Спосіб профілактики рецесій ясен при клаптевих операціях на пародонті

Реферат: UA 97137 U UA 97137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та може бути використана для лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом II, II-III ступеня тяжкості. Відомі на даний час способи лікування генералізованого пародонтиту II, II-III ступеня тяжкості, що включають проведення клаптевих операцій по таких методиках: по ЦешинськомуВідману-Нейману, операції по Widman L., по Гольбрайху А.Р. Недоліками таких втручань є проведення горизонтальних розрізів, відступаючи на 0,5-2,5 мм від маргінального краю ясен, не повторюючи фестончатість ясенного контуру; проведення вертикальних розрізів в міжзубному проміжку; проведення часткової гінгівектомії з вестибулярної та оральної сторін; мануальне видалення під′ясенних зубних відкладень та грануляцій; обробка рани загальноприйнятими розчинами антисептиків; співставлення країв рани без коронального зміщення клаптя; зашивання рани простими вузловими швами, П-подібними швами в міжзубних проміжках. Такий підхід виключає щадне ставлення до тканин маргінального пародонта. Основним недоліком після клаптевих операцій є поява рецесій ясен. Враховуючи те, що вони можуть бути як поодинокі, так і множинні, при яких клінічна ситуація ускладнюється появою гіперчутливості зубів у пацієнта, прогресією втрати епітеліального прикріплення (ВЕП), незадовільним естетичним результатом. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту із забезпеченням профілактики рецесій ясен при клаптевих операціях на пародонті. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування генералізованого пародонтиту, що включає проведення стандартної базисної терапії та хірургічну фазу лікування цього захворювання, згідно з корисною моделлю, зашивання країв рани виконують за допомогою одиночного внутрішнього матрацного шва з вузловою фіксацією проксимальних кінців шовного матеріалу на ортодонтичних кнопках з їх додатковим закріпленням еластичною лігатурою. Спосіб пояснюється кресленням на фіг. 1-4. На фіг. 1. зображено фіксацію ортодонтичних кнопок та закріплення еластичної лігатури без натягу перед клаптевою операцією; на фіг. 2. - проведено зшивання рани після клаптевої операції. Накладено одиночний матрацний шов в міжзубному проміжку з фіксацією проксимальних кінців шовного матеріалу до ортодонтичних кнопок; на фіг. 3. - закріплення швів еластичною лігатурою без натягу на строк 14 днів; на фіг. 4. - стан тканин через 14 днів, збереження швів. Послаблення натягу в міжзубному проміжку. Апробація запропонованої корисної моделі успішно пройшла на кафедрі терапевтичної стоматології НМАПО за період 2013-2014 pp. Під наглядом знаходились 25 пацієнтів віком від 34 до 62 років з діагнозом ГП II і II-III ступеня тяжкості. Критеріями ефективності даної методики була оцінка пародонтального статусу хворих (глибина ПК; індекси: ВОР, РМА, ВЕП), післяопераційний стан м'яких тканин (стан клаптя, збереження швів, закриття країв рани) в ранній та пізній періоди загоєння, оцінка суб'єктивних скарг. Всі хворі були обстежені в динаміці: до та після закінчення втручання, через 5, 7, 14 днів; 1, 3, 6 міс. Результати всіх клінічних обстежень були внесені до "Карток пародонтологічного обстеження". Залежно від виду застосованої методики зашивання слизово-окісного клаптя, пацієнтів розділено на 2 групи: основну і контрольну. В 1-ій, основній, групі (15 пацієнтів) проводили клаптеву операцію згідно вимог мінімально інвазивної хірургічної техніки, із захистом пародонтальних тканин та збереженням рельєфу в міжзубному проміжку. Після мобілізації слизово-окісного клаптя, додатково коронально зміщували слизово-окісний клапоть на 1-2 мм з повним перекриттям ЦЕМ. Зашивання рани проводилось за допомогою одиночного внутрішнього матрацного шва в міжзубному проміжку з вузловою