Засіб рослинного походження “урохол”

Засіб рослинного походження для застосування в урології, до складу якого входять м’ята перцева, супліддя хмелю та насіння моркви дикої, який відрізняється тим, що додатково містить листя ортосифону тичинкового, траву споришу, стовпчики з приймочками кукурудзи, квіти бузини, траву хвощу польового, бруньки берези, траву звіробою та спирт у наступному співвідношенні мас. %: насіння моркви дикої 0,1-0,3 листя ортосифону тичинкового 0,1-0,2 трава споришу 0,1-0,2 стовпчики з приймочками кукурудзи 0,1-0,15 квіти бузини 0,8-1,2 трава хвощу польового 0,8-1,2 супліддя хмелю 0,03-0,07 бруньки берези 0,03-0,07 трава звіробою 0,03-0,07 листя м’яти перцевої 0,005-0,015 спирт (40 %, об/об) решта. UA (21) a201005077 (22) 27.04.2010 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) ВИШНЕВСЬКИЙ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ, ВИШНЕВСЬКА МАРИНА СТАНІСЛАВІВНА, ВИШНЕВСЬКА ЛІЛІЯ ІВАНІВНА, ГЕОРГІЯНЦ ВІКТОРІЯ АКОПІВНА (73) ВИШНЕВСЬКИЙ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ, ВИШНЕВСЬКА МАРИНА СТАНІСЛАВІВНА, ВИШНЕВСЬКА ЛІЛІЯ ІВАНІВНА, ГЕОРГІЯНЦ ВІКТОРІЯ АКОПІВНА (56) UA 71367 A, 15.11.2004. UA 41594 U, 25.05.2009. Сидоров К. К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения //Токсикология новых промышленных химических веществ. - М., 1973. - Вып. 13. - С. 47-51 UA 33038 A, 15.02.2001. UA 34908 A, 15.03.2001. UA 38464 U, 12.01.2009. UA 15931 U, 17.07.2006. C2 2 (19) 1 3 Відома фармацевтична композиція [Патент України № 71367, МПК-6 А61К 36/704], містить листя берези та хвощу, траву ортисифону, календулу, траву споришу, стулки квасолі, плоди шипшини та настойку прополісу. Недоліком даної композиції є недостатньо широкий спектр дії, переважно діуретична та протизапальна, та алергічна реакція широкого кола людей на прополіс. Відома фармацевтична композиція рослинного походження [Патент України № 41594, МПК-9 А61К 36/00], що являє собою трав'яний збір для створення настойки, до якого входить трава польового хвоща, кореневище і корені марени красильної, квітки ромашки, корені вовчугу, листя берези, листя ортосифону, плоди кропу та спирт етиловий 70 %. Дана композиція не дає бажаного клінічного ефекту та є незручною у використанні, оскільки містить етиловий спирт високої концентрації, що може спричиняти опіки слизової оболонки у пацієнта. Відомий збір відповідно до деклараційного патенту України № 34908 А на винахід "Збір для лікування захворювань сечостатевої системи", що включає квітки ромашки, квітки нагідок, плоди шипшини, плоди глоду, траву звіробою, траву деревію, траву споришу, лаванду. Збір має антисептичну, бактерицидну, протизапальну, спазмолітичну, кровоспинну дію. Даний збір може бути використаний для внутрішнього застосування як засіб, що знімає запалення в області ниркових мисок, сечостатевих шляхів, нирок, жовчовивідних шляхів. З отриманого збору готують настій дробовим екстрагуванням. Беруть 1 столову ложку суміші рослин, заливають склянкою води (200 мл), кип'ятять на маленькому вогні протягом 5 хв., а потім настою3 ють 4 години. Приймають відвар по 100 мл рази на день за 30 хв. до їжі. Недоліком даного збору є алергічна реакція споживачів на лаванду, що проявляється у кашлі та нежиті. Спосіб одержання лікувального відвару не є зручним особливо для працюючої людини, також важко одержати відвар необхідної концентрації, що впливає на терапевтичний ефект. Найбільш відомим лікарським засобом є "Уролесан" [Основные и безрецептурные лекарственные препараты. Справочник/ Журавель И. А., Коваленко С. Н., Харьков: ФОЛИО, 2005, С. 334], який має спазмолітичні, діуретичні, холелітичні властивості й стимулює регенерацію тканин печінки. Засіб "Уролесан" у своєму складі має ефірну піхтову олію, олію м'яти перечної, касторову олію, спиртові екстракти насіння