Спосіб визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворих із гепатоцелюлярною карциномою

Реферат: Спосіб визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворих із гепатоцелюлярною карциномою включає виконання спіральної комп'ютерної томографії, застосування внутрішньовенного болюсного підсилення з урахуванням фазності контрастування сканування в артеріальну фазу після внутрішньовенного введення контрастної речовини, і в разі виявлення гіперваскулярної зони визначення активності злоякісного процесу. UA 80455 U (12) UA 80455 U UA 80455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до онкології та променевої діагностики, і може використовуватись у клінічній онкології для планування лікування хворих з первинними злоякісними пухлинами печінки. Для діагностики та оцінки лікування у пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК) необхідно провести диференційну діагностику ГЦК з іншими новоутвореннями в печінці, що проявляються багатоваріантними неспецифічними променевими ознаками, особливо на тлі хронічних захворювань печінки (гепатиту, цирозу) [1]. Найбільш відомим способом діагностики новоутворень у печінці є ультразвуковий метод (УЗД) із застосуванням методики допплерографії. Недоліком його є недостатня інформативність та деталізація, неможливість провести диференційну діагностику ГЦК та іншими новоутвореннями в печінці. Відомий спосіб діагностики пухлин печінки методом магнітно-резонансної томографії (МРТ), недоліком якого також є неможливість провести диференційну діагностику між злоякісними та доброякісними осередками та оцінити особливості васкуляризації [2]. Однією з важливих характеристик первинних злоякісних пухлин печінки є особливості васкуляризації пухлинного вузла із визначенням кількісних і якісних параметрів судинного кровотоку. За ступенем васкуляризації пухлини печінки розподіляються на гіпер-, гіпо- і аваскулярні. Наявність гіперваскулярної перинодулярної зони свідчить про життєздатність пухлинної тканини [3]. Виявлення такої зони свідчить про злоякісну природу пухлини, а в період проведення лікування свідчитиме про його ефективність. Тому виявлення цієї зони - принципово важливе. Особливий інтерес при розробці даної проблеми має методика спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) - високоінформативний метод, який дозволяє провести диференційну діагностику, оцінити ефективність лікування і, в більшості випадків (але не завжди), виявити гіперваскулярну перинодулярну зону, що свідчитиме про активність злоякісного процесу [4, 5]. Як найближчий аналог вибраний променевий метод візуалізації вогнищевих утворень печінки - СКТ [Патент України № 12375, 8 МПК А 61 В 8/00. заявл. 16.05.05; опубл. 15.02.06. Бюл. № 2], за яким під час проведення СКТ аналізують томограми в артеріальну, венозну і відстрочену фази контрастування та порівнюють зображення з попередньо проведеною тримірною реконструкцією ультразвукового зображення в режимі сірої шкали. Позитивним у аналозі є відносна доступність методу, простота виконання та відсутність абсолютних протипоказань. Недоліками аналога є тривалий діагностичний період через використання двох методів променевої діагностики та неможливість оцінки гіперваскулярної перинодулярної зони, що свідчить про життєздатність пухлинної тканини. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворих із гепатоцелюлярною карциномою шляхом визначення гіперваскулярної перинодулярної зони, що дасть можливість оцінити особливості васкуляризації пухлини і тим самим підвищити ефективність діагностики новоутворень та скоротити тривалість діагностики. Поставлена задача вирішується за допомогою проведення СКТ черевної порожнини за спеціально розробленим протоколом дослідження. Пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині на столі комп'ютерного томографа. Проводять планування зони дослідження так, щоб у поле сканування увійшла печінка. Дослідження проводять з внутрішньовенним контрастуванням. За допомогою автоматичного