Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих з артеріальною гіпертензією

Реферат: Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих з артеріальною гіпертензією, що включає відбір показників суб'єктивного і об'єктивного стану пацієнта, а саме: зменшення кількості скарг, покращення діастолічної функції лівого шлуночка, зниження артеріального тиску, індексу маси міокарда лівого шлуночка, зменшення товщини інтимимедії загальної сонної артерії, присвоєння кожному з них балів, обчислення коефіцієнта ефективності лікування, який відрізняється тим, що додатково враховують показники: систолічної функції лівого шлуночка, ендотеліальної функції, мікроциркуляції, якості життя (фізичного та психічного компонентів), сумарного кардіоваскулярного ризику, швидкості розповсюдження пульсової хвилі та кожний показник оцінюють у балах від 0 до 2 в залежності від ступеня позитивних змін щодо вихідного рівня: 0 балів - змін немає або покращення до 10 %, 1 бал - покращення від 10 до 20 %, 2 бали покращення на 20 % і більше або досягнення цільового рівня, обчислюють індекс ефективності лікування (ІЕЛ) за формулою ІЕЛ=(б.п.л.):2n, де: ІЕЛ - індекс ефективності лікування (ум. од.),  б.п.л. - сума балів після лікування (ум. од.), n - кількість показників, та при величині ІЕЛ від 0,7 й вище визначають високу ефективність лікування, від 0,7 до 0,4 - задовільну, нижче 0,4 незадовільну ефективність лікування. UA 83136 U (12) UA 83136 U UA 83136 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, а саме: фізіотерапії, курортології, терапії, кардіології і може бути використана для оцінки ефективності лікування артеріальної гіпертензії (АГ) та сполучених з нею хвороб серцево-судинної системи. Існує багато способів оцінки ефективності лікування й реабілітації АГ. Так, відомий спосіб визначення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів на підставі порівняння бальної оцінки показників спіроартеріокардіоритмографічного дослідження та лазерної кореляційної спектроскопії з визначенням рівнів функціональної напруженості систем скорочувальної функції серця, вегетативного забезпечення функції серця, підтримки артеріального тиску (AT), вегетативного забезпечення систолічного та діастолічного AT, зовнішнього дихання, гемодинаміки, гуморального та місцевого метаболізму, - до та після курсу відновлювального лікування. (Патент України № 13615, МПК (2006) А61В5/00. Спосіб визначення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів / Бабов К.Д., Паненко А.В., Романчук О.П. - Заявка № и200508930 від 20.09. 2005. Опубліковано 17.04. 2006. - Бюл. №4, 2006 p.). Спільними ознаками аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - порівняння стану хворих до та після лікування; - бальна оцінка показників стану серцево-судинної системи. Однак, даний спосіб є недостатньо інформативним, оскільки застосовані показники відбивають тільки функціональні зрушення серцево-судинної системи, без зіставлення з морфологічними параметрами, що ускладнює клінічну інтерпретацію отриманих результатів. Найбільш близьким за технічною суттю та результатами, що досягаються, є спосіб, який полягає у тому, що для оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією здійснюють відбір показників суб'єктивного й об'єктивного стану пацієнта, проводять їх аналіз, з присвоєнням балів, відповідно до клінічної значущості: при зменшенні кількості скарг - 1 бал, покращенні діастолічної функції лівого шлуночка - 1 бал, зниженні артеріального тиску на 10 % від вихідного стану - 1 бал, на 20 % й більше - 2 бали, при досягненні цільового рівня AT - 3 бали, зменшенні Індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) на 10 % від вихідного стану - 1 бал, на 15 % і більше - 2 бали, при досягненні цільового значення ІММЛШ - 3 бали, зменшенні товщини інтимимедії (ТІМ) загальної сонної артерії - 1 бал, зменшенні дисперсії інтервалу QRS та/або QT - 1 бал, зникненні ранніх та/або пізніх потенціалів передсердь - 1 бал, зникненні ранніх та/або пізніх потенціалів шлуночків - 1 бал, їх аналіз, бальну оцінку, відповідно до клінічної значущості, а ефективність наприкінці терапії оцінюють по значенню коефіцієнта ефективності лікування, який обчислюють за формулою: Кел = (( б.о.е.) : ( б.м.е.)) ▪ 100, де: Кел - коефіцієнт ефективності лікування (%);  б.