дикої моркви, шишок хмелю, трави материнки та трилон Б. Одержують засіб механічним змішуванням ефірних масел з іншими компонентами й додають спиртові екстракти при ретельному розмішуванні. Спиртові екстракти отримують одноразовою екстракцією рослинної сировини спиртом. Недоліками вказаного засобу є великий латентний період між введенням і початком терапевтичної дії, мала ефективність і відсутність терапевтичної дії при ураженнях печінки та спричинених цим порушеннях кровообігу. Також після розгерметизації упаковки засіб швидко псується через прогір 95389 4 клість масел. Незручність також полягає у необхідності використання засобу разом з цукром, що значно зменшує коло споживачів. Недоліками зазначеного способу виготовлення засобу є одноразова екстракція, яка не дає змоги повністю виділити всі необхідні речовини з рослинної сировини. Також за рахунок різної розчинності активних сполук (наприклад дубильних речовин та ментолу) важко досягти такого співвідношення їх концентрацій, яке б забезпечувало необхідний терапевтичний ефект. Задачею винаходу є удосконалення засобу рослинного походження, в якому за рахунок підбору компонентів та їх співвідношенні досягається підвищення гепатопротекторної дії та нефропротекторного ефекту та зручність у використанні. Поставлену задачу вирішують запропонованим засобом рослинного походження Урохол, до складу якого входять м'ята перцева, супліддя хмелю та насіння моркви дикої, який відрізняється тим, що додатково містить листя ортосифону тичинкового, траву споришу, стовпчики з приймочками кукурудзи, квіти бузини, траву хвощу польового, бруньки берези, траву звіробою та спирт у наступному співвідношенні мас. %: насіння моркви дикої 0,1-0,3 листя ортосифону тичинкового 0,1-0,2 трава споришу 0,1-0,2 стовпчики з приймочками куку0,1-0,15 рудзи квіти бузини 0,8-1,2 трава хвощу польового 0,8-1,2 супліддя хмелю 0,03-0,07 бруньки берези 0,03-0,07 трава звіробою 0,03-0,07 листя м'яти перцевої 0,005-0,015 спирт (40 %, об/об) решта. На основі даних, які винахідники отримали після детального дослідження впливу різних рослинних лікарських засобів та підбору їх співвідношення з метою підвищення гепатопротекторної дії та нефрапротекторного ефекту засобу було вирішено крім м'яти перцевої, суплідь хмелю та насіння моркви дикої використати наступні компоненти: 1. Хвощ польовий - широко застосовується при захворюваннях нирок як сечогінний та літолітичний засіб. 2. Бруньки берези - використовують як жовчо-, сечогінний засіб, проявляє в'яжучі властивості. 3. Ортосифон тичинковий застосовують як сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі, холециститі, подагрі, гострих і хронічних захворюваннях нирок. Виявляє спазмолітичній вплив на гладкі м'язи, підвищує виділення шлункового соку і підсилює виділення жовчі. 4. Стовпчики з приймочками кукурудзи відомі як жовчогінний, діуретичний засіб застосовується при жовчокам'яній та нирковокам'яній хворобах, холециститі, холангіті, гепатитах, циститі. 5. Квітки бузини чорної застосовують як сечогінний засіб при циститі. 6. Трава звіробою проявляє спазмолітичну дію, збільшує відтік жовчі, попереджують застій жовчі в жовчному міхурі і тим самим - можливість утворення каменів. 5 7. Трава споришу (горець пташиний) містить велику кількість аскорбінової кислоти, вітаміну К і провітаміну А (каротин), а також флавоновий глікозид авікулярин, дубильні речовини і сполуки кремнієвої кислоти. 