інжектора в одну з кубітальних вен вводять неіонну контрастну речовину з розрахунку 1,5-2 мл/кг маси пацієнта. Швидкість введення 4-5 мл/с в умовах ShueStart/TestBoluse. Об'єм послідувача болюсу (50 мл ізотонічного розчину NaCl) завершує підсилення. Першу серію сканування печінки проводять нативно для визначення наявності та локалізації пухлини в печінці (Фіг. 1). Друга серія передбачає сканування в артеріальну фазу на 20-тій с від початку введення контрасту. Має бути законтрастована власна печінкова артерія (ВПА), підсилена перинодулярна зона навколо первинної пухлини та гіперденсне підсилення по контуру метастатичних відсівів (Фіг. 2). Третю серію отримання сканів (портальна фаза) проводять на 65-70 с від початку введення контрасту. У цій фазі має бути підсилена ворітна вена та судини її басейну. Четверту (відтерміновану) фазу сканування проводять на 5 хв (затримка, 20-250 с) для оцінки елімінації контрасту з пухлини та оцінки здорової паренхіми печінки. Наступна обробка результатів передбачає оцінку зображень в артеріальну фазу сканування із визначенням наявності та вимірюванням товщини гіперденсної зони новоутворення в печінці і 1 UA 80455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 реконструкцію зображень зони інтересу з побудовою мультипланарних та тривимірних реконструкцій, що є необхідним для уточнення діагностики. Приклади конкретного виконання. І. Хвора С., 1978 р.н., історія хвороби № 7409/11. Госпіталізована в клініку Національного інституту раку для проведення поліхіміотерапії (ПХТ) з приводу новоутворення в печінці. Діагноз - цироз печінки, новоутворення у печінці (ПГЗ від 24.03.11 р. № 1935/11 - елементи залозистої карциноми). При проведенні СКТ (від 06.07.2011 р.) в печінці виявлено новоутворення в лівій долі та в сегментах І, IV (10,55,1 см) з нечіткими, нерівними контурами. В артеріальну фазу (на 20-тій с) по контуру пухлини візуалізується гіперваскулярна зона товщиною від 1,5 до 3,7 см. У сегменті І відсів 2,11,8 см з гіперваскулярною зоною до 2,0 см, у сегменті VII - відсів 2,03,3 см з гіперваскулярною зоною до 2,2 см. Визначаються множинні дрібні осередки-відсіви до 1,0 см у всіх сегментах печінки (в кількості до 50) з гіперваскулярною зоною товщиною до 0,5 см (Фіг. 2). Висновок: гепатоцелюлярна карцинома з внутрішньоорганними відсівами. Хворій призначено 1 курс ПХТ. Перше контрольне СКТ дослідження виконано 23.08.2011 p: печінка збільшена 19,69,6 см, має горбисті контури. Новоутворення в лівій долі та частково в сегментах І, IV (9,75,3 см) неоднорідної зниженої щільності з нечіткими, нерівними контурами. По контуру первинної пухлини в артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона не визначається. У сегменті І - відсів 1,92,2 см, у сегменті VII - відсів 2,52,2 см та багато дрібних відсівів по всій паренхімі печінки до 1,5 см. Гіперваскулярні зони навколо відсівів не визначаються (Фіг. 3). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова редукція первинної пухлини та відсівів. Хворій призначено 2 курс ПХТ. Друге контрольне СКТ виконано 03.10.2011 p: печінка збільшена 19,19,5 см, має горбисті контури. Новоутворення в лівій долі та частково в сегментах І, IV (7,45,2 см) неоднорідної зниженої щільності з нечіткими, нерівними контурами. По контуру первинної пухлини гіперваскулярна зона (в артеріальну фазу (на 20-тій с)) не визначається. У сегменті І - відсів 1,21,2 см, у сегменті VII - відсів 2,72,0 см та багато дрібних відсівів по всій паренхімі печінки до 1,5 см. Гіперваскулярні зони навколо відсівів не визначаються (Фіг. 4). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Має місце позитивний ефект лікування. Таким чином визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворої із ГЦК дозволило точно визначити характер пухлини та об'єктивно оцінити ефект лікування. IІ. Хворий Л., 1947 р.