Спосіб зниження гіпертонусу паравертебральних м’язів у спортсменів-єдиноборців

Реферат: Спосіб зниження гіпертонусу паравертебральних м'язів у спортсменів-єдиноборців включає самовитягування хребта шляхом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях. Попередньо проводять електроміотонометрію паравертебральних симетричних точок, відповідних точкам акупунктури V16 і V24, потім виконують розігріваючий масаж паравертебральних м'язів протягом 5 хв. і виконують комплекс вправ з рухом таза вперед і вгору, а також ритмічні рухи голови і тулуба в сторони до стомлення. Знову проводять електроміотонометрію зазначених паравертебральних симетричних точок, і за станом міотонуса симетричних паравертебральних точок визначають досягнення розслаблення м'язів хребта. UA 87158 U (12) UA 87158 U UA 87158 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі спортивної медицини, спортивної фізіології, фізичної реабілітації спортсменів. Невід'ємною частиною підготовки спортсменів високого класу є зміцнення м'язового корсету хребетного стовпа. Порушення симетричного розвитку м'язів хребта веде до підвищення м'язового тонусу окремих паравертебральних м'язів, утворення стійкого локального м'язового гіпертонусу (ЛМГ) і, як правило, до погіршення самопочуття, зниження фізичної працездатності, гнучкості, функціональних порушень постави і надалі до сколіозу. В даний час проблема корекції функціонального стану м'язів хребетного стовпа у спортсменів на всіх етапах спортивної підготовки стоїть досить гостро. Відомо, що ефектом способу тракційної міорелаксації є гармонізація тонусу паравертебральних м'язів, як показане в ряді робіт (Bonaiuti D at al., 2004; Мельниченка та ін…, 2004; Clarke at al., 2005 і ін.) Проте його вплив на м'язовий тонус у спортсменів-єдиноборців не було вивчено. Відомий спосіб зниження тонусу паравертебральних м'язів, що полягає в дозованому розтягувальному впливі на шийно-грудний відділ хребта за допомогою еластичних тяг, закріплених на шиї пацієнта (Мельниченко О.В., Снапков П.В. "Способ корекції тонусу паравертебральних м'язів у спортсменів". Патент України на корисну модель, МПК: А61Н 23/00, публ. 27.12.2010, Бюл. № 24). Однак, цей спосіб зачіпає тільки шийно-грудний відділ хребта і вимагає спеціального обладнання, що ускладнює його застосування для релаксації паравертебральних м'язів всього корсета хребта спортсменів. Як найближчий аналог використаний спосіб аутотракції (деклараційний патент України на винахід № 71267 "Спосіб реабілітації хворих з ідіопатичним сколіозом І-Ш ступенів і остеохондрозом хребта", МПК: А61Н 23/00, публ 15.11.2004, Бюл № 11), який містіть розтягування м'язів спини шляхом вкрай активного кіфозування всього хребта за допомогою комплексу аутотракції. Ефектом цього комплексу є гармонізація тонусу паравертебральних зон корсета хребетного стовпа, однак він складний в застосуванні і вимагає фахівця в галузі мануальної терапії, що значно обмежує його застосування в спортивній діяльності. В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає у розробці комплексу фізичних вправ, заснованих на самовитягуванні в симетричному положенні, при якому за рахунок доступних вправ і у відносно короткий термін нормалізується тонус паравертебральних м'язів, що дозволяє довгостроково утримувати отриманий позитивний ефект. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі зниження гіпертонусу паравертебральних м'язів у спортсменів-єдиноборців, який включає самовитягування хребта шляхом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях, згідно з корисною моделлю, попередньо проводять електроміотонометрію паравертебральних симетричних точок, відповідних точкам акупунктури V16 і V24 і визначають тонус м'язів правої (V16D, у.о.) і лівої половини тулуба (V16S, у.о.) в грудному відділі хребта і аналогічно в поперековому відділі (V24D, V24S, у.о.), проводять розігріваючий масаж паравертебральних м'язів протягом 5 хв. і виконують комплекс вправ з рухом таза вперед і вгору в в.