Спосіб вирощування проса у післяжнивних посівах в агромеліоративному полі рисової сівозміни залежно від рівня мінерального живлення

Реферат: UA 82236 U UA 82236 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування проса в агромеліоративному полі рисової сівозміни, який включає передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, посів, догляд за посівами [1]. Недоліком способу є те, що для отримання продукції пропонується внесення мінерального добрива, що не враховує специфічні умови зволоження, а саме проведення зрошення способом затоплення. Задача корисної моделі полягає у підвищенні врожайності середньостиглих сортів проса в умовах зрошення за рахунок оптимального рівня мінерального живлення. Поставлена задача вирішується тим, що для вирощування середньостиглих сортів проса Харківське 31, Веселоподолянське 176, Східне при проведенні зрошення способом затоплення мінеральні добрива вносяться нормою N45P30. Для наочності окупності азотно-фосфорних добрив приростом урожайності зерна проса додається діаграма - окупність азотно-фосфорних добрив приростом урожайності зерна проса (середнє за 2008-2010 pp.), кг/кг д.р. добрив, де —о— - урожайність, ц/га; ] - окупність NP кг/кг д.р. добрив. Польові досліди з визначення оптимальної норми внесення мінеральних добрив проводилися в рисовій сівозміні після пшениці озимої на зерно в Інституті рису НААН України Скадовського району Херсонської області в 2008-2010 pp. Зрошення здійснювалося прісними водами Дніпра з Краснознам'янського магістрального каналу. У досліді вивчалися наступні фактори та їх варіанти: Фактор А - сорт: 1) Веселоподолянське 176; 2) Східне; 3) Харківське 31. Фактор В - рівень мінерального живлення: 1) Без добрив; 2) N45P30; 3) N90P60. Проведені дослідження показали, що рівень мінерального живлення суттєво впливав на врожайність середньостиглих сортів проса у післяжнивних посівах. На основі експериментальних даних визначено найбільш оптимальну норму мінеральних добрив як за структурними елементами, так і врожайними даними. Основні біометричні показники рослин та складові елементи структури врожаю сортів проса наведені у табл. 1. Найбільшу за величиною волоть у досліді із внесенням різних доз азотно-фосфорних добрив формував сорт Веселоподолянське 176. Довжина головної волоті в удобрених посівах N45P30 і N90P60 значно змінювалась у сорту Харківське 31-28,6 см і 30,2 см відповідно і незначно у сорту Веселоподолянське 176-32,1 см і 32,5 см відповідно. Таблиця 1 Вплив мінерального живлення на біометричні показники та масу 1000 насінин рослин проса (середнє за 2008-2010 pp.) Сорт Веселоподолянське 176 Східне Харківське 31 Рівень мінерального живлення Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Висота рослин, см Довжина волоті, см Маса 1000 насінин, г Кгосп. 111,7 119,6 123,0 100,8 107,9 109,4 96,9 102,8 107,2 29,6 32,1 32,5 24,2 24,9 25,2 27,9 28,6 30,2 7,3 7,5 7,2 7,1 7,3 7,3 7,1 7,3 7,4 39,5 45,7 45,3 42,8 44,6 44,3 38,8 44,3 45,6 1 UA 82236 U 5 10 15 Значне підвищення частки зерна в загальному врожаї біомаси відмічено при внесенні N 45P30 та N90P60 порівняно з варіантом без добрив і менш значне - у порівнянні між собою. Виключенням став сорт Харківське 31, де господарський показник мав більшу перевагу у варіанті N90P60 порівняно з варіантом N45P30 (45,6 проти 44,3). Найбільша маса 1000 зерен була відмічена у сорту Веселоподолянське 176, у варіанті із внесенням N45P30 (7,5 г), а найменша - у сортів Східне та Харківське 31 на ділянках, де добрива не вносили. На варіанті із внесенням N45P30 відмічена менша кількість непродуктивних стебел і більша продуктивних, що дало змогу отримати сухе й повноцінне зерно, незважаючи на нижчу польову схожість у посівах. При внесенні N90P60 спостерігався посилений ріст, що забезпечив збільшення висоти рослин проса порівняно з ділянками без внесення добрив на 9-11 см. Крім того, у цих посівах спостерігалась