Спосіб зйомки, відображення та трансляції відео у тривимірному форматі

Реферат: UA 78698 U UA 78698 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі фото- і кіноіндустрії, зокрема, стосується технологій з використанням спеціального устаткування для отримання рухомих зображень в широкому куті огляду, наприклад 360°, та може бути використана для зйомки інтерактивних відеосцен художнього, науково-пізнавального, розважального, рекламного, спортивного, навчального та іншого характеру. На сьогоднішній день задача удосконалення технологій створення інтерактивного відео, зокрема, винайдення способів зйомки інтерактивних відеосцен (відеороликів), що характеризуються якісно новим рівнем взаємодії із аудиторією є вельми актуальною та залишається поки що до кінця невирішеною, оскільки відомі технічні рішення не в змозі повністю задовольнити різноманітні потреби споживачів. Так, наприклад, відомий спосіб зйомки відеосцен, під час реалізації якого відбувається синхронна зйомка декількома цифровими камерами, вмонтованими у сферичний корпус; під різними кутами з подальшим з'єднанням відзнятого матеріалу кожною камерою у цілісну сферичну панораму за допомогою комп'ютера з певним програмним забезпеченням [див. пат. США № 6141034 з класів G02B 27/22, H04N 13/00, 13/02, 15/00, опублікований 31.10.2000 року]. Основними недоліками відомого способу отримання відеороликів є те, що зображення формуються тільки з одного ракурсу, а також те, що глядач не має можливості самостійно втручатися під час перегляду у відзнятий матеріал, змінюючи ракурси чи розміри фрагментів відеоролика, чи взагалі зупиняти відео на деякий час на власне бажання. Тобто він вимушений займати пасивну позицію, тому таке переглядання панорамних відео зводиться до переглядання звичайного кіно на плоскому екрані, що сучасного активного глядача не задовольняє, через обмеження його можливостей "управляти" переглядом відзнятого матеріалу. Найбільш близьким за своєю суттю та ефектом, що досягається, і який приймається за прототип, є спосіб зйомки інтерактивних невеликих відеосцен, який включає синхронну зйомку декількома камерами, що вмонтовані по периметру в стінки кабінки та об'єктиви яких сфокусовані в одну центральну зону (сцену), з подальшим експортом всіх відеопотоків, отриманих від камер, у єдиний файл визначеного формату і автоматичною генерацією за допомогою спеціального програмного забезпечення рухомого відеозображення під будь-яким ракурсом на бажання глядача під час інтерактивного впливу на відеоролик [див. пат. України № 72833 з класу G03B 37/00, опублікований 27.08.2012 року в Бюл. № 16]. Основним недоліком відомого технічного рішення є обмеженість його технічних можливостей через наявність кабінки, в бокові стінки якої вмонтовані по периметру камери. Тобто для реалізації запропонованого способу потрібно заздалегідь виготовувати кабінку, а перед початком зйомки її змонтувати навколо сцени. Все це додаткові витрати, які не впливають на якість відео, а також кабінка обмежує огляд панорами, оскільки заслонює його, що робить такий відеофільм нуднішим, або потребує виготовлення додаткової декорації, що також відбивається у гірший бік на собівартості такої відеопродукції. Отже, застосування кабінки лише для того, щоб на її стінках розташувати камері - не краще рішення такої простої задачі. Другим, не менш вагомим, недоліком відомого способу зйомки невеликих відеосцен є його функціональне обмеження через ту обставину, що актор під час зйомки повинен обов'язково знаходитися в центрі кабінки (на сцені), що зумовлено спрямованістю об'єктивів камер в центр кабінки, а це, безумовно, обмежує акторські та режисерські можливості. Цим способом найкраще знімати монологи, пантоміми тощо, тобто такі сюжети, де актор майже не сходить з одного й того ж місця. Погодимося, - це дуже звужує спектр цікавих сюжетів, залишаючи лише ті, в яких рух акторів майже відсутній. Третім суттєвим недоліком відомого способу зйомки інтерактивних невеликих відеосцен є те, що він не дозволяє проглядати відеоролик в режимі on-line, тобто під час знімання переглядати події одночасно з двох або більше ракурсів, що також є його функціональноспоживчим обмеженням, яке не дозволяє повною мірою задовольнити різноманітні потреби споживачів. Відомий спосіб дозволяє здійснювати лише запис та демонстрацію вже відзнятого матеріалу через певний час. Проте, таких ситуацій, коли цікаво було б бачити "картинку" одночасно з різних боків, вистачає. Наприклад, спортивні змагання, де відвідувач займає місце в залі, відповідно до квітка, а тому він бачить ринг, поле, арену тощо тільки з одного ракурсу, і цьому випадку він не має змоги побачити як розгортаються події з іншого ракурсу незважаючи і на те, що в той же ж час відбувається зйомка інтерактивного відео. Це дуже марно на погляд відвідувача спортивно-розважального закладу - комусь було більш цікаво, ніж йому, через те, що комусь попалися кращі місця, наприклад ближчі до арени цирку. В основу корисної моделі поставлена задача подальшого вдосконалення відомого способу зйомки, відображення та трансляції відео через розширення техніко-функціональних 1 UA 78698 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можливостей за рахунок зняття обмежень щодо розташування камер та пересування акторів по сцені шляхом зміни принципу формування зображень у тривимірному форматі та відмови від жорсткого