8. Трава споришу підвищує діурез, виводить з сечею надлишок іонів натрію і хлору, в результаті чого збільшується фільтрація в ниркових клубочках і зменшується зворотна резорбція в ниркових канальцях, попереджує утворення сечових каменів, має в'яжучу дію. Використання у складі заявленого засобу різних лікарських рослин дозволяє одержати композицію з необхідним спектром фармакологічної активності. Поєднання рослин в засобі не пригнічує дію одне одного, не створює шкідливі речовини, не проявляє побічних дій та не викликає алергічної реакції. Крім того комплексна лікувальна дія рослин розширює терапевтичні можливості лікування захворювань сечовидільної системи. Введення до складу заявлених рослинних компонентів підвищує терапевтичну активність засобу за рахунок потенціювання дії кожного компоненту. До того ж за рахунок введення звіробою зменшується мікробна забрудненість готового засобу, що позитивно впливає на його якість та термін зберігання. Засіб рослинного походження отримують наступним способом: рослинну сировину подрібнюють, просіюють та екстрагують спиртом (40 %, об/об), через 3 дні первинну настойку зливають, суміш віджимають, а отриману первинну настойку змішують з новою порцією рослинної сировини та відстоюють 3 дні, вторинну настойку зливають та знову змішують з новою порцією рослинної сировини, відстоюють 5 днів, третинну настойку зливають, змішують з новою порцією рослинної сировини, відстоюють 5 днів, зливають одержану четвертинну настоянку, що являє собою готовий продукт. Таким чином винахідниками був розроблений новий рослинний засіб з підвищеною гепатопротекторною дією та нефропротекторним ефектом, зручний у використанні та лагідний до слизових оболонок. Заявлений засіб та його варіанти невідомі з джерел інформації. Приклади, що наводяться далі, описують, але не обмежують винахід. Приклад 1. Готують суміш рослинних складових (кількісне співвідношення компонентів наведено у Таблиці 1). У настійник поміщають 25 кг суміші рослинних компонентів та заливають 75 л спирту (40 %, об/об). Через 3 дні первинну настойку відфільтровують (протягом ночі); у настійник поміщають 17 кг сировини (60-75 % від маси сировини на першій стадії) та заливають отриманою первинною настойкою; через 3 дні вторинну настойку зливають 95389 6 (протягом ночі). У настійник поміщають 12 кг сировини (60-75 % від маси сировини на другій стадії) та заливають отриманою вторинною настойкою; через 5 днів третинну настойку зливають; у настійник поміщають 8 кг сировини (60-75 % від маси сировини на третій стадії) та заливають отриманою третинною настойкою. Через 5 днів четвертинну настойку зливають; фільтрують через паперовий фільтр, щоб повністю позбавитися часточок рослинної сировини. Аналогічно були виготовлені інші склади, наведені у Таблиці 1. Таблиця 1 Компоненти насіння моркви дикої листя ортосифону тичинкового трава споришу стовпчики з приймочками кукурудзи квіти бузини трава хвощу польового супліддя хмелю бруньки берези трава звіробою листя м'яти перцевої спирт (40 %, об/об) Склад, % мас. 1 2 3 0,1 0,25 0,3 0,1 0,15 0,2 0,1 0,15 0,2 0,1 0,13 0,15 0,8 0,8 0,03 0,03 0,03 0,005 решта 1,0 1,0 0,05 0,05 0,05 0,01 решта 1,2 1,2 0,07 0,07 0,07 0,015 решта Зазначені склади (Таблиця 1, Склади 1-3) засобу "Урохолу" були вивчені на гостру токсичність. Гостра токсичність оцінювалася величиною середньолетальної дози - ЛД 50 [Беленький М. Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Л.-1963.-216 с; Прозоровский В. Б., Прозоровская М. П., Демченко M. B. // Экспресс-метод определения средней эффективной дозы и ее ошибки. - Фарм. и токс., 1978, 34. - С. 497-502; Сидоров К. К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения //Токсикология новых промышленных химических веществ. - М., 1973. - Вып. 13. - С. 47-51]. Для визначення гострої токсичності вказаних препаратів при пероральному шляху введення використано 28 білих щурів масою 200-230 г та 20 білих мишей масою 20-25 г обох статей. Експериментальні тварини були розподілені на 2 групи: тварини однієї групи отримували препарат УРОХОЛ, другої - засіб порівняння "Уролесан". Спостереження за піддослідними тваринами проводили протягом 14 діб. Основним показником токсичної дії була загибель тварин. Середньосмертельні дози вираховували за методом В. Б. Прозоровського. Отримані результати дослідження наведені в табл. 2. 