н., історія хвороби № 10265/11. Госпіталізований в клініку Національного інституту раку для проведення ПХТ з приводу новоутворення в печінці. Результати ПГЗ біопсії печінки від 23.04.11 р. (№ 2804 /11) - гепатоцелюлярна карцинома. При проведенні СКТ 25.07.2011 р. печінка не збільшена (13,74,8 см), пониженої щільності (+36 … + 49 ОД X), має горбисті контури. Виявлено новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI розмірами 10,27,8 см неоднорідної (+10 … +63 ОД X) щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно виражена, найбільший розмір - до 3,8 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-2,62,3 см, з гіперваскулярною перинодулярною зоною 2,1 см, та у сегменті III відсів 1,71,5 см, перинодулярна зона візуалізується фрагментами (Фіг. 5). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Стабілізація згідно з RECIST. Хворому призначено 1 курс ПХТ. Перше контрольне СКТ виконано 12.09.2011 p.: печінка збільшена 15,34,7 см, має горбисті контури. Паренхіма неоднорідної пониженої щільності. Новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI розмірами 9,86,1 см неоднорідної (+10 … +63 ОД X) щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно виражена, найбільшимрозміром до 4,0 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-1,81,7 см, з гіперваскулярною перинодулярною зоною 1,6 см. Відсів у сегменті III-1,3 см гіподенсний, без зони гіперваскуляризації (Фіг. 6). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Стабілізація згідно з RECIST. Хворому призначено 2 курс ПХТ. Друге контрольне СКТ виконано 24.10.2011 р.: печінка збільшена 15,34,7 см, має горбисті контури. Паренхіма неоднорідної пониженої (+34 … +47 ОД X) щільності. Новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI-11,28,1 см неоднорідної щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона 2 UA 80455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 навколо пухлини нерівномірно виражена, найбільшим розміром до 3,9 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-1,5 см, з гіперваскулярним обідком до 1,4 см. Відсів у сегменті III-0,6 см гіподенсний, без зони гіперваскуляризації (Фіг. 7). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Стабілізація згідно з RECIST. Хворому призначено 3 курс ПХТ. Трете контрольне СКТ виконано 06.12.2011 p.: печінка збільшена 15,34,7 см, має горбисті контури. Паренхіма неоднорідної пониженої (+34 … +47 ОД X) щільності. Новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI-11,18,5 см неоднорідної щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно стоншена, визначається окремими фрагментами, найбільшим розміром до 3,8 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-1,5 см, з гіперваскулярним обідком до 1,1 см. У сегменті III відсів 0,8 см гіподенсний, без зони гіперваскуляризації (Фіг. 8). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Стабілізація згідно з RECIST. Хворому призначено 4 курс ПХТ. Четверте контрольне СКТ виконано 12.01.2012 p.: печінка збільшена 14,95,3 см, має горбисті контури. Паренхіма неоднорідної пониженої (+34 … +47 ОД X) щільності. Новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI-10,88,6 см неоднорідної щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно виражена, найбільшим розміром до 3,3 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-1,5 см, з гіперваскулярним обідком до 1,1 см. Відсів у сегменті III - не визначається (Фіг. 9). Висновок: зменшення розмірів первинної пухлини. Часткова регресія первинної пухлини та відсівів. Стабілізація згідно з RECIST. Хворому призначено 5 курс ПХТ. П'яте контрольне СКТ виконано 29.05.2012 p.: печінка збільшена 15,35,3 см, має горбисті контури. Паренхіма неоднорідної пониженої (+34 … +47 ОД X) щільності. Новоутворення у сегментах VIII, VII, V, VI-11,98,9 см неоднорідної щільності, вузлового характеру із зонами некрозу. В артеріальну фазу (на 20-тій с) гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно виражена, найбільшим розміром до 4,1 см. Внутрішньоорганний відсів у сегменті VII-1,4 см, з гіперваскулярним обідком до 1,1 см. Відсів у сегменті III - не визначається. Визначення нових