Пристрій для масажу м’язів язика

Реферат: UA 88505 U UA 88505 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної техніки і інструментарію, і може бути використана для механічного впливу на м'язи язика в системі лікувальних заходів для відновлення його функціонального стану. Відомий пристрій для масажу язика, який містить рукоятку і робочий вузол, виконаний у формі замкнутого пружного кола, створеного округлим гладким прутиком [1]. Масаж проводять шляхом введення язика всередину кола і проведення поздовжніх та ротаційних рухів робочою частиною пристрою по поверхні язика. Недоліком відомого пристрою для масажу м'язів язика є недостатній рівень технологічності та лікувальної ефективності, що випливає з того, що при користуванні ним, механічний вплив здійснюється лише на поверхневі м'язи язика. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий пристрій, в якому шляхом внесення конструктивних змін, спрямованих на можливість механічно додатково впливати і на глибокі шари м'язів язика, з можливістю динамічно змінювати силу впливу на різні ділянки язика. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому пристрої для масажу м'язів язика, який містить рукоятку і робочий вузол, виконаний у формі замкнутого пружного кола, створеного округлим гладким прутиком, відповідно до корисної моделі, на внутрішній поверхні кола додатково виконано декілька виступів. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що наявність симетричних виступів на внутрішні поверхні кола дає змогу здійснювати підсилений локальний механічний вплив на м'язи язика, особливо при ротаційних рухах пристрою, що забезпечує збільшення лікувальної ефективності маніпуляції, проведеної таким пристроєм.. Конструктивний пристрій для масажу язика (креслення) складається з рукоятки 1, робочого вузла 2, виступів 3. Пристрій використовують таким чином: після попередньої стерилізації пристрій утримують за рукоятку і вводять у робочий вузол передборозенну (передню) та середню частини язика так, щоб язик дитини розмістився всередині кола та воно просунулось до заборозенної частини язика. Потім пристроєм виконують обертальні рухи за годинниковою стрілкою протягом 5-10 секунд, після цього у зворотному напрямку з прокручуванням пристроєм також протягом 5-10 секунд. При прокручуванні пристроєм виконують поступальні рухи вперед-назад для підсилення ефективності дії пристрою. При даній маніпуляції, окрім власних м'язів язика, активізуються також і скелетні м'язи язика. Це в сумі забезпечує підсилення лікувальної ефективності маніпуляції. Приклад 1. Дитина-логопат М., 6 років. Логопедичний діагноз: паретична форма псевдобульбарної дизартрії, загальний недорозвиток мовлення II рівня. У дитини спостерігалася зниження м'язового тонусу, як загального, так і мовленнєвого. Була порушена інервація між центральним і периферичним мовленнєвим апаратом. Гіпотонія у м'язах язика поєднувалася зі слабкістю скелетних, ковтальних, мімічних і жувальних м'язів. Язик розпластаний у порожнині рота, неповороткий, малорухливий, інертний; наявна гіперсалівація. У дитини спостерігалася порушена звуковимовна сторона мовлення, обумовлена органічною недостатністю інервації мовнорухової мускулатури, а саме язика. Недостатність артикуляційної моторики язика поєднувалася з нечіткими рухами язиком для утворення потрібної артикуляції. Артикуляційні рухи язиком дитина здійснювала дуже повільно, нечітко, стерто. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж поздовжніх та поперечних м'язів язика: вводили пристрій до заборозенної частини язика, прокручували його за годинниковою стрілкою протягом 5-10 секунд, потім у зворотному напрямку теж протягом 5-10 секунд. Для збільшення ефекту здійснювали поступальні рухи пристроєм вперед-назад із прокручуванням. Дії виконували почергово протягом 5 хвилин, перерва 2-3 хв. Проводили дану маніпуляцію 5 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 15 днів щоденного масажу запропонованим пристроєм спостерігалося значне скорочення процесу гіперсалівації, укріплення м'язів язика, виконання артикуляційних позицій язиком. За інструкцією дитина змогла повторити прості артикуляційні рухи, що дало можливість працювати над постановкою звуків. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точних артикуляційних позицій язиком. Приклад 2. Дитина - логопат Б., 8 років. Логопедичний діагноз: паретична форма псевдобульбарної дизартрії, моторна алалія, загальний недорозвиток мовлення II рівня. 1 UA 88505 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У хлопчика спостерігався недорозвиток експресивного мовлення, обумовлений вродженою цервікальною недостатністю. Моторна алалія поєднувалася із псевдобульбарною формою дизартрією. Була порушена інервація між центральним і периферичним мовленнєвим апаратом. Спостерігалося порушення як загальної, так і мовленнєвої моторики. Артикуляційний рух язиком хлопчик здійснював дуже повільно, часто не міг довести його до кінця; йому важко було зробити повторні рухи язиком. Утруднені довільні рухи артикуляційних органів: язик під час висовування відхилявся вбік, дитина не могла здійснювати рухи язика в бокові сторони, підняти його до верхньої губи. Хлопчику було важко повторювати артикуляційний рух язиком, переключатися з однієї артикуляції на іншу. Була наявна гіперсалівація. