Спосіб лікування молярно-різцевої гіпомінералізації емалі у дітей

Реферат: UA 80468 U UA 80468 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до терапевтичної стоматології, і призначена для комплексного лікування молярно-різцевої гіпомінералізації. Молярно-різцева гіпомінералізація (МРГ) на сьогоднішній день є однією з серйозних клінічних проблем в Європі [1, 2]. Термін Molar-Incisor Hypomineralisation (МІН) був запропонований K.L. Weerheijm et al. в 2001 році. Під даним терміном мається на увазі гіпомінералізація системного походження одного або більше перших постійних молярів і постійних різців [3]. Випадки виявлення ділянок демінералізації, плям емалі та її деструкції в перших постійних молярах були описані в стоматологічній літературі, починаючи з другої половини семидесятих років, як "гіпомінералізація емалі перших постійних молярів" [4]. Як правило уражались один або більше молярів і часто - різці. Даний стан викликав певні труднощі в інтерпретації та віднесенні до певних патологічних станів, присутніх в міжнародних номенклатурах стоматологічних хвороб, оскільки відрізнявся від таких вад розвитку емалі, як недосконалий амелогенез, системна ("хронологічна") гіпоплазія і флюороз. Саме тому даний стан зубів отримував різні назви та визначення в роботах різних дослідників. Для внесення певної визначеності в дане питання робоча група FDI у 1982 р. ввела індекс DDE, який було модифіковано (modified DDE index-mDDE), конкретизовано і запроваджено у практику у 1992 р. Цей індекс передбачав визначення наявності в емалі обмежених ділянок непрозорої (опакової) емалі (demarcated opacities), опакових ділянок без обмеження (diffuse opacities) та гіпоплазії (кількісний дефект тканин емалі). Описання випадків МРГ були певною мірою систематизовані, і в 2003 році на семінарі EAPD (Europian Academy of Paediatrac Dentistry) було задекларовано критерії діагностики молярно-різцевої гіпомінералізації. Поширеність цього захворювання в світі коливається в межах від 2,4 до 25 % і варіює серед дітей, народжених в різні роки і в різних країнах [5, 6]. Етіологія захворювання на сьогоднішній день не встановлена. Ряд авторів припускають, що МРГ може виникати під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища, які діяли протягом невеликого відрізку часу; інші пов'язують її наявність з браком кисню, що має місце під час гострих респіраторних вірусних захворювань, чи з порушеннями кальцій-фосфатного метаболізму; були висловлені припущення щодо значення системних захворювань та прийому певних антибіотиків в етіології даного патологічного стану [7-10]. Клінічно молярно-різцева гіпомінералізація характеризується наявністю ділянок ураження емалі різних відтінків, від білого до жовто-коричневого кольору в перших постійних молярах або в перших постійних молярах і різцях. Дефекти присутні в зубах з моменту прорізування, що дає підстави віднести дану патологію до вроджених вад. Характерною є асиметрія ураження, коли, наприклад, патологічні зміни мають місце в одному з молярів, а протилежний моляр не уражений або має мінімальні дефекти. Асиметрія характерна і для різців. Завжди чітко простежується лінія між ураженою та здоровою емаллю. На відміну від різцево-молярної гіпомінералізації, гіпомінералізація при системній ("хронологічній") гіпоплазії емалі проявляється у вигляді симетрично розташованих плям з чіткими границями і блискучою поверхнею. Лікування МРГ, зважаючи на різноманітність проявів і різний ступінь ураження зубів, включає до себе цілий спектр підходів, методів і засобів (11, 12). Питання МРГ практично не вивчалось в Україні, проте клінічний досвід роботи кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань НМУ підтверджує присутність даної патології серед українських дітей. На представлених фотографіях деяких пацієнтів видно характерні ознаки МРГ - несиметричні ураження постійних різців різної глибини, присутні з моменту