Стінний елемент для облицьовування фасадів або інших частин споруд

1. Стінний елемент (1) для облицьовування фасадів або стін будівлі, який містить: шар (2) з матеріалу твердого пінопласту, керамічні плити (5), каміння, керамічний матеріал або клинкерні плити, які вставлені та/або вмуровані в та/або приклеєні на шар (2) з матеріалу твердого пінопласту, шви між плитами (5), камінням, керамі C2 2 (19) 1 3 елемент з плитами, камінням, декоративною цеглою чи подібним деталями, закладеними і/або вмонтованими чи приклеєними в шар пінопласту, має на задній стінці канавки. Основна функція канавок полягає у вирівнюванні тиску парів і/або у зменшенні напруження поверхні (поверхневого натягу). Вони можуть бути розташовані вертикально, проте і горизонтальне розташування канавок або комбінація канавок, що проходять і вертикально, і горизонтально, а також розташування канавок навскіс, мають свої переваги. У вдосконаленому варіанті винаходу між канавками на одному боці і в стиках між камінням або плитами на іншому боці розташовані дистанційні гільзи, які проходять через стінний елемент і дозволяють так закріпити стінний елемент на несучій стіні, що кріплення не буде витискатися із стінного елемента. Отвір дистанційної гільзи знаходиться у шві між двома суміжними плитами за виїмкою, яка доходить до глибини закладеної у пінопласт дистанційної гільзи. Ці дистанційні гільзи мають отвір, що проходить через шар (наскрізь до фасаду). Виїмка закривається пінопластовим елементом відповідного розміру. На зворотному боці ці дистанційні гільзи закінчуються на площинах між канавками, тобто не на ділянці канавок. Винахід дозволяє вирівнювати тиск парів і/або зменшувати поверхневий натяг, і тим самим уникнути виникнення вогкості та небезпеки пошкодження стінного елемента. Канавки закінчуються у кромках стінного елемента в граничних ділянках, заглиблених навпроти поверхні зворотного боку стінного елемента і, таким чином, здійснюється розподіл тиску парів між суміжними стінними елементами і, відповідно, ззовні. Крім того, підвищення, заглиблення, а також шпонки і пази, що з'єднуються між собою або входять в зчеплення, дозволяють створити простий та надійний зв'язок між суміжними стінними елементами, а також краще розпізнати, чи вдало створено зв'язок між ними. Для більш детального пояснення винаходу нижче наводиться опис кількох прикладів його втілення за допомогою креслень. На них зображено наступне: Фіг. 1 - зображення передньої сторони стінного елемента. Фіг. 2 - зображення зворотного боку стінного елемента згідно з Фіг. 1. Фіг. 3 - вигляд збоку горизонтальної кромки стінного елемента на Фіг. 2. Фіг. 4 - вигляд збоку вертикальної кромки стінного елемента на Фіг. 2. Фіг. 5 - зображення іншого зразка зворотного боку стінного елемента згідно з Фіг. 1. Фіг. 6 - зображення ще одного зразка зворотного боку стінного елемента згідно з Фіг. 1. На Фіг. 1 зображений стінний елемент 1 з плитами із високоміцної цегли чи кераміки 5, вмурованими у шар твердого пінопласту 2, 3, які надалі називаються керамічними плитами. При утворенні твердого пінопласту ці керамічні плити 5, наприклад, були вмуровані у цей матеріал способом, описаним у DE 30 33 819 A1. Таким чином утво 90992 4 рюються плити з твердого пінопласту, які мають високі теплоізоляційні якості і водночас високу міцність. Стінний елемент 1 має верхні і нижні кромки 1а і 1б, які служать для зв'язку стінного елемента 1 з відповідною поверхнею або нижче розташованими аналогічно оформленими і не зображеними тут стінними елементами, які мають пази та шпонки, чи підвищення та заглиблення, що входять одне в одне. Для застосування таких стінних елементів 1, з метою наступного облицьовування фасадів, у стінних елементах 1 в певних місцях передбачені дистанційні гільзи 9 з просвердленими отворами або дірками 6, крізь які можуть бути вставлені (не показані) з'єднувальні гвинти, що можуть проходити аж до основи (не показано), наприклад, до фасаду. Ці просвердлені