Пристрій для вимірювання величини піднебінних мигдаликів журавльова а.с.

Реферат: Пристрій для вимірювання величини піднебінних мигдаликів містить елемент для вимірювання величини відстані між вільними краями передньої піднебінної дужки і величини відстані між піднебінними мигдаликами. Він містить вимірювальну систему, виконану у вигляді лічильника, механічно пов'язаного з елементом для вимірювання вищевказаних величин, виконаних у вигляді двох наконечників, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного. UA 92402 U (12) UA 92402 U UA 92402 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель відноситься до медицини, більш конкретно до оториноларингології, зокрема дитячої, і може бути використана в клінічній та амбулаторній практиці при виборі методів лікування гіпертрофічних тонзилітів. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із широкою розповсюдженістю вищевказаних захворювань та високою вірогідністю їх рецидивів. Серед усіх захворювань горла ці хвороби зустрічаються особливо часто. Наприклад, хронічний неспецифічний тонзиліт спостерігається у 12-15 % дітей, з них 6-7 % - дошкільного віку та 7-9 % - школярів. Серед населення України цей показник становить 11-12 %. У 2010 році поширеність захворювання становила 47,28 %, а захворюваність 15,8 %. [1]. Захворюваність взагалі гіпертрофічними тонзилітами та гіпертрофією піднебінних мигдаликів як дорослих, так і дітей, дуже висока, з ними пов'язана ціла низка загальних захворювань, в першу чергу ревматизм, нефрит, бронхіт, бронхопневмонія та інші. Зумовлено це тим, що піднебінні мигдалики внаслідок їх побудови та анатомо-топографічного розміщення є одним з ключових органів в системі захисту і прилаштування організму. При патологічному стані мигдаликів, що має місце при хронічному запаленні, мигдалики зумовлюють алергічну перебудову організму. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів і хронічний тонзиліт часто є пусковим механізмом для таких захворювань, які зумовлюють зміни в реактивності організму. Для лікування хворих на хронічний тонзиліт та гіпертрофію піднебінних мигдаликів в сучасній медицині використовують як консервативне, так і хірургічне лікування. Показником для вибору методу лікування у кожному конкретному випадку є ступінь гіпертрофії піднебінних мигдаликів. Вимірювання величини піднебінних мигдаликів та визначення ступеню гіпертрофії піднебінних мигдаликів найчастіше проводять за методикою, запропонованою Преображенським Б.С [2], яка заснована на вивченні фарингоскопічної картини хворого. При спостереженні фарингоскопічної картини хворого лікар встановлює подумки відстань від піднебінно-язикової дужки по краю язичка горизонтальну лінію і вертикальну - через середину язичка. Відстань ділять на три частини і визначають гіпертрофію 1 ступеню при розмірах піднебінного мигдалика 1/3 цієї відстані, 2 ступеню при розмірах 2/3 відстані і 3 ступеню, коли піднебінний мигдалик досягає язичка і мигдалини торкаються одна одної. При гіпертрофії 2 та 3 ступеню показаним є хірургічне лікування. При такому дослідженні точність визначення розміру мигдаликів і відстані, вільної від нього, незадовільні, що може призвести до помилок при встановленні ступеню гіпертрофії. Відомий пристрій для вимірювання лінійних розмірів кровоносної судини [3]. Пристрій містить гнучкий трубчастий провідник та пов'язані з ним таровані по довжині вимірювальні елементи з рентгеноконтрастного матеріалу, розташовані на визначеній відстані один від одного вздовж осі провідника. Вимірювальні елементи виконані у вигляді розташованих у внутрішній порожнині провідника циліндрів. Діаметр, довжина і відстань між циліндрами вибрані за визначеною формулою. Відомий пристрій забезпечує достатню точність при вимірюванні лінійних розмірів частин тіла, бо має більш високу інформаційну здатність, але не ефективний при встановленні розмірів піднебінних мигдаликів і відстані між ними, що пов'язано із важкістю встановлення провідника і підрахунку числа циліндрів у горлі хворого, особливо коли хворийдитина. Крім того, виготовлення циліндрів з рентгеноконтрастного матеріалу і необхідність в спеціальному обладнанні для підрахунку їх числа, ускладнює пристрій і збільшує його вартість. Як і запропонована корисна модель, відомий пристрій містить елемент для встановлення лінійних розмірів ділянок тіла хворого і вимірювальну систему. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є складність розміщення пристрою в горлі хворого, а також необхідність підрахунку числа циліндрів за допомогою рентгенівського випромінювання, що некорисно для здоров'я хворого і, крім того, збільшує вартість пристрою. Це робить недоцільним використання відомого пристрою для вимірювання розмірів та встановлення ступеню гіпертрофії піднебінних мигдаликів. Відомий пристрій для вимірювання лінійних розмірів ділянок тіла людини, що містить гнучку стрічку з нанесеними на ній штрихами із заданими метричними параметрами і систему вимірювання [4]. При вимірювання лінійних розмірів ділянки тіла стрічку наближують до об'єкта досліджень, закріплюють її там і підраховують число штрихів, що припадає на цю ділянку. Як і запропонована корисна модель, відомий пристрій містить елемент для встановлення лінійних розмірів досліджуваної ділянки тіла людини і вимірювальну систему. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є складність точного розміщення і закріплення стрічки з досить важкими рентгеноконтрастними елементами у горлі хворого, особливо коли хворим є дитина, а також виконання вимірювальної системи у вигляді приймача рентгенівського випромінювання, що некорисно для здоров'я і негативно позначується на вартості пристрою. 1 UA 92402 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найближчим аналогом вибраний пристрій для визначення ступеню гіпертрофії піднебінних мигдаликів [5]. Пристрій містить відрізок стрічки з нанесеними на ній штрихами із заданими метричними параметрами, до кінців якої прикріплені стрижні відповідної довжини, що дають можливість розміщувати стрічку в порожнині рота поблизу мигдаликів. При встановленні ступеню гіпертрофії піднебінних мигдаликів стрічку вводять в ротову порожнину, розміщують її поблизу мигдаликів і досліджують фарингоскопічну картину горла хворого шляхом підрахунку числа штрихів, що припадають на величину відстані між вільними краями передніх дужок і величину мигдаликів. Співвідношення цих величин дозволяє визначають необхідну в кожному конкретному випадку методику лікування. Як і запропонована корисна модель, відомий пристрій містить елемент для вимірювання величини відстані від вільними краями передніх дужок та величини відстані між піднебінними мигдаликами. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є складність правильного розміщення стрічки у горлі хворого і точного підрахування числа штрихів, особливо це стосується дітей. Точний підрахунок числа штрихів потребує значного часу, що збільшує неприємні відчуття хворого. Задачею, на вирішення якої спрямована запропонована корисна модель, є створення пристрою для вимірювання величини піднебінних мигдаликів. Технічний результат, який може бути одержаний при використанні пристрою полягає в збільшенні точності вимірювань і зменшенні часу, необхідного для визначення величини відстані між вільними краями передніх дужок та величини відстані між піднебінними мигдаликами, що дозволяє більш правильно встановити ступінь гіпертрофії піднебінних мигдаликів і методику лікування та одночасно зменшити неприємні відчуття хворого під час дослідження. Суть запропонованої корисної моделі полягає в тому, що в запропонованій корисній моделі, що містить елемент для вимірювання величини відстані між вільними краями передніх дужок та величини відстані між мигдаликами, пристрій містить вимірювальну систему, виконану у вигляді лічильника, механічно пов'язаного з елементом для вимірювання вищевказаних величин, який виконаний у вигляді двох наконечників, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного. Суть запропонованої моделі полягає також в тому, що наконечники виконані знімними. Запропонована корисна модель відрізняється від найближчого аналога тим, що пристрій містить вимірювальну систему, виконану у вигляді лічильника, механічно пов'язаного з елементом для вимірювання величини відстані між вільними краями передніх дужок та величини відстані між мигдаликами, виконаного у вигляді двох наконечників, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного. Запропонована корисна модель відрізняється