Спосіб моделювання неонатально індукованої гіпофертильності самців

Реферат: Спосіб моделювання неонатально індукованої гіпофертильності самців лабораторних щурів шляхом дії емоційного стресу на новонароджених щурів-самців та їх матір, причому матері щурів-самців з 3 по 21 добу лактації додатково отримують фітоестрогени у дозі 100 мг/кг маси тіла за геністеїновим еквівалентом. UA 95758 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ НЕОНАТАЛЬНО ІНДУКОВАНОЇ ГІПОФЕРТИЛЬНОСТІ САМЦІВ UA 95758 U UA 95758 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до біології та експериментальної медицини та може бути використана для моделювання гіпофертильності самців лабораторних щурів, що індукована неонатальним екзогенним впливом. За даними ВООЗ, приблизно 15 % сексуально активних пар не досягають вагітності протягом одного року та звертаються за медичною допомогою з приводу безпліддя. У порівнянні з успіхами в лікуванні жіночого безпліддя терапія чоловічого безпліддя залишається малоефективною. Це пов'язано з тим, що чоловіче безпліддя - багатофакторне захворювання, 30-50 % випадків якого є ідіопатичним безпліддям, причини якого залишаються нез'ясованими [Ί]. Пошук нових засобів і способів відновлення порушень генеративної функції чоловіків потребує створення адекватних експериментальних моделей репродуктопатій з метою апробації нових медикаментозних та немедикаментозних методів корекції. Відомі методики створення експериментальної моделі безпліддя шляхом однобічної перев'язки лівої яєчкової вени [2]; токсичного ураження яєчок та епідидимісу адріабластином, піридоксином та алофаном; шляхом внутрішньо-очеревинного введення кадмію хлориду [3]. Однак вказані методики викликають необоротні зміни у статевих залозах, насамперед у сперматогенному епітелії, що практично зводить нанівець за таких умов відпрацювання засобів відновлення пригніченої гермінативної функції. Крім того, ці методики створюють патології репродуктивної системи у статевозрілих тварин, в той час, як науковий інтерес викликає маніфестація у дорослому віці розладів репродуктивної функції, які "запрограмовані" ще в період статевої диференціації мозку. Відомі також моделі емоційного стресу "mother separation stress" (експозиція до запаху "чужого" самця) [4-6] та "clean bedding" (висаджування новонароджених щурят поодинці на чисту підстилку на деякий час) [7], які дозволяють відтворити порушення розвитку, починаючи з раннього періоду життя. Але ці експериментальні моделі не досить явно відтворюють порушення саме репродуктивної системи. Задача корисної моделі - розробка експериментальної моделі неонатально індукованої гіпофертильності у самців щурів. Поставлена задача вирішується тим, що для моделювання неонатально індукованої гіпофертильності самців їх у ранньому періоді життя піддають дії емоційного стресу, а матері щурів-самців на фоні емоційного стресу з 3 по 21 добу лактації додатково отримують фітоестрогени у дозі 100 мг/кг маси тіла за геністеїновим еквівалентом. Технічний результат - розширення арсеналу експериментальних моделей гіпофертильності у самців. Тяжкість любого подразника залежить від його сили та тривалості. По даних дослідників, емоційний стрес у неонатальному віці призводить до зростання тривожності дорослих тварин та появи деяких інших поведінкових розладів, які, крім усього, можуть посилюватись змінами функції інших ендокринних залоз, зокрема щитоподібної та надниркових [6, 8, 9]. Надходження ФЕ у критичні періоди, такі як вагітність або лактація, коли плоди або новонароджені найбільш чутливі до експозиції сполук з естрогеноподібною дією, може викликати транзиторні або стійкі зміни у процесах статевого розвитку та дозрівання особин [10]. Сумісна дія емоційного стресу та фітоестрогенів у неонатальний період по нашим даним призводить до гіпофертильності дорослих самців щурів. Для здійснення способу щурят популяції Вістар з 3 по 15 добу постнатального життя щодобово протягом 15 хвилин піддавали дії емоційного стресу (щурят викладали на чисту підстилку - "clean bedding"), a їх матерів тим часом відсаджували ("mother separation stress") у клітку, де до