спосіб визначення показників плодючості drosophila melanogaster в умовах спонтанного та хімічно індукованого мутагенезу

Реферат: UA 76804 U UA 76804 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі генетики, а саме індукованого мутагенезу, і може бути використана, з одного боку, для визначення генетично обумовленого спонтанного рівня показників плодючості у різних ліній Drosophila melanogaster, з іншого боку, для короткострокової оцінки небезпечності ксенобіотиків та їх негативного впливу на адаптивні можливості еукаріотів. Тестування відбувається за показниками плодючості. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб визначення показників плодючості Drosophila melanogaster шляхом схрещування самців з інтактними віргінними самками та подальшого дослідження показників плодючості у їх нащадків [1]. Для виконання способу використовують самців різних ліній (або оброблених самців однієї лінії), яких схрещують масово з інтактними віргінними самками (по 40 пар). Оцінку плодючості проводять на стадії яйця. Після 72-х часового культивування самців з самками яйцекладка відбувається на агарові пластинки у чашки Петрі. Через 4 години під бінокулярною лупою проводять облік відкладених яєць. Для кожної серії експерименту відбирають не менш, ніж 1000 яєць. Якщо (через 18-20 годин) з запліднених і нормально розвинутих яєць виходять (плодяться) личинки, від них залишаються на агаровій пластинці порожні прозорі оболонки та нерозвинуті яйця, що розрізняються за кольором: прозорі, матові та кольорові від жовтого до коричневого відтінку. В цей час проводять остаточний підрахунок яєць. Прозорі яйця незапліднені. Окремо підраховують кількість відкладених яєць, кількість незапліднених яєць, кількість загиблих яєць. Якщо від загальної кількості відкладених яєць (запліднених, незапліднених, розвинутих, нерозвинутих) відняти кількість незапліднених яєць, то залишиться кількість відкладених запліднених яєць, яка характеризує показники плодючості Drosophila melanogaster на ембріональній стадії розвитку. Однак у найближчому аналозі схрещення відбувається масово, що унеможливлює аналіз геному кожного самця окремо. Результати експериментів на ембріональній стадії розвитку Drosophila melanogaster потребують використання бінокулярної лупи та старанності у підрахунку різних класів яєць - можливі помилки при аналізі та обліку запліднених, незапліднених та нерозвинутих яєць. Все це призводить до невисокої достовірності і експресності тестування, що потребує обліку великої кількості яєць (1000 яєць на кожний варіант досліду) і робить метод неекономічним. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу тестування плодючості Drosophila melanogaster, у якому за рахунок створення нової сукупності ознак була б підвищена інформативність, економічність, достовірність і експресність тестування. Для вирішення поставленої задачі у способі визначення показників плодючості у Drosophila melanogaster шляхом схрещування самців з інтактними віргінними самками та подальшого дослідження показників плодючості у їх нащадків, згідно з корисною моделлю, показники плодючості визначають на постембріональній стадії розвитку Drosophila melanogaster за кількістю лялечок та імаго. Корисною моделлю передбачено, що самців схрещують з віргідними самками індивідуально у співвідношенні 1:1. Заявлений спосіб здійснюють шляхом визначення показників плодючості у Drosophila melanogaster, який полягає в обліку спонтанного, або хімічно індукованого рівня плодючості, згідно з корисною моделлю, виконують додаткові підрахунки показників. З цією метою самців різних ліній (або оброблених самців однієї лінії) схрещують з інтактними віргінними самками не масово, а індивідуально в окремих пробірках у співвідношенні 1:1. Це дає змогу проаналізувати окремо геном кожного самця і, таким чином, підвищити інформативність методу і зменшити об'єм експериментального матеріалу, що аналізується. Пробірки з дрозофілами (15-20 пробірок) культивують у термостаті при температурі 24 °C протягом 8-10 діб. В зв'язку з тим, що показники плодючості відображають генетичні зміни, які відбуваються в батьківських статевих клітинах і викликають загибель першого покоління нащадків, реалізуються на різних етапах онтогенезу Drosophila melanogaster - як на ембріональному (яйця), так і на постембріональному (личинки та лялечки) [2, 3], в новому способі підрахунок показників плодючості пропонується проводити не на стадії яйця, а на стадії лялечок. Для цього після виходу личинок на стінки пробірок спостерігають утворення лялечок. На цій стадії розраховують загальну кількість лялечок у дослідній та контрольній групах. Якщо з лялечки виходить імаго (доросла муха), то від неї на стінках пробірок залишається пуста прозора оболонка, яка легко відрізняється від загиблих темних непрозорих лялечок. Тому після закінчення виходу імаго виконують підрахунок загиблих лялечок. Різниця між загальною кількістю лялечок і кількістю загиблих лялечок становить кількість нормально розвинутих лялечок, з яких виходять імаго. Далі відбувається підрахунок імаго, що вилетіли. 1 UA 76804 U 5 10 15 20 25 30 Таким чином, згідно з корисною моделлю, плодючість визначають не на ембріональній стадії розвитку (на стадії яйця) [1], а на постембріональній стадії розвитку (стадії лялечок). Основними показниками плодючості дрозофіли на постембріональній стадії розвитку Drosophila melanogaster є кількість лялечок та кількість імаго. Різницю показників плодючості різних ліній Drosophila melanogaster або наявність впливу ксенобіотиків на показники плодючості констатують при достовірних змінах показників при p