Спосіб межування земельної ділянки

Реферат: UA 80190 U UA 80190 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до робіт з землеустрою, а конкретно, до межування земельних ділянок і може бути використана при складанні межового плану з виділенням частин в межах земельних ділянок. Відомий спосіб межування земельної ділянки, який можна прийняти за прототип, характеризується використанням GPS-приймачів і передбачає застосування двох приймачів, один з яких використовують для визначення координат у відомій точці державної планової геодезичної сітки, а другий - для визначення координат у точках виміру [Плетнева Е.М. Применение GPS-приемников для землеустроительных работ. // Вестник алтайской науки. 2009. № 2 (5). - с. 7-9]. Цей спосіб включає підготовчі роботи, встановлення та закріплення меж, визначення площі та складання межового плану і передбачає проведення багаторазових сесій вимірювання, що обумовлено великою похибкою (до 0,7 м) визначення координат за допомогою GPS-приймача [Гофман-Велленгоф Б., Легат К., Візер М., Ліхтенеггер Г. Навігація. Основи визначення місцеположення та скеровування: пер. з англ. - Львів: Вид. Львівського нац. університету, 2006.-443 с.]. Більшу точність (±5 мм) за умови використання одноразової сесії вимірювань можна за паспортними даними на прилади отримувати, виконуючи ті ж самі операції за допомогою геодезичних приладів, наприклад електронного тахеометра [Шевченко Т.Г., Мороз О.І., Тревого І.С. Геодезичні прилади. Підручник. - Львів: Вид. Львівська політехніка, 2006.-464 с.]. Недолік цього відомого способу як з використанням GPS-приймачів, так і електронного тахеометра, полягає в тому, що при змінах площі або конфігурації земельної ділянки на межування земельної ділянки, як повторне виконання робіт, витрачається, практично, той же час, що при первинному межуванні. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб межування земельної ділянки за рахунок виконання в процесі одноразової сесії вимірювань зйомки частин в межах земельної ділянки. Це дає можливість скоротити час на проведення межування земельних ділянок, що, згідно з відомими на сьогодні способами, неможливо зробити без додаткової зйомки ситуації [Сулин М.А. Землеустройство. - М.: Колос, 2009.-402 с.]. Поставлена задача вирішується тим, що у способі межування земельної ділянки, який включає підготовчі роботи, встановлення та закріплення меж, визначення площі та складання межового плану, на основі аналізу інформації про земельну ділянку в її межах виділяють частини, по кожній з яких в процесі одноразової сесії вимірювань з використанням високоточних геодезичних приладів проводять польове рекогносцирування місцевості, позначають на місцевості точки геодезичної мережі з урахуванням виділення частин земельної ділянки, визначають оптимальну схему вимірів максимальної інформативності межування, проводять сесію вимірів у точках мережі, визначають положення точок на земній поверхні та складають межовий план, результати цих робіт по кожній частині ділянки узагальнюють і оформляють у відповідності до завдань межування земельної ділянки. При цьому, при поділі земельної ділянки на частини враховують можливості вимірювальних приладів (у межах прямої видимості и т.д.), конфігурацію (геоконтур) ділянки, історію землекористування (наявність частин з різною історією землекористування), цільове призначення частин та інше. Крім цього, при повторному межуванні земельної ділянки роботи проводять тільки у тих частинах земельної ділянки, межі і площу яких змінюють. Вище перераховані нові ознаки (поділ земельної ділянки на частини, по кожній з яких проводять комплекс робіт по зйомці) при взаємодії з відомими ознаками (підготовчі роботи, встановлення та закріплення меж, визначення площі та складання межового плану) забезпечують виявлення нових технічних властивостей корисної моделі і одержання технічного результату – зменшити кількість операцій при повторному виконанні робіт по межуванню земельної ділянки. В кінцевому результаті отримана можливість покращити споживчі властивості способу, пов'язані з технічним результатом, а саме: значно скоротити обсяг робіт і час на повторне виконання робіт. Наведена на кресл. схема пояснює суть способу. У відповідності до завдання на межування земельної ділянки її розділяють на частини 1, 2 та 3, в межах яких проводять згідно з призначенням частин земельної ділянки необхідний обсяг робіт, результати яких використовують при складанні межового плану земельної ділянки. Спосіб межування земельної ділянки здійснюють таким чином. Проводять підготовчі роботи, які включають аналіз інформації про земельну ділянку, яку можна використати в процесі проведення її межування. Проводять