того знаходилися самці (експозиція до запаху "чужого" самця). Одночасно з цим матерям з 3 по 21 добу лактації згодовували ФЕ (Genistein Soy Complex isoflavone-rich, Soylife, USA, відносний вміст дайдзеїну 60 %, гліцитеїну 22 %, геністеїну 18 % [11]) у дозі 100 мг/кг маси тіла за геністеїновим еквівалентом, яка є мінімальною безпечною за показниками ембріотоксичності [12]. Щурят-самців дорощували до 10 місячного віку (група Стрес+ФЕ). Контролем були інтактні статевозрілі самці аналогічного віку. Фертильність самців визначали за результатами парування з інтактними здоровими самками з нормальним 4-5 добовим естральним циклом, підсаджуючи одного щура до трьох самок на 8 діб. Першим днем вагітності вважали день знаходження сперматозоїдів у ранкових вагінальних мазках самки. Розраховували індекс запліднення (відношення кількості запліднених самок до кількості самок у групі) та індекс вагітності (відношення кількості вагітних самок до кількості запліднених). Самок знеживлювали на двадцяту добу вагітності, вилучали яєчники, в яких підраховували кількість жовтих тіл вагітності, а в матці - кількість місць імплантації та 1 UA 95758 U плодів. Визначали рівень передімплантаційних, постімплантаційних та сумарних внутрішньоутробних втрат у вагітних самок [13]. За результатами парування розраховували інтегральний показник середньої реалізованої плідності (фертильності) самців щурів (Фі ± 8Фі) [14] зарівнянням (1): 5 10 15  i  S i   2   3   4  S  4   2   3   4  2   3  S  4 , (1)   1  1 1  1 1  1 де: Ν1 - кількість самок у групі; N2 - кількість запліднених самок; N3 - кількість вагітних самок; N4 - середня кількість плодів у самки; SN4 - помилка середньої арифметичної кількості плодів у самки. Рівень глюкози визначали глюкозооксидазним методом за допомогою глюкометра "Эксан-G" у цільній крові, яку отримували з хвоста. Концентрацію тригліцеридів та загального холестерину сироватки крові визначали спектрофотометричним методом за допомогою наборів реактивів фірми (СпайнЛаб, Україна): "Тригліцериди- "Сп-Л" при λ (довжині хвилі) = 505 нм, "Холестерин - "Сп-Л", λ = 505 нм на спектрофотометрі СФ-46. Отримані дані представлені у таблицях 1 та 2. Таблиця 1 Маса тіла, ліпідний та глюкозний профіль крові самців групи Стрес+ФЕ Група Контроль, n=6 Показник Стрес+ФЕ, n=7 x  Sx x  Sx Маса тіла, г 322,5±7,2 Глюкоза, ммоль/л 4,63±0,25 Тригліцериди, ммоль/л 1,84±0,65 Холестерин, ммоль/л 3,01±0,41 * - статистично значущі відмінності від групи Контроль (Р0,05). 20 384,3±3,7* 6,07±0,08* 7,82±0,75* 27,75±4,15* Як видно, у самців групи Стрес+ФЕ статистично значуще збільшується вміст тригліцеридів (більш ніж у 4 рази) та загального холестерину (більш ніж у 9 разів) у крові на тлі зростання маси тіла порівняно з таким у тварин групи Контроль. Рівень глюкози у самців піддослідної групи збільшився на 30 % порівняно з таким у групі Контроль. Таблиця 2 Показники фертильності та вагітності інтактних самок, запліднених самцями групи Стрес+ФЕ Група Контроль Показник Стрес+ФЕ n Кількість (на самку) Загибель ембріонів, % Інтегральна плідність, Фі x  Sx 95,5 100,0 11,0±0,3 10,2±0,5 9,1±0,5 7,3±2,4 11,0±2,4 17,5±3,1 21 21 13 13 13 13 13 13 7 жовтих тіл імплантацій плодів передімплантаційна післяімплантаційна загальна n 22 22 21 21 21 21 21 21 Індекс запліднення Індекс вагітності x  Sx 8,9±0,6 (100 %) 7 66,7* 92,9 11,4±0,5 9,3±0,7 7,2±0,8* 18,2±4,6* 24,4±6,8* 36,9±6,7* 3,0±0,3* (33,5 %) * - статистично значущі відмінності від групи Контроль (Р0,05). 25 Такі зміни метаболічного профілю впливали на запліднюючу здатність дорослих самців (таблиця 2). Так, індекс запліднення самцями групи Стрес+ФЕ зменшувався на 30 % порівняно з 2 UA 95758 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 інтактними тваринами. При цьому кількість вагітних самок групи Стрес+ФЕ статистично значуще не відрізнялась від такої у контрольних тварин. На автопсії вагітних самок виявлено, що кількість жовтих тіл у яєчниках була однаковою в обох групах. Водночас, кількість місць імплантацій у самок групи Стрес+ФЕ менша майже на 9 %, ніж у самок групи Контроль. Це призвело до зниження кількості плодів на 21 % (Р