фокусування камер під час зйомки лише у одну точку. Рішення поставленої задачі досягається тим, що у способі зйомки, відображення та трансляції відео у тривимірному форматі, який включає синхронну зйомку декількома камерами, що розташовані по периметру та об'єктиви яких спрямовані на сцену, з подальшим експортом всіх відеопотоків, отриманих від камер на центральний сервер і автоматичної генерації за допомогою спеціального програмного забезпечення рухомого відеозображення під будь-яким ракурсом на бажання глядача під час інтерактивного впливу на відеоролик, згідно з пропозицією, камери розташовані по периметру певної зони будь-якого розміру, яка визначена за сценарієм як сцена, де будуть відбуватися сюжетні події, та закріплені на будь-яких зручних штучних чи природних об'єктах, наприклад штативах, люстрах, гілках дерев тощо, причому об'єктиви камер постійного змінюють свою спрямованість, фокусуючись саме в зону розгортання подій на сцені, а відзнятий кожною камерою відеоматеріал попередньо записується або на власний процесор, або на центральному сервері у окремі файли, які відеоплеєр під час трансляції збирає у єдине цілісне та формує псевдотривимірне рухоме зображення, при прогляданні якого відеоплеєр, в залежності від бажання глядача, транслює тільки необхідний йому на даний час відзнятий матеріал від відповідної камери, що утворює ефект, ніби глядач дивиться один цілісний файл та керує ним. Завдяки можливості розташування камер на підручних стаціонарних або на перемісних засобах, немає необхідності у використанні кабінки як такої, що не тільки не потребує додаткових витрат всіх видів ресурсів на її виготовлення, декорування, монтаж/демонтаж, але й відкриває можливість використовувати природні чи штучні ландшафти, панорами, перспективи. До того ж, з цієї ж причини, розмір сцени оттепер не має будь-яких обмежень, які існували при використанні кабінки, адже сцена не могла виходити за її габарити. Завдяки принциповій зміні принципу формування тривимірного зображення, який полягає в тому, що заздалегідь відзнятий кожною камерою відеоматеріал не збирає у єдиний файл, як це робиться за прототипом, а зберігає файли окремо, підключаючи той чи інший файл на бажання глядача, у останнього мимоволі складається враження, що він дивиться тривимірне відео. До того ж, оскільки файли зберігаються окремо, глядач може одночасно бачити декілька ракурсів на екрані, відкривши декілька вікон на власному моніторі комп'ютера чи на екрані телевізора. Він також може збільшити (зменшити) зображення на окремих файлах та ретельніше роздивитися те, що його цікавить на цей час, не вимикаючи трансляцію зображення з інших файлів (інших вікон), навіть зупинити трансляцію з якогось файла та розглядати зображення в статиці. Завдяки тому, що об'єктиви камер не сфокусовані лише у одну точку (центр сцени), як це відбуваються за прототипом, а можуть фокусуватися безпосередньо в зону розгортання подій, у відзнятому відеоматеріалі ніколи не буде так званих "пустих" панорам, що робить відзнятий відеоматеріал максимально насиченим, інформативним, привабливим, тобто таким, власно кажучи, заради чого його й проглядають. До того ж, об'єкти зйомки можуть рухатися де завгодно в межах простору, обмеженого розташуванням камер: артист просто не повинен заходити за камери (опинятися позаду камер). Отже, запропонований спосіб надає глядачу можливість дивитися на події зі всіх ракурсів, навіть під час безпосереднього відбування подій. Наприклад, дивлячись на змагання боксерів з якогось одного місця у спортивній залі та маючи ноутбук, він може одночасно бачити щонайменше два ракурси: реальний бій зі свого місця та той же ж самий бій, але вже з іншого ракурсу, який він сам вибирає власноруч за допомогою маніпулятора (комп'ютерної миші). Отже, уся сукупність суттєвих ознак запропонованого технічного рішення стосовно способу отримання інтерактивних рухомих зображень та можливості на них впливу глядачем, в тому разі, й в режимі on-line, принципову зміну підходу для отримання такого відеоматеріалу та його трансляції забезпечує досягнення технічного результату. Запропонованого технічного рішення реалізується наступним чином. Відповідно до сюжету майбутньої відеофільму, необмежену кількість камер розташовують навколо певного простору, який визначений як сцена, де будуть розгортатися події. Камери закріплюють на підручних засобах, наприклад на штативах або деревах (якщо події відбуваються на природі), або на стінах будівель (якщо події відбуваються на вулиці міста), або на стінах, люстрах, багетах тощо приміщення (якщо події відбуваються в ньому). З початком дій за сюжетом розпочинають синхронну зйомку рухомих об'єктів зйомки (артистів, спортсменів, автівок тощо) за допомогою камер, об'єктиви яких постійно розгортаються у напрямі знаходження об'єкта зйомки. Отримані від кожної камери відеопотоки записують в пам'ять 2 UA 78698 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 системного блока комп'ютера окремими файлами, обробляються спеціальним програмним статком та збираються у цілісний формат, формуючи інтерактивного відео, а відеоплеєр, під час його поглядання, підключає той чи інший файл на бажання глядача. Фахівцю зрозуміло, що вище вказані лише суттєві ознаки запропонованого технічного рішення, які можна доповнювати і/або уточнювати скільки завгодно без зміни сутті пропозиції, сформульованої у відмінній частині формулі об'єкта промислової власності, що заявляється. Вище наведений опис розкриває лише найкращій варіант виконання способу. Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонований спосіб зйомки, відображення та трансляції відео у тривимірному форматі не містить у своєму складі жодних технологічних процесів чи обладнання, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, у галузі фото- і кіноіндустрії, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні та інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено подібних способів отримання інтерактивного відео із вказаною в пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення відповідає критерію "новизна" та вважається таким, що може отримати правовий захист. Суттєва відмінність запропонованого способу зйомки, відображення та трансляції відео у тривимірному форматі полягає у технологічному забезпеченні можливості виконувати зйомку у обмеженому тільки камерами просторі, причому будь-якої його частини завдяки повороту об'єктивів з подальшою автоматичною генерацією із всієї множини окремих відеопотоків єдиного інтерактивного відео на відеоплеєрі шляхом трансляції того чи іншого відеопотоку, яким можна управляти, зокрема, локальним розміром рухомих зображень за рахунок принципової зміни підходу до організації та виконання зйомки, а саме: розташування камер за межами сцени та орієнтованих об'єктивами до неї, отримання незалежних відеозображень від кожної камери та обробляння їх відеоплеєром у єдиний кінопродукт. Вказані відмінності, у сукупності, забезпечують відмінні функціональні й експлуатаційні характеристики технології створення інтерактивних відеофільмів. Жодна із відомих технологій у даній галузі не може одночасно мати всі перераховані властивості, оскільки дозволяють почергово підключати до екрана вибраний на даний час відеопотік, тим паче, під час здійснення зйомки (режим on-line), і в цьому й полягає його суттєва відмінність від раніше відомих. До технічних переваг запропонованого способу отримання інтерактивного відео, у порівнянні з прототипом, можна віднести: розширення функціональних можливостей й підвищення споживчих властивостей за рахунок можливості всім камерам одночасно знімати конкретні події, що відбуваються в межах сцени, не зважаючи де на ній знаходиться об'єкт зйомки; підвищення насиченості відеоматеріалу за рахунок відстеження об'єктивами камер тільки тої зони, де відбуваються події; спрощення технології зйомки за рахунок звичайного поєднання відеоплеєром окремих відеороликів у єдиний кінопродукт; можливість поглядання відеофільму в режимі on-line та декілька ракурсів одночасно. Економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипом, отримують за рахунок зменшення вартості кінопродукції, внаслідок відсутності кабінки. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипом, отримують за рахунок можливості глядачам самостійно вибирати ракурс поглядання та локальний розмір рухомого зображення на власний роздум, дивитися паралельно декілька ракурсів. Після опису запропонованих способу зйомки інтерактивних відеосцен фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі варіанти виконання способу, зокрема, кількість встановлених камер, сцени для зйомки, вид засобів для розташування та кріплення камер, можуть змінюватися залежно від призначення і характеру відеозйомки та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення. Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є технологічне забезпечення виконання зйомки у необмеженому просторі з подальшим автономним зберіганням окремих відеопотоків та автоматичним їх підключенням (одного чи декілька) на бажання глядача, і саме ці обставини, у сукупності, дозволяють надбати запропонованій технології вищеперераховані й інші переваги. 3 UA 78698 U 5 Використання окремих технологічних процесів, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші процеси, подібні описаним, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб зйомки, відображення та трансляції відео у тривимірному форматі, який включає синхронну зйомку декількома камерами, що розташовані по периметру та об'єктиви яких спрямовані на сцену, з подальшим експортом всіх відеопотоків, отриманих від камер, на центральний сервер і автоматичною генерацією за допомогою спеціального програмного забезпечення рухомого відеозображення під будь-яким ракурсом на бажання глядача під час інтерактивного впливу на відеоролик, який відрізняється тим, що камери розташовані по периметру певної зони будь-якого розміру, яка визначена за сценарієм як сцена, де будуть відбуватися сюжетні події, та закріплені на будь-яких зручних штучних чи природних об'єктах, наприклад штативах, люстрах, гілках дерев тощо, причому об'єктиви камер постійного змінюють свою спрямованість, фокусуючись саме в зону розгортання подій на сцені, а відзнятий кожною камерою відеоматеріал попередньо записується або на власний процесор, або на центральному сервері у окремі файли, які відеоплеєр під час трансляції збирає у єдине цілісне та формує псевдотривимірне рухоме зображення, при прогляданні якого відеоплеєр, в залежності від бажання глядача, транслює тільки необхідний йому на даний час відзнятий матеріал від відповідної камери, що утворює ефект, ніби глядач дивиться один цілісний файл та керує ним. 25 Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4