о.е. - сума балів отриманого ефекту (ум. од.);  б.м.е. - сума балів максимально можливого ефекту (ум. од.), та, якщо Кел сягає 80-100 %, встановлюють високу клінічну ефективність лікування, якщо 60-79 % - клінічну ефективність лікування визнають доброю, якщо 40-59 % - задовільною, якщо значення Кел становить менше 40 % - незадовільною (Патент України №42529 МПК (2009) А61В5/02. Спосіб оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією /Кондратюк В.Є., Єна Л.М. - Заявка № u200900989 від 09.02.2009; Опубл. 10.07.2009. - Бюл. № 13, 2009 р.). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - відбір показників суб'єктивного і об'єктивного стану пацієнта; - бальна оцінка показників суб'єктивного і об'єктивного стану пацієнта; - обчислення коефіцієнта ефективності лікування; - кількісна оцінка ступеня ефективності лікування. Однак, недоліками даного способу є: - відібрані у прототипі показники стану пацієнта, такі як: індекс маси міокарда лівого шлуночка, товщина інтимимедії загальної сонної артерії - відбивають морфологічні зміни серця та артеріальних судин як кінцеві результати довгострокового (6 місяців і більше) курсу терапії АГ, і не можуть бути використані як критерії ефективності на ранніх етапах лікування; - застосована у прототипі бальна оцінка показників стану пацієнта не є уніфікованою, що певною мірою утруднює обчислення та інтерпретацію результатів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу оцінки ефективності відновлювального лікування у хворих з АГ з метою оптимізації контролю та моніторингу ефективності комплексної відновлювальної (медикаментозної та немедикаментозної) антигіпертензивної терапії на різних її етапах. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією, що включає відбір показників суб'єктивного І об'єктивного стану пацієнта, а саме: зменшення кількості скарг, покращення діастолічної функції лівого шлуночка, зниження артеріального тиску, індексу маси міокарда 1 UA 83136 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лівого шлуночка, зменшення товщини інтимимедії загальної сонної артерії, присвоєння кожному з них балів, обчислення коефіцієнта ефективності лікування, новим є те, що додатково враховують показники: систолічної функції лівого шлуночка, ендотеліальної функції, мікроциркуляції, якості життя (фізичного та психічного компонентів), сумарного кардіоваскулярного ризику, та швидкості розповсюдження пульсової хвилі, кожний показник оцінюють у балах від 0 до 2 в залежності від ступеня позитивних змін щодо вихідного рівня: 0 балів - змін немає або покращення до 10 %, 1 бал - покращення від 10 до 20 %, 2 бали покращення на 20 % і більше або досягнення цільового рівня, обчислюють індекс ефективності лікування (IEЛ) за формулою: ІЕЛ = ( б.п.л.) : 2n, де: ІЕЛ - індекс ефективності лікування (ум. од.),  б.п.л. - сума балів після лікування (ум. од.), n - кількість показників, та при величині ІЕЛ від 0,7 й вище визначають високу ефективність лікування, від 0,7 до 0,4 - задовільну, нижче 0,4 - незадовільну ефективність лікування. Причинно-наслідковий зв'язок між заявленою сукупністю ознак і технічним результатом полягає у такому: - додаткове врахування показників: систолічної функції лівого шлуночка, ендотеліальної функції, мікроциркуляції, якості життя (фізичного та психічного компонентів), сумарного кардіоваскулярного ризику дозволяє оцінити ефективність як довгострокового (6 місяців і більше) та пролонгованого (від 1 до 6 місяців), так і короткострокового (до 1 місяця) курсів лікування АГ і відстежити безпосередні й віддалені результати відновлювальної терапії на будьякому її етапі; - додаткове врахування показнику швидкості розповсюдження пульсової хвилі дозволяє більш точно об'єктизувати структурно-функціональні зміни артеріальних судин при пролонгованому та довгостроковому курсах антигіпертензивної терапії; - додаткове врахування комплексу вищезазначених показників дає можливість надати Інтегральну оцінку динаміки зрушень на тлі лікування в різних патогенетичних ланках прогресування АГ; - застосування запропонованого способу дає можливість послідовного моніторингу контролю ефективності терапії АГ з його адекватною і своєчасною корекцією на будь-якому етапі відновлювального лікування, підвищити точність та