отвори 6, дірки тощо розташовані у швах 7 між керамічними плитами 5 і після прикріплення всіх стінних елементів 1, тобто після облицьовування фасаду разом із швами 7 вони закриваються будівельним розчином. На Фіг. 1 стінні елементи 1 містять дуже товстий шар твердого пінопласту 2, приблизно 80мм. Просвердлені отвори 6, розташовані в основі виїмок 8, перед нанесенням будівельного розчину закриваються пластинками з пінопласту відповідного розміру, щоб захистити гвинтове з'єднання від проникнення води. При застосуванні більш тонких шарів твердого пінопласту 2 дистанційні гільзи можуть закінчуватися також безпосередньо у швах 7. Стінні елементи 1 можуть надійно і рівномірно кріпитися до основи, наприклад, на фасаді, і при цьому гвинти не будуть затиснуті в шарі твердого пінопласту 2. З цією метою просвердлені отвори 6 мають стінку з твердого, жорсткого матеріалу. Ця стінка утворюється, наприклад, дистанційними гільзами 9 з подібними до фланця кінцями, які охоплюють шари твердого пінопласту 2. При виготовленні шарів твердого пінопласту під дією високої температури ці дистанційні гільзи 9 вмуровуються в пінопласт разом з керамічними плитами 5 за один технологічний прохід. Матеріалом для виготовлення цих дистанційних гільз служить пластмаса, стійка до дії водяних парів, яка може витримувати температури до 150°. Керамічні плити 5 стінного елемента 1 разом з відповідною частиною твердого пінопласту одного стінного елемента 1 мають такі розміри і розташовані таким чином, що входять як зубці 4 у виїмки 3 відповідного суміжного стінного елемента 1 і закривають ці виїмки 3. Аналогічним способом керамічні плити 5 відповідного суміжного стінного елемента 1 виступають над краєм цього стінного елемента 1 і входять у виїмки 3 стінного елемента 1. У стінного елемента 1 за виїмками 3 знаходиться шар твердого пінопласту 3 з меншою товщиною (Д), який разом з шаром 2 складається з одного матеріалу. Цей шар 3 на місцях виїмки 3 тонший, ніж увесь шар 2+3. Шар 2 відповідно виступає над плитами 5 і утворює внаслідок цього частини швів 7 до суміжного стінного елемента. Шар 3 зменшеної товщини (Д) виступає над вертикальними і горизонтальними 5 кромками стінного елемента 1 із смугою перекриття 21 над виступаючими частинами. Ці виступаючі частини 21 утворюють перед гребінчастими виступами зону перекриття. Шар пінопласту 3 разом з шаром 2 суміжного стінного елемента, що складаються з одного шару пінопласту зменшеної товщини, також має меншу товщину, ніж шари 2+3 на тих місцях, де керамічні плити 5 виступають над кромкою стінного елемента, і таким чином керамічні плити 5 з їх основою якраз входять у виїмки 3. Гребінчаста основа та тонкий шар, який створює основу для закладання керамічних плит 5, утворюють також частину шва 7 перед плитами 5. Крім того, цей шар у його вихідній ділянці сформований у вигляді площини, що перекриває торцеву сторону вертикально до повздовжнього напрямку керамічних плит, і ця площина перекриває виступаючу поверхню стінного елемента 1. Таким чином досягається щільне облицювання, що не має містків передачі тепла чи холоду. Крім того, ця конструкція створює ззовні, у поздовжньому напрямку керамічних плит 5, рівну гладку поверхню з усіх стінних елементів 1, з'єднаних між собою за допомогою гребінчастого з'єднання. Таке зубчасте зчеплення суміжних стінних елементів 1 їхніми ділянками перекриття після покриття розчином дозволяє отримати цільний фасад. Завдяки гребінчастій конструкції та уніфікованим поверхням перекриття 21 одночасно досягається переміщення стінних елементів 1, 2 у процесі їх збирання. На Фіг. 2 наведено вигляд ззаду стінного елемента 1, показаного на Фіг. 1, на якому з ілюстративною метою передбачені канавки або заглиблення 10. Ці канавки 10 глибиною приблизно 3мм і шириною 10мм проходять в основному вертикально відносно напрямку зубчастого зачеплення 3, 4. Відстані між канавками 10 можуть бути однаковими, але можливість їх утворення, розташування і частоту