фіксацією проксимальних кінців шовного матеріалу на ортодонтичних кнопках до досягнення незначного натягу та коронального зміщення клаптя, з його фіксацією в області міжзубного проміжку. Поверх ортодонтичних кнопок накладали еластичну лігатуру без натягу для закріплення швів. Зняття швів проводилось через 14 днів. В 2-ій групі (10 пацієнтів) лікування проводилось по загальновизнаному способу лікування, що передбачає зашивання рани за допомогою матрацних швів після проведення клаптевої операції. Зняття швів проводилось через 7 днів. Перед проведенням оперативного втручання всім пацієнтам було проведено консервативну терапію згідно з загальноприйнятими стандартами. Результати клінічного обстеження початкового стану 25 хворих на ГП показали що стосовно відомих клінічних критеріїв у цих хворих було діагностовано хронічний перебіг ГП II і ІІ-ІІІ 1 UA 97137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ступеня. Глибина ПК складала 5-10 мм з серозним вмістом. Показник РМА був в межах 25-50 %, перевірка ВОР індексу вказала на наявність 1-2 точок з виникненням кровоточивості при зондуванні ПК біля кожного зуба. Після проведення лікування у 1-ій групі, досягнуто більш виражений позитивний терапевтичний ефект порівняно з результатами в 2-ій групі. При огляді через 5, 7, 14 днів спостерігали повне збереження швів з корональним зміщенням слизово-окісного клаптя, незначний натяг тканин в міжзубному проміжку зберігався протягом 7-10 днів з його послабленням на 10-14 добу. Досягнуто первинну стабілізацію рани з повним співставленням країв, які були чистими, загоєння відбувалось первинним натягом. Колір слизово-окісного клаптя був незначно гіперімованим протягом 1-2 діб зі зникненням ознак запалення, починаючи з 3 доби. З 4-14 добу спостерігали зменшення явищ запалення в клапті зі швидким повним зникненням. Візуально відзначали більшу вираженість судинної сітки в клапті, порівняно з суміжними тканинами, що пояснюється перебігом фізіологічної регенерації тканин. Рельєф пародонтальних тканин зберігався, міжзубний сосочок було збережено. Повне закриття країв рани і загоєння відбувалось на 7 добу. При огляді через 1, 3, 6 місяців спостерігали збереження рельєфу пародонтальних тканин в міжзубному проміжку зі щільністю контуру, ВЕП через 1 міс. складала 1-2 мм, через 3 міс. показник зменшувався до 0,5-1 і залишався в таких межах до 6 міс. Спостерігали зменшення "чорних трикутників" протягом поступового відновлення і формування кінцевого контуру ясен через 1, 3, місяців. Лише 26,6 % пацієнтів мали скарги на короткотривалу гіперчутливість в пришийковій області - протягом 7 днів після зняття швів з подальшим зникненням. Больові відчуття в постопераційному періоді тривали 1-2 доби до повного зникнення, починаючи з 3 доби. Всі пацієнти відмітили добру переносимість такого втручання. У пацієнтів 2-ої групи спостерігали аналогічні результати стосовно показників пародонтальних індексів, з їх покращенням. Але враховуючи більш раннє зняття швів (7 день), спостерігали відмінності щодо відновлення та формування рельєфу ясен. На 7 день спостерігали закриття рани, але лінія розрізу прослідковувалась, що вказує на нестабільність зростання країв. Спостерігали появу "чорних трикутників" вже через 7-10 днів з подальшим повільним їх заповненням в міжзубному проміжку. Це призводило до появи ранньої рецесії ясен в післяопераційному періоді, що супроводжувалось гіперчутливістю пришийкової зони (70 % пацієнтів) протягом 14-21 днів. Всі пацієнти відмітили добру переносимість втручання, але поява суб'єктивних скарг дещо порушила комфорт пацієнтів 2-ої групи. Рентгенологічні дослідження підтвердили досягнення позитивного клінічного результату у віддалені терміни (починаючи з 3, 6 міс. після втручання), за рахунок приросту та відновлення висоти кісткової тканини на панорамних рентгенологічних