інформативність оцінки ефективності лікування; - запропонований метод обчислення індексу ефективності проведеного лікування із застосуванням уніфікованої бальної шкали є математично простим, зручним, наочним, дозволяє змінювати кількість застосованих показників стану пацієнта в залежності від клінічних завдань дослідження, тривалості курсу терапії (короткостроковий, пролонгований або довгостроковий) та діагностичних можливостей лікувального закладу; - зменшена у порівнянні з прототипом кількісна градація ефективності лікування до трьох ступенів дозволяє більш наочно об'єктизувати ефекти відновлювального лікування, вірогідно оцінити динаміку регресу патологічних змін. Таким чином, сукупність вищевказаних позитивних впливів дозволить суттєво підвищити контроль, якість та ефективність відновлювального лікування хворих з АГ, знизити сумарний кардіоваскулярний ризик, частоту ускладнень та темпи прогресування АГ. Спосіб здійснюють таким чином. При надходженні пацієнтів на санаторно-курортне лікування проводять комплексне клінікоінструментальне та лабораторне обстеження з оцінкою базових показників: кількості скарг, рівня AT, систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка, ендотеліальної функції, мікроциркуляції, ІММЛІН, ТІМ загальної сонної артерії, швидкості розповсюдження пульсової хвилі, якості життя (фізичного та психічного компонентів), сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE. Усім хворим з АГ протягом реабілітаційного періоду призначають комплекс відновлювального лікування: стандартну медикаментозну гіпотензивну терапію за рекомендаціями Європейського товариства серця та Європейського товариства кардіологів ESH/ESC - 2007, індивідуальний руховий режим, лікувальну фізкультуру, антисклеротичну дієту, психотерапію, фізіотерапію, бальнеотерапію й ін. Курс реабілітації складає 21 день. Наприкінці курсу терапії обчислюють індекс ефективності та оцінюють ступінь ефективності відновлювального лікування за формулою: ІЕЛ = (Z б.п.л.) : 2n, де: ІЕЛ - індекс ефективності лікування (ум. од.),  б.п.л. - сума балів після лікування (ум. од.), 2 - максимально можливе значення кожного показника у балах, n кількість показників, та при величині IE Л від 0,7 й вище визначають високу ефективність лікування, від 0,7 до 0,4 - задовільну, нижче 0,4 - незадовільну. 2 UA 83136 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад №1. Хворий Α., 63 роки. При надходженні до санаторію на підставі клінікоанамнестичних та інструментально-лабораторних даних встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадія, 2 ступеня. Гіпертензивне серце (Гіпертрофія лівого шлуночка). СН 1ст. Ризик 3 (високий). Проведено комплекс відновлювального лікування із включенням фармакологічних (індапамід 1,5 мг/добу, амлодипін 5 мг /добу, лозартан 50 мг/добу) та немедикаментозних засобів: адекватний руховий режим; лікувальна фізкультура; антисклеротична дієта; навчальний освітньо-профілактичний курс «Школа хворого на гіпертонічну хворобу»; психотерапія; фізіотерапевтичні методи: «сухі» вуглекислі ванни та загальна магнітотерапія по 10 процедур через добу у режимі чергування. Наприкінці 21-денного реабілітаційного курсу провели оцінку позитивних змін показників суб'єктивного і об'єктивного стану пацієнта стосовно базового рівня: зменшення кількості скарг на 20 % - 2 бали; зниження AT - на 20 % - 2 бали; покращення діастолічної функції лівого шлуночка - на 10 % - 1 бал та додатково оцінювали показники за критеріями короткострокового курсу лікування: покращення систолічної функції лівого шлуночка на 10 % - 1 бал; покращення ендотеліальної функції на 10 % - 1 бал; підвищення показника мікроциркуляції на 20 % - 2 бали; підвищення якості життя (фізичного компоненту) на 10 % - 1 бал підвищення якості життя (психічного компоненту) на 10 % - 1 бал; зниження сумарного КВР за шкалою SCORE - на 25 % 2 бали. Обчислено індекс ефективності лікування. ІЕЛ =  б.п.л. (2+2+1+1+1+2+1+1+2): 29 = 13:18 = 0,7 ум.