прорізування зубів, ураження одного або декількох постійних перших молярів різного ступеня тяжкості. Нерідко привертав до себе увагу факт ускладнення карієсом уражених МРГ зубів, що, можливо, пов'язане не лише з неповноцінним формуванням твердих тканин в період внутрішньощелепного розвитку, але і з відсутністю адекватної профілактичної програми та лікарського диспансерного нагляду у таких дітей. Невивченість даної проблеми в Україні зумовлює нагальну потребу опису та узагальнення випадків МРГ із визначенням оптимальної лікувальної тактики. Саме тому метою даного повідомлення стало представлення клінічного випадку МРГ із визначенням лікувальнопрофілактичної тактики стосовно даного патологічного стану. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб лікування молярно-різцевої гіпомінералізації, що включає усунення місцевих подразнюючих чинників і наступне застосування лікарських препаратів (2). Але спосіб-прототип має недоліки Спосіб не дозволяє повністю відновити нормальну структуру емалі зубів та задовольнити естетичну проблему пацієнтів. Задача корисної моделі полягає в підвищенні ефективності лікування молярно-різцевої гіпомінералізації у дітей з урахуванням ураження постійних різців різної глибини, присутні з 1 UA 80468 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 моменту прорізування зубів, ураження одного або декількох постійних перших молярів різного ступеня тяжкості. Технічний результат, який досягається при вирішенні задачі, буде полягати в досягненні більш повного загальнообґрунтованого клінічного виліковування у більшого відсотка хворих з молярно-різцевою гіпомінералізацією, з передбаченим стійким очікуваним результатом. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає застосування лікарських засобів, згідно з корисною моделлю, виявляють наявність гіпомінералізованих ділянок емалі і використовують як фторовмісний та кальцієвмісний засіб - комплекс лікарських препаратів "Глуфторед" (ВладМиВа) та для обробки поверхонь зубів "Tooth Mousse" (GC) без фтору. За доступними літературними даними такий спосіб лікування молярно-різцевої гіпомінералізації емалі у дітей невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином. Розглянемо на конкретному прикладі. Пацієнтка М. (13 років), яка народилась і постійно мешкає в м. Києві, звернулась до дитячого відділення стоматологічного центра НМУ імені О.О. Богомольця зі скаргами на естетичний дефект, а саме наявність смуг і плям на верхніх фронтальних зубах, а також на наявність порожнин в бічних зубах та їх чутливість до хімічних подразників. Зі слів матері встановлено, що дівчинка народилася на тиждень пізніше запланованого терміну. Вагітність матері і пологи протікали без ускладнень. Стан новонародженої дитини хороший, вроджені вади відсутні. Вигодовування грудне до 9 місяців. На першому році життя дитина нічим не хворіла. Протягом життя дівчинка хворіла на гострі респіраторні вірусні захворювання (в середньому 1-2 рази на рік), лікарських препаратів, за виключенням засобів симптоматичної дії під час гострих захворювань, не отримувала. На диспансерному обліку не перебуває. Випадків аналогічних уражень зубів в сім'ї не спостерігається. Водопостачання централізоване (середній вміст фториду у питній воді водогону міста Києва становить 0,29 мг/л). Об'єктивно: обличчя симетричне, ураження шкірних покривів обличчя та червоної кайми губ відсутні. Глибина присінку рота нормальна, прикус ортогнатичний, присутні усі постійні зуби за виключенням третіх молярів. Коронки усіх зубів мають нормальний розмір і форму. В пришийковій ділянці вестибулярної поверхні коронок зубів 12, 11 та 21 присутні ділянки зміненої емалі у вигляді тонких поперечних смуг білого кольору. Під час зондування встановлено, що поверхня смуг дещо шерехата, зафарбовується метиленовим синім. Коронка зуба 22 не уражена. В зубах 11 та 12 в середній частині вестибулярної поверхні коронок, ближче