від прототипу також тим, що для забезпечення стерилізації наконечники виконані знімними. Між суттєвими ознаками запропонованої корисної моделі і технічним результатом, який може бути досягнутий при її використанні існує такий причинно-наслідковий зв'язок. Виконання елемента для вимірювання величини відстані між вільними краями передніх дужок і величини відстані між піднебінними мигдаликами у вигляді двох наконечників, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного, дає можливість автоматично з більшою точністю вимірювати вищевказані відстані при переміщенні наконечників один відносно одного в порожнині рота. При цьому величини відстаней фіксуються на екрані лічильника, механічно пов'язаного із елементами для вимірювання-наконечниками, що збільшує швидкість вимірювань, час обстеження і, таким чином, зменшує неприємні відчуття хворих. Принципова схема запропонованого пристрою зображена на кресленні. Пристрій 1 містить елемент для вимірювання 2, виконаний у вигляді двох наконечників 3, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного і механічно пов'язаних з лічильником 4. Наконечники З виготовлені з харчової нержавіючої сталі і встановлені з можливістю знімання для стерилізації за допомогою гвинтів 5. Механічний зв'язок наконечників 3 з лічильником 4 здійснюється за допомогою лінійки 6. Лінійка 6 дозволяє також при необхідності здійснювати підрахунок величин відстані між вільними краями передніх дужок горла і величини відстані між мигдаликами візуально шляхом підрахунку числа штрихів на вільному краю лінійки. Для зменшення травмування хворого кінці наконечників оснащені срібними півкулями (на кресленні не показані). При дослідженні фарингоскопічної картини лікар торкається одним з наконечників 3 одного вільного краю передньої піднебінної дужки і переміщує другий наконечник 3 на вільний край другої передньої піднебінної дужки. Величину відстані автоматично фіксують лічильником 4 чи 2 UA 92402 U 5 10 15 20 за допомогою лінійки 6. Далі лікар торкається наконечником 3 поверхні одного з піднебінних мигдаликів в місці, що найбільш виступає, і переміщує другий наконечник 3 на поверхню другого піднебінного мигдалика також в місце, що найбільш виступає. Величину відстані автоматично фіксують лічильником 4 чи за допомогою лінійки 6. За результатами вимірювань визначають ступінь гіпертрофії піднебінних мигдаликів шляхом підрахунку співвідношення вищевказаних величин і на основі одержаного результату визначають методику лікування захворювання. На основі даних вимірювання вищевказаних величин і підрахунку їх співвідношення у більш, ніж 50 хворих за допомогою пристрою були експериментально встановлені величини, що відповідають трьом ступеням гіпертрофії піднебінних мигдаликів. При величині співвідношення, що дорівнює 1,026-1,319, визначають 1 ступінь гіпертрофії, при величині співвідношення, що дорівнює 1,320-1,759, визначають 2 ступінь гіпертрофії, при величині співвідношення, що дорівнює 1,760-2,524, визначають 3 ступінь гіпертрофії. Перелік використаних джерел інформації: 1. Лайко А.А.Дитяча оториноларингологія.// Підручник за редакцією доктора медичних наук професора А.А.Лайка, Київ-Логос-2013, - С. 379-380. 2. Преображенский Б.С., Попова Г.Н. Ангина, хронический тонзиллит и сопряженные с ними хронические заболевания, М.Медицина, 1970, - С. 24-25. 3. Патент України на корисну модель № 354, кл. А61В5/103, від. 1997. 4. Патент України на винахід № 18602, кл. А61В6/00, від 1993. 5. Заявка на видачу патенту України на корисну модель № u 201401733. кл. А61В1/00, від 2014. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 1. Пристрій для вимірювання величини піднебінних мигдаликів, що містить елемент для вимірювання величини відстані між вільними краями передньої піднебінної дужки і величини відстані між піднебінними мигдаликами, який відрізняється тим, що він містить вимірювальну систему, виконану у вигляді лічильника, механічно пов'язаного з елементом для вимірювання вищевказаних величин, виконаних у вигляді двох наконечників, встановлених з можливістю лінійного переміщення один відносно одного. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що наконечники виконані знімними. 3 UA 92402 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4