Спосіб діагностики реактивності судин головного мозку у хворих з хронічним головним болем напруги

Реферат: Спосіб діагностики реактивності судин головного мозку у хворих з хронічним головним болем напруги здійснюють шляхом проведення доплерографії. Здійснюють ультразвукову доплерографію з компресійними пробами, і при зниженні показників лінійної швидкості кровотоку, діагностують зрив ауторегуляторних можливостей судин головного мозку, що свідчить про наявність судинних порушень при хронічному головному болю напруги. UA 95636 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ РЕАКТИВНОСТІ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ГОЛОВНИМ БОЛЕМ НАПРУГИ UA 95636 U UA 95636 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології, і може бути використана для діагностики стану судин головного мозку при головному болю напруги. Проблема головного болю залишається однією з актуальних тем сьогодення. Головний біль напруги (ГБН), за даними світової статистики, зустрічається в 54 % випадків головного болю, а за даними ряду авторів (Кукушкин М.Л. Этиопатогенетические принципы лечения хронической головной боли// Российский медицинский журнал. - 2007.- Т. 15, № 10. - С. 827-832; Рачин А.П. Закономерности формирования хронической головной боли (клинико-психофизиологические и социальные факторы, оптимизация терапии, прогноз, профилактика).// Автореф. дис. д. м. н. М., 2007. - С. 10-48) - ще частіше: 68 % у Німеччині, 76 % в Португалії, 78 % в Росії, в цілому в популяції різних країн від 32 до 70 %. При цьому частіше страждають жінки - 88 %, дещо менше - чоловіки - 69 %. Відомі способи оцінки реактивності мозкових судин (Aaslid R., Lindegaard K.F., Sorteberg W., Nornes H. Cerebral autoregulation dynamics in humans. Stroke. 1989. - V 20, №1. - P.45-52.; Хилько В.А., Москаленко Ю.Е., Гайдар Б.В., Парфенов В.Е. Реактивность мозговых сосудов по данным транскраниальной допплерографии.//Физиол. журн. СССР, 1989. - Т. 75, №11. - С. 1486-1500), засновані на локації кровотоку в середній мозковій артерії, під час яких проводили гіперкапнічну (інгаляція 4-8 % карбогену) і гіпокапнічну (спонтанна гіпервентиляція) проби. За результатами функціональних проб розраховували індекси реактивності, що відображають резерв ділятації і констрикції резистивного русла в басейні середньої мозкової артерії. Недоліком даного способу є необхідність враховувати напругу і концентрацію СО у повітрі, що видихається, у спокої і при гіперкапнічній пробі, що досягається за допомогою спеціального устаткування, а також виникнення неспецифічних реакцій у пацієнтів з боку дихальної і серцевосудинної систем, що маскує оцінку реактивності мозкових судин. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики реактивності судин головного мозку у хворих з хронічним головним болем напруги, в якому за рахунок зміни характеру дослідження, досягається виявлення стану судин. Поставлена задача вирішується в способі діагностики реактивності судин головного мозку при хронічному головному болю напруги, який здійснюють шляхом проведення доплерографії, згідно з корисною моделлю, здійснюють ультразвукову доплерографію з компресійними пробами, і при зниженні показників лінійної швидкості кровотоку, діагностують зрив ауторегуляторних можливостей судин головного мозку, що свідчить про наявність судинних порушень при хронічному головному болю напруги. Проведення ультразвукової доплерографії артерій каротидного бассейну з використанням компресійних проб дозволяє більш ретельно відслідкувати реактивність судин головного мозку внаслідок реакції судин на гіпер- та гіпокапнію. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Для оцінки гемодинаміки, показників лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) і показників реактивності судин у системі загальної сонної артерії (загальні, зовнішні і внутрішні сонні артерії) використовують метод ультаразвукової доплерографії (УЗДГ) з використанням приладу для УЗДГ ESAOTE Megas GPX 2004 р. (лінійний датчик 4 мГц). Дослідження проводять в положенні обстеженого лежачи на спині, голова закинута назад, повернута на 45 градусів. Досліджують сегменти: 2 см від біфуркації загальної сонної артерії, 10 мм від гирла внутрішньої сонної артерії (ВСА). У процесі моніторингу проводять обережну компресію іпсилатеральної загальної сонної артерії (ЗСА) протягом 3-5 серцевих циклів (стандартно 5). Припиняють її в діастолу, потім реєструють і документують зміни ЛШК в зовнішній сонній артерії. Враховують вихідну середню ЛШК (срЛШК). Визначають показник систолічної лінійної швидкості кровотоку (сЛШК), який найбільш точно відображає стан кінематики потоку, і значення індексу периферичного опору. Ми враховуємо вихідну середню ЛШК(V0), середню ЛШК під час компресії (VI), середню ЛШК першого - другого піків після компресії (V2), ћ - час компресії, овершут (виражений підйом ЛШК, який спостерігається при завершенні компресії), Рі (пульсаційний індекс), Ri (індекс периферичного опору). Перед проведенням компресійних проб при проведенні ультразвукової доплерогафії загальних та внутрішніх сонних артерій у всіх пацієнтів виключають наявності атеросклеротичних бляшок, тромбозів, патологічної ізвитості судин. Безпека проведення компресії сонної артерії на шиї була доведена в декількох дослідженнях, в тому числі у хворих з ураженнями магістральних артерій шиї (Алексеев В.В. Хроническая головная боль. Клиника, диагностика, патогенез. // Автореф. Дис. докт. мед. н. - М, 2006. -С.8-20). Ні у одного з обстежених тест не викликав явних порушень самопочуття. 1 UA 95636 U 5 10 15 20 За результатами функціональних проб розраховують індекси реактивності, кількісні характеристики оцінки стану та можливостей системи регуляції мозкового кровообігу. Коефіцієнт овершута (KO) розраховують за формулою: KO = V2/V0 і силу ауторегуляції 2 (CAP): CAP=V2ћV1/ V0 (Беспалов А.Г. Влияние гипоксической гиперкапнии на мозговую гемодинамику и толерантность головного мозга к ишемии. // Автореф. дис. к. мед. н. Новосибирск, 2003. - С. 14-24). Одержані цифрові показники математично оброблені методами варіаційної статистики за критерієм t - Стьюдента та критерієм Р.Фішера, вирахуванню кореляційних зв'язків з використанням програмних пакетів Excel ХР build 10.6612.6625-SP3 (Microsoft), Statistica 6.0 (Statsoft Inc). Усі пацієнти скаржились на головний біль, який був постійним, переважно в лобовоскроневих областях за типом "шолома", "каски", "обруча" на голові, посилювався при психоемоційному навантаженні, метеорологічних змінах. Цефалгії тривали не менше 40 — 45 днів, що свідчило про хронізацію процесу. У неврологічному статусі спостерігалася розсіяна органічна симптоматика. Скарг з боку інших органів і систем пацієнти не пред'являли. Клінічно значимих змін у хворих з хронічним головним болем напруги при проведенні електроенцефалографії, комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії, електрокардіографії, ехокардіографії та рентгенографії шийного відділу хребта не виявлено. Особливу зацікавленість представляли зміни, виявлені при проведенні ультразвукової доплерографії сонних артерій із застосуванням компресійних проб. При проведенні