Аніоніт, спосіб його одержання та наповнювач картріджів фільтрів

1. Аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони кислот або їх водорозчинних солей, який відрізняється тим, що як аніони кислот або їх водорозчинних солей він містить аніони кислот або солей водорозчинного фосфоровмісного інгібітора солевідкладень та корозії. 2. Аніоніт за п. 1, який відрізняється тим, що як аніони солей або кислот водорозчинного фосфоровмісного інгібітора солевідкладень та корозії він містить аніони кислот або солей фосфатного або фосфонатного інгібітора солевідкладень та корозії у концентрації від 50 до 200 г/дм3. 3. Аніоніт за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що як аніони кислот або солей фосфоровмісного інгібітора він містить аніони фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, або аніони кислот або солей фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендифосфонова кислота, нітрилотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендифосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі, інгібітор солевідкладень ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини не менше 25,0 % мас., реагент 2 (19) 1 3 80665 4 або солей фосфатного і/або фосфонатного інгібітора солевідкладень та корозії у концентрації від 50 до 200 г/дм3. 9. Наповнювач за п. 8, який відрізняється тим, що аніонами кислот або солей фосфатного інгібітора є аніони фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, а аніонами кислот або солей фосфонатного інгібітора є аніони кислот або солей фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендифосфонова кислота, нітрилотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендифосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладення ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини не менше 25,0 % мас., реагент ПАФ-ІЗЛ у вигляді водного розчину поліамінометиленфосфонатів з вмістом основної речовини 28-35 % мас. Запропонований винахід відноситься до теплоенергетичної галузі, зокрема, до виробництва сорбентів на основі сильноосновних полімеризаційних аніонітів, які можуть бути застосовані в системах водопідготовки, теплопостачання, для очищення питної води, обробки холодної води інгібіторами солевідкладень та корозії з метою її стабілізації перед поданням на парові котли а також на побутові водонагрівальні прибори: котли, газові колонки, електричні та газові бойлери, пральні та посудомийні машини. Відомі інгібітори солевідкладень та корозії на основі фосфатних або фосфонатних кислот або їх водорозчинних солей, які широко використовуються в тепоенергетиці, зокрема в оборотних циклах систем охолодження, теплопостачання і гідротранспорту [1]. Але використання цих інгібіторів у вигляді водних розчинів для обробки холодної води гарячого водопостачання, яка подається на побутові водонагрівальні прибори, з одного боку обмежено низькою межею допустимої концентрації цих інгібіторів в холодній питній воді, а, з іншого боку, відсутністю мікродозаторів, які могли б забезпечити підтримання необхідної, а також стабільної в часі та рівномірної по об'єму оброблюємої води, концентрації інгібіторів в цій воді. Відомі також сорбенти на основі сильноосновного полімеризаційного аніоніта, типу АВ-17, АВ-29 та інші, аніони іоногенних груп яких знаходяться в гідроксильній або хлор-формі. Ці аніоніти широко використовуються для зм'якшення або знесолення води шляхом іонного обміну гідроксильних або хлор-аніонів своїх іоногенних груп на аніони солей і/або кислот, які знаходяться у воді або водних розчинах та обумовлюють їх жорсткість [2]. В процесі зм'якшення води відомі аніоніти забезпечують стабільне в часі та рівномірне по об'єму обробляємої води виділення гідроксильних або хлор-аніонів та вилучення з води аніонів солей і/або кислот, які витісняють гідроксильні або хлораніони аніоніта. Відомі аніоніти в процесі їх використання для обробки води гарячого водопостачання не здатні стримувати процеси утворення різного типу відкладень солей жорсткості, продуктів корозії та руйнувати такі відкладання. Найбільш близьким за технічною сутністю та досягаємим результатом до запропонованої корисної моделі є аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони кислот або їх водорозчинних солей. Аніоніт являє собою сильноосновний полімеризаційний аніоніт аніонами іогенних груп якого є аніони мінеральних кислот, зокрема, соляної кислоти або її водорозчинної натрієвої солі [2]. Недоліком такого аніоніта є те, що в разі його використання для обробки холодної води гарячого водопостачання, яка подається в систему теплопостачання для підживлення парових котлів а також на побутові водонагрівальні прибори, він не запобігає утворенню відкладень різного типу, солей жорсткості, продуктів корозії та інших продуктів на поверхнях теплообміну систем гарячого водопостачання і не руйнує відкладання, які вже накопичились на цих поверхнях. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого аніоніта, в якому шляхом зміни його якісного складу, зокрема зміни хімічного складу аніонів іоногенних груп аніоніта, забезпечується можливість створення аніоніта, здатного стримувати утворення відкладень різного типу на поверхнях теплообміну систем гарячого водопостачання та руйнувати такі відкладання, які вже накопичились на цих поверхнях. Поставлена задача вирішується тим, що відомий аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони кислот або їх водорозчинних солей, згідно запропонованої корисної моделі, як аніони кислот або їх водорозчинних солей він містить аніони кислот або солей водорозчинного фосфорвмісного інгібітора солевідкдадень та корозії. Поставлена задача вирішується тим, що як аніони солей або кислот водорозчинного фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії аніоніт містить аніони кислот або солей фосфатного або фосфонатного інгібітора солевідкладень та корозії від 50 до 200г/дм3 аніоніта. Поставлена задача вирішується тим, що як аніони кислот або солей фосфатного інгібітора він містить аніони фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, тршюліфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, ігірофосфат натрію, а як аніони кислот або солей 5 фосфонатаого інгібітора він містить аніони фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендіфосфонова кислота, нприлотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендіфосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладень ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини - не менше 25,0%мас., реагент ПАФ-13А у вигляді водного розчину поліамінометиленфосфонатів з вмістом основної речовини 28-35%мас. Запропонований винахід забезпечує можливість створення модифікованого аніоніта, який здатний стримувати процеси утворення нерозчинних відкладень: осадків кальцію, магнію, різного типу накипу та продуктів корозії в процесі нагрівання холодної води гарячого водопостачання, через виділення у воду аніонів інгібітора, в результаті реакцій обміну між аніонами іоногенних груп модифікованого аніоніта, якими є аніони солей або кислот інгібітора, та сульфатними аніонами, які знаходяться у воді. Виділені у воду аніони інгібітора зв'язують іони кальцію та магнію, блокують кристали карбонату кальцію, гідроксиду магнію та гідроксиду заліза (за його наявності, наприклад у вигляді продуктів корозії), і у вигляді легкорухомих дрібних комплесонів залишаються у воді і легко виводяться разом з водою в стоки. Перевагою запропонованого аніоніта є те, що всі аніони інгібіторів, які виділяються у воду, утворюють комплексони з солями жорсткості та продуктами корозії, які здатні в повній мірі біологічно розкладатися і не створюють загрози забруднення води господарчо-питного водопостачання. Запропонований аніоніт може бути використаний для стабілізаційної обробки води гарячого водопостачання з відкритим водозабором а також у водооборотних системах охолодження промислових підприємств та електростанцій, в замкнутих системах теплопостачання, а також для обробки холодної питної води гарячого водопостачання перед її поданням на побутові водонагрівальні прибори. Використання такого аніоніта для обробки води забезпечує можливість підтримання необхідної, а також стабільної в часі та рівномірної по об'єму обробляємої води, концентрації інгібіторів корозії та солевідкладень, не потребує спеціального зм'якшення води та спеціальних мікродозаторів для дозування інгібіторів. Запропонований аніоніт може бути застосований як наповнювач картріджів промислових фільтрів а також побутових натрубних фільтрів і використовуватися в умовах високої теплонапруги. Технічний результат запропонованої корисної моделі заключається в створенні модифікованого аніоніта, здатного стримувати процеси утворення різного типу відкладень, накипу та продуктів корозії в процесі обробки води. 80665 6 Запропонований аніоніт являє собою модифікований аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії, зокрема фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, або фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендіфосфонова кислота, нітрилотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендіфосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладень ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини - не менше 25,0% мас., реагент ПАФ-13А у вигляді водного розчину поліамінометиленфосфонатів з вмістом основної речовини 28-35% мас. Запропонований аніоніт отримують шляхом пропускання 4,0-20,0%-ного водного розчину фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії через стандартний аніоніт типу АВ-17, АВ29, або інші аніоніти в