Спосіб лікування хворих на ревматоїдний артрит з важким перебігом

Реферат: UA 90012 U UA 90012 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини і може бути використана в ревматології, терапії та інших напрямках клінічної медицини для лікування хворих на ревматоїдний артрит з важким перебігом. Ревматоїдний артрит (РА) - аутоімунне захворювання, яке характеризуються ерозивно деструктивним процесом у суглобах та призводить до ранньої інвалідизації хворих, зниження якості життя та низькою частотою досягнення ремісії при використанні методів стандартної базисної терапії (Ή.Μ. Шуба, 2007). Вивчення нових ланок патогенезу РА та розробка ефективного комплексного лікування є актуальною задачею для сучасної ревматології. Відомо, що альдостерон (АЛД) має прозапальні та профібротичні властивості, стимулюючи вироблення деяких цитокінів та ангіогенез, молекул адгезії та різних факторів росту. У експериментальних дослідженнях показано, що АЛД стимулює активність NF-κΒ, експресію міжклітинних молекул адгезії (ІСАМ-1), а також фактора росту фібробластів (FGF) (Terada Y. et al., 2008; Severa В. et al., 2009), стимулюючи проліферацію фібробластів і знижує можливість апоптозу цих клітин, що є одним з важливих етапів у прогресивному зростанні маси пануса та ерозії хряща при РА. Блокатор альдостерону - спіронолактон зменшує експресію прозапальних цитокінів, оксидативний стрес, гіпертрофічне реконструювання та стимулює ефекти апоптозу різних клітин (Ulrik S.S. et al., 2006). Ультразвукове дослідження суглобів (УЗД) дозволяє діагностувати РА на ранніх стадіях, виявляти маркери ранньої деструкції суглобів та моніторувати ефективність терапії. УЗД суглобів з доплером є методом візуалізації ангіогенезу пануса, як предиктора кісткових ерозій і прогнозування важкого перебігу РА (Борткевич О.П., Коваленко В.М., 2006; Назаренко Г.І., 2007). Таким чином, АЛД впливає на експресію прозапальних цитокінів, сприяє проліферації фібробластів, може посилювати ангіогенез пануса, що веде до важкого перебігу захворювання, тому використання блокаторів альдостерону доцільно в комплексній терапії РА з важким перебігом. Відомий спосіб лікування РА [Пат. 38268 Україна, МПК (2008) Спосіб лікування ревматоїдного артриту / О.В. Яременко, Г.М. Микитенко; заяв. № U200811661; опубл. 25.12.2008, Бюл. №24], що включає застосування базисної терапії на основі визначення рівня антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (аЦЦП) у крові хворих, при наявності антитіл призначають комбіновану базисну терапію, а саме метотрексат у дозі 15 мг/тиждень та сульфасалазин 2 г/добу або метотрексат у дозі 15 мг/тиждень та лефлуномід 20 мг/добу довготривало. Недоліком відомого способу є відсутність врахування інших ланок патогенезу РА, недостатня ефективність призначення тільки базисного лікування для зменшення кісткової деструкції. Мета пропонованого нами методу - удосконалити спосіб лікування РА з важким перебігом, шляхом призначення додатково до базисної терапії блокатору АЛД- спіронолактону, для забезпечення підвищення ефективності лікування та зменшення темпів ерозивно деструктивних процесів у суглобах. Суть корисної моделі полягає в тому, що включення до комплексної терапії РА спіронолактону в дозі 25-50 мг на добу впродовж 12 місяців призводить до покращення клінічного перебігу основного захворювання, зменшення новоутворення ерозивних змін у суглобах. Це відбувається за рахунок зменшення активності запального процесу, факторів росту та ангіогенезу у синовіальної оболонки. При розробці корисної моделі було обстежено 93 хворих на РА (верифікація діагнозу згідно з критеріями ACR/EULAR, 2010), с важким перебігом: «+» по аЦЦП (>20 МО/мл), «+» СРБ (> 6мг/мл), DAS28 > 3,6, HAQ > 1,5. Серед обстежених було 11 чоловіків і 81 жінка, середній вік становив 42,82±10,2 років, середня тривалість захворювання 3,82±3,43 років. Всі обстежені пацієнти методом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: І - 47 пацієнтів отримували стандартну терапію РА, згідно з протоколами лікування ревматичних захворювань, II-46 пацієнтів отримували впродовж 12 місяців комплексне лікування, яке включало стандартну терапію з додаванням блокатора альдостерону - спіронолактону 25-50 мг на добу. Початкова доза становила 50 мг на добу тривалістю 2 тижні, потім дозу коригували залежно від вмісту калію в сироватці крові. Пацієнти 1 та II групи статистично не відрізнялися по всім досліджуваним показниками до лікування. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили в системі Statistica, версія 8.0 (StatSoft., USA). Використовувалися непараметричні методи: медіана (Me), нижній і верхній квартиль (LQ; UQ), тест Манна- Уїтні (U), 2 використовували критерій χ , відмінності вважали достовірними при р  0,05. Було проведено аналіз показників активності запального процесу: швидкість осідання еритроцитів (ШОВ), С реактивний білок (СРБ), індекс активності захворювання DAS28, фактор 1 UA 90012 U 5 10 некрозу пухлини альфа (TNF-α); цитокіновий профіль: альдостерон (ALD), фактор росту фібробластів (FGF) - маркер проліферації, судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF) та молекула міжклітинної адгезії (ІСАМ-1) - маркери ангіогенезу, до та після лікування в досліджуваних групах (Таблица 1, 2). Визначення концентрації цитокінів в крові здійснювали імуноферментним аналізом за допомогою дослідних наборів TNF-α та VEGF (Вектор-Бест, Росія), ІСАМ - 1 (Diaclone, Франція), FGF й ALD (Diagnostic, Канада). При аналізі динаміки показників запалення до і після лікування в досліджуваних групах (табл. 1) було виявлено, що зниження ШСШ достовірно знижувалося в обох групах після лікування. Зменшення TNF-α (р