Спосіб прогнозування розвитку карієсу постійних зубів у дітей

Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, точніше стоматології, і призначена для прогнозування виникнення і розвитку карієсу постійних зубів у дітей. На сьогодні карієс зубів залишається одним з найбільш поширених стоматологічних захворювань серед населення України, його поширеність становить 92-98% [Леус П.А., 1995; Кузьмина Э.М., 1996; Борисенко А.В., 1999; Хоменко Л.О., 2001]. Протягом останніх років спостерігається тенденція щодо подальшого зростання його інтенсивності. [1, 2, 3]. Згідно з даними ВООЗ зниження показників розповсюдженості та інтенсивності карієсу можливе лише за умови широкого впровадження первинної профілактики. Для створення профілактичних програм необхідне чітке уявлення про чинники ризику та питому вагу кожного з них у виникненні ураження твердих тканин [4]. Цілеспрямований вплив профілактичних заходів на найбільш значимі чинники ризику дозволить скоректувати з усилля лікаря-стоматолога та пацієнта і, таким чином, збільшити ефективність первинної профілактики [5, 6]. Проте, незважаючи на з’ясовність основних етіологічних чинників виникнення карієсу, мало уваги приділяється визначенню впливу окремих чинників. Недостатньо з'ясовано залежність індивідуальних особливостей перебігу карієсу від місцевих і загальних чинників, резистентності твердих тканин зуба та організму в цілому та ін. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб визначення основних факторів ризику модифікований за методом "Каріограмма" [7]. Спосіб полягає у тому, що за допомогою комп'ютерної програми "Каріграмма" визначають основні чинники ризику карієсу, що можуть впливати на розвиток каріозного ураження. Всі групи чинників ризику карієсу розподілені на 5 секторів - зелений, синій, червоний, блакитний, жовтий і являють собою кругову діаграму. Значимість кожного фактору оцінюється від 0 до 2 чи 3: 0 - сприятливий показник, 1-3 несприятливі показники в порядку зростання. Зелений сектор - визначає резистентність зубів до карієсу, демонструє у відсотках можливість уникнути появи каріозних порожнин. Синій сектор - "фактор харчування" включає дані про раціон харчування і частоту вживання вуглеводів. Червоний сектор - "зубний наліт" визначає гігієнічний стан ротової порожнини згідно індексу Silness-Loe, 1964. Блакитний сектор - "фтор ування" включає дані щодо використання пацієнтом сполук фтору. Жовтий сектор - "стоматологічний статус" містить дані анамнезу про інтенсивність карієсу і супутніх за хворюваннях. При визначенні чинників ризику в програмі "Каріграмма" пацієнт може бути віднесений до груп з низьким, середнім, високим і дуже високим ступенем ризику виникнення каріозних уражень. Проте даному способу визначення основних чинників ризику карієсу притаманний ряд недоліків. Програма розроблена для визначення основних чинників ризику як у дорослих пацієнтів, так і у дітей. У даній програмі не враховано вплив основних чинників виникнення і розвитку карієсу залежно від віку. Відомо, що вплив однакових чинників у дітей і дорослих не буде однаково призводити до виникнення каріозних уражень в зв’язку з формуванням і становленням зубощелепного апарату в дитячому віці. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в створенні способу визначення впливу основних чинників розвитку карієсу постійних зубів для дітей віком до 18 років. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, буде полягати в підвищенні точності визначення впливу основних чинників виникнення і розвитку карієсу для дітей віком до 18 років. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає обчислення інтенсивності карієсу постійних зубів, супутніх захворювань, гігієнічного стану ротової порожнини, згідно корисної моделі додатково визначають наявність ортодонтичної патології, секрецію та буферну ємність слини і при рН слини нижче 5,0, слиновиділенні менше 3,5мл, буферній ємності нижче 5 прогнозують розвиток карієсу постійних зубів у дітей. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що на основі стоматологічного обстеження дітей віком 6, 12 і 15 років проведено багатофакторний аналіз і визначено кореляційні індекси залежності розвитку карієсу постійних зубів від основних чинників ризику у дітей нашого регіону. Згідно ранжування основних чинників ризику карієсу визначено, що у 6-7 річних дітей першочергове значення у розвитку каріозних уражень має структурні особливості твердих тканин, незадовільна гігієна порожнини рота та надмірне виживання рафінованих вуглеводів. У 12- річному віці визначальними є відсутність профілактичних заходів, незадовільна гігієна та ортодонтична патологія. У 15 років - наявність соматичних захворювань, незадовільна гігієна контактних поверхонь зубів та ортодонтична патологія. Отримані закономірності враховані і внесені до комп'ютерної програми визначення впливу чинників ризику. Запропонований спосіб прогнозування виникнення і розвитку карієсу включає визначення інтенсивності карієсу постійних зубів, супутніх захворювань, раціону харчування, частоту вживання вугле водів, гігієнічний стан ротової порожнини, використання сполук фтору, секреції слини, буферної ємності слини, наявність ортодонтичної патології. Визначення найбільш вагомих чинників дозволяє прогнозувати виникнення каріозних уражень постійних зубів у дітей і цілеспрямовано впливати на них, використовуючи відомі методи первинної профілактики карієсу. Приклад застосування До лікаря-стоматолога звернулись батьки дитини 7 років. Інтенсивність карієсу постійних зубів дорівнює 2 (бал для дитини цього віку - 3), практично здорова, суп утніх захворювань не має. Дитині вимірюють секрецію та буферну ємність слини і при pH слини нижче 5,0, секреції слини менше 3,5мл, буферній ємності слини нижче 5, прогнозують розвиток карієсу постійних зубів. При введенні цих даних до комп'ютерної програми визначення основних чинників розвитку карієсу визначено, що можливість уникнути каріозних уражень при такому стані дитини дорівнює 19%, поганий гігієнічний стан ротової порожнини впливає на 27%, вживання вуглеводів на 16%, відсутність профілактичних заходів на 27%. Враховуючи визначені чинники для уникнення каріозних уражень необхідно покращити гігієнічний стан ротової порожнини і провести профілактичні заходи у цієї ди тини. Діаграма, що виводиться на екран комп’ютера дозволяє наочно продемонструвати можливість зменшити імовірність каріозних уражень при усуненні чинників ризику. При покращенні гігієнічного стану ротової порожнини до дуже хорошої, можливість запобігти карієсу збільшується до 40%. Запропонований спосіб дає більш наочні результати, що дозволяють більш ретельно оцінювати стоматологічний стан дитини і створювати індивідуальні профілактичні програми. Запропонований спосіб прогнозування розвитку карієсу було застосовано в стоматологічній клініці Національного медичного університету при оцінці стоматологічного стану 30 пацієнтів віком від 6 до 17 років, що мали різний стоматологічний статус. Точне визначення основних чинників карієсу постійних зубів дало змогу віднести дітей до відповідних груп диспансерного нагляду і призначити кожній дитині індивідуальну схему профілактики, лікування та графік відвідування лікаря. Спостереження за дітьми протягом двох років виявило ефективність профілактики карієсу. Отже, запропонований спосіб є ефективним для оцінки впливу основних чинників розвитку карієсу і може бути рекомендований до широкого вжитку в практичній дитячій стоматології. Література: 1. Леонтьев В.К., Мамедова Л.А. Эволюция представлений о причинах возникновения кариеса зубов /Стоматология. - 2000. - №1. - С.68-72. 2. Хоменко Л.О., Кононович О.Ф. Поширеність карієсу і напрямки його профілактики /Сборник тезисов І Республиканской конференции. Киев.: 1998. - С.97. 3. Состояние стоматологического статуса у школьников из различных регионов Украины /М.М. Руденко, В.С. Бондаренко, Ю.Н. Коваль, Н.Ф. Коновалов /Вісник стоматології. - 1998. - N2. - С.77-79. 4. Silverstone Leon M. Факторы, влияющие на возникновение и развитие кариозного поражения эмали зубов человека /Квинтэссенция. - 1991. - Т.1, N2. - С.105-136. 5. Левицкая Х.С. Динамика поражаемости кариесом зубов у де тей /Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний. - Киев. - 1999. - С.301-302. 6. Леонтьев В.К., Шестаков В.Т., Воронин В.Ф Оценка основных направлений развития стоматологии. Москва: Мед. книга, Н. Новгород: И-во НГМА, 2003. - 280с. 7. Борисенко Л.Г., Тихонова СМ. Метод «Кариограмма» в клиническом прогнозировании кариеса зубов /Клиническая стоматология, 2004. - №1. - С.14-16.