до різального краю, присутні жовто-сірі чітко відмежовані ділянки непрозорої (опакової) емалі. Під час зондування встановлено, що поверхня ділянок гладка, метиленовим синім не зафарбовується. На дистальних частинах вестибулярних поверхонь зубів 16 та 26 в пришийкових ділянках виявляються смуги білого кольору, на вестибулярно-апроксимальних поверхнях - плями жовто-сірого кольору. Встановлено, що поверхня смуг, на відміну від поверхні плями, шерехата під час зондування, зафарбовується метиленовим синім. Інші поверхні зуба 16 не уражені. В зубі 26 на жувальній поверхні виявляється неглибока каріозна порожнина, виповнена розм'якшеним світло-коричневим дентином, інші поверхні зуба не уражені. Жувальна та язикова поверхні зуба 36 жовто-сірого кольору, в ділянці дистальноязикового горба присутня каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, з вузьким вхідним отвором, виповнена світлим розм'якшеним дентином. Реакція зубів з каріозними порожнинами на термічні подразники (холодна вода, повітря) позитивна. Колір зуба 46 не змінений, на оклюзійній поверхні - реставрація з композитного матеріалу. Інтенсивність карієсу: КПВ=4 (кількість каріозних зубів - 2, кількість пломбованих зубів - 2, кількість видалених зубів - 0). Гігієнічний стан порожнини рота хороший (значення OHIS=0,3). Комунальний пародонтальний індекс (СРІ): кількість секстантів інтактних - 5, з кровоточивістю 1, з каменем - 0. Клінічна картина в даному випадку цілком відповідає такій при МРГ (несиметричне ураження різного ступеня тяжкості різців і перших молярів при відсутності видимих причин порушення розвитку, цих зубів), проте відсутність визначення даного патологічного стану у прийнятій в нашій країні класифікації порушень твердих тканин зубів змушує включати його до системної гіпоплазії емалі. Тому діагноз в даному випадку було поставлено такий: системна гіпоплазія емалі постійних зубів, ускладнена карієсом (гострий середній карієс зуба 26, гострий глибокий карієс зуба 36). План лікувально-профілактичних заходів. 1. Профілактична програма, що включає до себе професійну гігієну порожнини рота, навчання догляду за порожниною рота із подальшим контролем під час повторних відвідувань, 2 UA 80468 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 рекомендації щодо вибору стоматологічних засобів та предметів гігієни, а також регулярний мінералізуючий вплив відповідними препаратами. 2. Санація порожнини рота із відновленням коронок уражених зубів прямим методом. Дитину віднесено до першої диспансерної групи з кратністю оглядів 3 рази на рік. Нами була здійснена професійна гігієна порожнини рота із застосуванням циркулярних щіток і професійних паст. Проведене лікування карієсу 26 зуба оперативним методом із одномоментною реставрацією фотополімерним композитним матеріалом "Gradia Direct" із адгезивом C-bond. Лікування глибокого карієсу зуба 36 проводилось методом відстроченого пломбування із застосуванням цинкоксид-евгенолової пасти, приготованої ex tempore. З пацієнткою було проведене заняття в кабінеті профілактики кафедри з метою навчання правильному догляду за порожниною рота та дані рекомендації щодо застосування засобів і предметів гігієни з урахуванням віку та стоматологічного статусу. Із основних засобів гігієни рекомендовані лікувально-профілактичні зубні пасти, які впливають на мінералізацію тканин зуба та містять сполуки фтору, кальцію, фосфатів. Із допоміжних засобів гігієни рекомендовано вживання ополіскувачів із протикаріозною дією. Як предмети гігієни рекомендовано використання зубної щітки середньої жорсткості та зубних ниток. Як наявність гіпомінералізованих ділянок емалі, виявлених забарвленням метиленовим синім, так і діагностовані ділянки порушеного формування емалі вимагають відновлення її мінерального складу, для чого було обрано фторовмісний і кальцієвмісний препарати. Було проведене глибоке фторування емалі зубів 16, 12, 11 та 46 