Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини на копрових шківах в діючих одноканатних підйомних установках

Реферат: UA 86716 U UA 86716 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель стосується маркшейдерської справи, визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копрових шківах в діючих одноканатних підйомних комплексах способом геодезичної засічки при застосуванні електронного тахеометру. Відомий спосіб визначення кутів девіації за допомогою проекційно-візуальної системи та віддзеркалюючого дзеркала, перпендикулярного осі вала барабана підіймальної машини, відносно якого виконують ряд лінійних вимірів, і на основі їх розраховують кути [Авторское свидетельство МПК G01c № 183411 Способ определения углов девиации и углов отклонения каната от плоскости шкива в действующих подъемных комплексах]. Недоліком цього способу є: важкість практичного застосування з використанням сучасного обладнання. Найбільше близьким за технічною суттю є спосіб визначення кутів девіації, що полягає у тому, що від розбивної осі головного вала підйомної машини прокладають теодолітний хід, здійснюють лінійні довиміри від осі підйому до точок сходу канату з барабана і шківа [Маркшейдерські роботи на вугільних шахтах і розрізах інструкція 2001 р. - С. 97-981]. Недоліками цього способу є: неможливість безпосереднього примикання теодолітного ходу до осі головного вала підйомної машини, що збільшує середню квадратичну похибку визначення кутів девіації; втрата робочого часу на прокладання теодолітного ходу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу визначення кутів девіації, в якому шляхом нових операцій та їх послідовності, використання сучасного обладнання досягається визначення фактичного положення осі підйомної машини, забезпечення високої точності визначення кутів девіації, зменшення середньої квадратичної похибки визначення кутів девіації, зменшення трудоємкості робіт, спрощення методики і за рахунок цього підвищується ефективність роботи. Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копрових шківах в діючих одноканатних підйомних установках, що включає визначення кутів девіації на барабані підйомної машини 1, 2 , кута повороту шківа відносно осі підйому  , визначення кутів      девіації на копрових шківах 1, 2 , згідно із корисною моделлю, попередньо закріплюють центрувальні елементи у крайніх точках сходу канату з барабана, фіксують кронштейни на горизонтальній осі шківа і у точці контакту канату з шківом установлюють електронний тахеометр в створі поздовжньої осі шківа, яким здійснюють виміри горизонтальних кутів між крайніми точками сходу канату з барабана BAC , між крайніми точками сходу канату з барабана та точкою контакту канату з шківом ВАШ і САШ , між однією крайньою точкою сходу канату з барабана та точками горизонтальної осі шківа ВАГ 1 і ВАГ 2 виміряють відстані від точки установки електронного тахеометра до крайніх точок сходу канату з барабана АВ і АС та до точок, закріплених кронштейнами на шківі АГ 1 і АГ 2 , відстань між крайніми ВС і точками горизонтальної осі шківа Г 1 і Г 2 , а кути девіації на барабані підйомної машини 1, 2  та на шківі 1, 2  визначають із співвідношення:  1  90   АВС  АВШ  2  90   АСВ  АСШ 1  1   cos   2  1   cos  . точками сходу канату з барабана 40 45 50 55 На Фіг. 1 зображена схема визначення кутів девіації (загальній вигляд; на фіг. 2 зображена схема визначення кутів девіації (вигляд зверху); на фіг. 3 зображена геометрична схема визначення кутів девіації на барабані підйомної машини; на фіг. 4 зображена геометрична схема визначення кута повороту шківа відносно осі підйому, де: 1 - електронний тахеометр (точка А); 2 - скоби, закріплені у стінах машинного вала; 3 дріт; 4 - відвіси; 5 - барабан підйомної машини; 6 - шків; 7 - канат; 8 - візирний промінь; 9 - копер; 10 - вісь підйому; 11 - кронштейн. Спосіб реалізується з використанням електронного тахеометра 1 наступним чином. В будівлі підйомної машини установлюють електронний тахеометр 1 типу GTS 22,5N у точці А, яка знаходиться ззаду барабана 5 в створі поздовжньої осі шківа 6 та має видимість підшківного майданчика, над крайніми точками сходу канату 7 з барабана 5. За розбивною віссю головного вала підйомної машини, зафіксованої ризками (керн) на скобах 