од. Ефективність лікування висока. Виписаний у задовільному стані з рекомендаціями щодо подальшого медикаментозного лікування (індапамід 1,5 мг /добу, амлодипін 5 мг/ добу, лозартан 50 мг/добу), контролю АГ та формування здорового способу життя. Через 3 місяці проведено повторну оцінку ефективності комплексної відновлювальної терапії у порівнянні з базовим рівнем (до лікування) з урахуванням показників: зменшення кількості скарг на 20 % - 2 бали; зниження AT на 15 % - 1 бал; покращення діастолічної функції ЛШ на 10 % - 1 бал; та додатково оцінювали показники: покращення систолічної функції лівого шлуночка на 12 % - 1 бал; покращення ендотеліальної функції на 10 % - 1 бал; підвищення показнику мікроциркуляції на 15 % - 1 бал; підвищення якості життя (фізичного компонента) на 7 % - 0 балів; підвищення якості життя (психічного компоненту) на 10 % - 1 бал; зниження сумарного КВР за шкалою SCORE - на 15 % - 1 бал та додатково врахували критерій ефективності пролонгованого курсу лікування - зниження швидкості розповсюдження пульсової хвилі - на 10 % - 1 бал. ІЕЛ =  б.п.л. (2+1+1+1+1+1+0+1+1+1): 210 - 10 : 20 = 0,5 ум. од. Враховуючи зменшення ІЕЛ з 0,7 до 0,5 ефективність лікування знизилась у порівнянні з першим курсом, але залишається задовільною. Враховуючи негативну динаміку змін окремих показників та для утримання клінічного ефекту відновлювального лікування, що був досягнутий, призначено: продовження медикаментозної терапії (індапамід 1,5 мг /добу, лозартан 50 мг/добу, з підвищенням добової дози амлодипіну до 10 мг), додаткову антисклеротичну терапію та додатковий амбулаторний курс немедикаментозної терапії: корекція рухового режиму, лікувальна фізкультура, психотерапія, 10 процедур «сухих» вуглекислих ванн через день, заходи щодо самоконтролю АГ та підтримання здорового способу життя. Через 6 місяців від початку лікування - повторна оцінка ефективності комплексної терапії у порівнянні з базовим рівнем з урахуванням показників - критеріїв довгострокового курсу лікування. Зменшення кількості скарг на 20 % - 2 бали; зниження AT - цільовий рівень - 2 бали; покращення діастолічної функції ЛШ - на 14 % - 1 бал; зменшення ІММЛШ - на 12 % - 1 бал; зменшення ТІМ загальної сонної артерії - на 10 % - 1 бал та додатково оцінювали показники: покращення систолічної функції лівого шлуночка на 15 % - 1 бал; покращення ендотеліальної функції на 15 % - 1 бал; підвищення показнику мікроциркуляції на 18 % - 1 бал; підвищення якості життя (фізичного компоненту) на 20 % - 2 бали; підвищення якості життя (психічного компоненту) на 10 % - 1 бал; зниження сумарного КВР за шкалою SCORE -на 12 % - 1 бал; зниження швидкості розповсюдження пульсової хвилі - на 10%- 1 бал. ІЕЛ =  б.п.л. (2+2+1+1+1+2+1+1+1): 212 = 15:24 = 0,6 ум. од. Зберігається задовільна ефективність лікування. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє проводити тривалий моніторинг показників клінічного стану, гемодинаміки, структурно-функціональних параметрів серця й артеріальних судин, якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію, з оцінкою 3 UA 83136 U ефективності, безпосередніх і віддалених результатів відновлювального лікування на різних його етапах. та адекватною корекцією ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих з артеріальною гіпертензією, що включає відбір показників суб'єктивного і об'єктивного стану пацієнта, а саме: зменшення кількості скарг, покращення діастолічної функції лівого шлуночка, зниження артеріального тиску, індексу маси міокарда лівого шлуночка, зменшення товщини інтимимедії загальної сонної артерії, присвоєння кожному з них балів, обчислення коефіцієнта ефективності лікування, який відрізняється тим, що додатково враховують показники: систолічної функції лівого шлуночка, ендотеліальної функції, мікроциркуляції, якості життя (фізичного та психічного компонентів), сумарного кардіоваскулярного ризику, швидкості розповсюдження пульсової хвилі та кожний показник оцінюють у балах від 0 до 2 в залежності від ступеня позитивних змін щодо вихідного рівня: 0 балів - змін немає або покращення до 10 %, 1 бал - покращення від 10 до 20 %, 2 бали покращення на 20 % і більше або досягнення цільового рівня, обчислюють індекс ефективності лікування (ІЕЛ) за формулою ІЕЛ=(б.п.л.):2n, де: ІЕЛ - індекс ефективності лікування (ум. од.),  б.п.л. - сума балів після лікування (ум. од.), n - кількість показників, та при величині ІЕЛ від 0,7 й вище визначають високу ефективність лікування, від 0,7 до 0,4 - задовільну, нижче 0,4 незадовільну ефективність лікування. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4