Спосіб лікування захворювань суглобів

Реферат: Спосіб лікування захворювань суглобів включає в уражений суглоб і параартикулярні тканини інфузують збагачену тромбоцитами аутоплазму. Перед уведенням виконують забір крові з кубітальної вени хворого. Отримують розчин, який формують з компонентів, один з яких фіколл400, а другий вибраний з групи: верографін, ізопак, урографін, уротраст, урополоніум, уроміро, нізотраст-370, триозил, пак, омніпак або ронпакон. Перед центрифугуванням нашаровують відібрану у пацієнта свіжу кров на шар суміші зазначених речовин. Здійснюють попереднє центрифугування та прибирають верхній шар плазми. Потім здійснюють повторне центрифугування. Відділяють шар тромбоцитів плазми та вводять отриману тромбоцитарну плазму. UA 80454 U (12) UA 80454 U UA 80454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і стосується лікування захворювань суглобів будьякого ґенезу - обмінного, інфекційного, посттравматичного і ін. Відомі способи лікування різних захворювань, що передбачають використання крові пацієнта, з якої частково видалені або в якій містяться в надлишку певні компоненти. При цьому для лікування використовується як частина крові, з якої видалені деякі компоненти, так і інша частина крові, в якій знаходяться видалені з першої частини компоненти (див., наприклад, патенти RU 2261706, МПК А61K31/282, А61K31/675, А61Р35/00, A61N5/10, дата публікації 10.10.2005, RU 94012668 МПК А61М1/38, дата публікації 27.12.1995). Такі способи певним чином забезпечують покращання окремих видів патологічного стану однак не є специфічним до захворювань суглобів. Способи дозволяють досягти зменшення в'язкості крові, деякого прискорення її текучості як в доопераційному періоді, так і у момент хірургічного впливу, а також відшкодувати недолік еритроцитів у хворого власними осадженими еритроцитами. Однак плазма крови з підвищеним вмістом еритроцитів, що передбачається способом, не містить достатньої кількості секреторних біологічно активних протеїнів, що беруть активну участь в процесах загоєння і регенерації тканин. Відомий спосіб лікування із застосуванням плазми крові (див. Інструкція з донорського плазмаферезу. Затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.07.1999 N 164), за яким у донора беруть кров у пластикатну тару (контейнер), відділяють формені елементи крові шляхом центрифугування, при цьому центрифугування крові проводять при температурі від 0 до 30 град. С, протягом 12-15 хв. в режимі 980-1000 g., і переводять плазму із контейнерів з кров'ю в контейнер-приймальник плазми, відділяють контейнер з форменими елементами, в контейнер з форменими елементами вводять 50,0-100,0 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, та ідентифікують контейнер за донором і реінфузують. Такий спосіб малоефективний, для випадків лікування захворювань суглобів тому, що збирана плазма містить дуже багато лейкоцитарної маси, що погіршує її властивості для лікування запальних і дегенеративних процесів і для стимуляції регенерації тканин. Відомий спосіб лікування відмороження кінцівок в дореактивному і ранньому реактивному періодах (RU2235545, МПК А61K31/727, А61K35/16, А61Р7/02, дата публікації 10.09.2004) шляхом струминного парентерального введення підігрітої кріоплазми і гепарину, при якому щодоби визначають вміст в крові антитромбіну III і при його рівні змісту 61-75 вводять 300-400 мл кріоплазми, при рівні вмісту антитромбіну III 51-61 вводять 400-500 мл кріоплазми, при рівні антитромбіну III 50 менш вводять 500-800 мл кріоплазми; кріоплазму, підігріту до 40 С, вводять в перші три доби з моменту госпіталізації і через 12 г; надалі кріоплазму, підігріту до 37 °С, вводять один раз на добу впродовж гострого періоду. Такий спосіб забезпечує покращання окремих видів патологічного стану, однак не є специфічним до захворювань суглобів. У ряді випадків пропонований метод із застосуванням кріоплазми за способом купірує локальне дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові при відмороженні, певним чином деблокує мікроциркуляцію в уражених сегментах кінцівок, роблячи осередок ураження більш доступним для цільових лікувальних засобів, яки необхідно застосувати. Відомий