2, закріплених у стінах машинного вала, натягують сталевий дріт 3 діаметром 0,5-0,8 мм, при цьому на одній скобі 2 його закріплюють жорстко, а через іншу пропускають вільно і до кінця дроту 3 підвішується 1 UA 86716 U 5 10 15 вантаж для створення його необхідного натягу, з дроту 3 опускають два відвіси 4 типу ОР-2, розташовуючи їх над точками В і С крайніми точками сходу підйомного канату 7 з барабана 5 підйомної машини, при необхідності виправляють положення дроту 3 на скобах 2 для безпосереднього центрування відвісів 4 над крайніми точками сходу канату 7 з барабана 5 або використовують інші центрувальні елементи. На підшківному майданчику до шківа 6 фіксують кронштейнами 11 точки Г1 і Г2 на рівні горизонтальної осі шківа 6 і точку Ш контакту канату 7 з шківом 6. Після приведення тахеометра 1 в робоче положення виконують вимірювання. Вимірюють горизонтальні кути ВАШ і САШ між крайніми точками сходу канату 7 з барабана 5 та точкою контакту канату 7 з шківом 6, горизонтальні прокладання довжин ВА , АШ , СА від точки установки електронного тахеометра 1 до крайніх точок сходу канату 7 з барабану 5 та до точки контакту канату 7 з шківом 6. Вимірюють горизонтальні кути РАГ 1 і РАГ 2 між однією крайньою точкою сходу канату 7 з барабана 5 та точками горизонтальної осі шківа 6 та горизонтальні прокладання довжин РА , АГ 1 , АГ 2 від точки установки електронного тахеометра 1 до точок, закріплених кронштейнами 11 на рівні горизонтальної осі шківа на шківі 6. Вимірюють довжини ліній Г 1Г 2 і ВС відстань між крайніми точками сходу канату 7 з барабана 5 і точками горизонтальної осі шківа 6 за допомогою металевої рулетки типу РГД. Визначення кутів девіації на барабані підйомної машини проводиться за наступними формулами:  1  90   АВС  АВШ 20  2  90   АCВ  АСШ . Визначення кута повороту шківа 6 відносно осі підйому: 25   90   АВС  ВАГ 1  АГ 1Г 2 . 1. В трикутнику АВС за теоремою синусів знаходиться кут АВС : АC sin BAC . АВС  sin 1 BC 2. В трикутнику АВШ АСШ  за теоремою косинусів знаходиться довжина сторони ВШ СШ  : ВШ  АВ2  АШ2  2 * АВ * АШ * cosВАШ 30 СШ  АС2  АШ2  2 * АС * АШ * cosВАС . 3. В трикутнику АВШ АСШ  за теоремою синусів знаходиться кут АВШ АСШ  : АШ sin BAШ АВШ  sin 1 BШ АШ sin САШ . АСШ  sin 1 СШ 4. За теоремою синусів в трикутнику Г 1Г 2 А визначається кут АГ 1Г 2 : АГ 2 sin Г 1АГ 2 . АГ 1Г 2  sin 1 Г 1Г 2 Визначення кутів девіації на шківі 6 проводиться за наступними формулами: 35 40 1  1   cos   2  1   cos  , де:  - кут нахилу канату 7 до горизонтальної площини. Новий спосіб визначення кутів девіації за рахунок нових операцій та застосування нового обладнання на підйомному комплексі шахти "Червоний партизан" дозволяє досягти високої точності робіт, зменшити на 25 % середню квадратичну похибку визначення кутів девіаці, зменшити орієнтовно на 50 % витрати робочого часу на виконання маркшейдерських робіт, дозволяє зменшити їх трудоємкість. 45 2 UA 86716 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копрових шківах в діючих одноканатних підйомних установках, що включає визначення кутів девіації на барабані підйомної машини  1, 2 , кута повороту шківа відносно осі підйому  , визначення кутів      девіації на копрових шківах  1 , 2 , який відрізняється тим, що попередньо закріплюють центрувальні елементи у крайніх точках сходу канату з барабана, фіксують кронштейни на горизонтальній осі шківа і у точці контакту канату з шківом установлюють електронний тахеометр в створі поздовжньої осі шківа, яким здійснюють виміри горизонтальних кутів між крайніми точками сходу канату з барабана BAC , між крайніми точками сходу канату з барабана та точкою контакту канату з шківом ВАШ і САШ , між однією крайньою точкою сходу канату з барабана та точками горизонтальної осі шківа ВАГ 1 і ВАГ 2 виміряють відстані від точки установки електронного тахеометра до крайніх точок сходу канату з барабана АВ і АС та до точок, закріплених кронштейнами на шківі АГ 1 і АГ 2 , відстань між крайніми 15 ВС і точками горизонтальної осі шківа Г 1 і Г 2 , а кути девіації на барабані підйомної машини  1, 2  та на шківі  1 , 2  визначають із точками сходу канату з барабана співвідношення: 1  90   АВС  АВШ 20  2  90   АСВ  АСШ 1  1   cos  2  1   cos  . 3 UA 86716 U 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4