польове рекогносцирування місцевості. Для цього на місцевості, де розташована земельна ділянка, в разі відсутності, позначають точки вимірів. Визначають координати точок вимірів та інформативність кожного вектора вимірів. Визначають 1 UA 80190 U 5 оптимальну схему робіт, яка включає послідовність виконання вимірів і перелік робіт для кожної точки вимірів з урахуванням виділення частин земельної ділянки. Проводять виміри згідно з інструкцією на прилади. Визначають положення точок методом обробки отриманих даних з використанням програмного забезпечення, рекомендованим виробниками використаних приладів. За результатами вимірів складають межовий план. Приклад. Використання способу межування земельної ділянки дозволяє отримувати необхідний та достатній обсяг інформації про окремі частини земельної ділянки у відповідності до завдань межування (табл. 1). Таблиця 1 Витрати часу на межування земельної ділянки площею 34,7 га Спосіб Базовий Заявлений Роботи - підготовчі роботи - встановлення та закріплення межових знаків - виміри - обробка польових матеріалів - складання кадастрового плану - всього - підготовчі роботи - встановлення та закріплення межових знаків - виміри - обробка польових матеріалів - складання кадастрового плану - всього Витрати часу, год. 13,0 12,0 12,0 14,0 44,0 95,0 13,0 12,0 22,0 16,0 46,0 109,0 10 Таблиця 2 Витрати часу на повторне межування земельної ділянки за умови зміни її площі та конфігурації площею 34,7 га Спосіб Базовий Роботи - підготовчі роботи - встановлення та закріплення межових знаків - виміри - обробка польових матеріалів - складання кадастрового плану - всього Заявлений 15 - підготовчі роботи - встановлення та закріплення межових знаків - виміри - обробка польових матеріалів - складання кадастрового плану - всього Витрати часу, год. 13,0 12,0 12,0 14,0 44,0 95,0 8,0 4,0 5,0 5,0 26,0 48,0 Зменшення обсягу робіт при змінах площі або конфігурації земельної ділянки при застосуванні способу межування земельної ділянки дозволяє також значно скоротити час на повторне виконання робіт (табл. 2). Застосування заявленого способу межування земельної ділянки показало на практиці, що: 1) повторне межування земельної ділянки з виділенням її складових частин дозволяє на 1560 % скоротити обсяг робіт і на 40-60 % - витрати часу без погіршення їх якості; 2) у випадках, коли має місце зміна площі або конфігурації земельних ділянок повторні роботи з використанням способу межування земельної ділянки дозволяють скоротити витрати 2 UA 80190 U 5 10 праці і витрати часу за рахунок виключення частин ділянок, на яких не відбулися зміни площі та їх конфігурація. Отже, позитивною якістю способу межування земельної ділянки є те, що його застосування дозволяє скоротити витрати праці і часу на межування земельних ділянок і значно зменшити обсяг робіт у разі повторного межування при змінах площі або конфігурації земельних ділянок за рахунок виключення з числа тих частин земельних ділянок, що підлягають межуванню, ділянок, на яких не проводиться межування у зв'язку з відсутністю змін площі або їх форми, при збереженні високої точності результатів їх вимірів. Виділення в межах земельної ділянки частин з необхідним обсягом робіт дозволяє скоротити витрати часу на виконання, підвищити ефективність робіт і надати за потребою більший обсяг інформації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 1. Спосіб межування земельної ділянки, який включає підготовчі роботи, встановлення та закріплення меж, визначення площі та складання межового плану, який відрізняється тим, що на основі аналізу інформації про земельну ділянку в її межах виділяють частини, по кожній з яких в процесі одноразової сесії вимірювань з використанням високоточних геодезичних приладів проводять польове рекогносцирування місцевості, позначають на місцевості точки геодезичної мережі з урахуванням виділення частин земельної ділянки, визначають оптимальну схему вимірів максимальної інформативності межування, проводять сесію вимірів у точках мережі, визначають положення точок на земній поверхні та складають межовий план, результати цих робіт по кожній частині ділянки узагальнюють і оформляють у відповідності до завдань межування земельної ділянки. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при поділі земельної ділянки на частини враховують можливості вимірювальних приладів, конфігурацію ділянки, історію землекористування, цільове призначення частин та інше. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при повторному межуванні земельної ділянки роботи проводять тільки у тих частинах земельної ділянки, межі і площу яких змінюють. 3 UA 80190 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4