спосіб лікування деформуючого остеоартрозу великих суглобів (див. RU 2136249, МПК A61F5/00, А61K35/16, дата публікації 10.09.1999), при якому в суглоб вводять нативну аутоплазму у кількості 12-18 мл 2-3 рази на курс лікування з інтервалом 4-5 днів. Проте цей спосіб лікування остеоартрозу має ряд недоліків. Нативна аутоплазма за способом містить незначну кількість тромбоцитів, і відповідно не містить достатньої кількості секреторних біологічно активних протеїнів, що беруть активну участь в процесах загоєння і регенерації тканин. При застосуванні нативної плазми не вирішується проблема відновлення м'яких тканин суглоба і параартикулярних тканин, що безпосередньо беруть участь в патологічному процесі. При застосуванні такого способу лікування можливе загострення наявних у пацієнта хронічних, гострих запальних і вірусних захворювань. Відомий спосіб лікування остеоартрозу колінного суглоба (див. RU 2455028, МПК А61М1/38, А61K33/14, А61K35/16, А61Р19/02, дата публікації 10.07.2012), за яким в уражений суглоб і параартикулярні тканини вводять отриману за 1-2 години до процедури, збагачену тромбоцитами аутоплазму, що містить у середньому 1354 тис./мкл тромбоцитів (у нормі від 162 до 358 тис/мкл) і активовану 0,25 % розчином СаСl2 в співвідношенні 3:1, у кількості 10-15 мл, 2 рази на курс лікування з інтервалом 5-7 днів. Застосовувана у способі нативна аутоплазма містить недостатню до ефективного впливу кількість тромбоцитів, а значить не містить достатньої кількості секреторних біологічно активних протеїнів, що беруть активну участь в процесах загоєння і регенерації тканин. Режими та умови отримання збагаченої тромбоцитами аутоплазми травматичні для ряду її складових, 1 UA 80454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 характерною особливістю яких є здатність стимулювати репаративні процеси при дистрофічних порушеннях (плакін або b - лізин що синтезується в гіпоталамусі, та депонується в тромбоцитах, таурин що міститься в основному в плазмі, b - тромбоглобулін який є дезагрегантом, інгібітори протеаз a1 - інтитрипсин та а2 - макроглобулін - що відіграють важливу роль в гемосудинній регуляції). Крім того, залишки СаСl2 у суміші сприяють підсилюванню локального (хоча відносно короткочасного) запалення тканин на місці введення суміші. Задача корисної моделі є створення способу лікування захворювань суглобів, в якому за рахунок застосування нових дій та емпірично одібраних режимів їх застосування та речовин забезпечується менш травматичний процес отримання збагаченої тромбоцитами аутоплазми, яка застосовується для лікувального впливу, а нові режими та умови введення препарату додатково підвищують ефективність лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування захворювань суглобів, за яким в уражений суглоб і параартикулярні тканини інфузують збагачену тромбоцитами аутоплазму, згідно з корисною моделлю, перед уведенням виконують забір крові з кубітальної вени хворого, 3 окремо отримують розчин, що має щільність 1,077 г/см , який формують з компонентів, один з яких фіколл-400, а другий вибраний з групи: верографін, ізопак, урографін, уротраст, урополоніум, уроміро, нізотраст-370, триозил, пак, омніпак або ронпакон, перед центрифугуванням, нашаровують відібрану у пацієнта свіжу кров на шар суміші зазначених речовин, здійснюють попереднє центрифугування при 90-120 gв протягом 14-15 хв., прибирають верхній шар плазми, здійснюють повторне центрифугування при 400-450 gв протягом 270-350 сек., а потім відділяють шар тромбоцитів плазми, уводять хворому від 50 до 150 мл отриманої тромбоцитарної плазми, після першого сеансу введення при загостренні та слабкій реактивності один раз в 10-18 днів, а при задовільній реакції один разів в 2-3 місяці (у випадку повторного запалення чи загострення процесу). При реалізації ознак такого способу нативна аутоплазма містить достатню кількість секреторних біологічно активних протеїнів, що беруть активну участь в процесах загоєння і регенерації тканин. Режими та умови отримання збагаченої тромбоцитами аутоплазми не травматичні для зазначених її складових. Все це та нові режими та умови введення препарату підвищують ефективність лікування. В окремих