також можна визначати залежно від розподілу тиску парів для зменшення напруження на поверхні. Ширина та глибина канавок також можуть змінюватися відповідно до потреб. У горизонтальних кромках 1а, 1б стінного елемента 1 закінчуються канавки 10 в ділянках 20, які навпроти поверхні 22 шару з матеріалу твердого пінопласту 2 мають заглиблення, як показано на Фіг. 4. Ці ділянки 20 можуть служити як для сполучення суміжних стінних елементів, так і для розподілу тиску парів в одному чи кількох суміжних стінних елементах 1. Схоже розташування канавок передбачене при аналогічно побудованих стінних елементах, сполучених зверху або знизу із стінним елементом 1. Канавки 10 суміжних стінних елементів можуть відповідно продовжуватися. Однак вони також можуть бути зміщені відносно одна одної. На Фіг. 3 показано верхню сторону горизонтальної кромки стінного елемента 1 на Фіг. 2 з ділянками шару твердого пінопласту 2, що перекриваються. На ділянках 21, що перекриваються, передбачені переважно канавки 14 з одного боку і довгасті виступи 15 з другого боку, які роблять можливим зачеплення суміжних стінних елементів 90992 6 1. Розташовані поруч стінні елементи 1 з'єднуються один з одним переважно за допомогою пазу і шпонки, як показано на Фіг. 4. Вони роблять можливим простий монтаж тих стінних елементів 1, які поміщаються у нижні стінні елементи 1 і вводяться в зчеплення з уже вмурованими збоку стінними елементами 1. На Фіг. 4 показано вигляд збоку вертикальної кромки стінного елемента 1 із зображенням паза 14 та шпонки 15 у горизонтальній кромці та із заглибленими ділянками 20 для розподілу тиску парів. Заглиблення ділянок 20 напроти поверхні 22 мають виконуватися відповідно до глибини канавок 10. На Фіг.5 показано інше втілення зворотного боку стінного елемента 1 на Фіг.1. На цьому кресленні також передбачені канавки на зворотному боці стінного елемента 1, проте ці канавки 11 розташовані горизонтально, тобто в одну лінію з зубчатим зачепленням 3, 4. Вони зображені з певною дистанцією. Заглиблені крайні ділянки зворотного боку 22 також забезпечують розподіл тиску парів по суміжних стінних елементах. На Фіг. 6 показано стінний елемент з комбінацією канавок 10, 11 з креслень 2 і 4. Тут показані канавки 10 з вертикальним розміщенням і канавки 11 з горизонтальним розміщенням (11), частково утворюються наскрізні канавки, а також скісне розташування канавок 12. Окремі зони мають переривання 13, тому що канавки 10, 11 розділені підвищенням або заглибленням одна відносно одної або від додаткових скісних канавок 12. Паралельно до поздовжнього напрямку цеглин 5 або гребінчастих виступів 3, 4, що утворені з плит твердого пінопласту 2, стінні елементи 1 оснащені з'єднувальними елементами, наприклад, смугами 21, які перекриваються у вертикальному напрямку, та пазами і шпонками уздовж обох горизонтальних кромок стінного елемента. Зазначені пази і шпонки входять в зчеплення як зони перекриття 21 і зміцнюють при цьому зв'язок по бокових сторонах, а також в зоні переходу від бокових кромок до поперечних кромок в кутах. Передбачені канавки 10, 11 12 і розриви створюються у процесі виготовлення плит з твердого пінопласту, наприклад, за допомогою перемичок, що вкладаються в спеціальну форму і розташування яких може бути змінено. Список умовних позначень 1 стінний елемент 1а, 1б горизонтальні кромки від 1 2 шар твердого пінопласту 2а смуга перекриття 3 виїмка в 1, шар твердого пінопласту зменшеної товщини 4 зубці 5 керамічна цегла 6 отвори в 2 7 шви 8 виїмка перед 6 9 дистанційні гільзи 10 вертикальні канавки на зворотному боці від 2 11 горизонтальні канавки в 2 12 скісні канавки в 2 7 13 розриви 14 паз 15 шпонка 16 канавки 17 довгасті виступи 90992 8 20 заглиблені на краях ділянки 21 смуги перекриття горизонтальних і вертикальних кромок від 1 22 поверхня зворотного боку. 9 90992 10 11 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 90992 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601