Спосіб активації остеогенезу при хірургічному втручанні на пародонті

Реферат: UA 97138 U UA 97138 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології, та може бути використана для лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом II, II-III ступеня тяжкості. Відомі на даний час способи лікування генералізованого пародонтиту II, II-III ступеня тяжкості, що включають проведення клаптевих операцій по таких методиках: по ЦешинськомуВідману-Нейману, операції по Widman L., по Гольбрайху А.Р. Недоліками таких втручань є проведення нівелювання кісткової тканини альвеолярної дуги механічним способом для підсилення ефекту кюретажу рани, змінюючи рельєф кісткової кишені. Такий підхід виключає щадне ставлення до тканин маргінального пародонта. Основним недоліком після клаптевих операцій є поява рецесій ясен та атрофія кісткової тканини в ділянці кісткових кишень. Регенерація кісткової тканини в ділянці кісткових кишень значно сповільнюється при даних ступенях генералізованого пародонтиту. Внаслідок особливостей хірургічної методики, часто в прооперованій ділянці може бути поганий контроль бактеріальної бляшки в післяопераційному періоді, особливо в ділянці міжзубного проміжку, спричинюючи додаткову прогресію втрати епітеліального прикріплення, отже і зуба. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту із забезпеченням активації остеогенезу при хірургічному втручанні на пародонті. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування генералізованого пародонтиту, що включає проведення стандартної базисної терапії та хірургічну фазу лікування цього захворювання, згідно з корисною моделлю, в ділянці кісткової кишені у хворих на ГП II, ІІІІІ ступеня тяжкості проводиться інтрафокусна решітчаста остеотомія та компактостеотомія з одномоментною обробкою кісткових перфорацій ультразвуком в ході клаптевої операції. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями на фіг. 1-3. на фіг.1 показано проведення інтрафокусної решітчастої остеотомії та компактостеотомії в області кісткових кишень; Фіг. 2. Ультразвукова обробка кісткових кишень та сформованих кісткових перфорацій; Фіг. 3. Вид кореневої поверхні зубів, кісткових кишень та кісткових перфорацій після обробки ультразвуком. Апробація корисної моделі, що заявляється, успішно пройшла на кафедрі терапевтичної стоматології НМАПО за період 2013-2014 pp. Під наглядом знаходились 25 пацієнтів віком від 34 до 64 років з діагнозом ГП II і ІІ-ІІІ ступеня тяжкості. Критеріями ефективності даної методики була оцінка пародонтального статусу хворих (глибина ПК; проба Шиллєра-Писарєва; індекси: OHI-S, DPI, ВОР, РМА, ВЕГІ), рухливість зубів, ступінь резорбції кісткової тканини, післяопераційний стан м'яких тканин в ранній та пізній періоди загоєння, оцінка стану кісткової тканини за даними рентгенологічного обстеження, оцінка суб'єктивних скарг. Всі хворі обстежені в динаміці: до, безпосередньо після закінчення лікування і через 1, 3, 6 міс. Результати всіх клінічних обстежень були внесені до "Карток пародонтологічного обстеження". Залежно від виду проведеної клаптевої операції, пацієнтів розділено на 2 групи: основну і контрольну. В 1-ій, основній, групі (15 пацієнтів) проводили клаптеву операцію згідно з вимогами мінімально інвазивного хірургічного підходу, із захистом пародонтальних тканин та збереженням рельєфу в міжзубному проміжку. Додатково, в ділянці пародонтальних кишень було проведено інтрафокусну решітчасту остеотомію та компактостеотомію в ході клаптевої операції. В 2-ій, групі порівняння, (10 пацієнтів) лікування проводилось по загальновизнаному, способу лікування, що передбачає проведення клаптевої операції по Цешинському-ВідмануНейману. Перед проведенням оперативного втручання всім пацієнтам було проведено консервативну терапію згідно із загальноприйнятими стандартами. Результати клінічного обстеження початкового 25 хворих на ГП показали що, стосовно відомих клінічних критеріїв у цих хворих було діагностовано загострений перебіг ГП II і ІІ-ІІІ ступеня, високої інтенсивності. Вміст ПК характеризувався наявністю серозно-гнійного ексудату, який відмічали в 1-4 ПК на секстантах. Середня глибина ПК=5,50±0,17 мм, РМА=2,70±0,12, проба Шиллєра-Писарєва=2,25±0,32. Патологічний процес у тканинах пародонта носив розповсюджений характер (КПІ=5,35±0,21) з високою інтенсивністю (DPI=0,36±0,l 1) і ураженням до 6 секстантів у порожнині рота. При зондуванні ПК кровоточивість спостерігалась в 2-3 точках на один ПК з обох сторін. Після проведення лікування хворих 2-ої групи, досягнуто позитивний терапевтичний ефект, але менш виражений, у порівнянні з результатами в 1-ій групі. Після проведеного курсу лікування основні пародонтальні показники теж достовірно змінювалися (р