п. - лежачи на спині, сидячи або стоячи, а також ритмічні рухи голови і тулуба в сторони до стомлення, після чого знову проводять електроміотонометрію зазначених паравертебральних симетричних точок. Причинно-наслідковий зв'язок між суттєвими ознаками способу і результатом, що досягають, ймовірно, такий: при аутотракції (активному самовитягуванні хребта) відбувається релаксація перенапружених паравертебральних м'язів у місцях їх найбільшої напруги на основі стрейчінг-ефекту постпліометричної і постізометричної релаксації на тлі реципрокного гальмування центрів м'язів-антагоністів. При цьому зменшується їх функціональне протистояння контрлатеральним м'язам-антагоністам, що оптимізує умови для виконання ними динамічного ритмічного навантаження до стомлення, нормалізації статико-динамічних відносин у м'язах корсета хребетного стовпа. На практиці спосіб проводять наступним чином. Перед комплексом тракційної міорелаксації (див. таблицю) проводять розігріваючий масаж протягом 5 хв., чим досягається розігрів паравертебральних м'язів. Потім спортсмен виконує активне самовитягування хребта способом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях (коригуючі положення репозиції), виконуючи комплекс вправ (див. Додаток), тобто додатково виконується рух тазу вперед і вгору (в і.п. лежачи на спині, сидячи або стоячи), а також ритмічні рухи голови і тулуба в сторони для корекції асиметричного тонусу паравертебральних м'язів шляхом нормалізації їх реципрокної іннервації і зняття гіпертонусу. Ефективність способу аутотракціі досліджували на 30 спортсменах-єдиноборцях у віці 18-20 років. Для аналізу твердості паравертебральних м'язів використовували спосіб електроміотонометрії (ЕМТ) паравертебральних симетричних точок, відповідних точкам 1 UA 87158 U 5 10 акупунктури V16 і V24, в в.п. - лежачи на животі. При цьому визначали тонус м'язів правої (V16D, у.о.) і лівої половини тулуба (V16S, у.о.) в грудному відділі хребта, аналогічно в поперековому відділі (V24D, V24S, у.о.) до і після тракційного впливу. У спортсменів під впливом тракційної міорелаксації спостерігалися істотні зміни м'язового тонусу як у грудному, так і в поперековому відділах хребта. Так, тонус м'язів в точці V16 праворуч до тракційного впливу дорівнював 39,37±1,72 міотон, а після тракції істотно знизився до 36,23±1,72 міотон (р 0,05). Істотне зниження тонусу м'язів після тракції у спортсменів вказує на більш високу економічність роботи або виконання рухової дії. 15 Таблиця Комплекс тракційної міорелаксації Виконання вправи 3 На вдиху потягнутися вгору, на видиху руками максимально зігнути шию і в Лежачи на спині, кисті зі цьому положенні впертися потилицею схрещеними пальцями на в кисті рук (рух голови назад і вгору). 1 потилиці лікті в сторони, ноги Ритмічно розгойдуватися головою і випрямлені, коліна зімкнуті. тулубом в сторони з частотою-один рух в 1 сек. і амплітудою близько 10 см - 10 с до легкого стомлення 3 рази. Скороченням м'язів черевного преса максимально зігнути (кіфозувати) тулуб, після чого виконати рухи тазом 2 Те ж вгору і вперед. Ритмічно розгойдувати тулубом в сторони - 10 с, до легкого стомлення, 3 рази. Лежачи на животі, руки вздовж Повільно підняти верхню половину тулуба, долоні притиснуті до тулуба на 10-15 см над кушеткою і в кушетки, легким рухом 3. цьому положенні тягнутися опустити і розгорнути плечі, підборіддям вгору і вперед - 5 с, до ноги випрямлені, коліна легкого стомлення. зімкнуті. Підняти тулуб над кушеткою, впираючись в неї долонями, і в цьому 4. Те ж положенні ритмічно розгойдуватися в сторони - 10 с, до легкого стомлення. На вдиху потягнутися потилицею вгору. На видиху послідовно статично напружувати м'язи задньої поверхні ніг, тазу (групу сідничних м'язів, Лежачи на животі, шия пряма, попереку), спини, плечового пояса і 5. підборіддя впирається в рук, створюючи "хвилю" статичного кушетку руки вздовж тулуба. скорочення, що йде знизу вгору. Потім підняти пояс верхніх кінцівок над кушеткою і трохи розгойдуватися їм в сторони, утримувати це положення 10 сек, до легкого стомлення - 3 рази. 1 В.П. 2 2 Методичні вказівки 4 Лопатки від кушетки не відривати, плечовий пояс кіфозувати без значного напруження грудних м'язів. Дихання вільне. Дихання вільне. Стопу від опори не відривати. Дихання вільне. Те ж. Те ж. UA 87158 U Продовження таблиці 1 2 Сидячи на кушетці, ноги зігнуті під кутом 90° у колінних і тазостегнових суглобах, коліна разом, стопи в повному 6. контакті з кушеткою. Кистями обхопити стегна у підколінної ямки, лікті округлити в сторони-всередину 7. Те ж. 8. Те ж. Лежачи на спині, ноги підняті вгору, коліна випрямлені і зімкнуті (кут згинання в тазостегновому і гомілковостопному суглобах 9. 90°). Руки випрямлені в ліктьових суглобах і розташовані вгорі за головою, ледь підняті над кушеткою до рівня вуха. Стоячи, ноги разом, тулуб 10. трохи зігнутий вперед, руки і голова вільно звисають вниз. Лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги зігнуті під кутом 11. 