Спосіб вирощування ріпаку ярого на зрошенні

Реферат: UA 94174 U UA 94174 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування ріпаку ярого включає дискування стерні, полицевий обробіток ґрунту, внесення мінерального добрива в дозі N110P0K0, сівбу, догляд за посівами [Бондаренко В.М. Удосконалення технології вирощування ріпаку ярого в умовах зрошення півдня України// Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.09/ Херсонський державний аграрний університет. - Херсон, 2003]. Недоліком цього способу є те, що він потребує значних матеріальних затрат, енергії і ресурсів, а також мінеральні добрива рекомендується вносити на заданий урожай насіння 2,0 т/га. Задачею корисної моделі є підвищення врожайності насіння ріпаку ярого за рахунок встановлення впливу довготривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту при мінімізації витрат на його виконання, а також раціонального застосування розрахункової дози мінеральних добрив. Поставлена задача вирішується тим, що проводять оранку на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку, за якого оранка в сівозміні чергувалася з безполицевими способами основного обробітку, на фоні одного щілювання на глибину 38-40 см за ротацію польової сівозміни та внесенням мінеральних добрив під основний обробіток дозою N 30P0K0 та у ранньовесняне підживлення - N90P0K0. Спосіб розроблено і експериментально випробувано відділом зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України протягом 2009-2012 роках в господарствах Херсонської та Миколаївської областей. Агротехніка вирощування ріпаку ярого загальновизнана для зони Степу. В досліді висівали районований сорт ріпаку ярого Магнат, створений в ННЦ "Інститут землеробства НААН". Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2005 році. При розробці способу вирощування ріпаку ярого програмою досліджень передбачалося вивчити п'ять способів основного обробітку ґрунту після пшениці озимої на фоні тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту у сівозміні: 1. Оранка на глибину 25-27 см (контроль) в системі різноглибинного полицевого обробітку ґрунту; 2. Чизельний обробіток на глибину 25-27 см в системі різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту; 3. Дисковий на глибину 12-14 см в системі мілкого одноглибинного безполицевого обробітку ґрунту; 4. Оранка на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з одним щілюванням за ротацію; 5. Дисковий обробіток на глибину 12-14 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з однією оранкою за ротацію сівозміни. Ефективність дії доз азотних добрив на продуктивність ріпаку ярого вивчали за схемою: N60; N90; N120. Поливи проводилися дощувальним агрегатом ДДА-100МА. Програма досліджень передбачала визначення показників, що дають можливість простежити зміну водно-фізичних властивостей ґрунту, поживного, повітряного режимів, забур'яненості посівів та якості і кількості одержаного урожаю насіння ріпаку ярого. Погодні умови під час сівби були сприятливими для отримання сходів і нормального розвитку рослин. Але в червні 2009 року у фазу "бутонізація-цвітіння" для створення оптимальних умов була необхідність проведення поливу нормою 300 м/га. Вегетаційний період 2010 р. був сухим і спекотним на початку і дощовим та з температурним режимом в межах норми у другій половині вегетації. Для підтримання вологості ґрунту на рівні 75% НВ у шарі ґрунту 0-50 см в 2011 році у фазу 3 цвітіння було проведено полив поливною нормою 200 м /га. Результати експериментальних досліджень дали можливість виявити вплив основного обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, забезпеченість рослин основними елементами мінерального живлення, фітосанітарний стан посівів, що в кінцевому результаті сприяло формуванню різних рівнів врожаю насіння ріпаку ярого. Як свідчать результати наших досліджень, ріпак ярий по різному реагує на способи та глибину основного обробітку ґрунту в окремі роки вирощування (табл. 5.6). Так, наприклад, у посушливому 2009 році врожайність його насіння була найнижчою - 0,6-2,6 т/га залежно від дози азотного удобрення та обробітку ґрунту. При цьому полицевий спосіб обробітку ґрунту забезпечував приріст урожаю на 0,7 т/га або 35 % у середньому за дозами азотного живлення у порівнянні із чизельним обробітком ґрунту. У сприятливий за вологозабезпеченістю 2010 р. врожайність насіння ріпаку ярого була на 0,2-0,3 т/га більше порівняно з 2009 роком (за різних способів обробітку ґрунту у середньому за дозами добрив). Але різниця в урожайності за різних способів та глибини обробітку ґрунту була 0,6 т/га або 27 % на користь оранки. 