гідроксильній або хлор формі, які випускаються промисловістю і є комерційними продуктами. Водорозчинні фосфорвмісні інгібітори солевідкладень та корозії на фосфатній або фосфонатній основі також випускаються промисловістю і є комерційними продуктами. Виготовлений аніоніт може бути ідентифікований на наявність у ньому аніонів водорозчинних фосфорвмісних інгібіторів солевідкладень шляхом визначення концентрації фосфорвмісних аніонів за стандартними методиками визначення таких аніонів. Спосіб виготовлення та застосування аніоніта для обробки холодної води гарячого водопостачання пояснюється прикладами №1-9. Відомий також спосіб виготовлення аніоніта шляхом обробки сильноосновного полімеризаційного аніоніта водним розчином кислоти або її водорозчинної солі та наступної промивки водою. Як кислоту або її водорозчинну сіль використовують соляну кислоту або її водорозчинну натрієву сіль (2). Недоліком відомого способу є те, що він не забезпечує виготовлення аніоніта здатного в процесі його використання для обробки води гарячого водопостачання стримувати утворення відкладень солей жорсткості різного типу, продуктів корозії та інших продуктів, або ж руйнувати такі відкладення на поверхнях теплообміну систем гарячого водопостачання. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу виготовлення аніоніта, в якому шляхом зміни умов процесу, зокрема використання нової, але самої по собі відомої в техніці речовини, забезпечується можливість створення аніоніта, здатного стримувати утворення відкладень різного типу на поверхнях теплообміну систем гарячого 7 водопостачання та руйнувати такі відкладення, які вже накопичились на цих поверхнях. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі виготовлення аніоніта, який включає обробку сильноосновного полімеризаційного аніоніта водним розчином кислоти або 5 водорозчинної солі, та наступну промивку водою, згідно запропонованої корисної моделі, як кислоту або й водорозчинну сіль використовують водорозчинний фосфорвмісний інгібітор солевідкладень та корозії при співвідношенні об'ємів водного розчину інгібітора до аніоніта, як (7-10) : 1. Поставлена задача вирішується тим, що використовують водний розчин фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії концентрацією 4-20% мас. Поставлена задача вирішується тим, що як водорозчинний фосфорвмісний інгібітор солевідкладень та корозії використовують фосфатний або фосфонатний інгібітор солевідкладень та корозії. Поставлена задача вирішується тим, що фосфатний інгібітор використовують з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, а фосфонатний інгібітор використовують з ряду: оксіетилідендіфосфонова кислота, нітрилотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендіфосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладень ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини - не менше 25,0%мас., реагент ПАФ-13А у вигляді водного розчину поліамінометиленфосфонатів з вмістом основної речовини 28-35%мас. Запропонований винахід забезпечує можливість створення простого та ефективного способу виготовлення модифікованого аніоніта з новими властивостями, який здатний стримувати процеси утворення нерозчинних осадків, різного типу накипу та продуктів корозії в процесі обробки води, зокрема при нагріванні холодної води гарячого водопостачання. Технічний результат запропонованої корисної моделі заключається в створенні модифікованого аніоніта, здатного стримувати процеси утворення різного типу відкладень, накипу та корозії в процесі обробки води. Запропонований спосіб включає наступні стадії: - обробки сильноосновного полімеризаційного аніоніта в гідроксильній або хлор формі водним розчином фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії концентрацією 4-20% мас. при співвідношенні об'ємів водного розчину інгібітора до аніоніта, як (7-10) : 1; - промивки водою. Запропонований спосіб пояснюється прикладами здійснення способу №1-6. Відомий також наповнювач картриджів фільтрів, який включає водорозчинний інгібітор 80665 8 корозії та солевідкладень. Як інгібітор корозії та солевідкладень використовують водорозчинний поліфосфат у вигляді таблеток. (3). Недоліком відомого наповнювача є те, що він не забезпечує підтримання необхідної а також стабільної в часі та рівномірної по об'єму обробляємої води концентрації інгібітора в цій воді. Це обумовлено нерівномірним в часі розчиненням інгібітора, який використовують в твердому стані: у вигляді таблеток кристалічного поліфосфату. В основу винаходу поставлена задача удосконалення відомого наповнювача, в якому, шляхом зміни якісного складу наповнювача, забезпечується можливість підтримання необхідної, а також стабільної в часі та рівномірної по об'єму оброблюємої води, концентрації інгібітора в цій воді. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому наповнювачі картриджів фільтрів, який включає водорозчинний фосфорвмісний інгібітор солевідкладень та корозії, згідно запропонованої корисної моделі, як наповнювач використовують аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони кислот або солей водорозчинного фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії. Поставлена задача вирішується тим, що аніонами іоногенних груп аніоніта є аніони кислот або солей фосфатного і/або фосфоиатного інгібітора солевідкладень та корозії від 50 до 200г/дм3. Поставлена задача вирішується тим, що аніонами кислот або солей фосфатного інгібітора є аніони фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, а аніонами кислот або солей фосфонатного інгібітора є аніони кислот або солей фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендіфосфонова кислота, нітрилотриметилфосфонова кислота, гідроксоетилідендіфосфонова кислота, аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладення ІОМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини - не менше 25,0% мас., реагент ПАФ-13А у вигляді водного розчину поліамінометилеифосфонатів з вмістом основної речовини 28-35% мас. Запропонований винахід забезпечує можливість створення наповнювача, який забезпечує стабільну в часі та рівномірну по об'єму обробляємої води, концентрацію інгібітора корозії та солевідкладень у воді. Перевагою запропонованого наповнювача є те, що його використання не потребує спеціальних заходів безпеки через використання інгібітора в формі аніонів аніоніта, та забезпечує стабільне мікродозування інгібітора, зумовлене стабільним та рівномірним в часі процесом іонного обміну. Перевагою наповнювача є те, що він забезпечує стабільну та довгострокову роботу фільтрів з одночасним зниженням витрат на 9 енергоносії. А також те, що він може бути використаний в умовах високої теплонапруги. Технічний результат запропонованого винаходу заключається в забезпеченні можливості підтримання необхідної, а також стабільної в часі та рівномірної по об'єму обробляємої води, концентрації інгібітора корозії та солевідкладень. Запропонований наповнювач являє собою модифікований аніоніт, аніонами іоногенних груп якого є аніони фосфорвмісного інгібітора солевідкладень та корозії, зокрема фосфатного інгібітора, вибраного з ряду: поліфосфати натрію, зокрема, триполіфосфат натрію, гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, і/або фосфонатного інгібітора, вибраного з ряду: оксіетилідендіфосфонова кислота (ОЕДФ), нітрилотриметилфосфонова кислота (НТФ), гідроксоетилідендіфосфонова кислота (ГОЕДФ), аміноалканфосфонова кислота з кількістю вуглецевих атомів в алкані від одного до шести, або їх водорозчинні солі; інгібітор солевідкладень ЮМС-1 у вигляді водного розчину натрієвих солей нітрилотриметилфосфонової кислоти з вмістом основної речовини - не менше 25,0%мас., реагент ПАФ-13А у вигляді водного розчину поліамінометиленфосфонатів з вмістом основної речовини 28-35%мас. Наповнювач, який являє собою суміш двох аніонітів: аніоніта, аніонами іоногенних груп якого є аніони фосфатного інгібітора солевідкладень та корозії, і аніоніта, аніонами іоногенних груп якого є аніони фосфонатного інгібітора солевідкладень та корозії, містить ці аніоніти в об'ємному співвідношенні від (1:5) до (5:1). Запропонований наповнювач поставляється у вигляді гранулята з розміром зерен 0,3-3,0мм і вологістю до 70%, упакований в одноразові пластикові стакани об'ємом 0,5л. Картридж з наповнювачем об'ємом - 400см3 або 0,4л, має ресурс роботи - до 60м3 води, та забезпечує термостабільність обробленої води - не менше 90%. Запропонований наповнювач пояснюється конкретними прикладами №7-9 його використання в картриджах для обробки холодної питної води гарячого водопостачання для побутових приборів. Приклад №1 В іонообмінний фільтр об'ємом 20 літрів, оснащений верхніми та нижніми дренажнорозподільними пристроями (ДРП), вузлами завантажування та вивантажування продукту, завантажують 10 літрів аніоніта (іонообмінної смоли) АВ-17х8 в хлор-формі. Фільтр з аніонітом заповнюють водою і залишають для набухання аніоніта протягом 24-48 годин. Шар набухшего аніоніта розпушують напором води через нижній ДРП для видалення дрібних або зруйнованих гранул. Далі здійснюють переведення аніоніта з хлор-форми в гідроксильну форму, для чого насосом-дозатором через нижній ДРП і шар аніоніта прокачують знизу-вверх 4-х процентний водний розчин їдкого натрію зі швидкістю 5м/годину із розрахунку 5л розчина їдкого натрію на 1 л завантаженого аніоніта. По закінченні подачі їдкого натрію, аніоніт відмивають 80665 10 проточною питною водою до рН не більше 9,5. Аніоніт в гідроксильній формі обробляють 5%-ним водним розчином ОЕДФ кислоти. Для цього розчин ОЕДФ кислоти по рециркуляційній схемі