7 95389 Таблиця 2 Вивчення гострої токсичності препарату УРОХОЛ та препарату порівняння при пероральному введенні Доза, мл/кг Щури 2,00 2,50 3,16 3,98 5,00 6,32 7,96 10,00 Миші 3,98 5,00 Урохол 0/2* 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 Препарат порівняння 0/2 0/2 0/2 1/2 1/2 2/2 0/2 0/2 8 6,30 8,00 10,00 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 0/2 - Примітка: відношення кількості загиблих тварин до їх загальної кількості в групі. Отримані дані дозволяють характеризувати "Урохол" як практично нетоксичний засіб. В свою чергу до "Уролесан" (клас малотоксичних сполук), проявляється видова чутливість у щурів. З метою визначення місцевоподразнюючих (ульцерогенних) властивостей "Урохолу" за допомогою бінокулярної лупи візуально оцінювали стан слизової оболонки шлунка піддослідних тварин, визначали наявність та кількість ерозій та петехій. Результати досліджень представлені в табл. 3. Таблиця 3 Вплив "Урохолу" на стан слизової оболонки шлунка Умови досліду Контроль Урохол Показники вмісту шлунка Об'єм, мл/100 вільна загальна рН г кислотність кислотність 1,8+0,1 1,4+0,3 35,5+3,8 73,3+3,8 1,5+0,2 1,3+0,4 36,9+5,9 74,3+8,6 Згідно з отриманими даними, "Урохол" не чинить місцевоподразнюючої дії на слизові оболонки шлунка, не впливає на об'єм шлункового вмісту, його рН, кислотність шлунка. Приклад 2. Специфічна активність "Урохолу" оцінювалася за гепатопротекторною дією, про яку судили за здатністю чинити лікувальний ефект при гепатитах, викликаних певними хімічними агентами, за які використовували тетрахлорметан. Експерименти виконані на білих щурах масою 150-200 г. Піддослідні групи (5-10) щурів формували із рівної кількості самиць та самок. Перша група включала здорових тварин; друга - здорових тварин, яким підшкірно вводили рослинну олію в об'ємах, які використовувалися при приготуванні розчину гепатотоксину; третя група включала тварин, яким вводили гепатотоксин в соняшниковій олії (негативний контроль); тварини четвертої та п'ятої груп отримували на тлі ураження гепатотоксином відповідно урохол та засіб порівняння уролесан. Для відтворення токсичного ураження печінки тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ТХМ в дозі 5 мл/кг у вигляді 50 % розчину в олії соняшниковій. Через 24 год. після введення токсичного агента у тварин проявлялися і зберігалися протягом наступних днів виражені зміни функціонального стану печінки. Лікування тварин розпочинали через добу після отруєння ТХМ на тлі розвитку токсичного гепа Кількість виразок Дефекти слизової кількість петехій титу. Добова доза для тварини становила 1,0 мл/кг, яку вводили в два прийоми у вигляді розчину у воді у співвідношенні 1:1. Курс лікування становив 7 діб. В кінці досліду проводили евтаназію тварин. Гепатопротекторну дію засобів оцінювали за здатністю підвищувати виживання тварин, за активністю трансаміназ сироватки крові. При визначенні активності ферментів було використано набори реактивів "Lachema" (Чехія). Одержані результати піддавали математичній обробці з обчисленням середньої М і її дисперсії m. Вірогідність даних оцінювали згідно критерію t Стьюдента. Отримані дані представлені в Таблицях 4 та 5. Таблиця 4 Вплив "Урохолу" на виживання білих щурів в умовах отруєння ТХМ Група тварин Інтактні тварини Отруєння ТХМ Отруєння ТХМ + урохол Отруєння ТХМ + уролесан Виживання (%) тварин 10 діб після отруєння ТХМ 100 60 90 80 9 95389 Таблиця 5 Вплив "Урохолу" на активність аміназ Умови дослі- Статистичні АЛТ, ACT, ду показники ммоль/год.л ммоль/год.л 1 2 3 4 п 10 10 Інтактні тваМ 0,42 0,71 рини м 0,04 0,07 п 10 10 М 0,84 1,76 При введенні ТХМ м 0,07 0,13 Р