із застосуванням препарату "Глуфторед" (ВладМіва) та обробка поверхонь зубів 21, 22, 26 та 36 препаратом "Tooth Mousse" (GC) без фтору (за попередніми даними даний препарат має не лише властивості ремінералізуючого засобу, а ще і зменшує опаковість плям та надає тканинам зуба звичайного вигляду). Таким чином, різні препарати застосовувались на різних половинах щелеп з метою порівняти ефективність у даної пацієнтки. Повторний огляд через 6 місяців свідчив про те, що постійні і лікувальна пломби збережені, нових каріозних уражень та ділянок демінералізації немає, жовтосірі ділянки в молярах та різцях зберігаються, проте блиск емалі зубів 11, 12, 16 та 36 став більш природнім. КПВ=4; OHIS=0. По способу, що заявляється, було проліковано 10 хворих на молярно-різцеву гіпомінералізацію. Отриманий позитивний результат дозволяє рекомендувати спосіб для широкого впровадження в практичну медицину. Спосіб був випробуваний на базі кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Джерела інформації: 1. Weerheijm К.L. Molar incisor hypomineralisation (МІН) / К.L. Weerheijm // Eur. J. Paediatr. Dent.-2003. - № 3. - P. 115-120. 2. Weerheijm K.L. Molar Incisor Hypomineralisation: a questionnaire inventory of its occurance in member countries of the European academy of paediatric dentistry / K.L. Weerheijm, I. Mejare // Int. J. Paediatr. Dent.-2003. - № 13. - P. 411-416. 3. Weerheijm K.L. Jälevik B, Alaluusua S. Molar incisor hypomineralisation / Weerheijm K.L., Jalevik В., Alaluusua S. // Caries Res.-2001 - № 35-P. 390-391 4. Koch G. Epidemiology study of idiopathic enamel hypomineralization in permanent teeth of Swedish children / G.Koch, A-L. Hallonsten, N.Ludvigsson, B-O. Hansson, A. Holst, C. Ullbro // Community Dent Oral Epidemiology.-1987. - № 15. - P. 279-285. 5. Weerheijm К.L. Molar incisor hypomineralisation (МІН): clinical presentation, aetiology and management / K.L. Weerheijm // Dent. Update.-2004. - № 31. - P. 9-12. 6. Jasulaityte L. Molar incisor hypomineralization: review and prevalence data from a study of primary school children in Kaunas (Lithuania) / L. Jasulaityte, J.S. Veerkamp, K.L. Weerheijm // European Archives of Paediatric Dentistry. - June 01, 2007. 7. Beentjes V.E. Factors involved in the aetiology of Molar-Incisor Hypomineralization (МІН) / V.E Beentjes, K.L. Weerheijm, H.J. Groen // Eur. J. Paediatr. Dent.-2002. - № 1. - P. 9-13. 8. Jalevik B. Etiologic factors influencing the prevalence of demarcated opacities in permanent first molars in a group of Swedish children / J.G. Noren, G. Klingberg, L. Barregard // Eur. J. Oral Sci.2001. - № 109. - P. 230-234. 9. Laisi S. Amoxicillin may cause molar incisor hypomineralization / S. Laisi, A. Ess, С. Sahlberg, P. Arvio, P-L. Lukinmaa, S. Alaluusua // J. Dent. Res.-2009. - № 88. - P. 132-136. 3 UA 80468 U 5 10. Lygidakis N.A. Molar-incisor-hypomineralisation (МІН). A retrospective clinical study in Greek children. II. Possible medical aetiological factors / N.A Lygidakis, G. Dimou, D. Marinou // Eur. Arch. Paediatr. Dent.-2008. - № 9. - P. 207-217. 11. William V. Molar incisor hypomineralization: review and recommendations for clinical management / V. William, L.B. Messer, M.F Burrow // Pediatr. Dent.-2006. - № 28 (3). - P. 224-32. 12. Mathu-Muju K. Diagnosis and treatment of molar incisor hypomineralization / K. Mathu-Muju, J.T. Wright // Compend Contin Educ Dent.-2006. - № 27 (11). - P. 604-10. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб лікування молярно-різцевої гіпомінералізації емалі у дітей, що включає застосування лікарських засобів, який відрізняється тим, що виявляють наявність гіпомінералізованих ділянок емалі і використовують як фторовмісний та кальцієвмісний засіб - комплекс лікарських препаратів "Глуфторед" (ВладМіва) та для обробки поверхонь зубів - "Tooth Mousse" (GC) без фтору. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4