пустозерність у посушливі роки, а значна біомаса сортів Веселоподолянське 176 і Харківське 31 (особливо у вологому 2008 році) призвела до втрати частини врожаю внаслідок вилягання стебел і осипання зерна. Внесення N45P30 позитивно вплинуло на вихід зерна з волоті на всіх варіантах, що вивчалися (табл. 2). Отже, до подвійної дози добрив N90P60 сорти виявили меншу чутливість і навіть відмічалося деяке зниження виходу зерна з волоті. Таблиця 2 Продуктивність волоті сортів проса залежно від рівня мінерального живлення (середнє 2008-2010 pp.) Сорт Веселоподолянське 176 Східне Харківське 31 Рівень мінерального живлення Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Маса зерна з волоті, г 3,05±0,05 3,34±0,06 3,24±0,07 1,75±0,06 1,99±0,07 1,96±0,08 2,19±0,07 2,47±0,06 2,33±0,05 Відхилення г % 0,29 9,5 0,19 6,2 0,24 13,7 0,21 12,0 0,28 12,8 0,14 6,4 20 Аналіз урожайних даних показав, що найбільший врожай був отриманий при внесенні N 90P60 (табл. 3). Таблиця 3 Урожайність сортів проса залежно від рівня мінерального живлення (середнє за 2008-2010 pp.), ц/га Сорт (фактор А) Веселоподолянське 176 Східне Харківське 31 25 Рівень мінерального живлення (фактор В) Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив N45P30 N90P60 Середнє (В) (А) 24,6±0,52 28,6±0,73 27,7±0,80 29,9±1,05 23,1±0,43 25,3±0,78 25,1±0,55 26,8±0,53 25,7±0,36 28,1±1,03 28,3±0,77 31,0±0,70 НІР05 (за роки досліджень): для фактору А=2,9 ц/га; для фактору В=2,3 ц/га; для взаємодії АВ=3,0 ц/га. Сила впливу, %: А=25,7; В=51,1; АВ=2,7; залишку=20,5. 2 UA 82236 U 5 10 15 20 25 30 Доцільність внесення тієї чи іншої дози мінеральних добрив визначається окупністю додатковим урожаєм кожного кілограма добрив (кг надбавки зерна/кг добрив), що також дає можливість виявити сорти з високим продуктивним потенціалом (див. діаграму). Найвища врожайність сортів була на варіантах N 90P60, однак, окупність поживних речовин виявилась незначною. Оцінюючи реакцію сортів на мінеральне живлення, слід зазначити, що сорти Веселоподолянське 176 і Харківське 31 виявились більш чутливими, ніж сорт Східне на обох варіантах азотно-фосфорного удобрення. Однак, показники окупності внесених добрив свідчать про різну реакцію сортів на дозу внесення мінеральних добрив. Так, за участі дози N 45P30 в усі роки досліджень найкращий показник окупності добрив відмічено при вирощуванні сорту Веселоподолянське 176, що склало в середньому по досліду 5,3 кг/кг. Слід зазначити, що у цьому варіанті сорт Харківське 31 мав значну перевагу в умовах сприятливого 2008 року: 4,2 проти 2,9 кг/кг у варіанті N90P60. В посушливі роки показник окупності азотно-фосфорних добрив у сорту Харківське 31 коливався: на користь внесення дози N 45P30 (4,7 кг/кг) у 2009 році і на користь N90P60 (2,8 кг/кг) - у 2010 році. В середньому по досліду показник окупності добрив мав незначну перевагу у варіанті N90P60 порівняно з варіантом N45P30 (3,5 кг/кг проти 3,2 кг/кг). Таким чином, найбільшу врожайність середньостиглих сортів проса у післяжнивних посівах отримують при внесенні N90P60. Проте, враховуючи незначні відмінності окупності мінеральних добрив між досліджуваними рівнями мінерального живлення, рекомендованою для внесення під посіви післяжнивного проса є норма N45P30. Джерело інформації: 1. Аверчев О.В. Круп'яні культури в агромеліоративному полі рисової сівозміни / Аверчев О.В. - Херсон: Олді плюс, 2008.-158 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб вирощування проса у післяжнивних посівах в агромеліоративному полі рисової сівозміни залежно від рівня мінерального живлення, що включає передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами, який відрізняється тим, що для вирощування середньостиглих сортів проса Харківське 31, Веселоподолянське 176, Східне при проведенні зрошення способом затоплення мінеральні добрива вносяться нормою N45P30. 3 UA 82236 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4