УЗДГ в контрольній групі обстежених динаміка показників ЛШК під час компресійного тесту і його результати в спокої і на тлі навантаження характеризувалися окремими змінами, які представлені в табл. 1 Таблиця 1 Основні результати компресійного тесту у спокої та на тлі навантаження в контрольній групі (n=20) Умови дослідження Фонова ЛШК Нормокапнія (ЗСА) Гіперкапнія (ЗСА) Гіпокапнія (ЗСА) Рі (пульсаційний індекс) Ri (індекс периферичного пору) 64,0±0,2 91,7±0,12 45,8±0,14 0,8±0,1 0,7±0,01 ЛШК під час компресії Μ ± m, см/с 35,8±0,7 54,7±0,6 34,7±0,5 0,9±0,01 0,75±0,1 ЛШК після компресії 91,2±0,23 108,7±0,11 78,4±0,45 0,8±0,12 0,7±0,11 KO CAP М±m 1,37±0,11 1,23±0,17 1,46±0,18 М±m 0,796±0,14 0,96±0,07 0,815±0,12 25 30 35 40 45 Середнє значення KO за загальними сонних артеріях складав 1,35±0,15; CAP 0,86±0,11. Компресія сонної артерії в спокої призводила до зниження ЛШК на 42,3 %. Посткомпресійний підйом склав в середньому 37,8 %, в порівнянні з вихідним (до компресії) рівнем. Відзначено прямий зв'язок ЛШК овершута з вихідною і зі швидкістю під час компресії. KO виявляв слабкий негативний зв'язок тільки з вихідною ЛШК. CAP корелював як з вихідною ЛШК, так і з ЛШК під час компресії, що дозволило припустити меншу залежність KO від поточних параметрів потоку, а отже, його більшу об'єктивність і інформативність для оцінки реактивності судин. Величина KO не залежала від тривалості компресії сонної артерії, тоді як CAP виявила прямий слабкий зв'язок з тривалістю ішемії. Рі (пульсаційний індекс) та Ri (індекс периферичного опору) допомогли оцінити стан периферичного опору судин. Значення Рі склало 0,83±0,07; Ri 0,71±0,073, що відповідало варіанту норми у здорових досліджуваних. При гіперкапнічному навантаженні відзначалося збільшення ЛШК в середньому до 21,2 %. Значення KO та CAP виявилися дещо нижчими отриманих у спокої, що логічно пояснити. Виражена зворотна кореляція KO та вихідної ЛШК дозволила говорити про те, що динаміка середньої ЛШК також побічно свідчить про потенціал ауторегуляції та її високі значення, можливому компенсаторному резерві судинної стінки в нормі. Ауторегуляція - одне з фундаментальних властивостей мозкового кровообігу. Вона має принципове значення для адекватного кровопостачання головного мозку і характеризується здатністю мозкових судин зберігати відносно незмінною об'ємну швидкість мозкового кровотоку при зміні перфузійного тиску в широких межах (від 50 до 170 мм рт.ст.). При виході перфузійного тиску за ці межі відбувається "зрив" ауторегуляції, і мозковий кровотік починає лінійно слідувати за змінами тиску. 2 UA 95636 U За даними УЗДГ в групі пацієнтів з головним болем напруги нами були виявлені наступні зміни (табл. 2): Таблиця 2 Основні результати компресійного тесту в покої і на тлі нагрузки у пацієнтів з хронічним головним болем напруги (n=27). Умови дослідження Нормокапнія ЗСА Гіперкапнія ЗСА Гіпокапнія ЗСА Рі (пульсаційний індекс) Ri (індекс периферичного опору) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Фонова ЛШК 43,0±0,12 36,12±0,21 35,4±0,7 1,56±0,12 0,85±0,026 ЛШК під час компресії Μ ± m, см/с 29,1±0,11 25,3±0,8 23,1±0,23 1,7±0,02 0,85±0,026 ЛШК після компресії 44,2±0,23 56,2±0,12 44,2±0,11 1,64±0,023 0,83±0,02 KO CAP М±m М±m 1,25±0,02 0,78±0,23 0,9±0,02 0,6±0,15 0,92±0,04 0,65±0,12 З табл. 2 видно, що у пацієнтів з хронічним ГБН при нормокапнії значення становили KO=1,25±0,14 і CAP=0,79±0,16 (р>0,05) відповідно, що не відрізнялося від контрольної групи. Однак при компресії сонної артерії було виявлено, що в спокої спостерігалось підвищення ЛШК на 48,3 % (р