відсівів у сегменті VIII 3,1 и 2,0 см, гіперваскулярний обідок слабо виражений (товщиною до 1,0 см). У сегменті VU 2 відсіви до 1,0 см, гіперденсні (Фіг. 10). Висновок: збільшення розмірів первинної пухлини. Поява нових відсівів та гіперваскулярних зон. Діагностується прогресування захворювання. Таким чином, визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворого із ГЦК дозволило виявити характер пухлини та об'єктивно оцінити ефект лікування. Спосіб розроблений у науково-дослідному відділенні променевої діагностики Національного інституту раку та виконаний у 38 пацієнтів із злоякісними первинними пухлинами печінки. Пояснення до графічних матеріалів корисної моделі. Фіг. 1: СКТ-грама печінки хворої С, нативне дослідження, аксіальна проекція. Зона пухлини без чітких країв, пониженої щільності. Фіг. 2: СКТ-грама печінки хворої С, артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперденсне підсилення (гіперваскулярна зона) по краю пухлини. Фіг. 3: СКТ-грама печінки хворої С, артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперденсне підсилення (гіперваскулярна зона) по краю пухлини не визначається. Фіг. 4: СКТ-грама печінки хворої С, артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперденсне підсилення (гіперваскулярна зона) по краю пухлини не визначається. Фіг. 5: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперденсне підсилення (гіперваскулярна зона) по краю пухлини не визначається. Фіг. 6: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперденсне підсилення (гіперваскулярна зона) по краю пухлини не визначається. Фіг. 7: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК. Гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно стоншена. Фіг. 8: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК. Гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно стоншена, визначається фрагментами. Фіг. 9: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК. Гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно стоншена, визначається фрагментами. Фіг. 10: СКТ-грама печінки хворого Л., артеріальна фаза, аксіальна проекція. ГЦК; гіперваскулярна зона навколо пухлини нерівномірно фрагментарно потовщена. Джерела інформації: 3 UA 80455 U 5 10 15 1. Базин И.С. Гепатоцеллюлярный рак - современное состояние проблемы/ И.С. Базин// Практическая онкология.-2008. - Т. 9, № 4. - С. 216-228. 2. Лучевая диагностика заболеваний печени (МРТ, КТ, УЗИ, ОФЭКТ и ПЭТ): руководство для врачей/ под ред. Г.Е. Труфанова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.-264 с. 3. Камалов Ю.Р. Абдоминальное комплексное ультразвуковое исследование при опухолевых поражениях печени и ее трансплантации/ Ю.Р Камалов: автореф. дис. … д-ра мед. наук. - М., 2000.-47 с. 4. Прокоп М. Спиральная компьютерная томография/ М. Прокоп; под ред. А.В. Зубарева, Ш.Ш. Шотемора. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - Т. 2.-712 с. 5. Current techniques of computed tomography Helical CT, Multidetector CT, and 3D reconstruction// Clin. Liver Dis.-2002. - Vol. 6. - P. 29-51. 6. Патент № 12375, Україна, 8 МПК А 61 В 8/00. Спосіб диференційної діагностики вогнищевих утворень печінки при спіральній комп'ютерній томографії / заявник та патентовласник Момот Н.В., Хацко В.В., Кузьменко О.В. [та ін.] (UA). - № u200504521; заявл. 16.05.05; опубл. 15.02.06. - Бюл. № 2 (прототип). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб визначення васкуляризації перинодулярної зони у хворих із гепатоцелюлярною карциномою, що передбачає виконання спіральної комп'ютерної томографії та застосування внутрішньовенного болюсного підсилення з урахуванням фазності контрастування, який відрізняється тим, що сканування в артеріальну фазу виконують на 20-тій секунді після внутрішньовенного введення контрастної речовини, і в разі виявлення гіперваскулярної зони визначають активність злоякісного процесу. 4 UA 80455 U 5 UA 80455 U 6 UA 80455 U 7 UA 80455 U 8 UA 80455 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9