Спосіб контролю вуглеводного обміну у рисистих коней

Реферат: UA 92475 U UA 92475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства та тваринництва і може бути використана у спортивному конярстві. Коня, що випробується, тестують на належність до певного типу ВНД, згідно з методикою ВНДІК (1990). Під час іподромних випробувань у коня періодично беруть кров: перед стартом, одразу після фінішу, і далі з інтервалами 30 хв. Будують графіки біохімічних показників крові, які свідчать про інтенсивність вуглеводного обміну та утворення енергії в організмі коня. Спосіб розширює арсенал засобів для визначення індивідуальних методів тренінгу для збільшення роботоздатності рисистого коня. Корисна модель належить до сільського господарства і тваринництва і призначається для завдання індивідуального фізичного навантаження, яке сприяє розвитку роботоздатності коня. Відомі способи завдання навантаження для розвитку роботоздатності, в якому інтенсивність індивідуального навантаження визначається за напруженістю енергетики фізіологічних процесів в організмі коня (робота нервової та дихальної систем, функціонування синхронного дихання з рухом, серцево-судинної системи, розвитку киснево-транспортної функції, розвитку глікогенних депо, буферних систем крові та організму в цілому у напрямку забезпечення інтенсивного руху) [1]. Найбільш близьким за технічною суттю до запропонованої корисної моделі є спосіб мобілізації функціональних можливостей організму, який полягає у застосуванні препарату Лігфол (адаптогену, стрес-коректору) [2]. Недоліком способу є необхідність регулярного застосування препарату без урахування особливостей типологічних властивостей ВНД, а також те, що адаптогенний ефект препарату може проявлятися тільки при розкритті потенціальної надмірності біологічних систем організму, що передбачає максимальні фізичні навантаження, тоді як щоденний тренінг складається з навантажень різної інтенсивності. Оцінка потенційних можливостей коня є однією з найбільш актуальних проблем конярства. Для виявлення цих закономірностей вивчаються клінічні та біохімічні показники крові, які дають уявлення про особливості обміну речовин в організмі тварин і полягають в основі як м'язової діяльності, так і всіх фізіологічних функцій організму. Однак характер змін багатьох біохімічних характеристик крові коней залежно від їх типу ВНД досі мало описаний в літературі або зовсім не вивчений. При фізичному навантаженні в організмі, як в функціональній системі, відбуваються безперервні зміни. В регуляторних процесах, які відбуваються в організмі коня, домінуюча роль належить центральній нервовій системі, тому при оцінці стану коня необхідно оцінити стан його нервової системи. В умовах впливу фізичного навантаження на організм коня динаміка показників крові є одним з найбільш чутливих критеріїв неспецифічних адаптаційних реакцій [3]. Технічний результат пропонованого способу завдання індивідуального фізичного навантаження полягає в оптимальності інтенсивності навантаження. Поставлена задача вирішується тим, що коневі, що випробується, задають індивідуальне навантаження в залежності від його типу ВНД, причому новим є те, що навантаження розраховують з урахуванням інтенсивності вуглеводного обміну, властивого коням кожного типу. Ключовою величиною серед всіх показників вуглеводного обміну є рівень глюкози. Згідно з відомими даними, рівень глюкози в крові рисистих коней складає 3,9±0,11 (у спокої); безпосередньо після тренінгу - 5,65±0,28; через добу після тренінгу - 5,33±0,21 ммоль/л [2]. Концентрація лактату в крові при деякому збільшенні навантаження підвищується, що супроводжується зниженням концентрації бікарбонатних іонів та почастішанням дихання [4]. Дослідження щодо метаболізму при фізичній роботі оперують припущенням про те, що підвищення концентрації лактату пов'язане з початком локальної м'язової гіпоксії при певній інтенсивності роботи [5]. Параметри фізіологічної норми лактату у рисистих коней складають: у спокої - 0,89±0,18 моль/л, після тренінгу - 1,52±0,14, через добу - 1,32±0,12 [2]. Взаємоперетворення піровиноградної кислоти в лактат і навпаки відбувається в організмі безперервно. Інтенсивність даної реакції залежить від каталітичної активності ферментативних систем, які забезпечують різноманітні перетворення пірувату. Одним з таких ферментів є лактатдегідрогеназа (ЛДГ) - гліколітичний фермент, який зворотно каталізує окислення лактату в піруват. Зниження рівня молочної та зростання піровиноградної кислот супроводжується підвищенням каталітичної активності лактатдегідрогенази, яка й каталізує взаємоперетворення лактату та пірувату зі зміщенням даної реакції праворуч, у бік утворення піровиноградної кислоти. Згідно з відомими даними, рівень ЛДГ у крові коней складає: у спокої 369,5±4,23; після тренінгу - 443,8±0,36; через добу після тренінгу - 413,7±0,78 Е/л [2]. 1 UA 92475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонований спосіб оцінки вуглеводного обміну здійснюється наступним чином. У коня, що випробується, проводять взяття крові з яремної вени безпосередньо перед стартом, після проминки. Повторне взяття крові відбувається одразу ж після фінішу заїзду, а потім повторюється з періодичністю у 30 хвилин, до досягнення 90-хвилинного інтервалу після фінішу. Вивчалась динаміка наступних показників: глюкоза, лактат, лактатдегідрогеназа, креатинкіназа, кортизон, бікарбонати, тригліцериди, С-пептид. Отримані нами дані свідчать про неоднакову інтенсивність вуглеводного обміну у коней різних типів ВНД. Найбільш показовими є зміни в концентрації плазми крові глюкози, лактату, тригліцеридів та С-пептиду (фіг. 1-4). Що стосується активності лактатдегідрогенази, як показника інтенсивності енергетичного обміну, то вона виявилась найменш інформативною у порівнянні з іншими показниками. Після фінішу спостерігалась тенденція незначного збільшення активності ферменту та збереження цього рівня упродовж спостережень. Отримані дані свідчать про достатньо сильний взаємозв'язок між рівнем тригліцеридів та концентрацією лактату та глюкози (r=0,84; 0,82 відповідно). Фіг. 1 - Динаміка вмісту глюкози в крові коней з різними типами ВНД; Фіг. 2 - Динаміка концентрації лактату в крові коней з різними типами ВНД; Фіг. 3 - Динаміка вмісту тригліцеридів в крові коней з різними типами ВНД; Фіг. 4 - Динаміка концентрації С-пептиду в крові рисистих коней з різними типами ВНД. Аналіз даних фіг. 1-4 свідчить, що динаміка біохімічних показників крові у коней різних типів ВНД помітно різниться. Так, для сильного врівноваженого рухливого типу ці показники в динаміці становлять: глюкоза - 4,7±0,3 ммоль/л, підвищення на 73 % зниження до 95 % (передстартового рівня); лактат - 1,6±0,2 ммоль/л, збільшення у 12 разів, зниження до 112,5 %; тригліцериди - 0,24±0,02 ммоль/л, підвищення на 287 %, зниження до 75 %; С-пептид 0,08±0,008 мкг/л, підвищення на 62,5 %, зниження до передстартового рівня, підвищення до 212,5 %. Для сильного врівноваженого інертного: глюкоза - 4,5±0,3 ммоль/л, підвищення на 38 %, зниження на 18 %, підвищення до 165,5 %; лактат -0,7±0,1 ммоль/л, збільшення у 17 разів, зниження до 171 %; тригліцериди -0,44±0,02 ммоль/л, підвищення на 36 %, зниження до 38 %; С-пептид -0,012±0,001 мкг/л, динаміка практично відсутня. Для сильного неврівноваженого: глюкоза - 6,13±0,4 ммоль/л, підвищення на 55 %, зниження до 86 %; лактат - 12,0±1,2 ммоль/л, збільшення у 1,3 рази, зниження до 21 %; тригліцериди 0,65±0,04 ммоль/л, підвищення на 106 %, на 95 %, зниження до 38 %; С-пептид - 0,02±0,002 мкг/л, зниження на 40 %, підвищення до 150 %, зниження до передстартового рівня. Для слабкого типу: глюкоза - 5,1±0,7 ммоль/л, підвищення на 50 %, зниження до 90 %; лактат - 1,9±0,3 ммоль/л, збільшення у 12 разів, зниження до 68 %; тригліцериди - 0,40±0,04 ммоль/л, підвищення на 267 %, зниження до 50 %; С-пептид: 0,2±0,03 мкг/л, зниження до 9 %, підвищення до 40 %, зниження до 18 % (передстартового рівня). На основі отриманих даних існує можливість розрахунку індивідуального фізичного навантаження для коней в залежності від типу ВНД, а також контролю енергетичного обміну та прогнозування робочих якостей. Так, наприклад, після класифікації за типами ВНД рисаків, що проходили випробування на Київському іподромі та застосування до кожного типу ВНД індивідуальної системи тренінгу на основі показників вуглеводного обміну, було отримано найжвавішого в Україні російського рисака вітчизняної селекції Порядка (жвавість 1хв.59,3с на 1600 м) Запорізького кінного заводу та двічі рекордистку СНГ Бегущую (3 хв. 10,4с на 2400 м) того ж господарства. Джерела інформації: 1. Ползунова A.M. Разработка теоретических основ и практических рекомендации по тренировке рысаков различных типов высшей нервной деятельности. - Дисс: в виде науч. Доклада канд. с/х наук. - Дивово, 2002.-38 с. 2. Концевая С. Ю., Дерхо М. А., Мансурова Л. Р. Влияние Лигфола на интенсивность углеводного обмена у спортивных лошадей в условиях тренинга // Ветеринарная клиника.-2006. - № 10. - С. 13-15. 3. Мансурова Л.Р. Влияние возраста и физической нагрузки на адаптационные ресурсы организма лошадей. - Автореф. дис. к.б.н. - Троицк, 2009.-16 с. 4. Douglas C.G. Coordination of the respiration and circulation with variation in bodily activity. // Lancet.-1927.- № 312 (1). - P. 213-218. 5. Corbett J., Barwood M.J., Parkhouse K. Effect of task familiarisation on distribution of energy during a 2000 m cycling time trial. // Br. J. Sports Med.-2009. - № 43(10). - P. 770-774. 60 2 UA 92475 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 1. Спосіб контролю вуглеводного обміну у рисистих коней різних типів ВНД за біохімічними показниками крові, який відрізняється тим, що аналіз динаміки біохімічних показників крові проводять перед стартом і після фінішу багаторазово, що дозволяє контролювати фізіологічний стан і рівень тренованості для вибору найбільш оптимального методу тренінгу для коней кожної групи. 2. Спосіб контролю за п. 1, який відрізняється тим, що відбір крові для аналізів проводять після фінішу 4 рази з інтервалом 30 хв. 3. Спосіб контролю по п. 1, який відрізняється тим, що критерієм контролю вуглеводного обміну для визначення фізичного навантаження для коней різних типів ВНД є наступні зміни: для сильного врівноваженого рухливого типу, в динаміці: глюкоза - 4,7±0,3 ммоль/л, підвищення на 73 % зниження до 95 % (передстартового рівня); лактат - 1,6±0,2 ммоль/л, збільшення у 12 разів, зниження до 112,5 %; тригліцериди - 0,24±0,02 ммоль/л, підвищення на 287 %, зниження до 75 %; С-пептид - 0,08±0,008 мкг/л, підвищення на 62,5 %, зниження до передстартового рівня, підвищення до 212,5 %; для сильного врівноваженого інертного типу: глюкоза - 4,5±0,3 ммоль/л, підвищення на 38 %, зниження на 18 %, підвищення до 165,5 %; лактат - 0,7±0,1 ммоль/л, збільшення у 17 разів, зниження до 171 %; тригліцериди - 0,44±0,02 ммоль/л, підвищення на 36 %, зниження до 38 %; С-пептид - 0,012±0,001 мкг/л, динаміка практично відсутня; - для сильного неврівноваженого типу: глюкоза - 6,13±0,4 ммоль/л, підвищення на 55 %, зниження до 86 %; лактат - 12,0±1,2 ммоль/л, збільшення у 1,3 рази, зниження до 21 %; тригліцериди - 0,65±0,04 ммоль/л, підвищення на 106 %, на 95 %, зниження до 38 %; С-пептид 0,02±0,002 мкг/л, зниження на 40 %, підвищення до 150 %, зниження до передстартового рівня; для слабкого типу: глюкоза - 5,1±0,7 ммоль/л, підвищення на 50 %, зниження до 90 %; лактат 1,9±0,3 ммоль/л, збільшення у 12 разів, зниження до 68 %; тригліцериди - 0,40±0,04 ммоль/л, підвищення на 267 %, зниження до 50 %; С-пептид: 0,2±0,03 мкг/л, зниження до 9 %, підвищення до 40 %, зниження до 18 % (передстартового рівня). 3 UA 92475 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4