Спосіб лікування черепно-мозкових та спинномозкових гриж за допомогою доопераційного ультразвукового дослідження грижового мішка

Спосіб лікування черепно-мозкових та спинномозкових гриж за допомогою доопераційного 3 розмір необхідні властивості та кількість пластичного матеріалу, виключно під контролем зору хірурга під час поступового, переважно тупим шляхом відокремлення складових частин черепномозкової або спино-мозкової грижі. Недоліком даної методики є те, що тільки під час операції стає відомим об'єм оперативного втручання, необхідність переміщення власних тканин використання аллотрансплантантів, що змушує робити додаткові розрізи, збільшує час операції та крововтрату. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка такого способу лікування, який дозволяє на доопераційному етапі планувати раціональній розріз, вид та обсяг пластичного закриття дефекту, необхідну кількість ауто-, або аллотрансплантантів. Поставлена задача вирішується тим, що перед плануванням оперативного втручання проводиться ультразвукове дослідження вмісту та складових частин грижового мішка, таким чином, на доопераційному етапі з'ясовується розмір дефекту черепа або хребтового каналу, наявність у грижовому мішку структур головного чи спинного мозку, наявність фіксації нервових структур в грижових воротах, далі планують вид та об'єм оперативного втручання, вид та необхідну кількість пластичного матеріалу для пластики дефекту черепа або хребтового каналу. Спосіб виконується наступним чином. В передопераційній період хворому проводиться ультразвукове дослідження грижового мішка та транскраніальна ультрасонографія за допомогою апаратів та датчиків. У випадках черепномозкових гриж під час дослідження визначається розмір та форма дефекту, наявність у порожнині грижового мішка ділянок головного мозку, крупних кровоносних судин, жирової тканини, за допомогою транскраніальної ультрасонографії з'ясовуються взаємовідносини грижових воріт, ділянок головного мозку, шлуночкової системи головного мозку, наявність гідроцефалії розповсюдження жирової тканини з порожнини черепно-мозкової грижі в порожнину черепа. У випадках спиномозкових гриж з'ясовують наявність в грижовому мішку спинного мозку та/або його корінців, ознаки фіксації спинного мозку та корінців до грижових воріт, або дна грижового мішка, з'ясовують розміри дефекту задньої стінки хребтового каналу та розміри і кількість м'яких тканин, що будуть використані під час операції для закриття дефекту хребтового каналу, при транскраніальній ультрасонографії з'ясовують наявність ознак гідроцефалії, ознак зміщення мигдаликів мозочка у потилично-шийну дуральну воронку. За даними проведеного ультразвукового дослідження здійснюється планування операції - вибір адекватного розрізу, який дозволяє уникнути травмування нейрональних структур, провести адекватний доступ до воріт грижового мішка з усуненням фіксації мозкових структур та послідуючою пластикою грижо 51116 4 вих воріт виключно прилеглими тканинами, або з додатковим використанням аллотрансплантантів. У порівнянні із прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - дозволяє на доопераційному етапі встановити вид вади розвитку невральної трубки (менінгоцистоцеле, менінгоенцефало або менінгоміелорадікулоцеле); - зменшує ризик пошкодження невральних структур, розташованих в грижовому мішку; - дозволяє виявити ознаки патологічної фіксації на доопераційному етапі та обрати оптимальний варіант їх усунення; - дозволяє на доопераційному етапі визначити розмір дефекту, що потребує закриття, вид та кількість необхідного пластичного матеріалу; - за рахунок більш детального доопераційного планування дозволяє зменшити тривалість операції та крововтрату і, як наслідок, кількість післяопераційних ускладнень. Література: 1. Воронов В.Г. Клиника, диагностика, хирургическое лечение пороков развития спинного мозга и позвоночника у детей: Автореф. дис. д-ра. мед. наук. - Санкт-Петербург, 2000. 2. Орлов Ю.А., Плавский Н.В., Орлов М.Ю. Пути снижения смертности детей со спинномозговыми грыжами // Украинский нейрохирург, журнал. 2001. - № 2. - с. 91. 3. Хачатрян В.А., Еликбаев Г.М. Диагностика и хирургическое лечение синдрома фиксированного спинного мозга у детей / Актуальные проблемы нейрохирургии // Тезисы докладов научнопрактической конференции. - Йошкар-Ола, 2007. с. 116-117. 4. Хачатрян В.А., Осипов И.Б., Еликбаев Г.М. Врожденные пороки развития позвоночника и спинного мозга (литературный обзор по проблеме эпидемиологии и ранней диагностики) // Нейрохирургия и неврология детского возраста. - 2007. - 1. - с. 73-78. 5. Begeer JH, Meihuizen de Regt MJ, Hogen Esch I, TerWeeme С A, Mooij JJA, Vencken LM Progressive neurological deficit in children with spina bifida aperta. // Z. Kinderchir - 1986. - 41 Suppll: P. 13-15]. 6. Drolet B.A., Boudreau C. When good is not good enough: the predictive value of cutaneous lesions of the lumbosacral region for occult spinal dysraphism // Arch. Dermatol. - 2004. - Vol. 140. - P. 1153-1155. 7. McLone D.G., Dias L, Kaplan W.E., Sommers M.E. Concepts in management of spina bifida // Concepts Pediatr. Neurosurg. Basel, Karger. - 1985. Vol. 5. - P. 97-106. 8. Raimondi A.J. Pediatric neurosurgery // Theoretical Principles: Art of Surgical Techniques. New York e.a.: Springer-Verlag. - 1987. - P. 411-437. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 51116 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601