90° в колінних і тазостегнових суглобах, стопи в повному контакті з кушеткою. 3 На вдиху потягнутися вгору. На видиху виконати рухи тазом вперед і вгору, кіфозуючи спину і притискаючись крижем до кушетки. Ритмічно розгойдуватися корпусом в сторони 10 с, до легкого стомлення. Модифікація вправи: виконувати те ж з випрямленими ногами. Кистями рук обхопити стопи з боків на рівні зводу стопи, максимально округляючи спину. У цьому положенні виконати рух тазом вгору і вперед, ритмічно розгойдуватися тулубом в сторони - 10 с. Максимально кіфозувати хребет синхронно поєднаними рухами тазом вперед і вгору і підборіддям вниз. Верхівкою голови тягтися вгору і вперед. Ритмічно напружуватися і розслаблятися в цьому положенні з частотою 2-3 рази на хвилину, до легкого стомлення. Одночасно: а) лордозувати грудний відділ хребта, виконуючи рух грудиною і реберними дугами вгору; б) кіфозувати поперековий відділ хребта, виконуючи рух тазом вперед і вгору, ритмічно розгойдуватися в сторони в досягнутому положенні одночасного "випрямлення" природних лордокіфозних деформацій хребта - 10 с, до стомлення, 3 рази. Одночасно розтягувати м'язи міжлопаткової зони і кіфозувати шийний, грудний і поперековий відділи хребта. У цьому положенні виконувати ритмічні рухи тазом вперед і вгору - 20 с, до легкого стомлення, 3 рази На вдиху потягнутися підборіддям вгору. На видиху підняти лопатки над кушеткою на 5-10 см опустити підборіддя і в цьому положенні виконати рух тазом вперед і вгору, притиснувши поперек до кушетці. Ритмічно розгойдуватися корпусом в сторони - 10 с і / або ритмічно згинатися вперед, до втоми. 3 рази. На видиху виконувати рух тазом вперед і вгору, прагнучи кіфозувати спину, а сідничні горби щільно притиснути до п'ят. Головою ритмічно розгойдувати в сторони - 30 сек. Сидячи на п'ятах, руки зігнуті в ліктьових суглобах і 12. торкаються кистями колін, голова вільно звисає вниз, м'язи шиї розслаблені. Лежачи на спині, руки зі Виконати одночасно рух тазом вперед схрещеними пальцями за 13. і вгору, а підборіддям вгору і вперед. головою лікті в сторониУтримувати це положення 10 с всередину, ноги разом. 3 4 Ті ж. Коліна і п'яти від опори не відривати. Ті ж Ті ж. Дихання вільне. Ті ж. Ті ж. Вдих вільний, видих форсувати, додаючи на видиху напругу в працюючих м'язах тулуба та шиї. Голову і п'ятки від кушетки не відривати. Дихання вільне. UA 87158 U Продовження таблиці 1 2 Лежачи на спині, руки випрямлені за головою, ледь підняті над кушеткою до рівня 14. вуха. Ноги випрямлені, впираються п'ятами в кушетку, кут згинання в гомілковостопному суглобі 90°. 15. Те ж 3 На вдиху потягнутися вгору руками й плечима. На видиху опустити плечі, руки залишити в положенні догори. Виконати рух тазом вперед і вгору, руками потягнутися вздовж тулуба вгору, максимально кіфозуючи шийногрудний і поперековий відділи хребта. У цьому положенні розгойдуватися тулубом в сторони - 1 хв., до легкого стомлення 3 рази. На вдиху руки округлити перед собою в променезап'ясткових, ліктьових і плечових суглобах, трохи піднімаючи при цьому плечові суглоби над кушеткою і не відриваючи лопаток від опори. На видиху одномоментно виконати рухи тазом вперед і вгору, притискаючи поперек і шийний відділ до кушетки, руками потягнутися в сторони-вгору. Погойдуватися корпусом в сторони максимально можливий час до повної релаксації. 4 Ті ж. Дихання вільне. Голова вільно розгойдується в сторони. У кінці комплексу руки опустити і залишитися в такому положенні 5 хв. у стані глибокої релаксації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб зниження гіпертонусу паравертебральних м'язів у спортсменів-єдиноборців, що включає самовитягування хребта шляхом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях, який відрізняється тим, що попередньо проводять електроміотонометрію паравертебральних симетричних точок, відповідних точкам акупунктури V16 і V24, потім виконують розігріваючий масаж паравертебральних м'язів протягом 5 хв. і виконують комплекс вправ з рухом таза вперед і вгору, а також ритмічні рухи голови і тулуба в сторони до стомлення, після чого знову проводять електроміотонометрію зазначених паравертебральних симетричних точок, і за станом міотонуса симетричних паравертебральних точок V16 і V24 визначають досягнення розслаблення м'язів хребта. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4