знімках в ділянках пародонтальних дефектів цих хворих. Спостерігали поступове збільшення висоти міжзубних перегородок, ущільнення структури кісткової тканини. Приклад конкретного застосування способу; Пацієнт Т., 36 років (медична карта № 77837.) звернувся із скаргами на: кровоточивість ясен, особливо при чистці зубів та вживанні твердої їжі; відчуття дискомфорту в яснах (набряк, зуд, печіння, болісність ясен); наявність зубних відкладень, віялоподібне розходження зубів з їх значним розхитуванням, неприємний запах з рота. Діагноз: Генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня тяжкості, хронічного перебігу. З анамнезу відомо, що кровоточивість ясен з'явилася приблизно 7 років тому. Пацієнт регулярно звертався до стоматолога. Під час візитів лікарі - стоматологи не звертали уваги на пародонтальний статус, проводячи симптоматичне лікування. Надавали рекомендації з гігієнічного догляду за ротовою порожниною, зняття над- і під'ясенних зубних відкладень проводилось лише двічі за весь період хвороби. Загальний стан здоров'я пацієнта знаходиться в компенсованому стані, протипоказань для проведення оперативного втручання на пародонті (клаптевої операції із запропонованим способом накладання швів) не виявлено. Проведено: Клаптеву операцію згідно з принципами мінімально-інвазивної хірургічної техніки з проведенням зашивання країв рани за допомогою одиночного внутрішнього матрацного шва з вузловою фіксацією проксимальних кінців шовного матеріалу на ортодонтичних кнопках з їх додатковим закріпленням еластичною лігатурою. До проведення оперативного втручання відмічали набряк та гіперемію маргінальної, альвеолярної частини ясен та міжзубних ясенних сосочків, виражено рухомість залучених в процес зубів, множинні глибокі пародонтальні кармани. Клінічно початок поліпшення стану тканин пародонта відмічали в ранньому періоді загоєння - на 5-7 день з подальшим покрашенням значень основних пародонтальних індексів. Також прояви запалення на поверхні 2 UA 97137 U 5 10 15 рани були мінімальними з повним збереженням рельєфу тканин на час загоєння і післяопераційному періоді. Рухомість зубів зменшувалась. Клінічна картина після завершення лікування: Відмічається відсутність набряку, гіперемії, кровоточивості, ясна набули здоровий рожевий відтінок, стали пружними без ознак запалення. Відмічається поступове відновлення ВЕП протягом 1-3 міс., що свідчить про мінімальні прояви рецесій, короткочасну гіперчутливість прооперованих зубів (7 днів після зняття швів). Показники всіх пародонтальних індексів покращено. Отже застосування запропнованого способу, а саме проведення клаптевої операції із запропонованою методикою зашивання рани, забезпечує повне закриття та співставлення її країв в міжзубному проміжку, за допомогою одиночного матрацного шва. Також корональне зміщення клаптя та його фіксація на період 14 днів створює позитивний вплив на профілактику виникнення рецесій із скороченням строків для зменшення ВЕП (1-3 міс.). Такий підхід забезпечує первинну тривалу стабілізацію рани, яка утримується протягом 14 днів, забезпечуючи перебіг фізіологічних процесів загоєння в рані. Відмічено покращення пародонтальних показників після клаптевих операцій, добру переносимість втручання у пацієнтів. Даний спосіб дозволяє підвищити ефективність комплексного лікування ГП II, ІІ-ІІІ ступеня тяжкості. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб профілактики рецесій ясен при клаптевих операціях на пародонті, що включає проведення стандартної базисної терапії, який відрізняється тим, що зашивання країв рани виконують за допомогою одиночного внутрішнього матрацного шва з вузловою фіксацією проксимальних кінців шовного матеріалу на ортодонтичних кнопках з їх додатковим закріпленням еластичною лігатурою. 3 UA 97137 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4