1 UA 94174 U 5 10 У середньому за три роки врожайність насіння ріпаку ярого була найвищою при застосуванні звичайної оранки на 25-27 та 14-16 см - відповідно 2,0 та 1,9 т/га (середнє по фонам азотного удобрення). При застосуванні чизельного обробітку ґрунту ріпак формував урожайність зерна від 1,1 до 1,5 т/га, що на 45-25 % менше за врожай на контролі (Рис. 5.5). Таким чином, полицевий обробіток ґрунту дозволяє отримувати врожайність насіння ріпаку ярого на рівні 1,92,0 т/га залежно від дози удобрення, при цьому приріст урожайності порівняно з чизельним обробітком становить 0,4-0,9 т/га. (табл. 1). Частка участі фактору "спосіб та глибина обробітку ґрунту" у формуванні врожаю ріпаку ярого змінювалась залежно від року досліджень у широких межах від 25 % до 37 %, найвищою вона виявилася у 2009 році і становила 37 %, тоді як взаємодія вищезазначених факторів була у 2009 р. - 7 %, у 2010 р. - 10 %, а у 2011 р. - 7 %. Таблиця 1 Урожайність ріпаку ярого за різних способів основного обробітку ґрунту та доз азотного живлення у 4-пільній ланці плодозмінної сівозміни, ц/га Спосіб і глибина обробітку ґрунту (А) № п/п 1 2 3 4 5 Доза добрив, кг/га д.р.(В) N60 Оранка на 25-27 см N90 (контроль) N120 N Чизельний обробіток на 60 N90 25-27 см N120 N60 Дисковий на 12-14 см N90 N120 N60 Оранка на 14-16 см N90 N120 N60 Дисковий на 14-16 см N90 N120 НІР05, т/га 15 2009 1,6 2,2 2,6 0,9 1,4 2,0 0,6 0,9 1,5 1,2 1,4 2,9 1,0 1,3 1,9 A - 0,14; В - 0,11; AB - 0,24 Роки 2010 1,5 2,3 2,4 0,9 2,0 2,1 0,8 1,6 1,5 1,4 2,3 3,0 1,3 2,0 1,8 A - 0,13; B - 0,10; AB - 0,22 2011 1,4 1,8 2,4 0,7 1,5 1,9 0,7 1,2 1,6 1,1 1,5 2,7 1,1 1,5 2,0 A - 0,11; В - 0,09; AB - 0,19 У середньому за роки досліджень частка участі дози азотного удобрення у формуванні продуктивності ріпаку ярого становила 60 %, способу та глибини обробітку ґрунту - 32 %, взаємодії факторів - 8 % Результати біоенергетичної оцінки різних способів основного обробітку ґрунту та азотного добрива ріпаку ярого наведено в таблиці 2. 2 UA 94174 U Таблиця 2 Енергетична оцінка вирощування ріпаку ярого за різних способів обробітку ґрунту та азотного удобрення (середнє за 2009-2011 pp.) Доза азотного добрива Урожайність, т/га N60 N90 N120 N60 N90 N120 1,2 1,7 2,9 N60 N90 N120 15 0,7 1,2 1,5 N60 N90 N120 10 0,8 1,6 2,0 N60 N90 N120 5 1,5 2,1 2,5 1,1 1,6 1,9 Прихід енергії з урожаєм, МДж/га Витрати енергії, МДж/га Ео Енергомісткість продукції Еі Оранка на 25-27 см 33111,8 21989,9 14659,9 46356,5 26906,2 12812,5 55186,3 31794,8 12717,9 Чизельний обробіток на 25-27 см 17659,6 21763,8 27204,8 35319,2 26680,2 16675,1 44149,0 31568,7 15784,4 Дисковий обробіток на 12-14 см 15452,2 21454,9 30649,9 26489,4 26371,2 21976,0 33111,8 31259,8 20839,9 Оранка на 14-16 см 26489,4 21886,3 18238,6 37526,7 26802,7 15766,3 64016,1 31691,3 10928,0 Дисковий обробіток на 14-16 см 24282,0 21630,9 19664,5 35319,2 26547,2 16592,0 41941,6 31435,8 16545,2 Приріст Енергетичний енергії на 1 коефіцієнт га посівів Е 11121,9 19450,3 23391,5 1,5 1,7 1,7 -4104,2 8639,0 12580,3 0,8 1,3 1,4 -6002,8 118,2 1852,0 0,7 1,0 1,1 4603,1 10724,0 32324,8 1,2 1,4 2,0 2651,1 8772,0 10505,8 1,1 1,3 1,3 Найбільш енергетично ефективними є варіанти досліду із застосуванням обробітку ґрунту з обертанням скиби під ріпак ярий на зрошенні сумісно з внесенням азотного добрива у дозі N 120 кг д.р./га. Водночас енерговитрати при внесенні максимальної дози азотного добрива були найбільшими порівняно з іншими фонами мінерального живлення, але внаслідок випереджаючого росту врожайності, біоенергетична ефективність вирощування ріпаку на даному фоні, все ж, залишалася вищою. Зокрема, у цих варіантах відзначено найвищу врожайність насіння, найбільший прихід енергії з урожаєм та найменший показник енергоємності продукції - це забезпечило отримання енергетичного коефіцієнта від 1,7 до 2,0. Результати досліджень дають підстави рекомендувати в короткоротаційних зрошуваних сівозмінах на темно-каштанових ґрунтах півдня України для досягнення урожайності насіння ріпаку ярого 2,9 т/га та відчутної енергетичної та економічної ефективності проводити оранку на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з одним щілюванням за ротацію сівозміни на фоні внесення азотного добрива дозою N120. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб вирощування ріпаку ярого на зрошенні, який включає дискування стерні, полицевий обробіток ґрунту, внесення мінерального добрива в дозі N110P0K0, сівбу, догляд за посівами, який відрізняється тим, що проводять оранку на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку, за якого оранка в сівозміні чергувалася з безполицевими способами основного обробітку, на фоні одного щілювання на глибину 38-40 см за ротацію польової сівозміни та внесенням мінеральних добрив під основний обробіток дозою N30P0K0 та у ранньовесняне підживлення - N90P0K0. 3 UA 94174 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4