варіантах застосування способу, після отримання суміші тромбоцитів в неї додатково вводять 0,25 % розчин Са-глюконату в співвідношенні 3:1. Застосування зазначених дій менш травматичне для м'яких тканин у разі застосування отриманої суміші параартикулярно в комплексі лікування артрозу. Запропонований Спосіб лікування захворювань суглобів ілюструється прикладами. При здійсненні наведених прикладів центрифугування здійснювали на апараті «ELIZA» фірми DRGInstrumentsGmbH, Germany. При здійсненні наведених прикладів порошок фіколл-400 та триозил, розчиняли в дистильованій воді, розчини змішували. За допомогою ареометра вимірювали щільність 3 отриманого розчину, яка повинна складати 1,077 г/см . Якщо щільність вища, ніж необхідно, то додавали розчин фіколлу-400, якщо нижче - другий компонент розчину. Периферичну кров з ліктьової вени брали в пробірку, що містить гепарин, в кінцевій концентрації 25 од в 1 мл крові. У центрифужну пробірку наливали 10-15 мл отриманої суміші (градієнта щільності), на нього нашаровували відібрану плазму, що відстоялася. Співвідношення об'ємів градієнт:плазма витримували в межах 1:2-1:4. Пробірку центрифугували при 90-120 gв протягом 14-15 хв. Прибирали верхній шар плазми, здійснювали повторне центрифугування при 400-450 gв протягом 270-350 сек., а потім відділяли шар тромбоцитів в окремий контейнер. Відокремлені тромбоцити додатково двічі відмивали у фізрозчині. Приклад 1 Хворий Д., 51 p. Скарги на болі в правому колінному суглобі, обмеження рухів. Болі виникають при ходьбі, при тривалому стоянні, при підйомі по сходах. У анамнезі травма - у віці 49 років на виробництві отримав внутрішньосуглобовий перелом виростків великогомілкової кістки, з дефектом кісткової тканини. З приводу чого була виконана операція. Болі в суглобі стали турбувати з початком осьового навантаження на кінцівку. Наростання болів відмічає після виходу на роботу, особливо після тривалого стояння, оскільки пацієнт працює на будівництві. Систематично проходив курси лікування амбулаторно в поліклініці за місцем проживання із застосуванням анальгетиків, фізіопроцедур і неодноразовим введенням в порожнину суглоба дипроспану, лікування мало нетривалий клінічний ефект, повного зникнення болів не відзначалося. При об'єктивному огляді відзначається згладжена контурів суглоба справа. При пальпації відзначається хворобливість, 2 UA 80454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 більше по зовнішній поверхні. При пальпації надколінка відзначається крепітація, зміщення в сторони викликає біль. Хворому уведено 20 мл отриманої тромбоцитарної плазми, а після першого сеансу введення відмічено продовження гострої патології і слабкої реактивності, внаслідок чого продовжено введення препарату один раз в 15 днів, протягом трьох місяців. Через 10 діб після першого сеансу значно зменшилися болі у суглобі, через 3 проведених сеанси відмічалось чітке покращання - значне зменшення частоти виникнення болю та його інтенсивності. Після проведеного лікування стан хворого і функція суглоба значно покращали. Майже повністю припинилися болі в суглобі. При об'єктивному огляді набряку немає, болів при пальпації не відмічається, згинання в правому колінному суглобі 75 градусів. Оглянутий через 6 і 12 місяців, скарг не пред'являє, працює на колишній роботі. Приклад 2 Хворий К., 49 р. Скарги на болі в лівому колінному суглобі, обмеження рухів. Болі виникають при початку ходьби та зменшуються далі, при тривалому стоянні, більше при підйомі по сходах, ніж при спусках. У анамнезі травма - у віці 40 років під час приземлення після стрибка під час катання на лижах, ураження меніска. Неодноразово після цього запропоновувалася меніскектомія, від якої хворий весь час відмовлявся. Болі в суглобі стали турбувати через кілька років, поступово. Наростання болів відмічає після початку ходьби, особливо після тривалого стояння, при сіданні за кермо власної машини було чітке зміцнення болю. Кілька разів проходив курси лікування амбулаторно із застосуванням анальгетиків, фізіопроцедур і неодноразовим введенням в порожнину суглоба кортикостероїдів, лікування мало нетривалий клінічний ефект, зникнення болів було тимчасовим. При огляді