Спосіб профілактики та лікування вогнищевої демінералізації емалі у дітей

Спосіб профілактики та лікування вогнищевої демінералізації емалі у дітей, що включає гігієну порожнини рота та призначення лікарських препа 3 використанням оптимального комплексного лікування та динамічного спостереження. Поставлене завдання досягається тим, що у способі профілактики та лікування вогнищевої демінералізації емалі у дітей, що включає гігієну порожнини рота та призначення лікарських препаратів, згідно з корисною моделлю, дітям після обстеження проводять професійну гігієну порожнини рота, знімають запальні явища в тканинах пародонта, покривають уражені ділянки емалі емаль-герметизувальним розчином і гелем з амінофторидами та призначають препарати кальцію і вітафтор, а в процесі динамічного спостереження під час контрольних оглядів, які проводять кожні 6 місяців протягом 3 років, застосовують аплікації емаль-герметизувальним розчином та гелем з амінофторидами. У запропонованому способі профілактики та лікування ВДЕ використання аплікацій емальгерметизувальним розчином та амінофторидами, препаратів кальцію і вітафтору в динаміці патологічного процесу сприяє не лише затримці прогресування патологічного процесу, а і відбувається часткове відновлення тканин зуба. Запропонована корисна модель ілюструється схемою, де відображено результати динамічного спостереження за дітьми з ВДЕ. Спосіб профілактики та лікування вогнищевої демінералізації емалі здійснюють таким чином. Під час обстеження дітей визначають стоматологічний статус, здійснюють первинну візуальну характеристику змін твердих тканин зубів, оцінюють гігієну порожнини рота за допомогою індексу Грін-Вермільйона. Проводять детальне обстеження з використанням ортопантограми, індексної оцінки стану тканин пародонта, структурнофункціональної характеристики емалі за допомогою ТЕР-тесту В.Р.Окушко, Л.І.Косаревої (1984) дослідження рН ротової рідини. Досліджують також кров на вміст кальцію. Після професійної гігієни порожнини рота дітям з ВДЕ для зняття запальних явищ в тканинах пародонту призначають полоскання препаратом „Гівалекс", смоктання таблеток „Себідин", чищення зубів пастою „Пародонтакс". Для зміцнення стінки судин призначають препарат «Аскорутин» протягом місяця. Після стихання явищ запалення в тканинах пародонту на 4-5 день уражені ділянки емалі покривають емаль-герметизувальним розчином. На 4-5 день після глибокої мінералізації в домашніх умовах пацієнти проводять аплікації уражених ділянок емалі 10% розчином кальцекса. Після цього - обробляють гелем з амінофторидами. При низькому вмісті кальцію в крові дітям призначають препарати кальцію, вітафтор. Для підтримання стабілізації ВДЕ в динаміці під час контрольних оглядів, які проводять кожні 6 місяців протягом 3 років, застосовують аплікації емаль-герметизувальним розчином, а також гелем з амінофторидами. Для клінічної оцінки ефективності запропонованого способу профілактики та лікування ВДЕ під спостереженням (на базі кафедри стоматології дитячого віку ЛНМУ імені Д.Галицького) знаходилося 18 дітей віком 14-16 років, серед них - 15 дів 41897 4 чат і 3 хлопці. Основними скаргами були: поява білих плям на зубах, болючість при чищенні зубів та кровоточивість ясен. При обстеженні виявлено явища генералізованої ВДЕ у 14 дітей на різцях, іклах та премолярах лише верхньої щелепи, а у 4 дітей локалізація змін виявлена на аналогічних зубах верхньої і нижньої щелеп. Демінералізовані плями на різцях захоплювали 1/4 коронки зуба, у 8 дітей були явища деструкції, сколи емалі. На іклах і премолярах діагностовано значно легші форми ураження пришийкових ділянок. У 13 дітей ВДЕ протікала на тлі хронічного катарального гінгівіту. ТЕР-тест на етапі обстеження дорівнював в середньому 3,82 бала, рН ротової рідини коливалась від 6,32 до 6,66, індекс Грін-Вермільйона становив 3,5 бала. Виявилось, що 45,3% дітей спостерігаються у ендокринолога з приводу змін у щитоподібній залозі. Вміст кальцію в крові дітей склав в середньому 2,16ммоль/л, що свідчило про дещо низький його рівень. Усім дітям проводили лікувальнопрофілактичні заходи, які включали професійну гігієну порожнини рота, зняття запальних явищ в тканинах пародонта, використання фторвмісних та ремінералізувальних засобів для підвищення структурно-функціональної резистентності емалі. Послідовність виконання терапевтичних заходів здійснювалась таким чином: після професійної гігієни порожнини рота дітям з ВДЕ призначали полоскання препаратом „Гівалекс" та смоктання таблеток „Себідин", чищення зубною пастою „Пародонтакс". Для зміцнення стінки судин призначали аскорутин по 1 таблетці 3 рази щоденно протягом місяця. Після стихання явищ запалення на 4-5 день уражені ділянки емалі покривали емальгерметизувальним розчином. На 4-5 день після глибокої мінералізації в домашніх умовах пацієнтам рекомендували аплікації уражених ділянок емалі 10% розчином кальцекса (6-7 сеансів). Після цього уражені ділянки емалі обробляли гелем з амінофторидами. Враховуючи низький вміст кальцію в крові, дітям призначали препарати кальцію, вітафтор. Клінічні спостереження показали, що уже на 3-4 день після аплікацій емальгерметизувальним розчином у 75% дітей зникли больові відчуття, що вважали задовільним безпосереднім результатом. Для підтримання стабілізації ВДЕ в динаміці під час контрольних оглядів, які проводили кожні 6 місяців протягом 3 років, застосовували аплікації емаль-герметизувальним розчином, а також гелем з амінофторидами. Контроль здійснювали при допомозі ТЕР-тесту та рН ротової рідини. У випадку зсуву реакції ротової рідини в кислу сторону та зниження показників ТЕР-тесту призначали ендогенне вітафтор та аплікації кальцексом. Аналіз стану твердих тканин зубів та пародонта у дітей протягом першого року динамічного спостереження показав, що у 98% дітей були відсутні больові відчуття, а також явища запалення тканин пародонта. Встановлено значний зсув рН ротової рідини (з 6,32±0,15 до 6,73±0,11, Р