Спосіб моделювання бронхолегеневої патології

Реферат: Спосіб моделювання бронхолегеневої патології неінфекційного генезу включає інтратрахеальне введення тваринам 0,6 моль/л хлоридної кислоти при рН 1,2 з розрахунку 1,0 мл/кг маси тіла щура на фазі вдиху. UA 82235 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ ПАТОЛОГІЇ UA 82235 U UA 82235 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, зокрема експериментальної патології, і може бути використана для рішення методичних питань у частині моделювання бронхолегеневої патології неінфекційного генезу. Відомий спосіб моделювання бронхолегеневої патології, який включає відтворення токсичного пневмоніту важкого ступеня у людини [1]. За відомим способом, бронхолегеневу патологію моделювали шляхом проведення під загальною анестезією прямої ларингоскопії й інтубації трахеї внутрішньовенним катетером діаметром 0,6 мм із наступним інтратрахеальним введенням через ендотрахеальну трубку 0,1 мл скипидару. Недоліком відомого способу є недостатній рівень точності діагностичного дослідження, що не відповідає адекватному відтворенню гострого пошкодження легень. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом розробки оригінальної моделі бронхолегеневої патології неінфекційного генезу досягають адекватного відтворення гострого пошкодження легень. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що гостре пошкодження легень належить до тяжких патологічних процесів, які характеризуються значною поширеністю і високою летальністю та є актуальною проблемою в практиці хірургічного, травматологічного, терапевтичного, акушерського профілю. Останнім часом все більше уваги приділяється пошуку нових маркерів гострого ураження легень, які розкривають патогенетичну суть його, оскільки рутинні критерії недостатньо розкривають механізми розвитку і прогресування бронхолегеневої патології. Разом з тим коректність проведення такого роду досліджень цілком залежить від адекватності експериментальної моделі, у максимальному ступені відповідаючої реальним клінічним умовам формування даного невідкладного стану. Серед моделей гострого пошкодження легень шляхом безпосереднього їх ураження найкращу відтворюваність має аспірація кислоти, проте потрібно точно підібрати її дозу, яка має ушкоджуючу дію [2]. При цьому аналіз літературних джерел показав розмаїття використання концентрації та дози хлоридної кислоти для розвитку гострого пошкодження легень в експериментальних тварин [35]. З огляду на наведені міркування, поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі моделювання бронхолегеневої патології, що включає інтратрахеальне введення 0,1 мл скипидару, відповідно до корисної моделі використовують хлоридну кислоту при рН 1,2 у дозі 1,0 мл/кг маси тіла щура на фазі вдиху. Спосіб здійснюють наступним чином. Тварину анестезують внутрішньочеревним введенням тіопенталу натрію в дозі 40 мг/кг маси тварини. Щуру проводять пряму ларингоскопію, після чого інтубують трахею внутрішньовенним катетером діаметром 0,6 мм з наступним інтратрахеальним введенням через ендотрахеальну трубку хлоридної кислоти при рН 1,2 у дозі 1,0 мл/кг маси тіла щура на фазі вдиху. Приклад 1. На статевозрілому щуру-самцю масою 210 г моделюють гостре аспіраційне пошкодження легень. Тварину анестезують внутрішньочеревним введенням тіопенталу натрію у дозі 8,4 мг, з розрахунку 40 мг/кг маси щура. Тварину фіксують, виконують пряму ларингоскопію, після чого атравматично проводять інтубацію трахеї й інтратрахеально вводять 0,6 моль/л хлоридної кислоти при рН 1,2 у дозі 0,21 мл, з розрахунку 1,0 мл/кг маси тіла щура на фазі вдиху. Через 6 год. забирають венозну кров безпосередньо з правого шлуночка після проведення торакотомії. Парціальний тиск кисню (рО 2) складав 22,3 мм рт. ст, парціальний тиск вуглекислого газу (рCO2) - 55,6 мм рт. ст., рН становило 7,23. Приклад 2. Запропонованим способом моделювали гостре аспіраційне пошкодження легень у 6 білих статевозрілих нелінійних щурів масою 200-220 г. Через 6 год. забирали артеріальну кров безпосередньо з лівих відділів серця шляхом пункції його через діафрагму після проведення лапаротомії. Рівень показників газового складу артеріальної крові у вигляді зазначених діагностичних показників наведено у таблиці. 50 1 UA 82235 U Таблиця Рівень показників газового складу артеріальної крові у щурів із гострим аспіраційним пошкодженням легень Контрольна група Дослідна група рСО2, мм рО2, мм рт. рСО2, мм рО2, мм рт. рн pO2/FiO2 рH pO2/FiO2 рт. ст. ст. рт. ст. ст. 1 7,38 36,20 98,90 470,95 7,25 43,70 46,20 220,00 2 7,37 38,20 95,10 452,86 7,21 44,60 42,40 201,90 3 7,39 40,10 98,70 470,00 7,26 45,30 40,30 211,90 4 7,37 32,80 95,30 453,81 7,22 45,50 42,60 202,86 5 7,38 38,80 95,20 453,33 7,20 50,10 39,80 229,52 6 7,37 40,50 93,70 446,19 7,25 46,60 44,70 212,86 М±m 7,38±0,01 37,77±1,16 96,15±0,81 460,19±3,84 7,23±0,01 45,97±1,01 42,67±1,03 213,17±4,78 № п/п 5 10 15 20 25 30 У результаті, встановлено, що співвідношення парціального тиску кисню до вмісту кисню у повітрі (pO2/FiO2) при моделюванні бронхолегеневої патології, зокрема експериментального гострого аспіраційного пошкодження легень через 6 год. було достовірно меншим (р