прокачують через аніоніт зі швидкістю 4-6м/год при співвідношенні об'єму водного розчина ОЕДФ кислоти до об'єму аніоніта, як (7-10) : 1. Процес рециркуляції ведуть до сталої залишкової кислотності водного розчину ОЕДФ, тобто до повного насичення аніоніта. Отриманий аніоніт відмивають проточною питною водою до рН не нижче 5,5. Готовий модифікований аніоніт вивантажують з фільтра і завантажують в одноразові пластикові стакани об'ємом 0,5л. Вологість аніоніта до 70%. Розмір зерен 0,3-3,0мм. Вміст фосфонатів - 150г/дм3. Приклад №2 В іонообмінний фільтр об'ємом 20 літрів завантажують 10 літрів аніоніта (іонообмінної смоли) АВ-17 х 8 в хлор-формі. Фільтр з аніонітом заповнюють водою і залишають для набухання аніоніта протягом 24-48 годин. Шар набухшего аніоніта розпушують напором води через нижній ДРП для видалення дрібних або зруйнованих гранул. Далі через аніоніт пропускають 5 %-ний водний розчин ІОМС-1 зі швидкістю 4-6 м/годину при співвідношенні об'єму водного розчина ІОМС1 до об'єму аніоніта, як (7-10) : 1. Процес рециркуляції ведуть за балансом вмісту загальних фосфонатів в розчинах на вході і виході із фільтра. Процес рециркуляції завершують коли вміст загальних фосфонатів в розчині ІОМС-1 на вході і на виході із фільтра є однаковим. Приклад №3, здійснюють так, як наведено в прикладі №1, тільки замість ОЕДФ кислоти використовують 5%-ний водний розчин ПАФ-13А. Приклади №4 та №5, здійснюють так, як наведено в прикладі №1, тільки замість ОЕДФ кислоти використовують НТФ кислоту або ГЕДФ кислоту або амінометиленфосфонову кислоту. Приклад №6 здійснюють так, як наведено в прикладі №2, тільки замість ІОМС-1 використовують поліфосфат натрію (триполіфосфат натрію або гексаметафосфат натрію або пірофосфат натрію) у вигляді 5%-ного водного розчину. Процес рециркуляції ведуть до сталої залишкової кислотності водного розчину поліфосфату, тобто до повного насичення аніоніта. Отриманий аніоніт відмивають проточною питною водою до рН не нижче 5,5. Готовий модифікований аніоніт вивантажують з фільтра і завантажують в одноразові пластикові стакани об'ємом 0,5л. Вологість аніоніта до 70%. Розмір зерен 0,3-3,0мм. Вміст фосфатів 150г/дм3. Приклад №7. Аніоніт, виготовлений за будьяким із прикладів №1-5 завантажують в типовий картридж побутового натрубного фільтра. Картридж установлюють у фільтр, змонтований на байпасній лінії подання холодної питної води на побутові нагрівальні прибори. Під час проходження холодної води через картридж з аніонітом вода піддається стабілізаційній обробці. Концентрацію фосфонатів у воді визначають аналітичне по різниці загальних фосфонатів у воді 11 до та після стабілізаційної обробки. Концентрація фосфонатів після стабілізаційної обробки не повинна перевищувати 1,0мг/дм3 води. Стабільність води до утворення карбонатнокальцієвих відкладень перевіряють кип'ятінням проби обробленої води протягом 5 хвилин. Критерієм стабільності є відсутність закаламутнення проби при кип'ятінні і відсутність нальоту на стінках стакану після видалення проби. Приклад №8. Аніоніт, виготовлений за прикладом №6 завантажують в типовий картридж побутового натрубного фільтра. Картридж установлюють у фільтр, змонтований на байпасній лінії подання холодної питної води на побутові нагрівальні прибори. Концентрацію фосфатів у воді визначають аналітично по різниці загальних фосфатів у воді до та після стабілізаційної обробки. Концентрація фосфатів після стабілізаційної обробки не повинна перевищувати 3,5мг/дм3 води. Для визначення стабільності обробленої води відбирають 200-300см3 проби обробленої води. Пробу переносять в термостійкий стакан, в пробу занурюють побутовий кип'ятильник, доводять до кипіння і кип'ятять протягом трьох хвилин. Стабільність обробленої води визначають візуально по відсутності накипу на кип'ятильнику і стінках стакана. Приклад №9. Аніоніт, виготовлений за будьяким із прикладів №1-5, тобто аніоніт модифікований фофсфонатним інгібітором солевідкладень та корозії і аніоніт, виготовлений за прикладом №6, тобто аніоніт модифікований фосфатним інгібітором солевідкладень та корозії, змішують у співвідношенні 1:1 по об'єму і завантажують в типовий картридж побутового натрубного фільтра. Картридж установлюють у фільтр, змонтований на байпасній лінії подання холодної питної води на побутові нагрівальні прибори. Концентрація фосфатів після стабілізаційної обробки води не повинна перевищувати 3,5мг/дм3 води, а концентрація фосфонатів не повинна перевищувати 1мг/дм2 води. Стабільність обробленої води визначають так як наведено у прикладі №8. Джерела інформації, прийняті до уваги при експертизі: 1. UA, патент №68727 А, 16.08.2004р., Бюл. №8. 2. КХЭ, М, 1963г., т.2, с.299-305.(прототип). 3. Рекламний проспект Dosamax Blu. Дозатор пропорціональний с полуфосфатом (прототип). 80665 12