відзначалося збільшення суглоба зліва. При пальпації хворобливість, більше по зовнішній поверхні. При пальпації надколінка - чіткий біль, невелика флуктуація рідини в порожнині суглоба. Був встановлений діагноз: артроз з реактивним сіновітом. Хворому уведено 20 мл отриманої тромбоцитарної плазми, а після першого сеансу введення відмічено задовільну реакцію, внаслідок чого продовжено введення препарату до двох разів впродовж двох місяців, далі - 1 раз на місяць протягом двох інших місяців. Після проведеного лікування стан хворого та функція суглоба значно покращали. Повністю припинилися болі в суглобі. При об'єктивному огляді набряку немає, болів при пальпації та флуктуацій не відмічається, згинання в правому колінному суглобі 80°. Протягом кількох місяців - зовсім в задовільному стані. Оглянутий через 6 і 12 місяців, скарг не пред'являє, продовжує працювати на тій самій роботі. Приклад 3 Хворий М., 48 р. При зверненні скарги на болі в лівому стегновому суглобі, обмеження рухів та хруст при русі в суглобі. Болі виникають при початку руху в суглобі та зменшуються далі. У анамнезі травм суглобів та рухової системи не відмічалось. Болі в суглобі стали турбувати поступово. Наростання болів відмічає після початку ходьби, особливо після тривалого сидіння. Кілька разів проходив курси амбулаторного лікування в із застосуванням анальгетиків, протизапальних препаратів, фізіопроцедур та неодноразовим введенням в параартикулярну ділянку кортикостероїдів, лікування мало нетривалий клінічний ефект. При огляді відзначався хруст в ділянці суглоба зліва при руху. При пальпації хворобливість не відзначалася. На рентгенограмі чітко відмічалася деформація суглобових поверхонь на фоні ознак супутнього остеопорозу. Був встановлений діагноз: деформуючий остеоартроз стегнового суглоба. Було назначено лікування за допомогою тромбоцитарної плазми. Вводилося 65 мл отриманої тромбоцитарної плазми. Близько 20 мл вводилося в порожнину суглоба, решта параартикулярно. Після першого сеансу введення відмічено задовільну реакцію, внаслідок чого продовжено введення препарату до двох разів впродовж двох місяців, далі - 1 раз на місяць протягом двох інших місяців. Після проведеного лікування стан хворого та функція суглоба значно покращилися. Повністю припинилися болі в суглобі. При об'єктивному огляді набряку немає, болів при пальпації та флуктуацій не відмічається, згинання в правому колінному суглобі 80°. Протягом кількох місяців - стан задовільний. Оглянутий через 6 і 12 місяців, скарг не пред'являв, працює у тому ж режимі. Як показують приклади, застосування для стимуляції метаболізму і регенераторних здатностей тканин ураженого суглоба аутологічних чинників зростання і біологічно активних протеїнів тромбоцитів, з аутокрові пацієнта, отриманих за вказаним способом, приводить до зниження частоти побічних явищ і досягнення стійкого клінічного ефекту. 3 UA 80454 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб лікування захворювань суглобів, за яким в уражений суглоб і параартикулярні тканини інфузують збагачену тромбоцитами аутоплазму, який відрізняється тим, що перед уведенням виконують забір крові з кубітальної вени хворого, окремо отримують розчин, що має щільність 1,077 г/см, який формують з компонентів, один з яких фіколл-400, а другий вибраний з групи: верографін, ізопак, урографін, уротраст, урополоніум, уроміо, нізотраст-370, триозил, пак, омніпак або ронпакон, перед центрифугуванням нашаровують відібрану у пацієнта свіжу кров на шар суміші зазначених речовин, здійснюють попереднє центрифугування при 90-120 gв протягом 14-15 хв., прибирають верхній шар плазми, здійснюють повторне центрифугування при 400-450 gв протягом 270-350 сек., а потім відділяють шар тромбоцитів плазми, уводять від 50 до 150 мл отриманої тромбоцитарної плазми, після першого сеансу введення при гострій патології і слабкій реактивності один раз в 10-18 днів, а при задовільній реакції один разів в 2-3 місяці. 2. Спосіб лікування захворювань суглобів за п. 1, який відрізняється тим, що після отримання суміші тромбоцитів в неї додатково вводять 0,25 % розчин Са-глюконату в співвідношенні 3:1. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4