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж поздовжніх та поперечних м'язів язика: вводили пристрій до заборозенної частини язика, прокручували його за годинниковою стрілкою протягом 10 секунд, потім у зворотному напрямку теж протягом 10 секунд. Для збільшення ефекту здійснювали поступальні рухи пристроєм вперед-назад із силовим прокручуванням. Дії виконували почергово протягом 5-8 хвилин, перерва 2 хв. Проводили дану маніпуляцію 8-10 разів, чергуючи масаж із перервами. Після проведеної серії масажів протягом місяця спостерігали значне покращення стану інервації мовленнєвого апарату та загальної мовленнєвої моторики: дитина стала виконувати довільний артикуляційний рух, висовувати язик за інструкцією, піднімати та утримувати язика вверх. При висуненні язик не відхиляється вбік та перебуває у спокійному стані. Значно покращився мускулатурний стан артикуляційного апарату, хлопчик зміг утримувати язик у певній артикуляційній позі, повторювати наближено звуки за наслідуванням. Після масажу пристроєм з'явилася навичка синхронної дії губ та язика. Активізувалися власні та скелетні м'язи язика, динаміка переключення з однієї артикуляції на іншу покращилася за рахунок прискорення рухів язика. Гіперсалівація припинилася, загальна рухливість м'язів язика та обличчя значно покращилася. Приклад 3. Дитина - логопат С., 7 років. Логопедичний діагноз: спастична форма псевдобульбарної дизартрії, анартрія. У дівчинки спостерігався розлад як загальної, так і мовленнєвої моторики. Мовлення було нечленороздільне, незрозуміле, складалося з окремих звуків, вимова яких дуже утруднена. Артикуляційний рух дівчинка здійснювала дуже повільно, не доводила його до кінця; їй важко було зробити повторні рухи. М'язи артикуляційних органів надмірно напружені, відзначалися гіперкінези, синкінезії. У дитини обличчя амімічне, утруднені жувальні та ковтальні рухи, гіперсалівація. Утруднені довільні рухи артикуляційних органів; язик під час висовування відхилявся вбік, вниз; дитина не здійснювала прямі та бокові рухи язика, не піднімала його до верхньої губи, не ставила на нижню. Спостерігалися гіперкінези язика, які виявляються у його посмикуванні, хвилеподібних рухах. Обмежені довільні рухи губ: дитина не могла витягнути губи, надути щоки. У дитини постійне підвищення тонусу в м'язах язика. Язик напружений, відтягнутий назад, кінчик не виражений, паретичний. Спостерігається обмеженість активних рухів в артикуляційних м'язах. Спастичність власних м'язів язика поєднується з еластичністю скелетних. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж поздовжніх та поперечних м'язів язика: вводили пристрій до заборозенної частини язика, прокручували його за годинниковою стрілкою протягом 5-10 секунд, потім у зворотному напрямку теж протягом 5-10 секунд. Для збільшення ефекту здійснювали поступальні рухи пристроєм вперед-назад із силовим та розслаблюючим ефектом при прокручуванні. Дії виконували почергово протягом 5 хвилин, перерва 5 хв. Проводили дану маніпуляцію 5-6 разів, чергуючи масаж із перервами. Після проведених процедур масажів щоденно протягом 2 місяців спостерігалося значне покращення стану інервації мовленнєвого апарату та загальної мовленнєвої моторики, з'явилася чітка вимова голосних звуків та губних приголосних. Дитина може виконати довільний артикуляційний рух: висуває язик за інструкцією, піднімає його вверх та опускає вниз, торкається язиком бічних кутиків губ. Значно покращився мускулатурний стан язика, дівчинка пробує утримувати його у певній артикуляційній позі, облизувати губи язиком, ховати язик в рот за інструкцією, контролювати слиновиділення. Гіперсалівація зменшилася, чутливість язика збільшилася та стала довільною. Дівчинка пробує виконати сама артикуляційні рухи, їй цікаво пізнавати власний язик через рухи. У дитини з'явився стимул до спілкування, оскільки при збільшенні звуків у активному мовленні виникає бажання поєднувати звуки у прості склади: закриті та відкриті. З'явилася навичка вербального мовлення. 2 UA 88505 U 5 10 15 Загалом, пристроєм для масажу м'язів язика проводили маніпуляції у 15 пацієнтів - дітей віком від 5 до 9 років. У 13 з них спостерігалося значне покращення стану моторики артикуляційного апарату за рахунок активізації м'язів язика та збільшення його рухливості. У 2 дітей результат менш виражений. Таким чином, використання запропонованого пристрою для масажу язика забезпечує підвищення лікувальної ефективності проведеної маніпуляції. Джерела інформації:, які слід взяти до уваги: 1. Архипова Е.Ф. Логопедический массаж при дизартрии. - М.: ACT: Астрель; Владимир: ВКТ, 2008. - 124 с. 2. Ильякова Н. Е. Постановочные зонды в коррекции звукопроизношения: пособие для логопедов дошкольных, школьных и медицинских учреждений /М.: Издательство ГНОМ и Д., 2005. - 24 с. 3. Новикова Е.В. Зондовый массаж: коррекция звукопроизношения. - М.: ГНОМ и Д., 2004. 32 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Пристрій для масажу м'язів язика, що містить рукоятку і робочий вузол, виконаний у формі замкнутого кола, створений округлим гладким прутиком, який відрізняється тим, що на внутрішній поверхні кола додатково виконано декілька виступів. 3 UA 88505 U Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4