Спосіб профілактики загострення хронічного бронхіту у хворих з інсулінорезистентністю

Реферат: Спосіб профілактики загострень хронічного бронхіту у хворих з інсулінорезистентністю включає фізіотерапевтичні засоби, лікувальну фізкультуру, масаж грудної клітини. Додатково вводять новий імуноактивний препарат рослинного походження алфагін. UA 78292 U (12) UA 78292 U UA 78292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування та профілактики захворювань внутрішніх органів. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана з поширеною розповсюдженістю хворих на хронічний бронхіт (ХБ) в сучасних умовах, зокрема серед осіб молодого, найбільш, працездатного віку, недостатньою ефективністю існуючих способів медичної реабілітації хворих на ХБ та необхідністю удосконалення підходів до медичної реабілітації хворих із хронічною патологією бронхолегеневої системи. При ХБ запальний процес зачіпає усі шари бронхіальної стінки, інтерстиціальну тканину і веде до формування основних морфологічних проявів ХБ: емфіземи легенів, ремодулюванню повітряноносних шляхів, а також до розвитку легеневої гіпертензії. Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів має значну кількість моноцитів та тканинних макрофагів, тому при тривалому запальному процесі у бронхолегеневому апараті виявлено зменшення цієї популяції клітин та низька їх метаболічна активність - здатність до фагоцитозу (Чернушенко К. Ф.,Підгайна О. А. Функціональна активність та апоптоз нейтрофілоцитів периферичної крові у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легенів // Український пульмонологічний журнал.-2008. - № 2. - С. 25-29). Існує спосіб медичної реабілітації хворих на ХБ шляхом призначення загальнозмінуючих засобів, полівітамінів, фітопрепаратів, кліматичного лікування та інш. [Кокосова А.Н. Бронхит (механизмы хронизации, лечения, профілактика). - ЭЛБИ-СПб.,2007. - С. 112-127]. Однак цей спосіб може бути використований переважно в умовах санаторно-курортних закладів, а тому можливості його для широкого застосування суттєво обмежені. Відомий також спосіб медичної реабілітації хворих на ХБ шляхом проведення повторних курсів лікувальної фізкультури та масажу грудної клітини поряд з призначенням фізіотерапевтичних засобів, зокрема електрофорезу з аскорбіновою кислотою або йодистим калієм, інгаляції хлоридом натрію [Прямая оценка in vivo ингаляций хлорида натрия на мукоцилиарный аппарат больных ХОБЛ и хроническим бронхитом // Клиническая фармакология и терапия. - 2004. - № 5. - С. 26-29]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, і тому він обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу належить те, що цей спосіб не забезпечує нормалізації імунологічних показників, і тому у хворих на ХБ зберігається імунодефіцит, що може сприяти розвитку загострення бронхіту. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу профілактики загострення ХБ у хворих з інсулінорезистентністю та збереження тривалої клініко-імунологічної ремісії захворювання. Для реалізації цієї задачі запропоновано додаткове призначення хворим на ХБ з інсулінорезистентністю сучасного препарату рослинного походження з імунотропною активністю алфагіну. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, яка заключається в тому, що введення алфагіну суттєво зменшує ризик виникнення загострення ХБ у хворих з інсулінорезистентністю, який впливає на стан показників клітинної ланки імунітету, що проявляється у ліквідації Т-лімфопенії, оптимізації субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а також підвищення їхньої функціональної активності, тобто зростанням початково зниженого показника РБТЛ; покращенню стану макрофагальної фагоцитуючої системи (за показниками фагоцитарної активності моноцитів - ФАМ), а в клінічному плані суттєво зменшує ймовірність розвитку загострень ХБ. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворі на ХБ з інсулінорезистентністю, в яких встановлений високий рівень розвитку загострення захворювання, приймали алфагін по 2 капсули 2 рази на день після вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль. При розробці заявленого способу профілактики загострень ГП нами було обстежено дві групи хворих: перша (30 осіб, в тому числі 18 чоловіків та 12 жінок) та друга (38 осіб, в тому числі 20 чоловіків та 18 жінок). Вік обстежених в обох групах був від 23 до 58 років. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю захворювання та частотою розвитку загострень ГП. Було проведено клініко-лабораторне обстеження хворих обох груп у період проведення профілактичного курсу - в першій групі відповідно заявленого способу, в другій групі - способупрототипу, а потім шляхом диспансерного обстеження протягом 1 року після завершення профілактичного курсу. При проведенні імунологічного обстеження було встановлено, що до початку курсу профілактичного лікування в обох групах обстежених із ХБ з інсулінорезистентністю були однотипові зсуви імунологічних показників, які характеризувалися Т-лімфопенією (зниження кількості CD3+ - лімфоцитів), зниження числа Т-хелперів (CD4+) та коефіцієнту CD4/CD8, тобто співвідношення лімфоцитів з хелперною та супресорною активністю (Th/Ts), збільшенням 1 UA 78292 U 5 концентрації циркулюючих імунних комплексів (ІДК), зниження показників ФАМ, особливо ІП, що свідчило про наявність ВІД (див. таблиця). Використання заявленого способу профілактики загострень ХБ у хворих з інсулінорезистентністю обумовило позитивний вплив на вивчені імунологічні показники, а саме ліквідацію Т-лімфопенії, нормалізації кількості циркулюючих в периферійній крові Т-хелперів (CD4+), а також коефіцієнту CD4/CD8, зниження концентрації ЩК (див. таблицю). Таблиця Вплив заявленого та існуючого способів профілактики загострень ХБ у хворих з інсулінорезистентністю на деякі імунологічні показники (М±m) Імунологічні Перша група (заявлений Друга група (існуючий Норма Р показники спосіб) (n=30) спосіб) (n=38) 0,05 66,2  1,8 55,5  2,2 0 01 43,6  1,2 32,8  1,3 0,01 22,5  0,6 22,3  0,5 0,01 1,47  00,3 1,47  0,03 0,01 2,72  0,05 2,06  0,04